Викладено теорію побудови теплових двигунів внутрішнього згоряння та теплообмінних процесів. Висвітлено питання екології локальних енергетичних джерел, а також теорії та практики електричної частини локальних електростанцій. Детально проаналізовано особливості спільного функціонування первинних двигунів і вторинних перетворювачів.

Вивчено кінетику радикальної полімеризації метилметакрилату в присутності 2-амінозаміщених-3-хлоро-1,4-нафтохінонів і визначено середньов'язкісні молекулярні маси синтезованих полімерів. Установлено, що досліджувані сполуки приймають участь у реакціях росту макромолекул; реакційна здатність амінопохідних 1,4-нафтохінонів залежить від будови замісника в аміногрупі. Виявлено входження 2-аміно-(4-гідроксифеніл)-3-хлор-1,4-нафтохінону в макромолекули полімеру.

Встановлено, що натрієві солі 4-амінобензолсульфонілетил- і З-аміно-4-метоксибензолсульфонілетилсульфокислот алкілують солі лужних металів тіосульфокислот з утворенням тіосульфонатів, які містять функціональнозаміщені радикали в естерному фрагменті. Досліджено реакційну здатність S-[2-(4-амінобензолсульфоніл)етил]- і S-[2-(3-аміно-4-метоксибензолсульфоніл)етил]тіосульфонатів під час взаємодії з лужними реагентами.

Досліджено фізико-механічні властивості, розчинність і характеристичну в'язкість блочних акрилатних кополімерів метилметакрилату (ММА) з метилетакрилатом (МЕА). Встановлено збільшення мікротвердості, зменшення розчинності кополімерів ММА-МЕА пропорційно до вмісту МЕА внаслідок збільшення енергії міжмолекулярних взаємодій.

Досліджено колоїдно-хімічні властивості водних розчинів іоногенного (ІГ), неіоногенного (НІГ) та емульгатора змішаного типу. За допомогою методу електронної спектроскопії та визначенням поверхневого натягу водних розчинів показано, що між ІГ емульгатором сульфонолом та НІГ неонолом у водному розчині не спостерігається міжмолекулярних взаємодій. Установлений факт дозволяє припустити, що у процесі стабілізації акрилатних латексів відбувається незалежна конкуруюча адсорбція цих емульгаторів на поверхні полімерних частинок.

Досліджено розподіл малеїнової кислоти між метилакрилатом та водою, розраховано коефіцієнти рівняння закону розподілу Нернста - Шилова. Згідно з розподілом основна частка малеїнової кислоти кополімеризується у воді з метилакрилатом, утворюючи карбоксилвмісні кополімери, які беруть участь у формуванні захисного шару на поверхні частинок.

Вивчено реакцію каталітичного розкладу пероксиду водню за присутності акрилатних дисперсій різного мономерного складу та різної кількості емульгаторів. Встановлено, що в початковий момент часу розклад пероксиду відбувається з великою швидкістю, після чого реакція значно сповільнюється. Показано, що акрилатні дисперсії сповільнюють розклад пероксиду незалежно від будови полімеру та кількості емульгатора в 1,1 - 3 рази. Найбільший вплив акрилатних дисперсій на швидкість розкладу пероксиду спостерігається в початковий момент реакції.

Для створення моделі промислового полімеру на основі акрилатів здійснено кінетичне дослідження реакції естерифікації деканолу-1 акриловою кислотою та запропоновано рівняння естерифікації, що визначають його закономірності.

3 метою направленого синтезу нового комономеру - діестеру на основі метакрилової кислоти, тетраметиленгліколю та саліцилової кислоти, призначеного для модифікації поліалкілметакрилатних полімерів, кінетично досліджено реакцію естерифікації. Розраховано константу швидкості, енергію активації та передекспоненціальний множник. Будову одержаних моно- та діестерів доведено даними елементного аналізу, ІЧ- та УФ-спектроскопії. За допомогою кріоскопічного методу встановлено молекулярні маси естерів.

Досліджено вплив структурних перетворень у полімері бутилакрилат-метилакрилат-метакрилова кислота на колоїдно-хімічні властивості дисперсій, фізико-механічні та фізико-хімічні властивості плівок та розподіл модифікуючих домішок (МД) у них за змін рН середовища під дією гідроксидів літію, натрію, калію, триетаноламіну та морфоліну. Показано, що структурні перетворення впливають на міжмолекулярні взаємодії, стан адсорбційного шару частинок та розподіл МД у плівці.

