Розкрито схемотехнічні принципи побудови сучасних мікроелектронних підсилювачів в контексті розробки та побудови електронних систем. Розглянуто основні режими каскадів підсилення, режими роботи електронних підсилювачів, біполярні, польові й одноперехідні транзистори. Наведено структурні схеми та розрахунок основних параметрів підсилювачів зі зворотним зв'язком. Висвітлено можливості застосування сучасних операційних підсилювачів для підсилення біопотенціалів.

Раскрыты схемотехнические принципы построения современных микроэлектронных усилителей в контексте разработки и построения электронных систем. Рассмотрены основные режимы каскадов усиления, режимы работы электронных усилителей, биполярные, полевые и однопереходные транзисторы. Приведены структурные схемы и расчеты основных параметров усилителей с обратной связью. Освещены возможности применения современных операционных усилителей для усиления биопотенциалов.

Наведено відомості про амплітудну та кутову модуляцію, описано схеми модуляторів. Розглянуто способи підсилення та лінеаризації вихідних сигналів мостових схем. Розкрито особливості будови та принципи функціонування ізольованих підсилювачів, підсилювачів з застосуванням методу модуляції-демодуляції, стабілізованих перериванням, імпульсних, резонансних, з частотно-залежним зворотним зв'язком, логарифмічних і підсилювачів-обмежників. Запропоновано методику моделювання на ЕОМ електричних схем, розглянуто сучасні передові революційні технології функціональної та молекулярної мікроелектроніки.

Изложены материалы об амплитудной и угловой модуляции, описаны схемы модуляторов. Рассмотрены способы усиления и линеаризации исходящих сигналов мостовых схем. Раскрыты особенности строения и принципы функционирования изолированных усилителей, усилителей с применением метода модуляции-демодуляции, стабилизированных прерыванием, импульсных, резонансных, с частично-зависимой обратной связью, логарифмических и усилителей-ограничителей. Разработана методика моделирования на ЭОМ электрических схем, рассмотрены современные передовые революционные технологии функциональной и молекулярной микроэлектроники.

Розкрито поняття інформації, а також інформаційних ресурсів, технологій та програмного забезпечення сучасних ПК. Розглянуто трансформацію методів навчання за умов розвитку інформаційного суспільства. Визначено поняття та сутність науково-технічного прогресу та науки як об'єкта комп'ютеризації. Обгрунтовано використання вільного програмного забезпечення. Розглянуто структуру та принципи роботи мереж та сервісів Internet. Визначено роль мережевих технологій другого покоління в професійній діяльності педагога. Охарактеризовано особливості розвитку дистанційної освіти.

Проаналізовано основні проблеми, пов'язані з впровадженням дистанційного навчання в Україні. На основі досвіду використання дистанційних технологій зроблено висновок про необхідність вдосконалювання законодавчої бази дистанційної освіти, а також створення єдиного інформаційно-навчального простору ВНЗ України.

Розглянуто досвід проведення педагогічного експерименту - відкритого дистанційного курсу "Вступ до фізики звуку".

На основі широкого кола джерел і матеріалів здійснено спробу визначити і охарактеризувати основні віхи еволюції інформаційно-комунікаційних технологій навчання студентів вищих навчальних закладів України з 90-х років XX ст. до сьогодення. Історичні етапи досліджуються на основі аналізу матеріалів науково-практичних конференцій, спеціалізованих фахових видань у галузі педагогічних наук та інших навчально-методичних видань, а також юридичної бази, організаційних аспектів, процесів інформатизації та комп'ютеризації навчальних закладів. Розглянуто еволюцію міжнародних програм і рекомендацій у системі підготовці фахівців інформаційного профілю, а також національна структура ІТ-спеціальностей. Робиться висновок, що у 1990-х роках відбувалася системна підтримка ІКТ на всіх рівнях освіти та зароджувалися перші дистанційні технології навчання, у 2000-х роках розвиваються технології веб-орієнтованого навчання та інші технології навчання. Широке впровадження ІКТ в навчальний процес сприяло появі нових спеціальностей, у тому числі для підготовки науково-педагогічних кадрів, широкої підтримки віртуальних навчальних середовищ, масової реалізації концепцій відкритої та неперервної системи освіти, а також напрацюванні міжнародних та національних стандартів і рекомендацій щодо викладання інформатичних дисциплін в університетах.

