На підставі системного аналізу та прогнозних оцінок, побудови прогностичних сценаріїв і моделі розвитку структурних складових невиробничої сфери визначено пріоритетні напрямки формування та функціонування регіону на прикладі Чернівецької області. Наведено загальну характеристику невиробничої сфери, розкрито особливості функціонування та стратегічні пріоритети розвитку торговельних підприємств, освіти та науки, транспорту та зв'язку у Чернівецькому регіоні. Розглянуто сучасні стратегії інноваційного управління торговельним підприємством. Охарактеризовано стан розвитку міжнародної торгівлі послугами на сучасному етапі, проаналізовано зовнішньоекономічну діяльність підприємств невиробничої сфери. Визначено місце туризму у регіональній політиці регіону, запропоновано оптимальний варіант розміщення туристично-рекреаційних систем. Наведено характеристику об'єктів нерухомості невиробничої сфери, висвітлено теоретичні засади територіальної організації фінансового ринку.

На основе системного анализа и прогнозных оценок, построения прогностических сценариев и модели развития структурных составляющих непроизводственной сферы определены приоритетные направления формирования и функционирования региона на примере Черновецкой области. Дана общая характеристика непроизводственной сферы, раскрыты особенности функционирования и стратегичекие приоритеты развития торговых предприятий, образования и науки, транспорта и связи в Черновецком регионе. Рассмотрены современные стратегии инновационного управления торговым предприятием. Охарактеризовано состояние развития международной торговли услугами на современном этапе, проанализирована внешнеэкономическая деятельность предприятий непроизводственной сферы. Определено место туризма в региональной политике региона, разработан оптимальный вариант размещения туристически-рекреационных систем. Дана характеристика объектов недвижимости непроизводственной сферы, освещены теоретические основы территориальной организации финансового рынка.

Розглянуто умови залучення інвестицій в економіку регіонів України, тобто фактори, котрі характеризують інвестиційні процеси як у цілому в країні, так і у регіонах. Надано пропозиції щодо поліпшення інвестиційного клімату в регіонах (областях) України.

З використанням системного підходу досліджено проблеми інвестиційного забезпечення регіонального розвитку. Визначено шляхи подолання негативних і посилення позитивних умов, розглянуто аспекти залучення інвестиційних ресурсів в економіку регіонів України та розроблено методику оцінювання регіонального інвестиційного ризику (на прикладі Чернівецької області). Запропоновано технологію управління регіональною інвестиційною діяльністю та формування комплексного механізму залучення іноземних інвестицій, а також визначено й узагальнено основні завдання та принципи формування регіональної інвестиційної політики.

Наведено загальну характеристику території Чернівецької області та її заселення. Висвітлено генетико-демографічну основу репродуктивного потенціалу населення області (чисельність, міграційні процеси, природний приріст, статево-вікова структура та національний склад, шлюбність). Визначено рівень продуктивності втрат серед зареєстрованих вагітностей. Обгрунтовано епідеміологічні проблеми природженої та спадкової патології серед новонароджених. Запропоновано можливі шляхи вдосконалення профілактики репродуктивних втрат генетичної етіології та підвищення якості медико-генетичної допомоги населенню області.

Розглянуто основні світогосподарські диспропорції, їх вплив на стан національної економіки у контексті нової господарської парадигми світу (посилення глобалізаційних процесів) та напрями формування відповідної політики економічного зростання України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.67-3 + Р410.140.45-3

Рубрики:

Стенокардія (грудна жаба)

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто наукові основи економічних трансформацій у глобальній економіці. Розкрито теоретичні засади економічних трансформацій у глобальній економіці. Досліджено глобалізаційні процеси та диспропорційність розвитку глобальної економіки. Проаналізовано реалізацію конкурентних переваг України в процесі інтеграції у світовий економічний простір. Охарактеризовано транскордонне співробітництво України за умов трансформації глобального економічного простору. Систематизовано теорії двостороннього співробітництва у форматі визначення національних пріоритетів розвитку українсько-румунських економічних відносин. Розкрито особливості та специфіку економічних трансформацій в Україні. Досліджено вплив транснаціональних корпорацій на економічний розвиток України. Визначено роль виставкової діяльності у подоланні проблем соціально-економічного розвитку депресивних територій за умов глобалізації.

