На підставі історико-філософського, культурологічного й етнопсихологічного вивчення духовної спадщини українського народу здійснено реконструкцію його цінностей, соціокультурних чинників їх формування, розглянуто форми прояву в процесі історичному розвитку суспільства. Обгрунтовано пріоритетність у системі цінностей національної державності, мови, християнської моралі. Висвітлено динаміку ціннісних орієнтацій за умов трансформації українського суспільства.

Розглянуто питання філософії моралі, філософських проблем науки і культури, психології особистості та спілкування, філософських аспектів професіоналізму. Описано способи артикуляції моральних цінностей. Висвітлено філософські проблеми взаємовідносин людини і навколишнього природного середовища на сучасному етапі розвитку суспільства. Проаналізовано психологічні особливості амбівалентності ставлень учнів у ранньому юнацькому віці до сімейних стосунків батька і матері. Викладено аксіопсихологічний підхід до проблеми професіоналізації психологів.

Рассмотрены вопросы философии морали, философских проблем науки и культуры, психологии личности и общения, философских аспектов профессионализма. Описаны способы артикуляции моральных ценностей. Освещены философские проблемы взаимоотношений человека и окружающей природной среды на современном этапе развития общества. Проанализированы психологические особенности амбивалентности учеников в раннем юношеском возрасте к семейным отношениям отца и матери. Представлен аксиопсихологический подход к проблеме профессионализации психологов.

Висвітлено питання історії філософії, філософії моралі, філософських проблем науки і культури, релігієзнавства, психології. Проаналізовано особливості тлумачення справедливості у філософській україністиці в європейському контексті, ключові етапи конституювання модерністичної парадигми в українському соціокультурному просторі першої половини ХХ ст. в історико-філософському вимірі. Розглянуто питання ренесансного розвитку античного мімезису, аналізу змісту принципу тотожності мислення та буття у філософії Г.Гегеля, проблеми пізнання І.Канта, сакрального осмислення життя та постмодернізму У.Еко. Представлено концепцію біоетноценозу як парадигму екологічного мислення. Описано суспільні функції українського католицизму. Наведено загальну характеристику філософсько-соціологічного та психологічного підходів до вивчення конфліктів. Розкрито психолого-педагогічні аспекти формування особистісної готовності до підприємницької діяльності.

Освещены вопросы истории философии, философии морали, философских проблем науки и культуры, религиоведения, психологии. Проанализированы особенности толкования справедливости в философской украинистике в европейском контексте, ключевые этапы конституирования модернистической парадигмы в украинском социокультурном пространстве первой половины ХХ ст. в историко-философском измерении. Рассмотрены вопросы ренессансного развития античного мимезиса, анализа содержания принципа тотожности мышления и бытия в философии Г.Гегеля, проблемы познания И.Канта, сакрального осмысления жизни и постмодернизма У.Эко. Представлена концепция биоэтноценоза как парадигма экологического мышления. Раскрыты общественные функции украинского католицизма. Приведена общая характеристика философско-социологического и психологического подходов к изучению конфликтов. Освещены психолого-педагогические аспекты формирования личностной готовности к предпринимательской деятельности.

Висвітлено теоретико-методологічні проблеми філософії, історії філософської думки України, релігієзнавства, філософські проблеми науки та культури, психології особистості та міжособистісних відносин, управлінської діяльності, педагогічної та вікової психології. Розглянуто культуру Київської Русі як предмет історико-філософського дослідження. Проаналізовано роль інтелігенції у суспільному житті, викладено українські філософські концепції кінця ХІХ - першої чверті ХХ ст. Описано феномен української нації у соціально-філософських орієнтаціях національного радикалізму. Розкрито філософсько-богословські засади кордоцентризму українського греко-католицизму, висвітлено основні парадигми біоетики, комунікативний простір міжособистісних відносин, особливості адаптації майбутніх керівників до умов професійної управлінської діяльності, соціально-психологічні детермінанти злочинності неповнолітніх.

Освещены теоретико-методологические проблемы философии, истории философской мысли Украины, религиоведения, философских проблем науки и культуры, психологии личности и межличностных отношений, управленческой деятельности, педагогической и возрастной психологии. Рассмотрена культура Киевской Руси как предмет историко-философского исследования. Проанализирована роль интелигенции в общественной жизни, изложены украинские философские концепции конца ХІХ - первой четверти ХХ ст. Описан феномен украинской нации в социально-философских ориентациях национального радикализма. Раскрыты философско-богословские основы кордоцентризма украинского греко-католицизма, освещены основные парадигмы биоэтики, коммуникативное пространство межличностных отношений, особенности адаптации будущих руководителей к условиям профессиональной управленческой деятельности, социально-психологические детерминанты преступности несовершеннолетних.

Висвітлено головні ідеї мислителів України - представників різних сфер духовної культури, їх внесок у розвиток філософської думки в епохи Київської Русі, Просвітництва, українського романтизму і Ренесансу, а також Києво-Могилянської академії.

