Проаналізовано процес підготовки бакалаврів інформатики заочної форми навчання з використанням дистанційних технологій, виокремлено проблеми та суперечності між потребою сучасного суспільства у висококваліфікованих конкурентоздатних фахівцях і недостатнім рівнем підготовки майбутніх бакалаврів. Спроектовано діяльність викладача та студента-заочника за умов застосування інноваційних засобів навчання, а також окреслено заходи щодо впровадження, ефективного використання і результативної інтеграції сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес студентів напряму підготовки "Інформатика".

Проанализирован процесс подготовки бакалавров информатики заочной формы обучения с использованием дистанционных технологий, выделены проблемы и противоречия между потребностью современного общества в высококвалифицированных конкурентоспособных специалистах и недостаточным уровнем подготовки будущих бакалавров. Спроектирована деятельность преподавателя и студента-заочника в условиях применения инновационных средств обучения, а также намечены мероприятия по внедрению, эффективному использованию и результативной интеграции современных информационно-коммуникационных технологий в образовательный процесс студентов направления подготовки "Информатика".

In the article it is analyzed the process of learning of part-time bachelor students of computer science, using the distance technologies, identified the problems and contradictions between the needs of modern society for highly qualified and competitive specialists and insufficient level of training of the students, designed work of teacher and part-time students in terms of innovative learning tools using, as well as planned activities for implementation, effective use and effective integration of modern information and communication technologies in the educational process of students specialty "Computer Science".

Проаналізовано розвиток технологій відкритої освіти, описано погляди науковців на поняття "Відкрита освіта" та функціонально пов'язані з ним інші терміни та поняття, зокрема, "Е-навчання", "Глобальний освітній простір", "Інформаційно-освітнє середовище", "Технології відкритої освіти" та ін. Розглянуто можливості застосування технологій відкритої освіти для інформатизації навчального процесу.

Зазначено, що традиційна система підготовки фахівців, незважаючи на значні здобутки й досягнення, потребує суттєвої модернізації внаслідок технологізації навчального процесу у ВНЗ. Впровадження технологій відкритої освіти сприятиме урізноманітненню та удосконаленню навчального процесу відповідно до потреб та вимог сьогодення. Зокрема, у студентів напряму підготовки «Інформатика*» розвиватиметься здатність до самореалізації, позитивного ставлення до професійної діяльності. Результати проведеного анкетування студентів, професорсько-викладацького складу, адміністрації та навчально-допоміжного персоналу ВНЗ надають змогу визначити сучасний стан застосування мережевих технологій відкритої освіти у навчально-виховному процесі.

Отмечено, что традиционная система подготовки специалистов, несмотря на значительные достижения, требует существенной модернизации в результате технологизации учебного процесса в ВУЗ. Внедрение технологий открытого образования будет способствовать разнообразию и совершенствованию учебного процесса, служить его соответствию потребностям и требованиям. В частности, у студентов направления подготовки «Информатика*» будет развиваться способность к самореализации, положительное отношение к профессиональной деятельности. Результаты проведенного анкетирования студентов, профессорско-преподавательского состава, администрации и учебно-вспомогательного персонала ВУЗ позволяют определить современное состояние применения сетевых технологий открытого образования в учебно-воспитательном процессе.

Traditional training, despite significant gains and achievements, needs substantial modernization because of technologizing the educational process in high school. Introduction of open education technologies will contribute the diversity and improvement of the educational process, correspond to its needs and requirements. In particular, the students of specialty «Informatics*" will develop the ability of self-realization, positive attitude to the profession. The results of the questionnaire of students, lecturers, administration and teaching-support staff of the university can determine the current state of the use of open education technologies in the educational process.

Зауважено, що актуальним завданням навчання бакалаврів інформатики є формування знань і вмінь, а також професійних навичок у контексті майбутньої кваліфікації «фахівець з інформаційних технологій». Навчальна дисципліна «Організаційна інформатика» є базовим курсом для бакалаврів інформатики, поєднує в собі фундаментальні поняття, способи їх подальшого застосування в різних дисциплінах, підтримує міжпредметні зв’язки впродовж усього процесу навчання студентів. Висвітлено особливості навчання «Організаційної інформатики» для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти напряму підготовки «Інформатика» у Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І. Франка з використанням мережевих технологій відкритої освіти. Зазначено мету й завдання цієї дисципліни, проаналізовано зміст лекційного курсу, тематику лабораторного практикуму, практичних завдань, самостійної діяльності студентів. Визначено знання і вміння, якими повинні оволодіти майбутні фахівці після проходження курсу «Організаційна інформатика».

