Наведено історичні відомості та особливості розвитку мікробіологічної науки. Розглянуто питання систематики мікроорганізмів, морфології та будови бактеріальної клітини, живлення, росту та розмноження, генетики бактерій, обміну речовин і перетворення енергії, поширення мікроорганізмів у природі та їх геохімічної діяльності, дисбактеріозу, інфекції та інфекційного процесу. Показано значення пробіотиків у медичній практичній діяльності.

Изложены исторические сведения и особенности развития микробиологической науки. Рассмотрены вопросы систематики микроорганизмов, морфологии и строения бактериальной клетки, питания, роста и размножения, генетики бактерий, обмена веществ и преобразования энергии, распространения микроорганизмов в природе и их геохимической деятельности, дисбактериоза, инфекции и инфекционного процесса. Показано значение пробиотиков в медицинской практической деятельности.

Викладено загальні питання імунології. Значну увагу приділено проблемам взаємодії мікро- та макроорганізмів, аналізу закономірностей інфекційного процесу у зв'язку з імунною відповіддю. Охарактеризовано антигени, антитіла, імунокомпетентні клітини, органи імунної системи, гуморальні фактори, зокрема, цитокіни, комплемент, лізоцин. Описано різні ефекторні механізми імунітету, особливості кооперативної взаємодії клітин у ході імунної відповіді. Наведено інформацію про механізми імунопатології, імунологічну пам'ять, алергію, імунодефіцити, методи вивчення клітинного імунітету та функціональної активності клітин.

Изложены общие вопросы иммунологии. Значительное внимание уделено проблемам взаимодействия микро- и макроорганизмов, анализу закономерностей инфекционного процесса в связи с иммунным ответом. Охарактеризованы антигены, антитела, иммунокомпетентные клетки, органы иммунной системы, гуморальные факторы, в частности, цитокины, комплемент, лизоцин. Описаны разные эффекторыне механизмы иммунитета, особенности кооперативного взаимодействия клеток в ходе иммунного ответа. Приведена информация о механизмах иммунопатологии, иммунологической памяти, аллергии, иммунодефицитах, методах изучения иммунитета и функциональной активности клеток.

Висвітлено теоретичні засади та методи санітарно-мікробіологічного дослідження об'єктів навколишнього середовища, технологічної сировини, харчових продуктів. Розглянуто мікробіологічні показники санітарно-гігієнічної оцінки та патогенні мікроорганізми. Викладено питання щодо біологічного забруднення повітря, грунту та водойм, розповсюдження збудників інфекційних хвороб, а також проблеми знезараження та очищення середовища.

Освещены теоретические основы и методы санитарно-микробиологического исследования объектов окружающей среды, технологического сырья, пищевых продуктов. Рассмотрены микробиологические показатели санитарно-гигиенической оценки и патогенные микроорганизмы. Изложены вопросы, касающиеся биологического загрязнения воздуха, грунта и водоемов, распространения возбудителей инфекционных заболеваний, а также проблемы обеззараживания и очищения среды.

Ключ. слова: ентомопатогенні бактерії, поживні середовища, мінеральне живлення
Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.251*723

Рубрики:

Bacillus

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Neisseria gonorrhoeae, цикл трикарбонових кислот, плазміди, антибіотикостійкість
Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.148.4*441.147.2

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.151.14 + Е422.141.2

Рубрики:

Enterobacteriaceae

Pseudomonas

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.251*87 + П415.823 + Л333.4

Рубрики:

Bacillus

Бактерії у захисті рослин

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено можливість синтезу АТФ у разі створення градієнтів трансмембранної різниці потенціалів або трансмембранного градієнта протонів у стафілококів, виділених за нормобіозу урогенітального тракту (УГТ) та у стафілококів, які виділено за дисбіозу УГТ. Найбільша інтенсивність приросту АТФ характерна для стафілококів, виділених за дисбіозу, найменша - у стафілококів, виділених за дисбіозу та наявності додаткової інфекційної патології в порівнянні зі стафілококами, виділеними за нормобіозу УГТ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-25 + Р281.811

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Хіміотерапевтичні засоби

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено зміни якісного та кількісного складу мікрофлори урогенітального тракту мишей за умов інтравагінального введення антибіотиків, які належать до фторхінолонів, пеніцилінів і тетрациклінів. Установлено, що навантаження антибіотиками амоксицилін/клавулановою кислотою, доксицикліном та офлоксацином призводить до розвитку дисбіотичного стану в урогенітальному тракті, що виражається у значному зменшенні кількості лактобацил і наростанні частоти зустрічальності та титрів представників умовно-патогенної флори. У разі введення антибіотичних препаратів зростає відношення кількості анаеробів до аеробів. Так, у контрольній групі воно становить 74:1, у групі тварин, яким вводили офлоксацин, - 95:1, у групі тварин, яким вводили амоксицилін/клавуланову кислоту, - 132:1 і в групі тварин, яким вводили доксициклін, - 115:1.

