Розглянуто питання діагностики хвороб органів травлення, зокрема, стравоходу, шлунка, кишок, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози. Описано анатомо-фізіологічні особливості та симптоматику хвороб нирок і сечових шляхів, патології органів кровотворення, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Визначено орієнтовні терміни тимчасової непрацездатності у разі найпоширеніших захворювань за умов амбулаторного та стаціонарного лікування.

Рассмотрены вопросы диагностики болезней органов пищеварения, в частности, пищевода, желудка, кишечника, печени, желчного пузыря, поджелудочной железы. Описаны анатомо-физиологические особенности и симптоматика болезней почек и мочевых путей, патологии органов кровеобразования, синдром диссеминированного внутрисосудистого свёртывания крови. Определены ориентированные термины временной нетрудоспособности в период наиболее распространённых заболеваний в условиях амбулаторного и стационарного лечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.862.052-52

Рубрики:

Варикозне розширення вен кінцівок. Оклюзія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано причини смерті 65-ти хворих з непрохідністю кишечника та 43 - з поширеним перитонітом за період з 1998р. до 2000 р. З огляду на одержані дані вдосконалено програму череззондового лікування. Застосування розроблених схем лікування дозволило знизити летальність у разі непрохідності кишечника на 9,4 %, поширеного перитоніту - на 6,6 %.

Мета роботи - вивчення частоти, структури захворюваності та змін у клінічній картині бешихи за останні 20 років. Матеріали та методи. Проведено дослідження 580-ти хворих на бешиху, госпіталізованих у клініки за періоди 1981 - 1983 рр., 1991 - 1993 рр. та 2001 - 2003 рр. Діагноз бешихи встановлювали на підставі характерної клінічної картини. Результати. Частка захворювання від загальної кількості пролікованих з цією патологією в 2001 - 2003 рр. становила 37,91 %, в 1991 - 1993 рр. - 64,11 %, а в 1981 - 1983 рр. - 14,91 %. Геморагічних форм бешихи (еритематозно-бульозна та бульозно-некротична) в 2001 - 2003 рр. зареєстровано 45,2 %, у 1991 - 1993 рр. - 35,0 %, а в 1981 - 1983 рр. - 26,4 %. У 1981 - 1983 рр. частка первинних форм була меншою від рецидивних форм і становила відповідно 28,7 та 65,2 %, у 1991 - 1993 рр. - 40,4 та 49,7 %, в 2001 - 2003 рр. - 68,8 та 27,6 %. Висновки. Відзначено зростання: кількості випадків захворювань на бешиху на 23,6 %; кількості випадків геморагічних форм - на 51,8 %, первинних форм захворювання - на 68,8 %; кількості випадків захворюваності на бешиху в працездатному віці 20 - 60 років; переважання (71,3 %) локалізації місцевого процесу в ділянці нижніх кінцівок. Жінки у порівнянні з чоловіками хворіють частіше в 1,6 рази.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.301.1

Рубрики:

Апендицит

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.11

Рубрики:

Хірургічне лікування холециститу і ангіохоліту (холангіту)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.10

Рубрики:

Інфекція ран. Сепсис ран

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - поліпшення результатів комплексного лікування хворих з синдромом діабетичної стопи (СДС). Проаналізовано результати комплексного лікування 32 хворих на цукровий діабет, перебіг якого ускладнився формуванням СДС. Доведено високу ефективність застосування в комплексі лікувальних заходів аплікаційного сорбенту нового покоління Сертасил, який зменшив ризик виконання високої ампутації нижніх кінцівок, що зумовило доцільність його широкого клінічного використання у таких хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.4-387

Рубрики:

Хірургія ділянки живота (абдомінальна хірургія)

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445.23-387 + Р456.1-52

Рубрики:

Операції на кишечнику

Хірургічна інфекція

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено лікуванню розповсюдженого перитоніту, його ускладнень та їх профілактиці із застосуванням хіміо- та біосорбційних препаратів. Проведено обстеження 435 хворих на розлитий та загальний перитоніт різного генезу. Запропоновано класифікацію перитоніту та його ускладнень. В комплексному лікуванні перитоніту використано активні методи лікування - лапаростомія з програмованими санаціями черевної порожнини. Обгрунтовано і впроваджено в практику спосіб лікування перитоніту, який грунтується на фізико-хімічному законі осмосу. Застосовано комбіновану лазерну терапію, ентеросорбцію ентеросгелем. Вивчено енергетичні процеси у хворих на перитоніт (АТФ, АМФ, АДФ, ПОЛ, МСМ, каталаза, молочна кислота), рівень яких залежить від ступеня ендотоксикозу. Підтверджено, що у хворих перитонітом розвивається вторинний імунодефіцит. Визначено фактори ризику виникнення нагноєння операційної рани. Вивчено властивості та ефективність створеного протимікробного препарату пролонгованої антимікробної дії "Імосдиніт", який складається з поліметилсилоксану та іммобілізованих на ньому нітазолу і димексиду. Запропоновано спосіб профілактики нагноєння післяопераційної рани. Кількість нагноєнь операційної рани у хворих на перитоніт знизилася в 2,4 рази і становила 14,3%. При місцевому перитоніті летальність склала 1,7%, дифузному - 3,2%, розлитому і загальному - 26,8%. В реактивній стадії розлитого та загального перитоніту летальність склала 9,1%, в токсичній і термінальній - 33,9%.

