При обследовании 88-ми больных болезнью печени алкогольного происхождения выявлено, что увеличение содержания в крови растворимых рецепторов к интерлейкину-2 при хроническом гепатите алкогольного происхождения ассоциировалось с выраженностью цитолитического и мезенхимально-воспалительного синдромов, при циррозе печени - с развитием гепатоцеллюлярной недостаточности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410-52р3-34

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено клініко-патогенетичні особливості хронічних гепатитів і розвитку цирозу печінки залежно від етіології захворювання. На підставі результатів комплексного вивчення взаємозв'язків між етіологією, клінічним перебігом, цитокіновим профілем крові, імунними, метаболічними та цитогенетичними ланками патогенезу сформульовано цитокінову концепцію прогресування хронічних гепатитів, визначено фактори ризику та їх вагомість щодо активації фіброгенезу. Розроблено діагностичні критерії прогресування хронічних гепатитів залежно від їх етіології та тести, які дозволяють диференційно застосовувати вітчизняні лікарські препарати. Запропоновано критерії пронозування ефективності інтерферонотерапії хворих на хронічні вірусні гепатити В і С.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.2-4 + Р413.51

Рубрики:

Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Хвороби печінки

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дана оценка клиникопатогенетических особенностей хронического эрозивного гастрита (ХЭГ) с учетом функционального состояния печени. Установлено, что рецидивирующее течение ХЭГ определяется у 64,29 % больных без поражения печени и у 75,76 % - с поражением печени алкогольного и токсического генеза, что сопровождается более выраженными клиническими, эндоскопическими и гистологическими проявлениями. Доказано, что для больных ХЭГ с поражением печени характерны более высокая активизация пероксидации белков и липидов, системного воспалительного ответа и изменения микроэлементного спектра крови, что коррелировало с изменениями показателей функционального состояния печени.

На основании обследования 44 больных неосложненным бляшечным псориазом установлено, что при метаболическом синдроме отмечается более тяжелое течение псориаза с более высоким показателем индекса PASI. Установлены прямые корреляции между индексом PASI и показателями липидного спектра крови, эндогенного инсулина и индекса HOMA-IR, что указывает на взаимосвязь тяжести течения псориаза и метаболических нарушений при метаболическом синдроме.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.74-3 + Р413.51

Рубрики:

Лускатий лишай (псоріаз)

Хвороби печінки

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Клініко-морфологічні дослідження 75 хворих на алкогольну хворобу печінки дозволили виділити 2 групи хворих: I - у яких захворювання мало класичний перебіг від стеатозу до повільного розвитку цирозу печінки і II - у яких розвивався хронічний активний гепатит, що сприяв прогресуванню патологічного процесу. У 32 % хворих виявлено маркери гепатотропної вірусної інфекції, яка призводить до розвитку активного запалення в печінковій тканині та сприяє прогресуючому перебігу захворювання аж до розвитку цирозу печінки. Активація імунної системи в разі алкогольної хвороби печінки з виділенням запального цитокіну туморнекротичного фактора альфа відіграє важливу роль у прогресуванні захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.435.1-52

Рубрики:

Пухлини печінки

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-2

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що включення рослинного препарату "Фламікар", створеного на основі горобини звичайної, у комплексне лікування 40 хворих на алкогольну хворобу печінки сприяє ефективному зменшенню клініко-біохімічних проявів захворювання і покращанню функціонального стану печінки.

Мета роботи - встановити взаємозв'язок між рівнями лептину, адипонектину і тяжкістю перебігу псоріазу на тлі метаболічного синдрому (МС). Обстежено 74 хворих на неускладнений бляшковий псоріаз. Пацієнтів було поділено на дві групи: I група - 38 хворих на псоріаз без МС; II група - 36 хворих на псоріаз з МС. До групи контролю увійшли 20 здорових осіб. Для оцінки тяжкості псоріазу використовували PASI. Метаболічний синдром діагностували згідно з рекомендаціями International Diabetes Federation (2005). Проводили визначення ІМТ, ГТТ, El, HOMA-IR, ЗХС, ТГ, ХС ЛПВЩ, ЛПНЩ, ЛПДНЩ. Рівні лептину та адипонектину визначали за допомогою імуноферментного аналізу. Клінічні вияви псоріазу були більше вираженими у хворих з діагностованим МС. За показниками ліпідного спектра крові виявлено більше виражені зміни в пацієнтів з поєднанням псоріазу та МС, що характеризувалися збільшенням вмісту в крові ХС, ТГ, ЛПНЩ і ЛПДНЩ та збільшенням у крові показників інсулінорезистентності - EI та HOMA-IR. Псоріаз у пацієнтів з МС характеризується більш високим вмістом лептину в сироватці крові і низьким рівнем адипонектину сироватки, ніж у пацієнтів без МС та порівняно з контрольною групою. Висновки: результати дослідження свідчать про взаємозв'язок між рівнем лептину, адипонектину і тяжкістю перебігу псоріазу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-52

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено, що застосування тестового контролю сприяє покращанню діагностики якості підготовки студентів-стоматологів з невідкладних соматичних станів і підвищенню рівня навчального процесу. Розроблено 30 ситуаційних задач з невідкладних соматичних станів з основних розділів внутрішніх хвороб, які мають уніфіковану структуру та еталони відповідей.