Освещены главные идеи мыслителей Украины - представителей разных сфер духовной культуры, их вклад в развитие философской мысли в период Киевской Руси, Просветительства, украинского романтизма и Ренессанса, а также Киево-Могилянской академии.

Висвітлено теоретико-гносеологічні та методологічні проблеми філософії, філософської україністики, етики та естетики, науки і культури, соціальної філософії, психології особистості. Розглянуто унію як релігійно-політичний чинник творення національної церкви, гуманізм як чинник формування національної та загальнолюдської духовності, проблеми елітизму і персоналізму. Проаналізовано теоретичний досвід етики космізму. Описано особливості смисложиттєвої проблематики особистості у період юності, соціально-психологічні складові іміджу керівника галузі освіти.

Освещены теоретико-гносеологические и методологические проблемы философии, философской украинистики, этики и эстетики, науки и культуры, социальной философии, психологии личности. Рассмотрены уния как религиозно-политический фактор создания национальной церкви, гуманизм как фактор формирования национальной и общечеловеческой духовности, проблемы элитизма и персонализма. Проанализирован теоретический опыт этики космизма. Описаны особенности смысложизненной проблематики личности в период юности, социально-психологические составные имиджа руководителя отрасли образования.

Проаналізовано гегелівську класифікацію видів мистецтва, взаємовідношення національного та загальнолюдського в сучасній традиції філософування. Висвітлено ідею трансцендентного у класичному, некласичному та постнекласичному типах філософування. Розглянуто питання аксіології моралі та права в контексті соціальної онтології, становлення і еволюції екологічної етики, традиції трудової етики в європейській філософії. Розкрито вплив сучасних інформаційних технологій на формування морального світу особистості, релігійної та світської освіти на формування особистості студентської та учнівської молоді. Визначено тенденції культурної універсалізації в сучасному світовому процесі. Викладено культурологічну концепцію неотомізму. Описано феноменологічні методи дослідження в психології.

Проанализированы гегелевская классификация видов искусства, взаимоотношения национального и общечеловеческого в современной традиции философствования. Освещена идея трансцендентного в классическом, неклассическом и постнеклассическом типах философствования. Рассмотрены вопросы аксиологии морали и права в контексте социальной онтологии, становления и эволюции экологической этики, традиции трудовой этики в европейской философии. Раскрыты влияния современных информационных технологий на формирование морального мира личности, религиозного и светского образования на формирование личности студенческой и ученической молодежи. Определены тенденции культурной универсализации в современном мировом процессе. Изложена культурологическая концепция неотомизма. Представлены феноменологические методы исследования в психологии.

Розглянуто питання філософської україністики, історії філософії, натурфілософії та філософської антропології. Проаналізовано проблему сенсу історії в українській філософії кінця ХІХ - початку ХХ ст. Описано соціальні теорії релігійної філософії всеєдності, зокрема, метафізичний та міфологічний, раціональний та інтуїтивний елементи концепції всеєдності, процес трансформації моральної свідомості суспільства та індивіда за умов загальнокультурних змін. Висвітлено методологічні проблеми та перспективні напрями розвитку психології особистості, вплив процесу глобалізації на розвиток системи моралі, процес творення громадянського суспільства. Наведено методологічні критерії унормування психології особистості. Викладено системно-синергетичну концепцію дослідження базової культури особистості. Визначено самосвідомість як інтегральний чинник розвитку моральної сензитивності особистості.

Рассмотрены вопросы философской украинистики, истории философии, натурфилософии и философской антропологии. Проанализирована проблема смысла истории в украинской философии конца ХІХ - начала ХХ ст. Описаны социальные теории религиозной философии всеединства, в частности, метафизический и мифологический, рациональный и интуитивный элементы концепции всеединства, процесс трансформации морального сознания общества и индивида в условиях общекультурных изменений. Освещены методологические проблемы и перспективные направления развития психологии личности, влияние процесса глобализации на развитие системы морали, процесс образования гражданского общества. Приведены методологические критерии унормирования психологии личности. Изложена системно-синергетическая концепция исследования базовой культуры личности. Определено самосознание как интегральный фактор развития моральной сензитивности личности.

Висвітлено погляди І.Франка щодо суспільного ідеалу. Проаналізовано чинники, які зумовили їх трансформацію від пріоритетності соціальних проблем до національного питання, від соціалістичного до національного ідеалу , викриття письменником антигуманної сутності ідеї "державного соціалізму".

Освещены взгляды И.Франко на общественный идеал. Проанализированы факторы, обусловившие их трансформацию от приоритетности социальных проблем к национальному вопросу, от социалистического идеала к национальному, разоблачение писателем антигуманной сущности идеи "государственного социализма".

