Висвітлено основні засади організації навчального процесу у ВНЗ, традиційні та новітні форми організації освітньої діяльності з урахуванням прогресивних тенденцій розвитку ВНЗ. Розглянуто види методичної, наукової та організаційної роботи науково-педагогічних працівників. Визначено рівні акредитації ВНЗ, порядок проведення ліцензування освітніх послуг, нормативи для підготовки фахівців з вищою освітою відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів денної форми навчання.

Освещены основы организации учебного процесса в ВУЗ, традиционные и новейшие формы организации образовательной деятельности с учётом прогрессивных тенденций развития ВУЗ. Рассмотрены виды методической, научной и организационной работы научно-педагогических сотрудников. Определены уровни аккредитации ВУЗ, порядок проведения лицензирования образовательных услуг, нормативы для подготовки специалистов с высшим образованием соответственных образовательно-квалификационных уровней дневной формы обучения.

Проаналізовано специфіку підготовки педагога-дослідника, принципи організації цього процесу та етапи творчого становлення майбутнього фахівця. Зауважено, що науково-дослідна діяльність студентів є одним із засобів підвищення якості підготовки фахівців, здатних творчо застосовувати в практичній діяльності найновіші досягнення науково-технічного прогресу. Виокремлено два взаємопов'язані напрями формування дослідницьких навичок та умінь: шляхом навчання студентів елементів дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості та шляхом безпосередньої участі студентів у наукових дослідженнях, що здійснюються під керівництвом професорів і викладачів. Наголошено на важливості створення у навчальних закладах відповідних дослідницьких програм, визначення особливостей їх впровадження, а також реалізації науково-дослідної компоненти у процесі бакалаврської підготовки.

Проанализирована специфика подготовки педагога-исследователя, принципы организации этого процесса и этапы творческого становления будущего специалиста. Замечено, что научно-исследовательская деятельность студентов является одним из средств повышения качества подготовки специалистов, способных творчески применять в практической деятельности новейшие достижения научно-технического прогресса. Выделены два взаимосвязанных направления формирования исследовательских навыков и умений: путем обучения студентов элементов исследовательской деятельности, организации и методики научного творчества и путем непосредственного участия студентов в научных исследованиях, осуществляемых под руководством профессоров и преподавателей. Отмечена важность создания в учебных заведениях соответствующих исследовательских программ, определение особенностей их внедрения, а также реализации научно-исследовательской компоненты в процессе бакалаврской подготовки.

Аnalyzed the specifics of the teacher-researcher training, principles of organization of the process and stages of creative development of future specialists. Observed that the research activities of students is one means of improving the quality of training that can be used creatively in the practice of the latest achievements of science and technology. Identified two interrelated trends of forming research skills: students by teaching the elements of research, organization and methods of scientificwork and by direct involvement of students in research, carried out under the supervision of professors and lecturers. The importance of education in creating relevant research programs, the definition of the characteristics of their implementation, as well as a research component in the undergraduate training.

Розглянуто основні напрями розбудови системи внутрішнього забезпечення якості у ВНЗ відповідно до вимог Європейських стандартів оцінки якості освіти. Виокремлено групи стандартів, що беруться за основу оцінки якості вищої освіти, а саме: внутрішнього забезпечення якості у ВНЗ; зовнішнього забезпечення якості вищої освіти, забезпечення якості у діяльності агенцій із зовнішнього забезпечення якості. Охарактеризовано міжнародний стандарт ISO 9000-2009, в якому якість розглядається як ступінь відповідності сукупності власних характеристик продукції, процесу або системи сформованим потребам та очікуванням споживачів. Розкрито процесний підхід до стандарту ISO 9000, який використовується з метою постійного покращання якості. Зазначено, що оцінювання якості вищої освіти проводиться на двох рівнях: інституційному і на рівні навчальної дисципліни, подано їх визначення. Констатовано, що за уважного розгляду традиційних схем самоаналізу освітньої діяльності, якості підготовки фахівців стає зрозумілим, що в контексті загальноєвропейських підходів мова фактично іде про реалізацію першої групи стандартів гарантування якості, які пов'язані з внутрішніми процедурами забезпечення якості у ВНЗ.