Покажчик містить список публікацій з питань інформаційно-комунікаційних технологій навчання, що друкувалися на сторінках періодичних видань "Рідна школа", "Советская педагогіка", "Педагогіка і психологія", "Інформаційні технології в освіті" у 1950 - 2014 pp.

Розглянуто упровадження технічних засобів навчання, розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), визначено класифікацію ІКТ. Доведено, що у сучасних педагогічних дослідженнях поняття ІКТ навчання перебуває в полі різнорідних тлумачень. Порівняно терміни - "біхевіоризм", "когнітивізм", "конструктивізм", з чого випливає те ,що біохевіористський підхід ефективно сприяє оволодінню змісту професії, стратегії когнітивізму корисні у навчанні тактики вирішення проблем, коли певні факти і правила застосовуються для незнайомих ситуацій. З метою узагальнення та відображення реалій застосування ІКТ у вищій школі запропоновано класифікацію ІКТ студентів ВНЗ, в основу якої покладено технології організації навчально-виховного процесу у поєднанні з основними психолого-педагогічними концепціями навчання.

Рассмотрено внедрение технических средств обучения, развитие информационно-коммуникационных технологий (ИКТ), определена классификация ИКТ. Доказано, что в современных педагогических исследованиях понятие ИКТ обучения находится в поле разнородных толкований. Сравнены термены - "бихевиоризм", "когнитивизм", "конструктивизм", из чего следует, что биохевиористський подход эффективно способствует овладению содержания профессии, стратегии когнитивизма полезные в обучении тактики решения проблем, когда определенные факты и правила применяются для незнакомых ситуаций. С целью обобщения и отражения реалий применения ИКТ в высшей школе предложена классификация ИКТ студентов ВУЗ, в основу которой положен технологии организации учебно-воспитательного процесса в сочетании с основными психолого-педагогическими концепциями обучения.

The article deals with the original classification of information and communication technology training. Classification is based on the technology of the organization of educational process (subject-oriented, student-oriented and parther-oriented technology) in conjunction with the basic concepts of psychology-pedagogical training (behaviorism, pragmatism, cognitivism, constructivism, connectivism).

Проаналізовано історію досліджень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) навчання в різних аспектах. Відзначено проблемність вибору критеріїв для періодизації етапів розвитку ІКТ супроводу навчального процесу. Наведено приклади критеріїв для періодизації та термінологічного супроводу періодів розвитку навчальних ІКТ. Подано таблицю, в якій відображено термінологічну еволюцію ІКН навчального процесу за 1950 - 2005 рр. Дані порівняння термінологічного та фактичного матеріалу для періодизації подано в таблиці та двох графіках. Відображено характеристику періодів розвитку ІКТ супроводу навчання та короткий аналіз спеціалізованих наукових публікацій періоду. Виявлено генеральну тенденцію історичного розвитку ІКТН, відображену у спеціалізованих наукових працях. Запропоновано шість етапів розвитку навчальних ІКТ з другої половини ХХ ст. і до сьогодення.

Проанализирована история исследований развития информационно-коммуникационных технологий (ИКТ) обучения в различных аспектах. Отмечена проблематичность выбора критериев для периодизации этапов развития ИКТ сопровождения учебного процесса. Приведены примеры критериев периодизации и терминологического сопровождения периодов развития учебных ИКТ. Приведена таблица, в которой отражена терминологическая эволюция ИКТ учебного процесса в 1950 - 2005 гг. Данные сравнения терминологического и фактического материала для периодизации представлены в таблице и двух графиках. Отражена характеристика периодов развития ИКТ сопровождения обучения и краткий анализ специализированных научных публикаций периода. Выявлена генеральная тенденция исторического развития ИКТО, отраженная в специализированных научных трудах. Предложено шесть этапов развития учебных ИКТ со второй половины ХХ в. и до сегодняшнего дня.

Analyzed are the studies of the history of ICT training in different aspects. Noted is the problematic of criteria for periodization of phases of ICT support the learning process. Exemplified are the criteria for periodization and terminological support periods of educational ICT. Posted is the table, which shows the evolution of terminology IKN learning process for 1950-2005 years. These comparisons terminology and periodization for the actual material presented in tables and 2-graphs. Displayed is specify the period of support ICT training and a brief analysis of specialized publications period. Revealed is the general trend of historical development IKTE, expressed in specialized scientific work of the periods. Proposed are the 6 stages of ICT education in the second half of the twentieth century to the present.

