Досліджено структуру та властивості полімерних композитів, одержаних синтезом поліаніліну на матрицях поліуретанів різної будови. Встановлено, що склад композицій та несумісність між гнучкими та жорсткими блоками поліуретану впливають на формування кристалічної структури поліаніліну та особливості електропровідності композитів.

Показано, що постійне магнітне поле за особливостями впливу на структуру поліметилметакрилату можна розділити на три рівні: поле як головний важіль керування процесом полімеризації, чинник збурення в процесі радикального формування ланцюга, або резонансний елемент відносно вихідної реплікації ланцюга. Дослідження зістарених зразків дозволило виявити залежність величини зміни питомої теплоємності полімерів від умов проведення синтезу.

Проведено дослідження структури та властивостей металовмісних поліуретансемікарбазидів. Показано, що механізм формування гетерогенної структури залежить від ступеня заміщення на катіон металу водню в кислотному угрупуванні піромелітового фрагмента жорстких блоків.

Синтезовано нові кополіанілінсечовини й доведено участь вторинних аміногруп в окиснювально-ініційованій полімеризації. Результати досліджень відкривають нові можливості для створення кополімерів з аніліновими фрагментами ланцюгів.

Досліджено структуру та електричні властивості поліуретансемікарбазидів, які відрізняються молекулярною масою й, будовою гнучкого та жорсткого блоків. Уперше показано, що ці полімери шляхом сорбції солей металів набувають здатності до іонної провідності, чутливості до температури та магнітних характеристик металів.

Досліджено особливості модифікації ефірів целюлози макродіізоціанатами на основі простих і складних олігоефірів. Показано, що будова макродіізоціанатів впливає на гетерогенний стан композитів і тим визначає відмінність їх в'язко-пружних та міцнісних властивостей. Показано, що поступове збільшення величини миттєвої деформації дозволяє залучити до процесу релаксації різні елементи механічної структури композита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.2

Рубрики:

Шаруваті пластмаси

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, що будова олігоефірної складової макродіізоціанату та співвідношення компонентів впливають на кристалітну структуру та теплоємність блок-кополіуретанів, одержаних за допомогою реакції поліприєднання. Сталість температури плавлення кристалітів олігоефіру вказує на несумісність складових кополімерів. Проте формування водневих зв'язків між уретановими угрупуваннями та карбонільними групами ацетобутирату целюлози впливає на теплофізичні властивості кополімерів.

Досліджено епоксидну композицію Коутекс-Т з домішкою полівініліденфториду за допомогою методів стирання та динамічного термогравіметричного аналізу. Встановлено існування концентраційних областей, де трибологічні та термостійкі властивості досягають оптимальних значень.

Поліепоксидний композиційний матеріал для наливних підлог досліджено за допомогою методів рентгенографічного аналізу та растрової електронної мікроскопії. Показано, що модифікування його здатним до кристалізації високомолекулярним полівініліденфторидом відбивається на надмолекулярній будові зшитої матриці. Встановлено, що в процесі зшивання модифікувальний агент витискується на периферію сітки та нагромаджується як в окремих мікрообластях, так і в тріщинах поліепоксидної матриці. Ці процеси сприяють "заліковуванню" дефектів і формуванню захисної плівки.

Встановлено, що існування водневих зв'язків між несумісними полярними полімерами перешкоджає кристалізації полісахариду в поліуретановій матриці. Домінуюча кристалічна структура поліуретану під впливом розчинника набуває топологічного характеру. Рентгенографічними дослідженнями встановлено орієнтаційний вплив зовнішнього магнітного поля: індивідуальна здатність полімерів до кристалізації нівелюється і процес формування спільної структури композитів набуває адитивного характеру.

Досліджено кристалічну будову, теплофізичні, термомеханічні та діелектричні характеристики уретан-целюлозних металовмісних кополімерів, синтезованих за різних умов. Показано, що на структуру і властивості зразків впливають як середовище синтезу, так і особливості формування координаційних комплексів у складі кополімерів. Встановлено, що координаційні комплекси на основі заліза виявляють властивості далекого порядку, характерного для кристалічної структури оксиду заліза.

Досліджено структуру та фізико-хімічні властивості композитів поліепоксиду на основі дигліцидилового ефіру бісфенолу А та дисперсного моносахариду. З немонотонного зростання ентальпії плавлення моносахариду та його кристалізації в складі хімічної сітки поліепоксиду зроблено припущення про формування нескінченного кластера в композитах.

Проведено ІЧ-дослідження особливостей модифікування кополімеру стирол-малеїнового ангідриду 3,5-біс(трифторметил)аніліном у тетрагідрофурані. Для вивчення реакції поліприєднання використано оцінку зміни співвідношення транс- і гош-конформерів у складі ланцюга (1-стирол-малеїн)-3,5-біс(трифторметил)бензаміду карбонової кислоти. Підбором реагентів, що знижують накопичення електростатичних взаємодій у реакційному середовищі, запропоновано оптимальні умови перебігу синтезу з високим виходом модифікованого фторвмісного продукту.

Проведено дослідження впливу складу, постійних магнітного і електричного полів на структуру та фізичні властивості композитів несумісних полімерів. Показано, що використання даних чинників впливу є ефективним методом створення композитів з прогнозованими характеристиками.

Досліджено вплив складу, природи металу та постійного магнітного поля (МП) на кристалічну будову і діелектричні характеристики металовмісних уретан-целюлозних кополімерів. Показано, що магнітна природа металу визначає особливості формування кристалітів в органічній і неорганічній фазах та ефективність впливу МП. Вперше встановлено формування в складі топологічної структури поліуретану кристалічних граток, подібних до індивідуального оксиду заліза.

За допомогою методів рентгенографії, FTIR-спектроскопії та ДСК досліджено композити на основі епоксидної смоли та дисперсних наповнювачів. Установлено формування структури композитів за координаційним та епітаксіальним механізмами. Кристалічна фаза композитів, створювана за умов збільшення концентрації наповнювачів та обмеженого об'єму хімічної сітки, набуває властивостей поліморфізму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.23

Рубрики:

Шаруваті пластмаси на основі гетероланцюгових полімерів

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше показано можливість використання модифікованих ріпакової та лляної олій як реакційноздатних сполук для синтезу поліуретанів. Глибина окиснення рослинних олій і властивості полімерних продуктів визначаються будовою олій і вибором окисника.

Проаналізовано полімерні композиційні матеріали зокрема на основі епоксидних полімерів. Показано, що під впливом поверхні частинок наповнювача в полімерній матриці утворюються граничні шари (адсорбційний та орієнтаційний), які мають складну структуру. Проведено аналіз впливу зовнішніх магнітного та електричного полів на структуру і властивості полімерів. Показано ефективність застосування зовнішніх полів як при синтезі, так і фізико-хімічних способах модифікації полімерів. Механізм впливу магнітного та електричного полів різний і ефективність його залежить від хімічної будови полімерів та природи наповнювачів.