Обгрунтовано основні передумови формування регіональної політики країн-членів Європейського Союзу (ЄС). Проаналізовано становлення регіональної політики ЄС за період його існування. Визначено головні перешкоди та проблеми диференціації регіонів у країнах-членах ЄС, а також ключові пріоритети у подоланні диспропорцій розвитку цих регіонів. Проведено паралелі з аналогічними перешкодами та проблемами розвитку регіонів України. Обгрунтовано ті елементи та механізми, які доцільно застосувати у вітчизняній регіональній політиці.

Викладено основні теоретичні, методологічні та практичні питання щодо інвестицій та управління ними. Сформульовано сутність, мету та завдання інвестиційного менеджменту, розглянуто його методологічні основи та методичний інструментарій. Наведено принципи функціонування інвестиційного ринку та методи прогнозування його кон'юнктури, сучасні принципи розробки інвестиційної стратегії підприємства, формування інвестиційних ресурсів, управління реальними та фінансовими інвестиціями.

Сучасний економічний розвиток будь-якої країни передбачає постійні зміни в структурі між основними інституційними секторами, видами економічної діяльності, підприємствами з різною формою власності та ін. Провідні науковці та практики переконались, що економічного розвитку чи зростання недостатньо, щоб говорити про ефективний розвиток держави. Макроекономічні показники країни можуть бути у нормі, але водночас значна частина населення не "включена" в процес економічного зростання, бо не бере участь у створенні ВВП, знаходиться в тіні, не бере участі в трудовій сфері України, а відповідно і у розподілі. Результатом цього стає розшарування населення і виникнення супутніх проблем. Об'єктивність взаємозв'язку між соціальними, економічними та екологічними кризами ставить перед всіма країнами непрості завдання досягнення балансу між економічним і соціальним прогресом і необхідністю збереження довкілля, саме на ці проблеми зосереджена увага світової еліти. В свою чергу, відмінності та диспропорції, що мають місце у трудовій сфері, з одного боку, надають ознак динамічності в процесі формування економічного простору функціонування суб'єктів ринку праці, з іншого - посилюють розрив та глибину розшарування між ними. Проте особливості соціально-трудової сфери, наявні диспропорції її функціонування та розвитку є підгрунтям та обмежувачем економічних процесів. Тому інтереси дослідників зосереджуються на процесах, що відбуваються у трудовій сфері, на дослідженні природи диспропорцій її розвитку, обгрунтуванні основних детермінант, що їх зумовлюють, визначенні шляхів їх пом'якшення та управління ними. А тому і сформувалася потреба більш ширшого погляду на зростання і розвиток трудової сфери, а разом з цим нових, ефективніших концепцій "для усіх" (тобто концепцій інклюзивного сталого зростання на основі формування ефективної трудової сфери).

У проведеному дослідженні здійснено конкретизацію сутності державного боргу та його впливу на поглиблення макроекономічних дисбалансів національної економіки та варіантів застосування сценаріїв управління державним боргом України, а також виявлення напрямів удосконалення, модернізації політики управління державним боргом України задля зменшення рівня боргового навантаження на національну економіку та збереження його на безпечному рівні. Зазначено, що чинниками негативного впливу диспропорцій на економіку країни є різні внутрішні і зовнішні фактори, проте саме навколо платіжного балансу часто виникають проблемні ситуації, зокрема, тривалий час Україна утримувала негативне сальдо зовнішньої торгівлі, насамперед, внаслідок низькоконкурентного експорту та значних обсягів сировинного та енергетичного імпорту. Дана ситуація може спровокувати погіршення макроекономічного середовища, призвести до поглиблення існуючих та виникнення нових дисбалансів поточного рахунку, рахунку капіталів. Саме за цих умов перед урядом країни виникають питання, щодо ефективного управління державним боргом. Сьогодні важко знайти державу, яка була б спроможна обходитися без запозичень. Використання державою позик зумовлено нестачею власних фінансових ресурсів, необхідних для фінансування державного бюджету. За умови ефективного використання залучені кошти можуть стати позитивним чинником економічного зростання, але в іншому випадку збільшення заборгованості призводить до фінансової кризи, порушення макроекономічної стабільності та поглиблення макроекономічних дисбалансів.