Викладено теоретичні підходи вивчення Я-концепції особистості в освітньому процесі. Висвітлено проблеми визначення рівнів методологічної культури педагогів. Описано модель організації педагогічних основ контролю та оцінювання професійної підготовки студентів ВНЗ. Розглянуто питання розвитку творчих здібностей учнів сільських шкіл у практиці навчання. Визначено педагогічну практику як чинник підготовки вчителів початкових класів до організації групової навчальної діяльності учнів, вплив групових форм роботи на розвиток комунікативних умінь учнів середніх класів. Наведено характеристику педагогічних умов полікультурного виховання молодших школярів. Розкрито теоретико-методологічні основи формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності.

Изложены теоретические подходы изучения Я-концепции личности в образовательном процессе. Освещены проблемы определения уровней методологической культуры педагогов. Описана модель организации педагогических основ контроля и оценки профессиональной подготовки студентов ВУЗ. Рассмотрены вопросы развития творческих способностей учеников сельских школ в практике обучения. Определены педагогическая практика как фактор подготовки учителей начальных классов к организации групповой учебной деятельности учеников, влияние групповых форм работы на развитие коммуникативных умений учеников средних классов. Приведена характеристика педагогических условий поликультурного воспитания младших школьников. Раскрыты теоретико-методологические основы формирования готовности учителей к проектно-внедряемой деятельности.

Запропоновано модель, що дозволяє раціонально визначати пріоритетні напрямки зовнішньополітичних дій України, спрямованих на зниження гостроти протиріч із іншими країнами регіону.

Висвітлено актуальні проблеми філософії, релігієзнавства, культурології та політології. Розглянуто філософію Геракліда як початок культури діалектичного мислення. Проаналізовано смисл життя в контексті діалектики етико-сотеріологічних настанов. Увагу приділено теоретичним та методологічним питанням сучасної глобалістики. Розглянуто ситуацію кризи культури в контексті філософсько-антропологічних поглядів Г. Зіммеля. Висвітлено проблеми співвідношення магії та релігії у Дж. Леуба. Охарактеризовано феномен гри в молодіжних субкультурах. Розкрито особливості становлення драми абсурду в літературі. Досліджено постструктуралістські та деконструктивістські тенденції в сучасній філософії історії.

Висвітлено проблематику формоутворення в контексті реальностей культури, яка виступає в дійсності як перетворювальна діяльність. У межах діяльнісно-комунікативного підходу до культури проаналізовано філософсько-світоглядний зміст категорій "форма" і "зміст". У контексті розгляду ціннісно-смислової реальності як субстанції культурного становлення людини окреслено зміст понять "сутність", "матерія", "субстанція", "форма" та "зміст" як світоглядних визначень культуротворчої діяльності. Розкрито характер діяльності, яка описується зазначеними категоріями в контексті осмислення та вирішення актуальних проблем у сфері освіти та виховання.

Проаналізовано відношення понять "людина" та "Бог" у філософії М. Бердяєва крізь призму розуміння сенсу існування людини, природи зла і добра, свободи та доброчинності. Простежено становлення етико-світоглядної проблематики у філософсько-антропологічних поглядах М. Бердяєва в контексті його концепції антроподицеї.

Оцінено закономірності розвитку глобального світу, наявних і можливих викликів у ньому, культурологічні особливості центрів світу на підставі циклічного підходу і концепції великого історичного циклу. Спрогнозовано можливі утворення воєнно-політичних союзів (коаліцій) на довгострокову перспективу. Визначено вихідні дані для вироблення прогностичних сценаріїв розвитку воєнно-політичної обстановки в глобальному масштабі.

Вивчено особливості функціонування та роль ідентичності в мультикультурному комунікативному просторі співіснування численних суспільств. Проаналізовано пошук ефективних та універсальних способів співіснувань ідентичностей, що сприяють покращанню симбіозу суспільств та прогресивного розвитку світового поступу. Досліджено мову як необхідний елемент збереження і репрезентації індивідуальної ідентичності та розглянуто явище міжкультурного діалогу.

Здійснено філософський аналіз поняття "свобода" в контексті екзистенції людського буття. Розглянуто відношення свободи до волі людини. Проаналізовано сутність самовідповідальності як основу екзистенції, яка постає в людському житті основою буття особистості.

Проаналізовано комплекс соціокультурних та релігійних проблем секулярного суспільства на фоні явищ сучасної полікультурності, євроінтеграції світових актуальних проблем XXI ст.

Вивчено особливості функціонування та роль різноманітних видів групових ідентичностей у глобалізаційному соціокультурному просторі співіснування численних суспільних об'єднань. Проаналізовано універсальні засади існування ідентичностей із погляду глобалізаційних та інтегративних засад сучасного соціокультурного буття.

Розкрито єдність людини та нації, загальнолюдського та національного у світоглядних орієнтаціях І. Франка, визначена автором як антропонаціоцентризм. Показано еволюцію соціально-філософських поглядів українського мислителя від визнання пріоритетності соціального питання над національним до першорядності національного у розв'язанні насущних проблем життя народу.