Здійснено історико-педагогічний аналіз психолого-педагогічних досліджень інформаційно-комунікаційних технологій з 1950-х років до сьогодення. Описано персональний внесок вітчизняних науковців у справі дослідження ІКТ. Проаналізовано матеріали періодичних видань і дисертацій. Виокремлено наступні напрямки дисертаційних досліджень: психолого-педагогічні основи застосування програмованого навчання, екранно-звукових засобів, технічних засобів навчання та засобів автоматизації навчального процесу; використання автоматизованих (інформаційних) навчальних систем і класів, побудова діалогових навчальних систем, дидактичні можливості комп'ютера; проблеми інформаційної підготовки, інформаційної культури (компетентності) студентів (викладачів); психологічні, дидактичні, філософські, методичні аспекти організації навчання з використанням ІКТ; розвиток інформаційно-освітнього середовища та інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Крім педагогічних, психологічних та інших аспектів використання ІКТ, робиться наголос на важливій ролі технологічних засобів підтримки неперервності освітнього процесу. Розглянуто можливі варіанти щодо реалізації форм навчальної діяльності в насиченому ІКТ-середовищі і лекційні, семінарські, консультаційні, лабораторні заняття, вебінари. Можна зробити висновок, що найефективніший вид навчальної діяльності передбачає такий ступінь засвоєння матеріалу, при якому студент може навчати іншого.

Представлено результати експертного опитування, що проводилося з метою визначення перспектив розвитку інформаційно-комунікаційних технологій навчання студентів вишів України. Розглянуто 68 параметрів, об'єднаних у чотири узагальнених складові: організаційна, психолого-педагогічна, програмно-апаратна і методологічна. Представлено своєрідну програму перспектив - рейтинг пріоритетності параметрів, що характеризують розвиток інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Визначено, що найбільші перспективи матимуть: змішане навчання; системне використання пошукових методів навчання (дослідницький і евристичний); особистісно орієнтований підхід; збільшення ролі неформального навчання у вищій освіті; формування в учнів умінь самостійно здобувати знання; короткострокові програми дистанційного навчання; мобільні засоби зв'язку і портативні обчислювальні засоби; нові людино-машинні інтерфейси; вільне та відкрите програмне забезпечення; хмарні технології; застосунки, основанні на технологіях штучного інтелекту (пошукові системи з елементами семантики, лінгвістичні системи, системи прийняття рішень та управління); комплексна, багатопрофільна та міждисциплінарна підготовки викладачів. Актуалізовано питання щодо необхідності розвитку системи стандартів у ІКТ-середовищі.

Відображено основні періоди розвитку Обчислювального центру Львівського національного університету ім. І. Франка у 1970–1977-х рр. Основну увагу приділено висвітленню фактів і подій, що стосуються наукової і навчальної діяльності його провідних співробітників, їхніх наукових досягнень. Визначено перелік і зміст основних напрямів науково-дослідної роботи, з'ясовано рівень матеріально-технічної бази. Виявлено особливості використання обчислювальної техніки у навчальному процесі. Висвітлено заходи, що спрямовувалися на популяризацію використання обчислювальної техніки; встановлено недоліки у роботі Обчислювального центру протягом вказаного історичного періоду. Матеріали проведеного дослідження можуть бути підгрунтям для подальших історико-педагогічних пошуків у сфері інформатизації вищої освіти, стануть у пригоді під час розробки й удосконалення навчальних курсів з ІКТ.

Освещены основные периоды развития Вычислительного центра Львовского национального университета им. И. Франко в 1970–1977-х гг. Основное внимание уделено освещению фактов и событий, касающихся научной и учебной деятельности его ведущих сотрудников, их научных достижений. Определены перечень и содержание основных направлений научно-исследовательской работы. Выяснен уровень материально-технической базы. Выявлены особенности использования вычислительной техники в учебном процессе; освещены мероприятия, направленные на популяризацию использования вычислительной техники. Установлены недостатки в работе Вычислительного центра в течение указанного исторического периода. Материалы проведенного исследования могут служить основой для дальнейших историко-педагогических поисков в сфере информатизации высшего образования, будут полезны при разработке и совершенствовании учебных курсов по ИКТ.

A brief historical review reflects the main branches of the Computer Centre at Ivan Franko Lviv National University development in the period from 1970 till1977. The main attention is focused on the facts and events pertaining to the scientific and educational activities of its leading professionals and their scientific achievements. The list and the content of the main directions of research and science have been determined; the level of material and technical resources has been found; the features of the computer equipment usage in the learning process has been stated; the means and measures of computers popularization have been highlighted; the drawbacks of the Computer Centre’s activity in the researched historical period have been defined. Materials of this paper can be the basis for future historical and pedagogical researches in the field of informatization of higher education will be useful in the development and improvement of training courses on ICT.