Мета роботи - розробка моделі інклюзивно-орієнтованого зростання економіки з урахуванням основних принципів такого зростання та дослідження місця України в загальному рейтингу країн за рівнем соціально-економічного й інклюзивного розвитку за допомогою окремих індикаторів. Обгрунтовано фундаментальну необхідність переосмислення та зміни існуючих моделей економічного зростання з метою подолання зростаючих соціально-економічних нерівностей в умовах глобальної економічної нестійкості. Визначено сучасну концепцію інклюзивного розвитку як таку, що формує нову основу стійкого зростання сучасних економічних систем, орієнтуючи їх на принципи справедливості та рівності, екологічної безпеки. Запропоновано, у вигляді моделі, пріоритетні складові інклюзивного розвитку. Досліджено індикатори інклюзивного розвитку для світових економік та України; порівняно рейтинг окремих країн, що розвиваються, за індексом інклюзивного розвитку та визначено місце в цьому рейтингу України. Перспективою подальших досліджень у визначеному напрямку є моніторинг ключових показників ефективності та динаміки основних факторів добробуту в Україні за допомогою інформаційної панелі з метою розробки пріоритетних напрямків подальшого соціально-економічного та інклюзивно-орієнтованого розвитку.

Систематизовано й узагальнено теоретичні положення сценарного прогнозування соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів (ПКР). Висвітлено методологічні та прикладні аспекти сценарного прогнозування. Визначено методи сценарного підходу й особливості їх використання у стратегіях розвитку ПКР. На основі комплексного аналізу соціально-економічного стану ПКР здійснено їх позиціонування за рівнем ефективності використання потенціалу розвитку (на матеріалах прикордонних областей Карпатського регіону). Обгрунтовано атрактивні домінанти оптимістичного сценарію соціально-економічного розвитку ПКР. Запропоновано пріоритетні напрями та сценарні механізми їх реалізації.

Висвітлено теоретико-методологічні основи виставкової діяльності (ВД). Визначено роль реальних і віртуальних виставок у комерційній діяльності підприємства. Розглянуто особливості розвитку та становлення виставкового бізнесу в Україні та світі. Увагу приділено питанню державного регулювання та нормативно-правового забезпечення ВД. Розкрито питання планування й організації участі підприємств у виставкових заходах. Розглянуто напрями комерційної роботи у виставковому середовищі. Визначено сутність маркетингових комунікацій у контексті ВД, запропоновано показники оцінки її ефективності.

Обгрунтовано можливості забезпечення макроекономічної стабільності й інклюзивного економічного зростання через необхідність реформування системи стратегічного планування в напрямі органічного поєднання стратегії, прогнозу, програм соціально-економічного розвитку та державного бюджету, цілей і ресурсів. Успішне впровадження реформ в Україні певною мірою залежить від удосконалення системи державного управління та забезпечення стійкого зв'язку між програмами, програмними заходами, бюджетом і виконавчою дисципліною. Запропоновано підходи до усунення диспропорцій і розробки програми структурної перебудови промисловості України відповідно до європейського підходу, що базується на поєднанні горизонтального та секторального підходів і перехід від традиційного галузевого підходу в аналізі та плануванні сектору до кластерного підходу, коли держава має бути усунута від впливу на оперативну діяльність бізнесу, але повинна зосередитись на горизонтальній політиці створення рамкових умов для його розвитку.

