Розглянуто різні види декоративно-прикладного мистецтва (художня вишивка, ткацтво, обробка дерева, писанкарство) Рівненщини в історичній ретроспективі, питання семантики орнаменту та мотивів. Проаналізовано технології виготовлення різних культурних зразків, описано художні пам'ятки окремих видів мистецтва (жіночі прикраси та монети), досліджені в історичних містах краю - Пересопниці, Торговиці, Березному.

Виявлено особливості культурно-мистецького поступу Рівненщини під впливом суспільно-політичних трансформацій, що відбуваються в краї від часу здобуття Україною державної незалежності. Акцентовано увагу на ролі спеціальної освіти, фольклорних витоках сучасного художнього життя, національних меншин у відродженні культурних традицій, музейних установ у збереженні культурної спадщини. На прикладі музичного, театрального, кіно-фото мистецтва розкрито особливості культурного поступу Рівненщини. Проаналізовано значення фестивального руху в питаннях збереження національно-культурних традицій, розглянуто форми культурного обслуговування населення. Обгрунтовано висновок про те, що національно-культурні зрушення, розпочаті 1991 р., активізували культурно-мистецьку діяльність населення.

Висвітлено теоретико-методологічні засади дослідження регіональної культурної практики, історичне підгрунтя культурних процесів. Розглянуто культурно-мистецький потенціал сучасної Рівненщини, стан і роль спеціальної освіти в становленні та подальшому розвитку мистецької діяльності. Акцентовано на питаннях охорони музейної та замкової мережі в програмах діяльності місцевих органів влади. Проаналізовано потенціал обласного архіву, мистецьку палітру краю (вокально-хорове, інструментальне, кіно-фотомистецтво, альтернативну музику, теотральну творчість, фестивальний рух), а також потенціал "зеленого" туризму. Виявлено провідні тенденції в культурній діяльності даного регіону, подано творчі портети окремих діячів культури та мистецтва краю.

Досліджено географію, форми самореалізації, творчий потенціал найбільш яскравих випускників культурно-мистецьких закладів Рівненщини. Розкрито спроби формування відповідних мистецьких шкіл у цих закладах, проведено аналіз причин саме такого розвитку культурно-мистецької освіти, тенденції її подальшого розгортання в краї. Здійснено спробу класифікації майстрів художньої фотографії, проаналізовано форми їх участі у виставковій діяльності, творчі здобутки окремих із них. Проаналізовано тематичний репертуар окремих художніх аматорських колективів і виявлено принципи його добору під час міжнародних і всеукраїнських імпрез; виявлено тенденції у репертуарній політиці, зміни, що відбуваються під впливом творчих контактів із професійними колективами та митцями далекого та близького зарубіжжя, масової культури. Проведено частковий аналіз археологічної науково-дослідної діяльності краєзнавчого характеру, здійснену свого часу Б. Возницьким, І. Свєшніковим, Б. Прищепою, Ю. Нікольченком, Т. Пономарьовою та ін., що організовувалася в регіоні і на цій підставі виявлено тенденції наукового пошуку у даній царині. Розкрито культурний потенціал регіонального "зеленого туризму", досліджено його особливості саме на Рівненщині. Акцентовано увагу на нових формах співпраці органів державної влади та митців у питаннях розробки національно-культурної проблематики, стимулювання художньої діяльності населення загалом. Вперше здійснено спробу виявити та створити узагальнений образ регіонального митця (художника) краю.

Проаналізовано проблеми сучасної вищої школи в галузі організації наукової діяльності. Розглянуто необхідність публікацій у наукометричних виданнях як засобу сприяння ознайомлення світової наукової спільноти зі здобутками вітчизняних науковців. Запропоновано альтернативні варіанти функціонування ВНЗ. Наведено критичні зауваження до модернізації системи вітчизняної освіти. Аргументовано недоліки Болонської системи навчання та кредитно-модульної (кредитно-трансферної) системи. Зауважено про взаємозв’язок проблем освітнього та соціального характеру в Україні.

Проанализированы проблемы современной высшей школы в области организации научной деятельности. Рассмотрена необходимость публикаций в наукометрических изданиях как средства содействия ознакомления мирового научного сообщества с достижениями отечественных ученых. Предложены альтернативные варианты функционирования ВУЗ. Приведены критические замечания к модернизации системы отечественного образования. Аргументировано недостатки Болонской системы обучения и кредитно-модульной (кредитно-трансферной) системы. Замечено о взаимосвязи проблем образовательного и социального характера в Украине.

The problems of modern higher schoolconcerning scientific activity are analysed. The author mentions the necessity to publish articlesin those periodicals which are included into scientometric database and as a result become known to all scientists of the world. Alternatives variants of universitiesfunctioning are offered. Some criticism towards modernization of national educationalsystem is given. There are disadvantages of the Bologna system of education and credit-module (credit-transfer) system presented in the article. The connection betweeneducational and socialproblems in Ukraine is mentioned.

Відзначено, що важливим фактором у формуванні духовного розвитку дитини є її позашкільна, культурно-дозвіллєва діяльність. Висвітлено форми втілення художньої самореалізації під час проведення ХVII Міжнародного фестивалю дитячої творчості "Золотий лелека" в м. Миколаїв у червні - липні 2014 р. Розкрито роль заходу у формуванні патріотизму та мистецькому зростанні підростаючого покоління України.

Розглянуто кадрову ситуацію у сфері культури Рівненщини як показник ефективності функціонування культурно-дозвіллєвої ділянки регіону за сучасних умов. Зроблено висновок про те, що структурам, які відповідають за якість освіти, необхідно використовувати у своїй роботі прогнозування та науковий пошук з метою забезпечення сприятливих умов для творчої самореалізації населення.

