Розглянуто поняття "медіатека" та визначено передумови її виникнення. Проаналізовано низку інформаційно-технічних засобів і показано їх вплив на функціонально-просторову організацію бібліотечного середовища.

На прикладі шести найстаріших університетів України розглянуто основні етапи становлення та розвитку приміщень, будівель і просторів бібліотек вищих навчальних закладів, починаючи з II пол. XVI ст.

Розкрито науково-методичні та практичні принципи кластероутворення, визначено етапність процесу та виокремлено методи оцінювання його потенціалу. Показано, що розробка стратегічних напрямів формування і розвитку кластера взаємодіючих підприємств відбувається на основі оцінювання його потенціалу. Систематизовано процедуру розрахунку економічних показників на принципах оцінювання потенціалу кластероутворення взаємодіючих підприємств. Аргументовано доцільність розгляду етапів процесу за визначеними критеріями для об'єктивної оцінки управлінських рішень. Розглянуто рівні виникнення ефекту синергії та теоретичні засади аналізу його складових. Запропоновано методику оцінювання потенціалу кластероутворення на основі системно-структурного підходу із врахуванням багатоетапності процесу, ваги і специфіки кожного з етапів, що надає змогу визначити внесок кожного елемента в загальну сукупність ділової активності кластера. Практичне значення одержаних результатів полягає в оптимізації теоретико-методологічного забезпечення управління кластероутворенням взаємодіючих підприємств поліграфії.

Обгрунтовано концептуальні положення інтеграції взаємодіючих підприємств на основі логістичної мережі. Розкрито тлумачення терміну "інтеграція". Визначено фактори, що впливають на об'єднання підприємств у інтегровані структури. Розроблено блок-схему основних процесів виробничого циклу поліграфічних підприємств. На основі дослідження структури витрат поліграфічного виробництва визначено основні групи підприємств - постачальників за їх спеціалізацією. Охарактеризовано спеціалізацію основних груп постачальників. Побудовано логіко-структурну схему компонентних складових кластероутворення поліграфічних підприємств. Запропоновано включення до складу кластера асоціації, що спеціалізується на виготовленні продукції, що забезпечує основні виробничі процеси поліграфії. Розроблено схему інтегрованої логістичної мережі кластера поліграфічних підприємств. Схемою визначено матеріальні, інформаційні та фінансові потоки. Особливістю даної схеми є можливість визначення виробничо-технологічних зв'язків та виділення компонентно-функціональніих складових кластера.

Проаналізовано розробки Ф. Кізлера в галузі гнучкої архітектури та мобільного простору, які знайшли своє відображення у проектуванні сучасних бібліотечних об'єктів.

Систематизовано досвід проектування, будівництва та реновації бібліотек ВНЗ в Україні та за кордоном у період з кінця XX ст. - початку XXI ст. Виявлено основні етапи розвитку приміщень і будівель бібліотек ВНЗ на території України в період із XVI ст. і до початку XXI ст. Визначено характерні архітектурні риси сучасної університетської бібліотеки. Виявлено основні групи чинників, що істотно впливають на розвиток архітектури бібліотечних приміщень і будівель. Встановлено відповідність бібліотек українських ВНЗ сучасним критеріям проектування та вимогам їх працівників і користувачів. Визначено основні функціональні елементи в об'ємно-планувальній структурі сучасної бібліотеки. Розроблено методичні рекомендації щодо реновації бібліотек ВНЗ в Україні. Результати праці впроваджено у практичну діяльність, у багатьох ескізних та експериментально-пошукових проектах.

Наведено визначення основних термінів, які розрізняють і застосовують у сфері відпочинку, дозвілля та оздоровлення; висвітлено їхню подібність і відмінність між собою. Розроблено класифікацію відпочинкових комплексів за призначенням, формою діяльності та видами послуг, а також наведено основні критерії їхньої класифікації. Проаналізовано досвід проектування сучасних баз відпочинку України та Світу; виявлено основні тенденції розвитку їхньої архітектури та інфраструктури в цілому.

Висвітлено засоби мультимедійного мистецтва, які використовують при організації інтерактивного простору в будівлях громадського призначення. Розглянуто підходи формування інтерактивного предметно-просторового середовища з застосуванням мультимедійних об'єктів. Обгрунтовано можливість інтеграції сценографічних ідей Є. Лисика з мультимедійними технічними засобами для створення інтерактивного динамічного дизайну як мистецького перформансу в інтер'єрі громадської будівлі.

Запропоновано перелік традиційних будівельних матеріалів для створення об'єктів архітектури, як-от мінеральний важкий бетон із полімерною мікрофіброю та хімічними добавками для регуляції термінів тужавіння в'яжучого, а також перспективні матеріали для будівництва, а саме: алюмоборосилікатне скло; різні види пластмас; сплави кераміки зроблені методом селективного лазерного спікання або солі як базового матеріалу для виконання складних реставраційних робіт у процесі реконструкції. Результатом здійснених теоретичних і прикладних досліджень можна вважати наведені висновки щодо встановлення основних переваг застосування ЗD-принтерів у створенні реальних об'єктів архітектури різного функціонального призначення та вибору оптимального методу ЗD-друку на конкретній марці технологічного обладнання за найбільш ефективним програмним забезпеченням.