Викладено сучасні відомості щодо етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування хірургічних хвороб, ортопедичної патології та травматичних ушкоджень опорно-рухового апарату, а також найпоширеніших уражень нервової системи. Наведено інформацію щодо теоретичних і практичних аспектів застосування фітотерапії, гомеопатії, антигомотоксичної терапії, рефлексотерапії, гірудотерапії. Висвітлено можливості поєднаного використання даних методів.

Изложены современные сведения об этиологии, патогенезе, клинике, диагностике и лечении хирургических болезней, ортопедической патологии и травматических повреждениях опорно-двигательной, а также распространенных поражений нервной системы. Приведена информация о теоретических и практических аспектах применения фитотерапии, гомеопатии, антигомотоксической терапии, рефлексотерапии, гирудотерапии. Освещены возможности совместного использования данных методов.

Наведено результати вивчення впливу ультрафіолетового опромінення (УФО) та електричного поля ультрависокої частоти в поєднанні з місцевим застосуванням 1 % спиртового розчину хлорофіліпту у вигляді пов'язок з метою профілактики гнійно-септичних ускладнень з ураженням м'яких тканин. Оперовано 107 хворих. У 56 хворих застосовано запропоновану схему з метою профілактики гнійно-септичних ускладнень. Це дозволяє виключити системне застосування антибіотиків з профілактичною метою після виконання "чистих" операцій.

Наведено результати дослідження залежності частоти рецидиву врослого нігтя від вибору методу оперативного втручання та передопераційної підготовки. Оперовано 73 хворих. У 51 пацієнта виконані резекція 1/3 нігтьової пластинки, висічення патологічних грануляцій та нігтьового ложа, пластика нігтьового ложа. У передопераційній підготовці використовували ванночки з відваром Полину гіркого та місцево антисептик - 1 % спиртовий розчин хлорофіліпту у вигляді пов'язок.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.101.1-5

Рубрики:

Перитоніти

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати дослідження впливу дієтотерапії на перебіг гнійно-септичного процесу м'яких тканин. Оперовано 58 хворих, 38 з них призначено відповідну дієту. Встановлено безпосередній вплив дієтотерапії на перебіг ранового процесу, що проявлялося зменшенням тривалості періоду непрацездатності у хворих, які дотримувалися спеціальної дієти, на 2,58 дня.

Наведено результати лікування 43 пацієнтів з приводу варикозної хвороби (ВХ), ускладненої трофічними розладами. Пацієнтам призначали у комплексі сорбенти, ангіопротектори, місцево - мазі. Оперовані 14 хворих.

За даними ВООЗ внутрішньогоспітальні інфекції в країнах Європи в 2009 р. склали 3 - 10 % в хірургічних відділеннях, а щорічні економічні збитки для США в результаті зниження працездатності пацієнтів з гнійно-некротичними захворюваннями становить більш ніж 1,5 мілд доларів. Мета роботи - визначити ефективність використання УБЛ-001-АМС. Проліковано 69 пацієнтів, з них дослідна група становила 32 пацієнта (проводилось комплексне лікування в керованому абактеріальному середовищі) та 37 пацієнтів - контрольної групи (лікування проводилось без використання абактеріального середовища). Аналіз одержаних даних свідчить про більш швидку зміну клінічних симптомів в дослідній групі у порівнянні з контрольною групою. У ході дослідження було встановлено, що найбільшу швидкість скорочення площі ран під час гнійно-некротичного процесу спостерігали в період з 1 - 3 добу. Число колоній утворюючих одиниць мікроорганізмів в ранових виділеннях у хворих, які проходили лікування в керованому абактеріальному середовищі, знижується більш швидкими темпами. Висновки: метод УБЛ добре зарекомендував себе як допоміжний метод під час лікування гнійно-некротичного процесу м'яких тканин та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій. Позитивно впливаючи на динаміку клінічних симптомів, швидкість скорочення площі гнійно-некротичного процесу та зменшення числа КУО відбувається більш швидкими темпами.

Проаналізовано результати лапароскопічноїхолецистектомії (ЛХЕ), виконаної у пацієнта з приводу жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ). У ранньому післяопераційному періоді гострий холангіт виник у 2 (2,8 %) хворих, гострий панкреатит - в 1 (1,4 %), післяопераційний інфільтрат - у 14 (19,7 %), нагноєння післяопераційного рубця - у 6 (8,4 %); віддалені ускладнення у вигляді постхолецистектомічного синдрому (ПХЕС) спостерігали у 29 (40,8 %) пацієнтів, грижі черевної стінки - у 3 (4,2 %).

На базі хірургічного відділення N 2 КМКЛ N 6 проведене клінічне дослідження терапевтичної ефективності лікарcького засобу Плестазол. В дослідженні взяли участь 73 пацієнта. З приводу хронічної венозної недостатності (ХВН) нижніх кінцівок (НК) 38 пацієнтам призначали Плестазол, 35 - ацетилсаліцилову кислоту (АСК). При застосуванні Плестазолу ступінь агрегації тромбоцитів на 7-му добу лікування зменшився у 12,7 разу, на 60-ту добу - у 20,6 разу. На 7-му добу відзначали зменшення набряку ураженої НК удвічі. Через 2 міс лікування з використанням Плестазолу у 76,3 % хворих зник біль, що на 27,7 % більше, ніж при застосуванні АСК. Плестазол доцільно призначати для лікування пацієнтів з приводу ХВН НК.