Мета дослідження - визначення ефективності та переносимості терапії препаратом АССАЛІКС у пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА) та остеоартрозом (ОА) колінного та тазостегнового суглобів. У дослідження включено 167 хворих на ОА та 55 - на РА. У разі застосування препарату АССАЛІКС у хворих на РА відзначено позитивну динаміку зменшення вираження больового синдрому за даними візуальної аналогової шкали та зниження ступеня активності ревматичного запалення. За умови застосування препарату АССАЛІКС у хворих на ОА виявлено позитивний ефект препарату як щодо больового синдрому, так і функціональної активності суглобів. Окрім того, позитивний ефект у випадку ОА у більшості пацієнтів спостережено у разі монотерапії препаратом АССАЛІКС. Доведено ефективність, а також безпеку даного препарату у разі тривалого застосування, що дозволяє рекомендувати його для лікування хворих на РА як додаткову безпечну до базової терапію, а за ОА I - II стадії - як монотерапію. Описано механізми терапевтичного ефекту препарату АССАЛІКС.

Мета дослідження - вивчення особливостей імунного стану у 36-ти хворих на негоспітальну пневмонію (НГП) без факторів ризику, у 62-х - з факторами ризику, які зловживали алкоголем, палили та мали в анамнезі вірусний гепатит В або С, а також 14 хворих з факторами ризику, які вживали наркотики, палили та мали в анамнезі вірусний гепатит. Зміни в імунному стані хворих на НГП з факторами ризику відрізнялись від показників у хворих без факторів ризику, що суттєво вплинуло на клінічний перебіг НГП.

Викладено сучасні дані літератури щодо діагностики та лікування остеопорозу. Наведено фактори ризику, розглянуто патогенез розвитку системного остеопорозу і вторинної остеопенії. Запропоновано підходи до лікування та профілактики остеопорозу, досліджено роль стронцію ранелату (препарат Бівалос, компанія "Servier") на структуру кісткової тканини та її мінеральну щільність. Доведено на прикладі експериментальних моделей на тваринах, значній кількості даних доказової медицини, факт стимулювання препаратом Бівалос утворення кісткової тканини та зниження інтенсивності резорбції кістки, що дозволяє вважати його препаратом першої лінії для лікування пацієнток, хворих на постменопаузний остеопороз.

Представлены возможные причины развития и типы лекарственных поражений печени, а также систематизированы данные по частоте возникновения данных побочных эффектов при применении различных нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП). Подчеркнуто, что возможное поражение гепатобилиарной системы при приеме НПВП является классовым эффектом данной группы препаратов, развиваются крайне редко и значительно реже гастроинтестинальных осложнений (до 20 %) и желудочно-кишечных кровотечений (до 5 %) в частности. Выявление факторов риска развития лекарственных поражений печени у пациента позволяет минимизировать риск развития побочных эффектов со стороны печени.

Описан клинический случай пациентки с системной склеродермией с наличием симптомов легочной артериальной гипертензии и синдрома Рейно. На основании объективного статуса, результатов лабораторно-инструментального обследования был установлен диагноз, соотвествующий современным классификационным критериям, а также обосновано назначение патогенетической терапии.

Досліджено питання підвищення ефективності та безпечності лікування хворих на негоспітальну пневмонію (НП) з факторами ризику внаслідок застосування ступінчастої терапії левофлокацином у комплексі з фенспіридином. З'ясовано особливості перебігу негоспітальної пневмонії у хворих з факторами ризику, якими є зловживання алкоголю, куріння, захворювання печінки (внаслідок вірусного гепатиту), вживання наркотичних речовин. Висвітлено зміни в імунному стані хворих на НП залежно від факторів ризику. Досліджено зміни рівня цитокінів у хворих на негоспітальну пневмонію з факторами ризику, а також їх динаміку під впливом лікування. Вивчено роль низькомолекулярних фізіологічно активних речовин (НФАР) у перебігу НП та впливу на імунологічний стан. Частота виявлення та вміст НФАР Y фракції значно вища у хворих на НП з факторам ризику у порівнянні з групою хворих без факторів ризику. Розроблено рекомендації щодо раціонального застосування респіраторного фторхінолону левофлоксацину та протизапального засобу з локальною дією на респіраторний апарат - фенспіридину для лікування хворих на НП з факторами ризику.