Обгрунтувано методологічні засади та розроблено методичні підходи до систематизації глобальних диспропорцій та внутрішніх диспропорцій економіки України, практичних рекомендацій щодо формування механізму регулювання диспропорційності національної економіки. Розроблено методологічні та методичні підходи до систематизації глобальних диспропорцій та внутрішніх диспропорцій економіки України та запропоновано концептуальні засади їх дослідження. Виявлено взаємозв'язок наявних світогосподарських диспропорцій і глобальних економічних тенденцій, визначено макроекономічні дисбаланси економіки України. Визначено вплив соціального капіталу, зокрема культурної складової, на формування диспропорцій. Запропоновано інструменти структурних змін у реальному секторі через здійснення політики інноваційного, інклюзивного і сталого економічного зростання. Удосконалено підходи до дослідження відтворювальних пропорцій за елементами виробництва, розподілу, перерозподілу та кінцевого використання товарів і послуг в контексті оцінки галузей з різним вмістом доданої вартості у випуску. Розвинуто методологію визначення основних диспропорції розвитку міжнародної торгівлі та їх впливу на зовнішню торгівлю України. Систематизовано глобальні та внутрішні диспропорцій економіки України, ідентифіковано диспропорції структури ВВП, розроблено пропозиції щодо оптимізації відтворювальної структури ВВП. Встановлено вплив динаміки боргу на диспропорційність в частині списання частини боргу і відтермінування погашення єврооблігацій. Обгрунтовано можливості забезпечення макроекономічної стабільності та інклюзивного економічного зростання через необхідність реформування системи стратегічного планування в напрямі органічного поєднання стратегії, прогнозу, програм соціально-економічного розвитку та державного бюджету, цілей та ресурсів. Запропоновано підходи до усунення диспропорцій і розроблення програми структурної перебудови промисловості України у відповідності до європейського підходу. Використання отриманих теоретичних, методологічних і практичних розробок, перш за все, спрямоване на розроблення заходів структурної політики для активізації економічного розвитку України.

Визначено сутність та роль бюджетного планування у забезпеченні стійкості та збалансованості державного і місцевих бюджетів. Розкрито теоретико-методологічні засади функціонування системи бюджетного планування. Здійснено аналіз та оцінку планових і фактичних показників: доходів, видатків, дефіциту Державного бюджету України; державного та гарантованого державного боргу за 2015 - 2019 рр. Обгрунтовано шляхи удосконалення системи бюджетного планування в умовах інституційних перетворень.

В умовах воєнного стану та поширення коронавірусної інфекції COVID-19 якісна підготовка фахівців для господарського комплексу України потребує пошуку інноваційних систем навчання студентів, спрямованих на підвищення ефективності їх професійного становлення та зростання. Науково-дослідна робота студентів на здобуття майбутнього фаху як неодмінна складова освітнього процесу потребує визначення її ролі у формуванні компетенцій майбутнього фахівця, які передбачають не тільки опанування професійними навичками, але й набуття комунікативних компетенцій, що підтверджує актуальність дослідження. Використано законодавство України, публікації вітчизняних із закордонних науковців за темою дослідження. Для виконання поставлених завдань й досягнення мети застосовано методи аналізу та синтезу, систематизації, опитування й спостереження. На основі аналізу організації науково-дослідної роботи студентів у Чернівецькому торговельно-економічному інституті Державного торговельно-економічного університету встановлено головні завдання НДР. Систематизація пропозицій і рекомендацій роботодавців дала змогу виокремити основні складові (групи) універсальних компетенцій. Аналіз працевлаштування випускників ЧТЕІ ДТЕУ, спостереження за їх адаптацією на підприємствах і професійним зростанням сприяло визначенню найефективніших форм науково-дослідної роботи студентів у інституті. Висновок: на прикладі організації науково-дослідної роботи студентів ЧТЕІ ДТЕУ підтверджено уніфікацію освітніх результатів і роль науково-дослідної роботи як вагомого інструменту у процесі формування універсальних компетенцій майбутнього фахівця. Доведено, що формування універсальних компетенцій у студентів шляхом залучення їх до науково-дослідної роботи є важливим засобом підготовки інноваційних кадрів для економіки.