Рассмотрены основные направления развития системы внутреннего обеспечения качества в ВУЗ в соответствии с требованиями Европейских стандартов оценки качества образования. Выделены группы стандартов, которые берутся за основу оценки качества высшего образования, а именно: внутреннего обеспечения качества в ВУЗ; внешнего обеспечения качества высшего образования; обеспечения качества в деятельности агентств по внешнему обеспечению качества. Охарактеризован международный стандарт ISO 9000-2009, в котором качество рассматривается как степень соответствия совокупности собственных характеристик продукции, процесса или системы сложившимся потребностям и ожиданиям потребителей. Раскрыт процессный подход к стандарту ISO 9000, который используется для постоянного улучшения качества. Указано, что оценка качества высшего образования проводится на двух уровнях: институциональном и на уровне учебной дисциплины; представлены их определения. Констатировано, что при внимательном рассмотрении традиционных схем самоанализа образовательной деятельности, качества подготовки специалистов становится понятным, что в контексте общеевропейских подходов речь фактически идет о реализации первой группы стандартов обеспечения качества, которые связаны с внутренними процедурами обеспечения качества в ВУЗ.

The main directions of development of the system of internal quality assurance in higher education in accordance with the requirements of the European standards for evaluating the quality of education. Three groups of standards, which are taken as a basis for assessing the quality of higher education, namely: internal quality assurance in higher education institutions, external quality assurance of higher education, the quality of the Agency for accreditation agencies. Characterized by the international standard ISO 9000-2009, in which the quality is considered as the extent to which their own set of product characteristics, process or system prevailing needs and expectations of consumers. Discloses a process approach to the standard ISO 9000, whichis used for continuous quality improvement. Indicated that the assessment of the quality of higher education is conducted at two levels: at the level of institutional and academic disciplines represented by their definition. It was stated that a careful examination of traditional schemes of self-analysis of educational activities, the quality of training it is clear that in the context of a common European approach we are actually talking about the realization of the first group quality assurance standards that are related to the internal procedures of quality assurance in higher education.

Окреслено основні підходи до визначення нового структурування змісту педагогічної освіти, в якому виокремлено освітній, спеціальний, психолого-педагогічний, культурологічний, науково-педагогічний, практично-педагогічний блоки. Проаналізовано змістове наповнення категорії «дослідницькі вміння» та структурні компоненти досліджуваної категорії. Розглянуто особливості підготовки сучасного вчителя в контексті формування науково-дослідницьких компетенцій майбутніх педагогів, логіки наукового мислення, творчого розв'язання навчально-виховних завдань, а також застосування інноваційних підходів у навчанні та вихованні. Акцентовано увагу на дослідницькій діяльності майбутнього педагога як основі ефективної підготовки вчителя. Підкреслено особливе місце дисциплін соціально-гуманітарного циклу серед навчальних дисциплін у підготовці вчителя будь-якої спеціалізації.

Очерчены основные подходы к определению нового структурирования содержания педагогического образования, в котором выделены образовательный, специальный, психолого-педагогический, культурологический, научно-педагогический, практико-педагогический блоки. Проанализировано содержательное наполнение категории «исследовательские умения» и структурные компоненты исследуемой категории. Рассмотрены особенности подготовки современного учителя в контексте формирования научно-исследовательских компетенций будущих педагогов, логики научного мышления, творческого решения учебно-воспитательных задач, а также применения инновационных подходов в обучении и воспитании. Акцентировано внимание на исследовательской деятельности будущего педагога как основе эффективной подготовки учителя. Подчеркнуто особое место дисциплин социально-гуманитарного цикла среди учебных дисциплин в подготовке учителя любой специализации.

The peculiarities of the modern teacher training are considered in the context of forming in the prospective educator the scientific and investigative competencies, the logical academic thinking, exploratory skills, and the capacity to translate them further to one’s pupils. The personal investigative activity of the prospective teacher is thought to be the stem for successful teacher training.

Охарактеризовано інформаційно-освітнє середовище ВНЗ як комплекс технічних і програмних засобів користування навчальними матеріаламищо забезпечують оперативний доступ до інформації, телекомунікаційну взаємодію студентів і викладачів для досягнення цілей навчання. Відзначено, що основним етапом інформатизації педагогічної освіти є комп’ютеризація. Використання інформаційних технологій сприяє розвиткові мислення, пам'яті, здатності до самоорганізації та співтворчості, підвищує навчальну мотивацію студента, рівень його фахової підготовки. Вказано, що особливо важливе місце з-поміж інформаційних технологій належить програмним засобам: об'єктивно-зорієнтованим та предметно-зорієнтованим. Констатовано, що використання інформаційно-комунікативних та дистанційних технологій у навчальному процесі поступово вносить зміни у звичайні елементи традиційної системи освіти: комп'ютерні навчальні системи, електронна книжка, мультимедійна аудиторія тощо.

