Результаты исследований показали, что основной причиной хронического болевого синдрома у женщин репродуктивного возраста является наружный эндометриоз. Для этих пациенток характерно, помимо болевого синдрома, наличие диспареунии, дисменореи, вегетативных и психоэмоциональных нарушений, а также изменения качества жизни. При выборе конкретного варианта гормонотерапии необходимо учитывать наличие клинических проявлений и результаты дополнительных методов исследований.

Результаты проведенных исследований показали, что при сходстве клинической картины генитального эндометриоза различной локализации имеются и существенные различия, проявляющиеся в характере локализации и иррадиации боли, нарушениях функций репродуктивной системы, что, видимо, обусловлено участием различных нейромедиаторных систем в восприятии и проведении болевых ощущений и регуляции гипофизарных гормонов. Полученные результаты необходимо учитывать при проведении диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.

Результаты проведенных исследований показали, что у женщин с эндометриозом репродуктивного возраста, в отличие от здоровых, объективно диагностируется наличие костной боли умеренной или средней интенсивности и локализующейся в позвоночнике (с преобладанием в поясничном его отделе). Ни один из рассмотренных методов консервативного гормонального лечения эндометриоза не способствовал уменьшению ни выраженности, ни распространенности костного болевого синдрома, тогда как любое оперативное радикальное вмешательство на органах малого таза сопровождалось его прогрессированием как за счет нарастания интенсивности, так и за счет генерализации, в том числе, вовлечения периферических костей скелета. Полученные результаты необходимо учитывать при разработке комплекса диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.765.024

Рубрики:

Хірургічне лікування жіночого безпліддя

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Результаты исследований свидетельствуют, что изменения активности протеиназ имеют большое значение в патогенезе развития наружного эндометриоза. В результате снижения катепсиновой активности эндометрия апоптотическая активность слизистой оболочки матки снижается и десквамированные клетки эндометрия не подвергаются запрограммированной гибели. Попадая в результате ретроградной менструации в брюшную полость, патологически измененный эндометрий также не подвергается гибели в связи с угнетением проапоптотических агентов перитонеальной жидкости. Полученные результаты необходимо использовать при разработке диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.

Вивчено особливості реабілітації жінок після застосування різних варіантів оперативного лікування запальних захворювань геніталій. На підставі одержаних даних розроблено методику відновного лікування. Установлено основні клінічні особливості запальних процесів геніталій у пацієнток до та після оперативного лікування. Визначено основні показання до лапаротомічного та лапароскопічного лікування запальних процесів геніталій. Розглянуто віддалені наслідки даних лікувань у аспекті відновлення репродуктивної функції. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом раннього та віддаленого післяопераційного періоду у жінок з різними варіантами хірургічного лікування запальних процесів геніталій. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти порушень репродуктивної функції жінок після оперативного лікування цих запальних процесів.

Результати досліджень свідчать про негативний вплив генітального ендометріозу (ГЕ) на стан репродуктивного здоров'я жінок. Вирішення цієї наукової проблеми вимагає комплексного і поетапного підходу, починаючи з ефективної діагностики жіночого безпліддя і закінчуючи адекватною профілактикою акушерських і перинатальних ускладнень. Пропонований алгоритм діагностичних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів дозволяє знизити частоту порушень репродуктивного здоров'я у жінок з ГЕ і може широко використовуватися в практичній охороні здоров'я.

Мета дослідження - вивчення нових аспектів патогенезу зовнішнього генітального ендометріозу (ЗГЕ) та безплідності. Обстежено 100 пацієнток із ЗГЕ та безплідністю і 20 практично здорових жінок. Розподіл пацієнток на групи проведено з урахуванням ступеня поширення ЗГЕ, виявленого під час виконання хірургічної лапароскопії. Зміни активності протеїназ мають велике значення у патогенезі розвитку ЗГЕ. У результаті зниження катепсинової активності ендометрія апоптотична активність слизової оболонки матки знижується, і не відбувається запрограмованої загибелі десквамованих клітин ендометрія. Потрапляючи у результаті ретроградної менструації у черевну порожнину, патологічно змінений ендометрій також не гине у зв'язку з пригніченням проапоптотичних агентів перитонеальної рідини. Одержані результати необхідно використовувати під час розроблення діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

Результати проведеного дослідження свідчать, що відсутність важких ускладнень, які обтяжують репродуктивне здоров'я на тлі запропонованої терапії для відновлення репродуктивного здоров'я не підвищує, а, навпаки, знижує, частоту рецидивів. Визначено достовірну зміну ультразвукових ознак в процесі терапії аденоміозу (Ад), які не можна розглядати як діагностичні його критерії, проте, з високим ступенем достовірності у поєднанні з клінічними даними, а також лабораторними показниками, можна використовувати для визначення тривалості терапії, а, можливо, і її якості. Одержані дані можна широко використовувати у випадку відновлення репродуктивної функції у пацієнток з Ад. Простота виконання та економічність, а також неінвазивність досліджень підвищує можливість їх використання в широкій медичній практиці.

Описано сучасні підходи у профілактиці дефіциту заліза/фолієвої кислоти, особливо у вагітних та дітей. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, анемія під час вагітності вважається нерозв'язаною проблемою. Кращий спосіб запобігання тяжким ускладненням - активне залучення нових високотехнологічних добавок до менеджменту групами ризику. Описано технології SunActive Fe та Quatrefolic. Вони відзначаються високою біодоступністю та ефективністю, що допомагає контролювати порушення рівня заліза/фолієвої кислоти найбільш природним способом. Ferrocento - приклад зазначених нових підходів з дозами заліза/фолієвої кислоти, затвердженими ВООЗ.

Мета роботи - удосконалити засвоєння практичної навички "Взяття мазків на флору та цитологічне дослідження", впровадження в навчальний процес удосконалених методів поліпшення оволодінням практичними навичками предмета "Акушерство та гінекологія" для студентів медичного факультету. Практична навичка "Взяття мазків на флору та цитологічне дослідження" сьогодні широко застосовується, оволодіння нею є необхідним у діяльності лікарів різних спеціальностей. Однак на сучасному етапі вона потребує більш широкого вдосконалення та інтерпретації, особливо частина цитологічного скринінгу. Важливим та необхідним є оволодіння методикою рідинної цитології. Дану навичку студенти можуть опрацювати не тільки під час проведення практичних занять, але і самостійно під керівництвом викладача в позааудиторний час у практично-орієнтованому навчальному центрі. Для цього розроблено алгоритм її виконання, наявний демонстраційний матеріал, відеоматеріали, ситуаційні задачі з даної методики, що надає змогу розвинути клінічне мислення, а не тільки оволодіти технікою взяття матеріалу на дослідження. Запропоновано надати інтерпретацію результатам цитологічного скринінгу за різними сучасними системами класифікацій. Висновок: удосконалення системи оволодінням практичною навичкою "Взяття мазків на флору та цитологічне дослідження", а саме, цитологічного скринінгу, покращання алгоритму проведення техніки призводить до підвищення кваліфікації медичного фахівця будь-якої спеціальності та готовності застосувати її на практиці.