Діяльність підприємств сфери гостинності має важливе значення для вирішення низки соціально-економічних проблем будь-якого регіону. Розвиток підприємств сфери гостинності у повоєнний період сприятиме створенню нових робочих місць, зростанню надходжень до державного та місцевого бюджетів, розбудові інфраструктури та вирішенню інших економічних і соціальних проблем. Мета дослідження - визначення проблем та особливостей функціонування підприємств сфери гостинності Чернівецької області, пріоритетних напрямів і перспективних видів діяльності, формування рекомендацій з розроблення і реалізації стратегій їх розвитку у повоєнний період. Використано статистичні матеріали Національного банку України, Державної служби статистики України, праці відомих науковців. Для виконання поставлених завдань і досягнення мети дослідження застосовано методи аналізу та синтезу, систематизації, порівняння, опитування та експертних оцінок. Розглянуто стан функціонування туристичних та готельних підприємств, закладів харчування, транспортних та інших підприємств сфери гостинності Чернівецької області, наведено результати опитування підприємців зайнятих у них. Проаналізовано зарубіжний досвід, експертні оцінки практиків та прогнози розвитку сфери гостинності Чернівецької області. Висновки: на прикладі Чернівецької області встановлено основні проблеми розвитку й управління підприємствами гостинності, виокремлено регіональні особливості, що сприяло визначенню пріоритетних напрямів розвитку та формуванню рекомендацій при стратегічному плануванні діяльності підприємств сфери гостинності на поствоєнний період.

Поширеними заходами протидії кризовим явищам є надання цільових податкових пільг для бізнесу, зокрема тимчасове зниження податкового навантаження на оплату праці. Проте надмірний показник перерозподілу ввп через систему публічних фінансів може стримувати зростання економіки. Залежно від соціально-економічної моделі та інституційних особливостей важливо знайти оптимальну конфігурацію фіскальної політики для збільшення ділової активності, нарощування ендогенного потенціалу людського потенціалу. Мета статті - оцінювання впливу фіскальних інструментів на економічний розвиток та обгрунтування пропозицій щодо підвищення дієвості формування фіскальної політики держави. Використано системний підхід, аналіз і синтез, наукове абстрагування. Застосовано економіко-математичні методи для оцінювання кількісного впливу фіскальних індикаторів на економічне зростання. Оцінено вплив податкового навантаження, публічних видатків, фіскального дефіциту на економічне зростання у 23 європейських країнах протягом 2012 - 2021 рр. Досліджено структуру оподаткування країн - членів Європейського Союзу. Визначено особливості реалізації фіскальної політики за умов пандемії COVID-19. Обгрунтовано заходи щодо підвищення дієвості формування фіскальної політики держави в середньостроковій перспективі. Висновки: фіскальна політика має вагомий вплив на процеси економічного та соціального розвитку. В умовах рецесії COVID-19 держави ЄС активно використовували фіскальні стимули для підтримки економіки та доходів населення. Такі заходи одночасно включали збільшення видатків та зменшення податків з наданням цільових податкових пільг. За останні 10 років зв'язок основних фіскальних індикаторів для 23 країн - членів ЄС негативно корелює з показниками економічного зростання. Зазначене обумовлює необхідність поступового зниження частки публічних видатків у ввп, формування й виконання збалансованого бюджету, що забезпечує макроекономічну стабільність. Важливим чинником забезпечення економічного розвитку є структура оподаткування.