На сьогодні встановлено нові механізми розвитку остеоартрозу (ОА), які обгрунтовують механізм дії та безпеку як протизапальних, так і структурно-модифікуючих препаратів. Серед протизапальних препаратів препаратом вибору можна вважати німесулід, враховуючи його не-ЦОГ-залежний ефект. У представлених даних показано, що найбільш адекватним препаратом (який має як протизапальний, так і структурно-модифікуючий ефект) можна вважати хондроїтин сульфат-4 і -6, з метою вивчення дії якого проведено найбільшу кількість досліджень з доказовою базою. В окремих дослідженнях показано плейотропну дію хондроїтин сульфату-4 і -6, що є надзвичайно важливим у пацієнтів із ОА, в яких досить часто є наявною супутня патологія. У дослідженні з застосуванням найбільш інформативного методу, яким є магнітно-резонансна терапія, підтверджено сповільнення втрати хряща через 6 і 12 міс і зменшення розмірів пошкодження кісткової тканини через 12 міс. Доведене сповільнення втрати хрящової тканини та кістки має розвитку пошкодження обох тканин. Тому під час вибору препаратів для терапії ОА необхідно керуватися їх впливом на механізми розвитку ОА та їх безпекою.

С учетом высокой распространенности подагры и гиперурикемии, тенденции к ее повышению, а также их сочетания с артериальной гипертензией и инсулинорезистентностью, важным является изучение препаратов, влияющих на показатели пуринового обмена при сопутствующей патологии. С этой целью проведено исследование по изучению влияния калия-натрия-гидроцитратного комплекса (КНГЦК) при гиперурикемии и подагрической нефропатии на уровень мочевой кислоты в крови и моче, рН мочи, артериального давления, содержания глюкозы, холестерина, билирубина, креатинина, мочевины в крови. В результате проведенного исследования установлено, что при применении указанного комплекса у больных с гиперурикемией и подагрической нефропатией отмечено статистически достоверное снижение уровня мочевой кислоты в крови, повышение ее экскреции с мочой, поддержание pH мочи на уровне 6,2 - 6,8, уменьшение размеров конкрементов в почках (по данным ультразвукового исследования почек), статистически достоверное снижение уровня как систолического, так и диастолического артериального давления (без изменения антигипертензивной терапии) и его лабильности, а также тенденцию к снижению уровня глюкозы и билирубина в крови. Таким образом, применение КНГЦК можно рекомендовать пациентам с подагрой и гиперурикемией, сопутствующей артериальной гипертензией.

В последние годы достигнуты большие успехи по изучению новых препаратов в лечении остеоартроза (ОА), тем не менее, актуальным остается вопрос: как быстро снять болевой синдром и воспалительный процесс в суставах, не вызывая хондротоксического эффекта? Помимо препаратов, ингибирующих ЦОГ-2, стоит задача изучить препараты, блокирующие NO и подавляющие перекисное окисление липидов и в тоже время обладающие хондропротекторным эффектом и отличным профилем безопасности. Учитывая неЦОГ-зависимые эффекты нимесулида, а именно: блокирование 5-ЛОГ и опосредованные ею эффекты, блокирование активности iNO-синтетазы и соответственно образование NO и пероксинитрита (ONOO-), а также супероксидных радикалов, которые являются ключевыми медиаторами в процессе разрушения хряща и развитии воспалительного процесса, иимесулид можно считать препаратом выбора при ОА.

Розглянуто дискурс як явище сучасного комунікативного середовища. Висвітлено питання співвіднесення філософії мови та когнітивної лінгвістики. Розкрито лінгвістичний та лінгводидактичний аспекти концептосфери мовної особистості. Увагу приділено теоретичним і практичним аспектам стандартизації термінологічної лексики. Охарактеризовано методи та засоби створення іншомовного середовища та його вплив на мовну компетенцію. Показано мовне різномаїття в Європі та роль англійської мови у формуванні процесів багатомовності. Акцентовано на інтерактивних методах формування міжкультурної компетентності студентів. Розглянуто досвід використання мультимедійних технологій у вивченні іноземних мов, застосування інноваційних технологій у їх викладанні.

Викладено аксіологічні основи мовленнєвого етикету в професійній комунікації. Розкрито місце та роль української мови в сучасній освіті України, акцентовано на проблемі її популяризації серед студентів. Наголошено на значенні мовної освіти в інформаційному суспільстві. Розглянуто мовленнєву культуру як неодмінну складову професійної культури особистості. Увагу приділено питанням формування професійної компетентності в процесі іншомовної підготовки. Охарактеризовано комунікативні стратегії ефективного навчання іноземної мови, навчальні та комунікативні стратегії в самостійному оволодінні іноземною мовою студентами. Окреслено шляхи підвищення рівня володіння іноземною мовою сучасними фахівцями та необхідність взаємиодії державних і суспільних інститутів у цьому напрямі. Висвітлено питання формування лінгвістичної компетенції в іноземних студентів на початковому етапі вивчення української мови як іноземної. Порушено проблему мови викладання у ВНЗ як відображення недосконалості державної мовної політики.