Наведено огляд найбільш поширених індексів, що характеризують рівень розвитку ІКТ в Україні: глобальний індекс конкурентоспроможності, індекс мережевої готовності, індекс цифрової можливості, глобальний індекс можливостей, індекс розвитку ІКТ, а також таких показників як: кількість абонентів мережі Інтернет, споживчі ціни на послуги домашнього Інтернету. На основі цих даних проаналізовано рівень розвитку ІКТ в Україні. Визначено й систематизовано чинники, що стримують розвиток сфери ІКТ, а також проблеми, що супроводжують використання ІКТ у вищій школі України. Окреслено перспективи подальшого розвитку ІКТ в освіті. Відзначено, що авторитетні міжнародні рейтинги мають використовуватися державою для здійснення аналізу проблемних аспектів чинної політики, їх усунення, забезпечення відповідної підготовки майбутніх фахівців, а також для моніторингу прогресу в цій сфері.

Представлен обзор наиболее распространенных индексов, характеризующих уровень развития ИКТ: глобальный индекс конкурентоспособности, индекс сетевой готовности, индекс цифровой возможности, глобальный индекс возможностей, индекс развития ИКТ, а также таких показателей как: количество абонентов сети Интернет, потребительские цены на услуги домашнего Интернета. На основе этих данных проанализирован уровень развития ИКТ в Украине. Определены и систематизированы факторы, сдерживающие развитие сферы ИКТ, атакже проблемы, сопровождающие использование ИКТ в высшей школе Украины. Намечены перспективы дальнейшего развития ИКТ в образовании. Отмечено, что авторитетные международные рейтинги должны использоваться государством для осуществления анализа проблемных аспектов действующей политики, их устранения, обеспечения соответствующей подготовки будущих специалистов, а также для мониторинга прогресса в данной сфере.

The paper presents the review of the most common indexes, characterizing the level of ICTs development in Ukraine: Global Competitiveness Index, Networked Readiness Index, Digital Opportunity Index, Global Opportunity Index, ICT Development Index, as well as the indicators like the number of Internet users, consumer prices for services of home Internet. Based on this analysis the level of ICTs development in Ukraine has been analyzed. The factors hindering the general ICTs development and the problems that accompany the use of ICT in higher education in Ukraine have been defined and systemized. Prospects of further development of ICT in education have been determined. The paper emphasizes that the authoritative international ratings should be used by the State in order to analyze the problematic aspects of the current policy, address and resolve these aspects, provide appropriate training of future professionals, and monitor the progress in this area.

Представлено результати аналізу складових діяльності мережного тьютора. Розгляд типів взаємодії суб'єктів навчального процесу (взаємодія зі змістом та міжособистісна взаємодія) у дистанційному курсі показав, що всі вони мають враховуватися при проектуванні курсу і модеруватись тьютором у ході навчання. Встановлено, що ефективне навчання відбувається тоді, коли кожен студент має можливість використати у курсі свій стиль навчання, для чого має передбачатися повний цикл навчання, що об'єднує різні навчальні стилі. Виходячи з аналізу моделей діяльності мережного тьютора, виокремлено наступні структурні компоненти його професійної компетентності: інформатична, організаційна, психолого-педагогічна, технічна, фахова, особистісна, компетенція ведення онлайн комунікації. Таким чином, тьютор має знати не тільки предметний зміст, а й інформативні, методологічні, організаційні, психолого-педагогічні, технічні засади організації навчального процесу. Особливого значення набуває вміння планувати (проектувати) кінцевий результат своєї діяльності та готовність опановувати нові технології. Окрему увагу приділено критеріям та методам оцінювання ефективності діяльності тьютора. Показано, що оцінка ефективності має спиратися на цілі і зміст роботи тьютора і може відбуватися за допомогою кількісного та якісного методів. Кількісний метод дозволяє зібрати дані, які можуть бути статистично оброблені. Якісний метод більш суб'єктивний, у той же час він є гнучким і динамічним. Актуалізовано питання щодо необхідності розробки програм підготовки мережних тьюторів на державному рівні.