Охарактеризована информационно-образовательная среда ВУЗ как комплекс технических и программных средств использования учебных материалов, которые обеспечивают оперативный доступ к информации, телекоммуникационное взаимодействие студентов и преподавателей для достижения целей обучения. Отмечено, что основным этапом информатизации педагогического образования является компьютеризация. Использование информационных технологий способствует развитию мышления, памяти, способности к самоорганизации и сотрудничеству, повышает учебную мотивацию студента, уровень его профессиональной подготовки. Указано, что особо важное место среди информационных технологий принадлежит программным средствам: объективно ориентированным и предметно-ориентированным. Констатировано, что использование информационно-коммуникативных и дистанционных технологий в учебном процессе постепенно вносит изменения в обычные элементы традиционной системы образования: компьютерные обучающие системы, электронная книга, мультимедийная аудитория и т. п.

Characterized by information-educational environment of the university as a complex of hardware and software use training materials that provide rapid access to information, telecommunication interaction of students and teachers to achieve the goals of education. It is noted that the main phase of teacher education of information is computerized. Documented that the use of information technology contributes to the development of thinking, memory, ability to self-organization and cooperation, enhancesstudent learning motivation, level of training. Pointed out that a particularly important place among the information technology owned by software tools: an objective-oriented and object-oriented. It was stated that the use of information and communication technologies and distance learning in the learning process gradually make changes to the usual elements of the traditional system of education: computer learning systems, e-book, multi-media audience, and the like.

Проведено спробу філософського осмислення управління освітою та суспільним вихованням з метою змоделювати систему професійної підготовки педагогічних кадрів, адекватну вимогам XXI ст., вимогам розвитку високо динамічної інформаційної цивілізації. Проблемна ситуація полягає в протиріччі між соціальними потребами розвитку єдиної концепції професійної педагогічної освіти країни за сучасних умов і відсутністю розгорнутих наукових досліджень з філософсько-освітнього аналізу зазначеної концепції. Виявлено методологічну значущість системно-діяльнісного підходу для розвитку професійної підготовки педагогічних кадрів в контексті розвитку науково-освітнього поля університету. Показано, що сучасний світовий розвиток характеризується двома провідними тенденціями - глобалізацією й інформатизацією, які впливають на професійну підготовку педагогічних кадрів, оскільки для освіти виникають нові реалії, нові проблеми, що потребують розв'язання шляхом осмислення та зміни парадигмальних основ сучасної професійної педагогічної освіти.

Розроблено та застосовано філософсько-освітній і прикладний інструментарій дослідження системного взаємозв'язку науки й освіти в контексті технології інтеграції наукових знань у зміст професійної підготовки педагогів за умов глобалізації та соціокультурних трансформацій постіндустріального зразка. Обгрунтовано процесуальний характер інтеграції освіти та науки, що відбувається на мікрорівні агентів та адресатів, на мезорівні освітніх інституцій та курикулярних опцій, на макрорівні освітньої політики. Доведено, що трансверсальна педагогічна раціональність забезпечує можливості операційно необхідного взаємопереходу між цими рівнями. Доведено, що інтеграція освіти та науки у педагогічних університетах має свою специфіку, яка полягає у посиленні ролі міждисциплінарного синтезу як передумови інтеграції науки й освіти у підготовці педагогічних кадрів.

Викладено результати філософського аналізу освіти як ключового чинника сучасних цивілізаційних процесів. Досліджено актуальні проблеми формування глобальної освітньої політики. Висвітлено закономірності планування та впровадження державної освітньої політики в трансформаційному суспільстві. Проаналізовано стан і перспективи дослідження теоретико-методологічних засад дослідження освітнього права. Обгрунтовано проблему становлення поняттєво-категорійного апарату освітньої політики в структурі досліджень феномену сучасної освіти. Вивчено правові механізми взаємодії суб'єктів державно-громадської моделі управління освітою в Україні. Охарактеризовано проблеми модернізації освітнього простору за умов інституційних трансформацій глобального суспільства. Здійснено аналіз становлення ідеї єдності науки, навчання та інновацій як принципу європейської освіти в історико-педагогічному контексті. Розкрито особливості розвитку академічної та професійної мобільності за умов розгортання трансформаційного суспільства. Висвітлено стан і перспективи планування й упровадження освітньої політики України у сфері інформатизації освіти, визначено підходи до забезпечення європейських стандартів якості вищої освіти на інституційному рівні.