Доведено, що в межах модернізації політичного процесу перед інститутом політичного лідерства України повинно ставитись завдання консолідації демократії, що супроводжується глибокими перетвореннями на поведінковому та ціннісному рівнях, прийняттям громадянами нових поведінкових зразків. Зазначено, що в межах цього етапу потрібними є актори, здатні забезпечити прийняття громадянами нових зразків і перехід їх у стабільні структури, а також забезпечити консолідацію заснованої на демократії громадянської культури. Показано, що цими акторами можуть бути політичні лідери, від яких залежить успіх демократизації та подолання проблем на шляху її реалізації. Зауважено, що мобілізуючи громадськість, вони можуть ефективно боротись з апатією, надихаючи послідовників, долати їх розчарування тощо. Доведено, що головною передумовою позитивного впливу політичного лідера на консолідацію демократії є конгруентність, тобто відповідність декларованих ним цілей та програмних засад цінностям, яких він дотримується в спілкуванні з конституантами. Встановлено, що перед президентським політичним лідерством у контексті консолідації демократії ставиться завдання: структурувати когнітивний простір масової свідомості шляхом створення, стимулювання та підтримки соціальних категорій, здатних вмістити в себе якомога більшу кількість послідовників і реалізувати позитивну програму лідерства.

Исследованы особенности контентной структуры сайтов Интернет-магазинов, основным видом деятельности которых является торговля ювелирными изделиями. Предложена методика интегральной оценки их юзабилити на основании определения и анализа факторов, играющих существенную роль в процессе принятия решения о покупке представителями целевой аудитории.

Мета дослідження - вивчення ефективності та безпеки лікування фітопрепаратом стандартизованого екстракту кореня імбиру у хворих з болем у нижній частині спини (БНС), його впливу на динаміку показників запального процесу, печінкових, ниркових маркерів, пуринового, вуглеводного, ліпідного обмінів. У дослідженні взяли участь 35 хворих (28 жінок і 7 чоловіків) віком від 30-ти до 80-ти років з первинним синдромом БНС. Для лікування використано фітопрепарат стандартизованого екстракту кореня імбиру у дозі 300 мг двічі на добу протягом 2 міс. Ефективність препарату оцінено за допомогою опитувальників ВАШ, Освестрі, Роланда-Морріса, Мак-Гілла. Проведено аналіз впливу препарату на рівні цитокінів (IL-1beta, IGF-1, NO), СРБ, ШОЕ, на показники обміну речовин (ліпідний, вуглеводневий, печінкові маркери, рівень сечової кислоти). Наприкінці дослідження (через 2 міс лікування) показники ВАШ статистично достовірно зменшились з 55,71 +- 2,98 мм до 23,17 +- 2,38 мм, Освестрі - з 16,66 +- 1,09 бала до 8,69 +- 1,06 бала, Мак-Гілла - з 8,49 +- 0,73 бала до 3,09 +- 0,4 бала, Роланда-Морріса - з 5,37 +- 0,54 бала до 2,22 +- 0,33 бала. Було відзначено статистично достовірне зниження показників СРБ, ШОЕ, прозапальних цитокінів (IL-1beta), вільних радикалів (NO), а також холестерину та глюкози. У ході дослідження не зафіксовано динаміки таких лабораторних показників, як білірубін, АЛТ, АСТ, креатинін та сечова кислота. Заключення: встановлено, що стандартизований екстракт кореня імбиру є ефективним та безпечним препаратом для лікування хворих з БНС. На фоні лікування у пацієнтів на 58 % зменшилась інтенсивність болю, на 48 % підвищилась якість життя, на 59 % покращився психоемоційний стан, на 58 % - життєдіяльність. Було виявлено протизапальний ефект екстракту кореня імбиру за рахунок зниження показників СРБ та ШОЕ, а також прозапального цитокіну IL-1beta, NO.

