Наведено дані щодо експлуатації дослідно-промислових партій каталізаторів, вперше виготовлених на Сєвєродонецькому ДВП "Об'єднання "Азот". Показано роль НТЦ у розвитку технології виробництва каталізаторів та їх використання у виробництві.

Представлено узагальнену інформацію щодо проведення в Україні міжнародного науково-виробничого семінару "Впровадження системи безпечного поводження з небезпечними речовинами та сучасного стандарту з управління якістю продукції - складова частина програми "Відповідальна турбота хімічної промисловості України". Семінар організовано Союзом хіміків України і проведено 23 - 24 вересня 2010 р. у м. Сєвєродонецьк, на ЗАТ "Сєвєродонецьке об'єднання "АЗОТ", за підтримки міжнародної Ради хімічних асоціацій (ІССА) і Європейської Ради підприємств хімічної промисловості (CEFIC). Головні проблеми семінару стосувалися розгляду основних положень глобальних продуктових стратегій (GPS), аналізу законодавчого середовища з питань безпечного поводження з небезпечними речовинами та його гармонізації з міжнародними вимогами, паспортів безпеки (SDS) і практики їх застосування на підприємстві. Практичним досвідом розробки та застосування паспортів безпеки поділився представник Російського Союзу хіміків - керівник відділу Координаційного інформаційного центру сприяння підприємствам країн СНД.

На сьогодні майже не відомо, як впливає фетоплацентарна недостатність (ФПН) матерів на становлення репродуктивної системи у нащадків чоловічої статі в пубертатний період. Мета роботи - дослідити гістологічну структуру сім'яників самців нащадків, народжених від матерів різного віку з ФПН, та оцінити ефективність застосування нової фармацевтичної композиції (ФК) для корекції патологічного стану вагітності. В експерименті використовували здорових статевозрілих самиць щурів популяції Wistar молодого (3 - 4 міс.) і зрілого (8 - 10 міс.) репродуктивного віку (РВ). Сформовано 8 груп по 7 тварин у кожній: 1 і 2 - інтактні тварини молодого та зрілого РВ відповідно; 3 і 4 - самиці з ФПН молодого та зрілого РВ; 5 і 6 - молоді та зрілі тварини з ФПН і додаванням до їжі з 11-ї до 19-ї доби вагітності ФК залежно від ваги тварин. Групи 7 і 8 - молоді та зрілі тварини з ФПН, яким додавали до їжі препарат порівняння дипіридамол. Моделювання ФПН проводили щоденним підшкірним введенням самицям із 12-ту по 18-у добу вагітності 50 % олійного розчину тетрахлорметану в дозі 2 мл/кг маси тіла. Тварин-нащадків декапітували на 50-у добу життя (пубертат). Зразки сім'яників самців фіксували у 10 % розчині формаліну, проводили по спиртах за зростанням міцності, заливали у парафін. Із блоків робили зрізи, які забарвлювали гематоксиліном та еозином. На зрізах органу у щурів проводили якісну оцінку гістоструктури. За результатами гістологічного аналізу та морфометричними показниками, що характеризують стан сім'яників щурів, можна зробити такі висновки. У нащадків, народжених від репродуктивно молодих самиць із ФПН, виявлено гальмування темпів диференціювання статевих клітин, тоді як у нащадків, народжених від репродуктивно зрілих самиць із ФПН, негативні наслідки цього впливу були нівельовані і темпи становлення сперматогенезу наближалися до рівня інтактної групи. Введення ФК як молодим, так і зрілим вагітним самицям на тлі ФПН активувало процеси проліферації та диференціювання сперматогенного епітелію у їхніх нащадків, що призводило до появи у частині сім'яних канальців зрілих сперматозоїдів. Препарат порівняння дипіридамол, введений за тією ж схемою як молодим, так і зрілим вагітним самицям із ФПН, також сприяв відновленню у нащадків сперматогенезу на рівні ФК.