Висвітлено тематику наукових досліджень, які були представлені на X Всеукраїнській науково-практичної конференції "Українська культурно-мистецька практика в історичній ретроспективі", організованій кафедрою культурології і музеєзнавства Рівненського державного гуманітарного університету в 2014 р.

Проаналізовано культурно-мистецький розвиток окремих теренів історичної Волині. Розглянуто розвиток аматорства у Рівненській та Волинській областях у контексті розвитку самодіяльного мистецтва України, визначено жанри та художні форми його виявлення. Обгрунтовано позитивний вплив аматорського художнього руху на піднесення національної самосвідомості, художньої культури та патріотичного виховання.

Відзначено, що зростання загальносоціального значення фестивального руху зумовлює його наукове осмислення та визначення тенденцій розвитку. Висвітлено роль і завдання фестивальних регіональних заходів у формуванні ціннісних орієнтацій населення. Наголошено на тому, що сучасна система фестивальних заходів регіону стимулює подальший розвиток фестивального руху та сприяє збереженню історичної пам'яті.

Висвітлено питання побутування та збереження "серпанкового" ткацтва, як унікального виду народної культури північних районів Рівненщини, крізь призму доповідей учасників I Всеукраїнської науково-практичної конференції, проведеної на базі Центру ткацтва у с. Крупове Дубровицького району Рівненської області та обласного краєзнавчого музею 11 - 12 вересня 2015 року.

Проаналізовано склад учасників XII міжнародної науково-практичної конференції "Культурний вектор розвитку України початку XXI століття: реалії та перспективи", проведеної на базі кафедри культурології і музеєзнавства Рівненського державного гуманітарного університету. Охарактеризовано тематичний ряд та наукову проблематику доповідей, представлених на конференції дослідниками українських та іноземних закладів вищої освіти. Обгрунтовано важливість та ефективність науково-дослідної діяльності за умов сучасної вищої школи.

Розглянуто творчість відомого рівненського художника-аквареліста, члена обласного відділення НСХ України - О. Бобришева; аналізуються його участь у різноманітних художніх виставках в Україні та за її межами. Акцентовано на художніх зразках, за якими він увійшов до десятку кращих акварелістів світу (2017 р.). Наголошено на загальних проблемах, притаманних регіональним митцям і сучасному регіональному образтворчому мистецтву зокрема.

Проаналізовано організаційно-культурну діяльність одного з представників сучасної художньої інтелігенції Рівненщини - Валерія Марченка; виявляються напрями творчого пошуку митця: композиторська творчість, участь у процесі пропагування українського мистецтва, фестивальна практика, організаційна робота, спрямована на створення нових форм творчої самореалізації молодого покоління та розширення його міжкультурних контактів.

Здійснено спробу, залучаючи матеріали Державних архівів Рівненської і Волинської областей, реконструювати форми активізації народної ініціативи в Західному Поліссі у повоєнний період; акцентовано увагу на специфіці організації культурної діяльності; виявлено найбільш ефективні форми роботи з населенням цих областей; акцентовано увагу на репертуарній політиці самодіяльних колективів регіону; досліджено тематичне розмаїття художньої діяльності. З'ясовано роль і значення розмаїття культурних форм у питанні збереження національних ознак.

Аналізується організаційно-культурна діяльність Літературно-меморіального музею Лесі Українки у с. Колодяжне Волинської області; розглядаються питання зміни інформаційних орієнтирів у практиці роботи установи в історичній ретроспективі, виявляється творчий потенціал екскурсійної роботи та її тематичний ряд; наголошується на інших формах культурно-дозвіллєвої діяльності, притаманних даній установі.

Проаналізовано роль дитячих фестивальних заходів у системі регіональної культурно-мистецької практики України. Виявлено специфіку проведення подібних заходів із застосуванням майстер-класів; акцентується на специфіці використання ігрового компонента у фестивалях, проведених у Миколаївській області та Західному Поліссі загалом. Розглянуто особливості організації дитячого фестивалю художньої творчості "Золотий лелека" і її Академії педагогічної творчості, що складають загальну систему художніх заходів для дітей.

Здійснено спробу, залучаючи матеріали Державних архівів Рівненської і Волинської областей, реконструювати форми активізації народної ініціативи в Західному Поліссі у повоєнний період; акцентовано увагу на специфіці організації культурної діяльності; виявлено найбільш ефективні форми роботи з населенням цих областей; акцентовано увагу на репертуарній політиці самодіяльних колективів регіону; досліджено тематичне розмаїття художньої діяльності. З'ясовано роль і значення розмаїття культурних форм у питанні збереження національних ознак.

Аналізується організаційно-культурна діяльність Літературно-меморіального музею Лесі Українки у с. Колодяжне Волинської області; розглядаються питання зміни інформаційних орієнтирів у практиці роботи установи в історичній ретроспективі, виявляється творчий потенціал екскурсійної роботи та її тематичний ряд; наголошується на інших формах культурно-дозвіллєвої діяльності, притаманних даній установі.

Проаналізовано роль дитячих фестивальних заходів у системі регіональної культурно-мистецької практики України. Виявлено специфіку проведення подібних заходів із застосуванням майстер-класів; акцентується на специфіці використання ігрового компонента у фестивалях, проведених у Миколаївській області та Західному Поліссі загалом. Розглянуто особливості організації дитячого фестивалю художньої творчості "Золотий лелека" і її Академії педагогічної творчості, що складають загальну систему художніх заходів для дітей.