Проанализировано влияние возмущенности геомагнитного поля на процессы атмосферной циркуляции в северном полушарии. Рассмотрены основные тенденции формирования химического состава поверхностных вод Украины в 1995 - 99 гг. Представлены океанографические исследования прибрежной зоны Южного берега Крыма с применением современных технологий судовых и спутниковых измерений. Отдельные статьи посвящены численному моделированию распространения нефтяных пятен в Одесском заливе, радиоактивному загрязнению донных отложений водоема-охладителя Чернобыльской АЭС, причинам и последствиям эвтрофикации северо-западной части Черного моря.

Проанализированы основные принципы защиты здоровья человека от неблагоприятного воздействия факторов окружающей среды. Детально рассмотрены динамика и структура доз облучения населения в результате аварии на Чернобыльской атомной станции. Изложен опыт определения критериев эффективности и оптимизации контрмер, направленных на снижение радиоактивного загрязнения днепровской водной системы.

Результаты исследования в настоящей работе посвящены анализу проблемы развития методов математического моделирования и прогнозирования миграционных процессов в реках, водохранилищах, водно-почвенных природных системах и подземных водах. Проведен анализ современных представлений о формировании основных путей облучения населения в результате водопользования и водопотребления. Рассматриваются вопросы формирования взглядов на стратегию и тактику контрмер, которые применялись или планировались в ходе минимизации последствий Чернобыльского загрязнения для водных объектов с целью обеспечения безопасного водопользования из поверхностных и подземных источников водоснабжения. Приведены методология и результаты расчетов доз облучения населения за счет водных путей миграции, а также оценены радиационные риски водопользования в зоне влияния радиоактивного загрязнения. Предложена методология анализа и технология принятия решений в водоохранной практике на основе современных принципов радиационной защиты. Выполнен анализ подходов в назначении уровней вмешательства и других критериев принятия решений в водоохранной практике. Исследуются современные представления о дозах и соответствующих радиологических рисках, которые формируются в результате употребления в пищу питьевой воды, рыбы и продуктов орошаемого земледелия из Днепровской водной системы. Представлены данные анализа выполненной оптимизации контрмер в стратегии водоохранных мероприятий и некоторых технологий, позволяющих уменьшить вторичное радиоактивное загрязнение природных вод и отрицательное воздействие последствий Чернобыльской аварии для водных экосистем.

Висвітлено результати радіобіологічних, радіогеохімічних, ландшафтно-геохімічних, гідрологічних, гідрогеологічних досліджень на території чорнобильської зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення. Проаналізовано чинники, що впливають на стан радіаційно забруднених наземних і водних екосистем. Викладено основні положення теорії реабілітації екосистем, що зазнали радіонуклідного забруднення. Визначено головні супутні процеси, їх критерії та швидкість. Наведено карти сучасного стану екосистем зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення та прогноз розвитку автореабілітаційних процесів.

Освещены результаты радиобиологических, радиогеохимических, ландшафтно-геохимических, гидрологических, гидрогеологических исследований на территории Чернобыльской зоны отчуждения и Зоны безусловного (обязательного) отселения. Проанализированы показатели, влияющие на состояние радиационно загрязненных наземных и водных экосистем. Изложены основные положения теории автореабилитации экосистем, подвергшихся радионуклидному загрязнению. Определены основные сопутствующие процессы, их критерии и скорость. Приведены карты современного состояния экосистем Зоны отчуждения и Зоны безусловного (обязательного) отселения и прогноза развития автореабилитационных процессов.

Изложен анализ современных взглядов на формирование стратегиии и развитие технологий уменьшения радиационных рисков водопользования из радиоактивно загрязненных водных объектов зоны влияния аварии на Чернобыльской АЭС. Представлена оценка эффективности водоохранных контрмер, выполненных в послеаварийный период. Рассмотрены основные технологические приемы водоохранной практики в зонах радиационных аварий.

Розглянуто дані найважливіших досліджень, здійснених в Україні та спрямованих на мінімізацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для здоров'я населення країни. Ці роботи позитивно оцінено в Україні та у цілому світі. Авторів нагороджено Державною премією України у галузі науки та техніки 2004 р.

Представлены наиболее важные исследования, осуществленные в Украине и направленные на минимизацию последствий аварии на Чернобыльской АС для здоровья населения государства. Работы положительно оценены в Украине и в целом мире. Авторы награждены Государственной премией Украины в области науки и техники 2004 г.

Представлено результати досліджень з моделювання річкового стоку в умовах зміни клімату й антропогенних впливів. Розроблено основні засади гідроморфологічного моніторингу. Вивчено гідроенергетичний потенціал річок України. Удосконалено методологію гідрохімічних досліджень та управління якістю поверхневих вод. Узагальнено гідрохімічний режим та якість поверхневих вод за даними мережі гідрометеорологічних спостережень та експериментальних робіт. Досліджено застосування сучасних методів математичної статистики. Вивчено радіоактивне забруднення довкілля, зокрема водних об'єктів. Оцінено гідробіологічні показники прісноводних екосистем та гідролого-гідрохімічний режим прибережних морських вод та методів морських прогнозів.

Виконано аналіз даних багаторічних (2005 - 2021 рр.) спостережень за хімічним складом підземних вод зони впливу колишнього підприємства з переробки уранових руд ВО "ПХЗ" (м. Кам'янське) з метою оцінки дальності поширення забруднених вод за межі розташування хвостосховищ залишків уранового виробництва, виявлення пріоритетних макроіонів у складі підземних вод, як індикаторів з оцінки поширення ореолу забруднених вод. Порівняльний аналіз з визначеними фоновими та пороговими рівнями дозволили оцінити зміни хімічного складу вод, домінуючий вміст основних макроіонів та активність ізотопів урану на різній відстані від хвостосховищ, визначити відмінність характеристик впливу інфільтраційних вод із джерела надходження у хвостосховищах і розсіяних джерел забруднення у межах майданчика "ПХЗ" по лінії току підземних вод. Показано основні фактори невизначеності в оцінках формування хімізму підземних вод у зоні промислового комплексу, які потрібно враховувати для розвитку мережі моніторингових спостережень.