Наведено особливості організації навчально-виховного процесу з фізики у мистецьких вишах I - II рівнів акредитації. Розглянуто питання вибору форм і методів навчання фізики студентів. Показано, що методи навчання слід обирати з урахуванням психологічних і фізіологічних особливостей студентів з метою формування інтересу до фізичної науки. Запропоновано авторський трирівневий підхід (науково-популярний, експериментальний, фундаментальний рівні) до організації особистісно зорієнтованого навчання фізики, що охоплює такі дидактичні принципи як доступність, наочність, науковість і системність. На першому рівні студентам потрібно прищепити інтерес до фізики, показати її специфіку, значення термінів тощо. На другому рівні першорядне значення починає відігравати експеримент - лабораторні досліди мають стимулювати студентів робити самостійні висновки. На третьому рівні особливої актуальності набуває метод проблемного навчання, який надає можливість виробити у студентів уміння самостійно розв'язувати фізичні задачі. Зроблено висновок, що на якість навчання позитивно впливає розв'язання експериментальних задач.

Подано узагальнені підходи до тлумачення поняття «сценарій дистанційного курсу». Акцентовано увагу на мотиваційних чинниках, які тісно пов’язані із засобами актуалізації інтересу, проблемними питаннями, технологією організацією колективної співпраці, спланованістю навчального процесу, методикою оцінювання результатів діяльності, системою заохочень тощо. Проаналізовано розробку сценарію на прикладі авторського дистанційного курсу «Схемотехніка», призначеного для студентів ВНЗ, які навчаються за напрямом «Мікро- та наноелектроніка». Висвітлено структуру розділів, передмову, інструкції до курсу, план пропонованої діяльності, цілі навчання, організацію роботи у малих групах, рейтингову оцінку діяльності, а також особливості проведення тематичних форумів-дискусій та рефлексію. Наведено універсальну план-схему з розробки сценарію дистанційного курсу.

Представлены обобщенные подходы к толкованию понятия «сценарий дистанционного курса». Акцентировано внимание на мотивирующих факторах, которые тесно взаимосвязаны со средствами актуализации интереса, проблемными вопросами, организацией коллективного сотрудничества, спланированностью учебного процесса, методикой оценивания результатов деятельности, системой поощрений и др. Проанализирована разработка сценария на примере авторского дистанционного курса «Схемотехника», предназначенного для студентов ВУЗ, обучающихся по направлению «Микро- и наноэлектроника». Рассмотрены структура разделов, предисловие, инструкции, план предлагаемой деятельности, цели обучения, организация работы в малых группах, рейтинговое оценивание деятельности слушателей, а также особенности проведения тематических форумов-дискуссий и рефлексия. Приведена универсальная план-схема по разработке сценария дистанционного курса.

The article gives generalized methods for the interpretation of the concept „online course scenario”. Attention is emphasized on motivating factors that are closely allied with methods of actualization of the interest; problematic questions; technology and organization of collaboration; planning of educational process; methodology of evaluation of the activity’s results; system of encouragement, etc. As an example there were offered the scenario of author’s online course “Circuit design” for studentsof universities and institutions who study “Micro- and nanoelectronics”. The article considers the structure of chapters, foreword, instruction for the course, plan of suggested activity, aims of studies, organization of work in small groups, rating evaluation of the activity, and also features of conducting of theme forums and discussions and reflection. There was given the universal plan-scheme as for development of the online course scenario.

Розкрито матеріали відкритої лекції на тему "Характеристики звуку", підготовленої та прочитаної в Комунальному закладі "Сєвєродонецьке обласне музичне училище ім. С. С. Прокоф'єва" у межах навчальної дисципліни "Фізика". Розглянуто об'єктивні (інтенсивність, частота, амплітудно-частотний спектр) і суб'єктивні (гучність, висота, тембр) характеристики звуку; досліджено зв'язок між ними. Розкрито фізичні особливості будови слухового аналізатора людини та механізму сприйняття звуку людиною. Показано доцільність використання сукупності апаратних і програмних засобів під час вивчення зазначеної теми. Акцентовано увагу на застосуванні методу комп'ютерного моделювання акустичних явищ і процесів з метою покращання фахової підготовки студентів вищих навчальних закладів культури і мистецтв I - II рівнів акредитації. Зроблено висновок, що посилення міждисциплінарних зв'язків фізики, математики, біології та музичного мистецтва надає можливість студентам розвивати уміння виокремлювати головне у навчальному матеріалі, порівнювати, узагальнювати, робити висновки, розвивати спостережливість, логічне мислення, пам'ять та увагу.

