Розкрито генезу філософських поглядів на сутність поняття "свавілля". Висвітлено проблему свавілля філософами епох середньовіччя та Нового часу, а також у філософських працях І.Канта, Г.Гегеля, Й.Фіхта, Ф.Шеллінга, Ф.Ніцше. Розглянуто свавілля як компонент свободи, волюнтаризм як "світову волю" та вільну індивідуальну волю "я", тоталітаризм як вид політичного свавілля. Викладено моральні аспекти евтаназії, проаналізовано етичні проблеми клонування людини. Показано значення функціонально-інтеріозованих виявів свавілля.

Раскрыта генеза философских взглядов на сущность понятия "беспредел". Освещена проблема беспредела философами периодов средневековья и Нового времени, а также в философских трудах И.Канта, Г.Гегеля, И.Фихта, Ф.Шеллинга, Ф.Ницше. Рассмотрены своеволие как компонент свободы, волюнтаризм как "мировая воля" и свободная индивидуальная воля "я", тоталитаризм как вид политического своеволия. Изложены моральные аспекты эвтаназии, проанализированы этические проблемы клонирования человека. Показано значение функционально-интериозованных проявлений беспредела.

Виявлено, що поняття свавілля в історії філософської думки розглядається у зв'язку з поняттями волі та свободи. Зроблено філософське обгрунтування дефініції свавілля як властивості волі на основі власних достатніх підстав надавати перевагу мотивам, що визначають чи будуть визначати дії або вчинки для досягнення певних цілей. Розвинено, поглиблено та аргументовано гіпотезу, згідно з якою свавілля може бути негативною формою, "свободою від ...", моментом, творчою компонентою свободи. Зазначено, що одним зі шляхів переходу свободи негативної до свободи позитивної може бути не "зняття", не "заперечення", а сублімація свавілля, за цього методом розв'язання діалектичного протистояння свавілля-свобода - друга антиномія свободи М.Гартмана.

На базі аналізу філософських вчень про волю, свободу і сваволю розглянуто проблему взаємозв'язку цих понять, і порушено питання про необхідність їх системного, цілісного пізнання як єдиного об'єкта.

На матеріалі давньогрецької ліричної поезії й драматичних творів досліджено джерела виникнення понять воля, свобода і сваволя. Розглянуто питання про те, як явище волі сприймало й розуміло грецьке суспільство в період розкладу родоплемінних зв'язків і становлення рабовласницьких відносин. Вивчено проблему усвідомлення людьми того часу свободи й сваволі як понять, нерозривно пов'язаних з феноменом волі.

Проаналізовано процес сприйняття ранніми грецькими філософами феноменів волі, свободи, свавілля, розглянуто особливості відмежування змісту цих понять від їх попереднього міфологічного наповнення і набуття обрисів філософських термінів.