Вивчено кінетику емульсійної гомополімеризації метилакрилату та кополімеризації метилакрилату з децил(мет)акрилатом. Синтезовано кополімерні дисперсії метилакрилату з децил(мет)акрилатом із вмістом останнього до 25 % мас. Досліджено вплив природи та кількості децил(мет)акрилату у кополімерах на властивості водних дисперсій і кополімерів, одержаних з них.

Синтезовано акрилові дисперсії, модифіковані дибутилмалеїнатом. Установлено вплив естеру на колоїдні властивості дисперсій і фізико-хімічні та фізико-механічні властивості плівок, одержаних із них.

Синтезовано емульсійні кополімери з різним вмістом децил(мет)акрилатів щодо вихідного мономера - метилакрилату. Наведено результати дослідження колоїднохімічних властивостей, розраховано теплоту активації в'язкої течії. Показано, які чинники впливають на зміну міжмолекулярних взаємодій у структурі дисперсних систем.

Радикальною полімеризацією у розчині бензолу одержано (ко)полімери децил(мет)акрилату зі стиролом. Вивчено поведінку (ко)полімерів у різних за природою розчинниках; розраховано теплоту активації в'язкої течії та показано, які чинники впливають на зміну цих параметрів.

Досліджено фізико-хімічні та фізико-механічні властивості плівок емульсійних (ко)полімерів метилакрилату з децилмет- і децилакрилатом. Установлено, що міцність і відносне видовження під час розриву, водопоглинання плівок залежать від природи довголанцюгових (мет)акрилових мономерів і щільності упаковки макромолекул у структурі.

Одержано забарвлені плівки кополімеру метилакрилату з малеїновою кислотою та метилакрилату з дибутилмалеїнатом, установлено відмінності у спектрах поглинання кополімерів, які зумовлені зміною складу полімеру та перерозподілом молекул основного синього "К" вздовж макромолекул. У кополімерах метилакрилату з малеїновою кислотою молекули барвника концентруються біля карбоксильних груп, а в кополімерах метилакрилату з дибутилмалеїнатом - біля спиртових ланок дибутилмалеїнату.

  Скачати повний текст

Наведено загальну характеристику та класифікацію дисперсних систем (ДС). Розкрито зміст понять адсорбції, адсорбційних явищ, адгезії. Проаналізовано особливості адсорбції поверхнево-активних речовин. Описано методи одержання й очистки колоїдних систем (КС). Увагу приділено теорії мономолекулярної адсорбції Ленгмюра. Описано оптичні, електричні та молекулярно-кінетичні властивості КС. Охарактеризовано біотехнологію у контексті фізичної хімії ДС і полімерів.

Приведена общая характеристика и классификация дисперсных систем (ДС). Раскрыто содержание понятий адсорбции, адсорбционных явлений, адгезии. Проанализированы особенности адсорбции поверхностно-активных веществ. Описаны методы получения и очистки коллоидных систем (КС). Внимание уделено теории мономолекулярной адсорбции Ленгмюра. Описаны оптические, электрические и молекулярно-кинетические свойства КС. Охарактеризована биотехнология в контексте физической химии ДС и полимеров.

Розкрито основні поняття та кількісні закономірності фізико-хімії дисперсних систем і полімерів. Увагу приділено питанням адсорбції та адсорбційним явищам. Описано молекулярно-кінетичні й оптичні властивості дисперсних систем, а також методи їх одержання й очищення. Охарактеризовано властивості аерозолів, емульсій, пін. Подано інформацію про класифікацію колоїдних систем, теорію мономолекулярної адсорбції Ленгмюра, дифузійно-седиментаційну рівновагу, тиксотропію, природні полімери. Показано можливості використання сорбційних матеріалів в медицині, медичній промисловості, біотехнології та біохімії.

Надано класифікацію присадок і добавок до мастил та олив. Розглянуто методи синтезу та дослідження тіоамідів різного заміщення та їх метал-хелатів як протизадиркових, протизносних, антифракційних та антиокиснюваних присадних матеріалів до мінеральних олив. На основі вибіркового переносу в парах тертя "бронза-сталь" розкрито високі експлуатаційні властивості присадних матеріалів цього класу сполук. Наведено основні трибохімічні визначення та терміни.