Отмечено, что актуальной задачей обучения бакалавров информатики является формирование знаний и умений, а также профессиональных навыков в контексте будущей квалификации «специалист по информационным технологиям». Учебная дисциплина «Организационная информатика» является базовым курсом для бакалавров информатики, сочетает в себе фундаментальные понятия, способы их дальнейшего применения в различных дисциплинах, поддерживает межпредметные связи в течение всего процесса обучения студентов. Рассмотрены особенности обучения «Организационной информатике» для студентов первого (бакалаврского) уровня высшего образования направления подготовки «Информатика» в Дрогобычском государственном педагогическом университете им. Ивана Франко с использованием сетевых технологий открытого образования. Указаны цель и задачи данной дисциплины, проанализировано содержание лекционного курса, тематику лабораторного практикума, практических задач, самостоятельной деятельности студентов. Определены знания и умения, которыми должны овладеть будущие специалисты после прохождения курса «Организационная информатика».

A relevant task of informatics bachelor education is to form and develop knowledge and professional skills in the context of their future profession as "Specialist in Information Technologies." Discipline "Organizational Informatics" is a basic coursefor bachelors in computer science. The course combines the fundamental concepts and methods, supports interdisciplinary communication throughout the process of students’ learning. This article focuses on highlighting peculiarities of "Organizational Informatics" course for students of the first (bachelor) level of higher education in field of "Informatics *" study using open education network technologies in Drohobych State Pedagogical University named after Ivan Franko. In the article there is stated the purpose and objectives of this discipline, analyzed the content of lectures, laboratory works, practical tasks, independent students’ activity. The knowledge and skills which future professionals must master after studying "Organizational Informatics"are described.

Висвітлено основні результати дослідження використання мережних технологій відкритих систем у навчанні бакалаврів інформатики. Висвітлено процес інформатизації освітньої політики України як підгрунтя для впровадження мережних технологій відкритих систем (МТВС) у навчально-виховний процес; проаналізовано історичні передумови їх становлення і розвитку; розкрито основні поняття щодо їх використання у педагогічній теорії і практиці. Визначено можливість використання мережних технологій відкритих систем у процесі навчання фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти галузі знань 0403 "Системні науки та кібернетика" напряму підготовки 6.040302 "Інформатика*"; проаналізовано принципи фундаменталізації та модернізації у підготовці бакалаврів інформатики з застосуванням даних технологій. Обгрунтовано педагогічні умови для забезпечення навчального процесу бакалаврів інформатики у ВНЗ; наведено процедурну модель використання МТВС у навчанні бакалаврів інформатики; визначено критерії, показники та рівні компетентності бакалаврів інформатики щодо використання МТВС у подальшій професійній діяльності; розроблено та обгрунтовано модель формування компетентності бакалаврів інформатики щодо використання МТВС; обгрунтовано основні компоненти методики використання МТВС у навчанні бакалаврів інформатики, що базувалася на вдосконаленні змісту навчальної дисципліни "Організаційна інформатика" з застосуванням МТВС; надано рекомендації впровадження МТВС для студентів, професорсько-викладацького складу, адміністрації ВНЗ та навчально-допоміжного персоналу.

Досліджено проблему використання мережевих технологій відкритих систем (МТВС) у навчанні майбутніх бакалаврів інформатики. Визначено теоретичні засади використання МТВС у ВНЗ і проаналізовано основні поняття дослідження. Теоретично обґрунтовано і розроблено процедурну модель використання МТВС у навчанні майбутніх бакалаврів інформатики. Визначено критерії, показники і рівні компетентності бакалаврів інформатики щодо використання МТВС і розроблено модель її формування. Описано основні компоненти методики використання МТВС для майбутніх бакалаврів інформатики й експериментально перевірено її ефективність. Експериментальне впровадження результатів дослідження показало, що використання МТВС у навчанні бакалаврів інформатики на основі розробленої методики сприяє формуванню компетентності бакалаврів інформатики щодо використання МТВС.