Наведено результати гістологічного дослідження тканини печінки 45-ти хворих на алкогольну хворобу печінки (АХП) на різних стадіях її розвитку. Алкогольний стеатоз печінки характеризується жировою та гідропічною дистрофією гепатоцитів. У разі хронічного алкогольного гепатиту приєднуються запальна інфільтрація печінкової тканини та різного ступеню некрози. На пізніх стадіях АХП виявлено сполучнотканинне переродження паренхіми печінки, що є структурною основою фіброзу та цирозу печінки. Встановлено, що за АХП у патологічний процес втягуються всі ультраструктурні компоненти клітини: ядро, мітохондрії, гранулярна ендоплазматична сітка.

Зазначено, що сучасні цілі охорони здоров'я населення, які встановлені відповідними державними нормативно-правовими актами та програмами, потребують поєднання новітніх наукових, практичних і інформаційно-аналітичних технологій. Науковий супровід завдань практичної охорони здоров'я дозволяє використати різноманітні форми співпраці, встановити регіональні пріоритети, впровадити результати доказової медицини/управління з метою підвищення якості допомоги на фоні покращання її економічної ефективності.

Аналіз причин несприятливої динаміки смертності дітей першого року життя на Прикарпатті став обгрунтуванням потреби у комплексному науково-практичному розв'язанні проблеми і необхідності наукового підгрунтя для її вирішення. Встановлено, що показники смертності дітей першого року життя значною мірою пов'язані із антенатальними чинниками, перебігом вагітності та якістю застосування медичних технологій під час пологів. Запропоновано заходи для зменшення акушерської та екстрагенітальної патології. Обгрунтовано необхідність створення міжрайонних медико-генетичних консультацій, вдосконалення підготовки кваліфікованих медичних кадрів, впровадження результатів наукових розробок в практичну медицину.

За результатами обстеження 42 хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХ ДПК) встановлено патогенетичну роль порушення перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ) і їх вплив на перебіг захворювання. Включення діаліпону (альфа-ліпоєва кислота) в комплексну терапію хворих на ВХ ДПК сприяє більш швидкому зменшенню клінічних проявів, поліпшує заживлення виразкових дефектів слизової оболонки і викликає позитивну динаміку показників ПОЛ-АОЗ, у порівнянні з базовою терапією, що обгрунтовує доцільність застосування запропонованої схеми з метою підвищення ефективності лікування.

Обстежено 24 хворих на метаболічний синдромом (МС): 10 чоловіків і 14 жінок віком від 30 до 59 років. У групу контролю входили 20 практично здорових. На основі обстеження встановлено, що у 19 (79,17 %) хворих на МС характерними є зміни функціонального стану печінки у вигляді неалкогольного стеатогепатиту з помірно вираженими цитолітичним, холестатичним і мезенхімально-запальним синдромами, з порушенням ліпідного спектра крові. Виявлено взаємозв'язок між кількістю ознак МС і показниками неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП). У хворих на МС спостерігалося підвищення рівня імунореактивного інсуліну (ІРІ), альдостерону, васкулоендотеліального фактора росту (ВЕФР). Встановлено кореляції між вмістом ІРІ та тригліцеридів, активністю гамма-глутамілтранспептидази (ГГТП); між рівнем альдостерону в крові та ІРІ, активністю ГГТП; між рівнем ВЕФР та активністю аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази і показником HOMA-IR, що вказує на роль МС і ендотеліальної дисфункції у розвитку НАЖХП. Зміни функціонального стану печінки обумовлені розвитком внутрішньопечінкового холестазу та порушенням метаболізму ліпідів за наявності метаболічного синдрому. Ендотеліальна дисфункція порушує мікроциркуляцію в печінці, активує фіброзоутворення.

Обстежено 54 пацієнти на хронічний некаменевий холецистит (ХНХ) і/чи метаболічний синдром (МС): 20 чоловіків і 34 жінки віком від 30 до 59 років. Хворі були розділені на групи: I група - 32 хворих на ХНХ з МС, II група - 10 хворих на ХНХ без МС, III група - 12 хворих з МС без ХНХ, у групу контролю входили 10 здорових. У хворих I і III груп спостерігалося підвищення рівня імунореактивного інсуліну (ІРІ), лептину, альдостерону. Встановлені кореляції між вмістом ІРІ та тригліцеридів (ТГ), індексом маси тіла (ІМТ); між вмістом лептину в крові та ІМТ, інсулінорезистентності (HOMA-IR), вмістом ТГ, активністю амінотрансфераз, гаммаглутамілтранспептидази; між рівнем альдостерону в крові та ІРІ, лептину, ІМТ, холестерину вказують на взаємообумовленість всіх компонентів патологічного процесу і їх роль в прогресуванні неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП). За результатами лікування хворих на НАЖХП, за наявності ХНХ і МС, встановлено, що поєднане включення до базової терапії препаратів урсодезоксихолевої кислоти і альфа-ліпоєвої кислоти сприяє підвищенню ефективності лікування на основі покращання функціонального стану печінки і впливу на основні патогенетичні ланки захворювання.