Установлено зниження інтенсивності нагромадження лактату й активності гліколітичних ферментів: фосфофруктокінази, альдолази фруктозо-1,6-дифосфату, піруваткінази для стафілококів II групи, ізольованих за дисбіозу, у порівнянні із стафілококами III групи, виділеними за дисбіозу та супутньої інфекційної патології, а також із стафілококами I контрольної групи. Мінімальний інгібувальний ефект монойодацетату натрію та підвищення активності ферментів пентозофосфатного шляху: глюкозо-6-фосфат-, 6-фосфоглюконатдегідрогенази, транскетолази свідчать про інтенсифікацію пентозофосфатного шляху та зниження активності гліколізу для стафілококів II групи, ізольованих за дисбіозу у порівнянні зі стафілококами III групи, виділеними за дисбіозу та супутньої інфекційної патології, а також зі стафілококами I контрольної групи, виділеними за нормобіозу репродуктивного шляху.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5*801.31 + Е422.384.3*801.31

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Streptomyces

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П127.316.23 + П212.1-273.162.3

Рубрики:

Мікоризи та бактерії ризосфери у живленні культурних рослин

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*85:П03 + П031.821 + П058

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Роль мікрофлори в процесі ґрунтоутворення

Окремі групи і види мікроорганізмів сільськогосподарського значення

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715-29 + Р696-29

Рубрики:

Жіночі хвороби

Урологічна патологія

Шифр НБУВ: Ж69583/Сер.А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.151*725.111.4

Рубрики:

Enterobacteriaceae

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання взаємодії бактеріофагів і бактеріальних клітин у біоплівці та можливості регулювання росту біоплівки за участі бактеріофагів. Необхідність вирішення даної проблеми виникає через значне поширення стійкості клінічних ізолятів бактерій до антибіотиків, що визначає зниження ефективності антибіотичної терапії в цілому. У сучасній клінічній практиці виявлено зростання кількості захворювань, зумовлених розвитком біоплівки, у складі якої бактерії одержують додаткові переваги, у тому числі і підвищення резистентності до дії антибіотиків. Показано особливості фагової інфекції по відношенню до вільних клітин бактерій та до клітин у складі мікроколоній у біоплівці. Представлені дані розкривають можливості бактеріофагів у боротьбі з бактеріальними біоплівками, що складаються з умовно-патогенних бактерій; наведено дані про механізм взаємодії фагів з клітинами бактерій у біоплівці та можливості руйнування фаговими ферментами міжклітинного матриксу.

Наведено дані про вплив на мікрофлору урогенітального тракту інтравагінального введення антибіотика рокситроміцина. Отримані дані вказують на роль антибіотика як фактора виникнення дисбіотичних явищ, що спричинює зниження лактобацил та збільшення таких умовно-патогенних мікроорганізмів, як стафілококи, ентерококи та представники сімейства ентеробактерій.

Приведены данные о влиянии на микрофлору урогенитального тракта интравагинального введения антибиотика рокситромицина. Полученные данные указывают на роль антибиотика как фактора возникновения дисбиотических явлений, что выражается в виде снижения лактобацил и увеличения таких условно-патогенных микроорганизмов, как стафилококки, энтерококки и представители семейства энтеробактерий.

Проаналізовано склад мікрофлори репродуктивної системи в нормі й у разі дисбактеріозу. Охарактеризовано основні показники імунного статусу організму в нормі. Змодельовано експериментальну патологію на тваринах. Наведено методи моделювання дисбактеріозу піхви. Досліджено якісний і кількісний склад мікрофлори піхви здорових мешей. Здійснено експериментальне моделювання дисбактеріозу піхви за умов впливу лікарських препаратів. Приділено увагу створенню моделі експериментального дисбактеріозу шляхом зміни кількості бактерій у складі мікробіоценозу піхви. Досліджено особливості катаболічного обміну, пов'язаного з трансформацією енергії у стафілококів, виділених за умов дисбактеріозу. Вивчено напрями корекції пробіотиками дисбактеріоза піхви мишей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л667.8-309

Рубрики:

Речовини та препарати, які впливають переважно на процес тканинного обміну

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