Исследована проблема использования сетевых технологий открытых систем (СТОС) в обучении будущих бакалавров информатики. Определены теоретические основы использования СТОС в ВУЗ и проанализированы основные понятия исследования. Теоретически обоснована и разработана процедурная модель использования СТОС в обучении будущих бакалавров информатики. Определены критерии, показатели и уровни компетентности бакалавров информатики по использованию СТОС и разработана модель ее формирования. Описаны основные компоненты методики использования СТОС для будущих бакалавров информатики и экспериментально проверена ее эффективность. Экспериментальное внедрение результатов исследования показало, что использование СТОС в обучении бакалавров информатики на основе разработанной методики способствует формированию компетентности бакалавров информатики по использованию СТОС.

The article studies the problem of the use of open systems network technologies (OSNTs) in training of future bachelors of computer science. The theoretical principles of the use of OSNTs in higher educational institutions are defined and the basic concepts of the study are analyzed. The procedural model of the use of OSNTs in training of future bachelors of computer science is theoretically grounded and developed. The criteria, indicators and levels of competence of bachelors of computer science concerning the use of OSNTs are defined and the model of its formation is developed. The main components of OSNTs using technique for future bachelors of computer science are described and its effectiveness is experimentally verified. The experimental implementation of the study results showed that the use of OSNTs in training of bachelors of computer science based on the developed technique promotes the competence formation of bachelors of computer science concerning the use of OSNTs.

Наведено аспекти використання мережних технологій відкритих систем (МТВС) у ВНЗ. Доведено ефективність застосування МТВС для взаємодії учасників навчально-виховного процесу: студентів, професорсько-викладацького складу, адміністрації ВНЗ та навчально-допоміжного персоналу. Продемонстровано результати опитування щодо доцільності впровадження МТВС у освітній процес університету. Акцентовано увагу на застосування МТВС у процес підготовки бакалаврів інформатики. Методичні аспекти щодо використання мережних технологій відкритих систем у навчанні майбутніх бакалаврів інформатики передбачають педагогічну доцільність форм, методів та засобів навчання. Важливою умовою успішної інтеграції методики щодо використання МТВС є вдосконалення змісту інформатичних дисциплін (на прикладі навчальної дисципліни "Організаційна інформатика"). Для того, щоб здійснити добір МТВС, слід враховувати зв'язки щодо використання, користувачів, технічні засоби та їх характеристики, ризики (вплив недостовірної, неякісної інформації на особистість; маніпулювання свідомістю людини; доступ до персональних даних; зняття заборони і обмежень морально-етичного характеру тощо). Досліджено проблему формування компетентності бакалаврів інформатики щодо використання мережних технологій відкритих систем (МТВС). Визначено критерії, показники та рівні компетентності бакалаврів інформатики щодо використання МТВС. Описано основні етапи педагогічного експерименту щодо використання МТВС для майбутніх бакалаврів інформатики. Експериментальне впровадження результатів дослідження показало, що застосування спеціальної методики у навчанні бакалаврів інформатики сприяє формуванню компетентності щодо викорістання МТВС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч489.511.253.1

Рубрики:

Машинне навчання, комп'ютерна освіта у вищій педагогічній освіті

Шифр НБУВ: Ж101424 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч23 р30 + З970 р(4УКР)3

Рубрики:

Науково-інформаційна діяльність (НІД)

Основи інформатики та обчислювальної техніки

Шифр НБУВ: РА426365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчення основ програмування майбутніми вчителями інформатики. Зосереджено увагу на застосуванні інтегрованого середовища RAD Studio у навчанні майбутніх вчителів інформатики, що передбачає знання його базових конструкцій і вирішення практичних завдань як у навчальному процесі, так і в майбутній професійній діяльності. Досліджено, що освоєння студентами педагогічного університету базових основ програмування відіграє важливу роль у формуванні майбутнього вчителя інформатики. Тому здійснено обгрунтування вибору середовища програмування у процесі навчання майбутніх вчителів інформатики. Проаналізовано, що програмування за допомогою RAD Studio є більш ефективним, ніж на інших платформах швидкої розробки, завдяки використанню сучасних засобів об'єктно-орієнтованого програмування в поєднанні з надійним програмним забезпеченням. Для вирішення поставленої проблеми застосовано такі методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури, систематизація та узагальнення процесу підготовки майбутніх вчителів інформатики; спостереження щодо особливостей вивчення програмування майбутніми вчителями інформатики; узагальнення аспектів вибору середовища програмування RAD Studio у процесі навчання майбутніх вчителів інформатики та для створення користувацьких проектів. Інтегроване середовище RAD Studio радикально скорочує термін розробки студентських проектів завдяки візуальному середовищу швидкої розробки програмного забезпечення, швидких компіляторів з підтримкою сучасних функцій, високої продуктивності та незначного споживання ресурсів під час виконання, потужних інтерактивних користувацьких інтерфейсів, унікальної можливості підключення до баз даних, відсутності громіздкого середовища виконання. Зокрема, у дослідженні продемонстровано реалізацію базових операцій обробки одновимірних масивів, зокрема пошук максимального або мінімального елемента масиву. Зроблено висновки, що функціональні можливості RAD Studio мають ряд переваг, що можуть бути застосовані як у процесі навчання майбутніх вчителів інформатики, так і майбутніх фахівців ІТ-галузі.