На основі історіографічного аналізу широкої джерельної бази (педагогічні періодичні видання, монографічна література, дисертаційні роботи, нормативно-законодавчі документи, архівні матеріали, веб-ресурси) охарактеризовано стан дослідженості проблеми розвитку інформаційно-комунікаційних технологій навчання у вищій школі. Розкрито сутність, структуру та класифікацію інформаційно-комунікаційних технологій навчання у ВНЗ. Розроблено періодизацію розвитку інформаційно-комунікаційних технологій навчання у вищій школі України в другій половині XX - на початку XXI ст. Виявлено особливості розвитку інформаційно-комунікаційних технологій навчання студентів ВНЗ України в межах семи виокремлених етапів, визначено тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій навчання студентів ВНЗ України в другій половині XX - на початку XXI ст. та окреслено перспективи їх подальшого розвитку.

Досліджено інтегративні підходи щодо реалізації освітніх STEM-програм у закладах загальної середньої освіти. Продемонстровано, що поняття "STEM-освіта" нині не є усталеним. Погляди експертів на його зміст розкриваються через такі узагальнені складники, як педагогічна технологія (педагогічний процес), орієнтованість на практичні завдання та проблемне навчання. При цьому інтегративні підходи застосовуються як до окремих дисциплін, послідовності курсів, так і окремого курсу. Узагальнення визначень поняття "STEM-освіта", запропонованих різними експертами, надало змогу в межах цього дослідження розуміти його як спільну діяльність, взаємодію та співпрацю викладачів, учнів і стекхолдерів, спрямовані на подолання фрагментарності знань шляхом усунення меж між ними, інтеграції змістовних компонентів, що передбачає формування ключових компетентностей, необхідних для подальшого працевлаштування та життєдіяльності в умовах становлення та розвитку нових галузей знань, які зароджуються на стику дисциплінарних сфер. Охарактеризовано загальні ознаки організації навчання відповідно до дисциплінарного, мульти-, між- і трансдисциплінарного підходів. У контексті трансдисциплінарності розглянкто перспективи розвитку освітніх програм у закладах загальної середньої освіти України. Це надало змогу визначити низку проблем, що супроводжують процес розроблення та впровадження STEM-курсів, серед яких: проблема систематизації структурно-логічних зв'язків між дисциплінами, котрі підлягають злиттю; проблема професійної готовності педагогів, які спеціалізуються на викладанні однієї-двох дисциплін, взяти відповідальність за наставництво та підтримку учнівських трансдисциплінарних проєктів; фінансова проблема модернізації освітніх лабораторій і створення сучасних STEM-центрів при кожному закладі загальної середньої освіти.

Акцентовано увагу на використанні датчиків смартфону: акселерометра, гіроскопа, магнітометра, датчика освітленості, мікрофона, барометра та інших в учнівських STEM-проєктах. Запропоновано часткове розв'язання проблеми застарілості матеріально-технічної бази шкільних кабінетів фізики через проведення лабораторних робіт у застосунку Phyphox і 3D-друк допоміжних елементів, попередньо розроблених у середовищі моделювання Tinkercad. Phyphox був розроблений в Університеті RWTH Aachen. Застосунок дає змогу на основі даних, що надходять з датчиків смартфону, створити повноцінний лабораторний комплекс і проводити нетривіальні експерименти, а також зберігати масиви даних для подальшої інтерпретації. Визначено такі особливості застосунку Phyphox: наявність готових фізичних експериментів, можливість створення власних експериментів, опрацювання й унаочнення даних із датчиків смартфону в режимі реального часу, підтримка експорту результатів експерименту у файли різних форматів (csv, xls). Phyphox може керуватися дистанційно з будь-якого пристрою, що перебуває в тій самій мережі, що й смартфон, і має веббраузер. Як приклад розглянуто типові фізичні експерименти, що пропонуються у Phyphox, й авторські ініціативи, як-от: встановлення залежності між освітленістю і збільшенням відстані до джерела світла, встановлення закону руху підвісної гойдалки на основі даних акселерометра, визначення ваги пасажира в кабіні рухомого ліфта, встановлення функції, за якою рівень звуку змінюється зі збільшенням відстані від джерела звуку, дослідження резонансних явищ повітря залежно від об'єму порожнини, визначення швидкості руху радіокерованої автомоделі (на прикладі ефекту Доплера). Перспективним напрямом є проведення лабораторних робіт з використанням зовнішніх датчиків, підключених до платформ Arduino, із синхронізацією зі смартфоном через Bluetooth, що потребує подальших навчально-методичних розробок.