Ураховуючи поширеність остеоартрозу, необхідність дослідження нових аспектів лікування гонартрозу в практиці сімейного лікаря, недостатню вивченість ефективності застосування структурно-модифікувальних препаратів у випадку остеоартрозу, подальше дослідження цієї проблеми залишається актуальним і на сьогодні. Призначення діацереїну під час лікування остеоартрозу може сповільнити його подальший розвиток, зменшити біль, покращити якість життя. Оцінено динаміку клінічних проявів суглобового синдрому у разі вживання діацереїну за ВАШ, альгофункціональними індексами Лекена, WOMAC. Досліджено вплив діацереїну на рівні цитокінів (IL-1beta, TNF-alpha, IGF-1, TGF-beta, NO), показники обміну речовин (ліпідний, вуглеводний, печінкові маркери), рівень сечової кислоти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.4-5

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення колінного суглобу і гомілки

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - изучить эффективность и безопасность лечения глюкозамина сульфатом больных с остеоартрозом (ОА) коленных суставов и его влияние на динамику показателей воспалительного процесса, печеночных, почечных маркеров, пуринового, углеводного и липидного обменов. В исследование были включены 30 больных (18 женщин и 12 мужчин) в возрасте от 29-ти до 80-ти лет с ОА коленных суставов I - III рентгенологической стадии по Kellgren - Lawrence. Для лечения использовали глюкозамина сульфат в дозе 400 мг 3 раза в неделю в течение 1,5 мес. Эффективность препарата оценивали с помощью визуально-аналоговой шкалы ВАШ, альгофункциональных индексов Лекена и WOMAC. Проанализировано влияние глюкозамина сульфата на уровни цитокинов (IL-1beta, IGF-1, NO), C-реактивного белка (CРБ), СОЭ, показатели обмена веществ (липидный, углеводный, печеночные маркеры, уровень мочевой кислоты). Для статистической обработки данных применяли прикладную программу "SPSS Statistics". Результаты: через 1,5 мес лечения было обнаружено достоверное снижение показателей ВАШ, индексов Лекена и WOMAC. Также отмечено достоверное снижение показателей CРБ, провоспалительных цитокинов (IL-1), свободных радикалов (NO) и повышение уровня анаболических цитокинов (IGF-1). В конце исследования не обнаружено динамики лабораторных показателей печеночных маркеров, мочевой кислоты, креатинина, которые у большинства пациентов были в пределах нормы до включения в исследование. Следует подчеркнуть отсутствие повышения содержания глюкозы и достоверное снижение холестерина крови в процессе лечения глюкозамина сульфатом. Выводы: обнаружен выраженный терапевтический эффект глюкозамина сульфата в лечении гонартроза, у пациентов уменьшилась интенсивность боли, скованность в коленных суставах, повысилась функциональная активность. Более эффективным препарат был на ранних стадиях заболевания. Выявлен выраженный противовоспалительный (по показаниям CРБ, IL-1, NO) и анаболический (по уровню IGF-1) эффект глюкозамина сульфата. Препарат не влияет на уровень билирубина, АЛТ, АСТ, креатинина, глюкозы и мочевой кислоты, что свидетельствует о безопасности его применения у пациентов с сопутствующей патологией.

Остеоартроз (ОА) является самой распространенной формой заболевания опорно-двигательного аппарата и основной причиной боли и инвалидности в пожилом возрасте, что в значительной степени ухудшает качество жизни больных. В лечении пациентов с ОА важная роль принадлежит как симптом-модифицирующим препаратам быстрого действия, так и медленнодействующим препаратам со структурно-модифицирующим эффектом. Терапевтический эффект структурно-модифицирующих препаратов чаще всего наступает через 2 - 4 нед применения, поэтому для быстрого купирования болевого синдрома изначально назначают нестероидные противовоспалительные препараты. Очень важно при их выборе руководствоваться не только выраженной противовоспалительной активностью, хондропротекторным действием препарата, но и максимальной безопасностью его в отношении кардиоваскулярных и гастроинтестинальных осложнений. С учетом вышеизложенного препаратом выбора при ОА является нимесулид.

Представлена сравнительная характеристика наиболее распространенных лекарственных средств группы селективных нестероидных противовоспалительных препаратов, в частности нимесулида и мелоксикама. Результаты исследования показали преимущество нимесулида, которые проявились в быстром клиническом, противовоспалительном эффекте, и в отличие от мелоксикама, в снижении уровня оксида азота, что может свидетельствовать об уменьшении воспалительного процесса и деградации хрящевой ткани, а также достаточный профиль безопасности в течении 2 нед, что позволяет рекомендовать нимесулид как препарат выбора в купировании болевого синдрома при остеоартрозе.

Обсуждены современные аспекты этиологии и патогенеза подагрического артрита, освещены новые взгляды на патофизиологическое значение мочевой кислоты в развитии кардиоваскулярных, церебральных осложнений, метаболического синдрома, приведены последние клинические рекомендации (ACR, 2012, и Инициатива 3Е, 2013) по лечению пациентов с подагрой и гиперурикемией. Также представлены данные по последним современным методам фармакотерапии при подагре.