Процес підготовки майбутніх учителів інформатики передбачає формування знань і вмінь, а також професійних навичок у контексті отримання майбутньої кваліфікації "вчитель інформатики". Вивчення програмування дає базові фундаментальні поняття та способи їх подальшого застосування в різних дисциплінах, підтримує міжпредметні зв'язки протягом усього процесу навчання студентів та в подальшій професійній діяльності. Висвітлено особливості навчання програмування засобами середовища C++ Builder для майбутніх учителів інформатики. C++ Builder - одна з найпотужніших систем, що дозволяє на найсучаснішому рівні створювати як окремі прикладні програми Windows, так і розгалужені комплекси, призначені для роботи в корпоративних мережах і в Інтернет. Це інструмент для швидкої розробки додатків на С++ під Windows, який підтримує можливість програмування, що грунтується на компонентах. Досліджено можливості цієї системи саме для розробки складних і ефективних прикладних програм для майбутніх учителів інформатики. Акцентовано на візуальній розробці інтерфейсу програмного забезпечення, що дозволяє спростити взаємодію програмного продукту з користувачем та додати користувацькому інтерфейсу якості професійного рівня. Результатом візуального проектування є скелет майбутньої програми, у яку вже внесені відповідні коди. Інструменти візуальної розробки забезпечують продуктивність багаторазового використання візуальних компонентів у поєднанні з удосконаленими засобами доступу до баз даних. Досліджено візуальні можливості мови програмування C++ для майбутніх учителів інформатики на прикладі створення калькулятора та текстового редактора. Простота освоєння середовища С++ Builder та підтримки широкого спектра технологій робить його універсальним інструментом створення програмних проектів найрізноманітнішої спрямованості. Засоби середовища С++ Builder дозволяють майбутнім учителям інформатики створювати різноманітні навчальні програми, що можуть бути використані у професійній діяльності, зокрема у школі.

Актуальним завданням підготовки вчителя за певним профілем є формування ІКТ-компетентності для використання в процесі навчання та майбутній професійній діяльності. Використання ІКТ забезпечить формування технологічної грамотності, раціонального використання інформаційних ресурсів, інформаційної культури майбутнього вчителя. Навички роботи з ІКТ сприятимуть становленню позитивномго іміджу сучасного вчителя. Реалізація набутих умінь щодо використання ІКТ у практичній діяльності майбутнього вчителя уможливлює передусім презентабельно подати учням навчальний матеріал. Швидким та якісним інструментом для майбутнього вчителя є використання електронних презентацій (ЕП), можливості яких не вичерпуються поданням навчальної інформації з ефектами анімації для учнів. За допомогою ЕП можна організовувати проведення контролю знань засобами анкетування, тестування чи опитування учнів. Продемонстровано етапи конструювання тестів за допомогою ЕП, а саме: створення тесту з однією чи кількома правильними відповідями, установлення відповідності між множинами запитань і відповідей, визначення правильної послідовності дій. Акцентовано увагу на використанні студентами ЕП у процесі навчання не тільки для демонстрації навчального матеріалу, а і як можливість для організації контролю знань, що сприятиме використанню ІКТ для освоєння фахових дисциплін, проходження педагогічної практики, виконання індивідуальних завдань, написання курсових і кваліфікаційних робіт. Застосування вчителем ЕП урізноманітнює освітній процес і допомагає організувати учнівський колектив. Можливості ЕП сприяють формуванню вмінь користуватися ПК у професійній діяльності, що підвищує рівень ІКТ-компетентності та вмотивованості вчителя певного профілю.