Розглянуто передумови виникнення та розвиток Інституту політології та права, наведено короткі історії кафедр (теорії та історії держави і права, цивільного та трудового права, кримінального права та процесу, політичних наук, теорії та методики викладання соціально-гуманітарних дисциплін, правознавства, політології та державного управління, освітньої політики), біографічні довідки про викладачів інституту та списки випускників за 1998 - 2015 рр. Увагу приділено навчальній, методичній, науковій і виховній роботі інституту. Подано інформацію про міжнародні зв'язки, концепцію розвитку Інституту політології та права в 2015 - 2020 рр., а також стратегію його розвитку.

Індекс рубрикатора НБУВ: З852.5

Рубрики:

Напівпровідникові пристрої надвисокої частоти

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З852.5

Рубрики:

Напівпровідникові пристрої надвисокої частоти

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З852.27

Рубрики:

Світлові діоди

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Презентовано сучасний стан філософії освіти як галузі філософського знання, яка покликана вирішувати проблеми в освіті на основі філософського аналізу. Динаміка змін світової цивілізації обумовлює трансформацію всіх сфер соціального життя та його інститутів. Безпосереднім чином актуалізовано переосмислення мети, завдань і характеру освіти, яка завжди виступає головним каналом історичної трансляції культурних цінностей і детермінантом соціального прогресу. Репрезентовано прагнення здійснити аналіз сукупності методів, способів, методології, які лежать в основі функціонування і розвитку теорії освіти. Це дозволить побачити той смисл і вимоги, які ставить час перед освітою. Це - нова роль освіти в цивілізаційному процесі, яка враховує специфіку самосвідомості особистості в умовах трансформації цінностей, які ставлять на перше місце не стільки оволодіння сумою знань, скільки розуміння сутності освітнього процесу. Українська філософія освіти виходить з того положення, що мета будь-якої освітньої системи полягає у формуванні такого практичного світогляду людини, який би краще поєднував її професійну діяльність із загальними цивілізаційними цінностями, закладеними в основу цієї системи. Оскільки філософія з часу свого виникнення завжди відігравала функцію теоретично-рефлексійного аналізу буття людини та його подальшого розвитку, то вона набула найважливішого значення і в становленні нових освітніх систем. В свою чергу освіта також впливає на філософію. Взаємодія між філософією і освітою завжди відігравала істотну роль у розвитку української системи освіти.

Коло проблем висвітлює сучасний стан соціо-гуманітарого дискурсу в Україні та Польщі. Розглянуто питання глобальної освітньої політики: сучасні виклики. Наведено питання політики педагогічного університету в розбудові системи селекційної роботи за умови домінування зовнішнього незалежного оцінювання. Розглянуто екстерналізацію освітніх послуг як шлях до розвитку освіти. Зазначено планування й упровадження освітньої політики в Україні на сучасному етапі розвитку громадянського суспільства. Охарактеризовано концептуальну модель реінтеграції переміщених університетів. Розглянуто основні підходи до досягнення європейських стандартів в освіті сучасної України.

Розглянуто проблеми адаптації Української правової системи в процесі імплементації угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Визначено питання освітньої політики в угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Зазначено галузеву імплементацію угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Відзначено проблеми розвитку громадянського суспільства в контексті євроінтеграції України. Наведено питання трибуни молодого вченого.

Досліджено права людини як найвища соціальна цінність у сучасних реаліях. Зазначено питання розвитку галузей права у вимірі вітчизняних правничо-політичних цінностей. Розглянуто питання еволюції та захисту демократичних цінностей в умовах війни Росії проти України. Наведено питання трибуни молодого вченого.

Визначено загальноцивілізаційні тенденції розвитку науки і освіти та теоретико-правові основи іх правового забезпечення. Досліджено історію законодавства про освіту і науку в україні та країнах ЄС: порівняльний аналіз. Розглянуто питання державного регулювання розвитку політичної освіти та науки в Україні в контексті євроінтеграції. Наведено державно-правові орієнтири розвитку освіти і науки України на сучасному етапі євроінтеграційних процесів. Зазначено висновки трибуни молодого вченого.

Визначено теоретико-правові та історичні засади утвердження національно-державної європейської ідентичності України. Розглянуто інтеграцію та диференціацію галузей права як елемент розвитку системи права України. Визначено державу як об'єкт та суб'єкт демократичних трансформацій нової незалежної України. Зазначено питання трибуни молодого вченого.