Проаналізовано досвід виконання реконструктивно-відновних операцій (РВО) у 14-ти хворих з наслідками післяпологового маститу. У 2-х спостереженнях застосували ендопротези з силікону, в 11-ти - пластику з використання шкірно-м'язового клаптя (ШМК) з найширшого м'яза спини (НМС) та прямого м'яза живота, у 3-х - поєднання ШМК з ендопротезом. Безпосередні та віддалені результати хороші. Операцією вибору є реконструкція молочної залози з використанням ШМК НМС, завдяки близькому розташуванню донорської ділянки, задовільному кровопостачанню та необхідній пластичності.

Мета роботи - аналіз власного досвіду профілактики порушень естетичної функції молочних залоз у хворих на гнійний післяпологовий мастит (ПМ) шляхом застосування органозберігальних малоінвазивних утручань. Проаналізовано результати хірургічного лікування 402-х хворих на гнійний ПМ. 350-ом жінкам (контрольна група) проведено традиційні операції - розтини або висічення гнійників, у 52-х пацієнток (основна група) застосовано сучасні технології з використанням ультразвукового дослідження і малоінвазивних пункційно-дренажних утручань. Середній вік пацієнток першої групи становив 25 років. Явища ПМ виникали в них у середньому на 40-й день післяпологового періоду. До клініки ці хворі надходили в середньому на 9-ту добу від початку хвороби. Типовий радіальний доступ за Шалітою - Ангерером виконано у 339-ти випадках (96,9 %). Середній вік породілей основної групи становив 27 років. Вони занедужали в середньому на 37-й день післяпологового періоду. По медичну допомогу ці хворі звернулися в середньому на 9-ту добу від початку хвороби. Істинно пункційний підхід було здійснено у 49-ти випадках (94,2 %), дренажну процедуру застосовано у 3-х хворих (5,8 %). Результати. Різноманітні післяопераційні ускладнення (66,7 % септичних станів, 54,8 % рецидивів та 64,3 % молочних нориць) найчастіше виникали у пацієнток, яких оперовано протягом першого тижня від початку хвороби. У контрольній групі довжина хірургічного розтину відповідала розмірам запальних інфільтратів лише у 241-ї хворої (68,9 %), у решти розміри ущільнень перевищували довжину розрізів. Після традиційних

хірургічних утручань косметичні дефекти (зменшення обсягу молочних залоз більше, ніж на 25 %) виникли у 82-х жінок (36,4 %), після малоінвазивних - у однієї (1,9 %). Висновки. Основною причиною виникнення косметичних дефектів у реконвалесцентів після традиційних оперативних утручань є неадекватна хірургічна тактика - ранні втручання, коли гнійники ще не сформовані, "не зрілі"; недостатній радикалізм інцизійних утручань; невиправдане розширення показань до резекційних операцій. Пункційне лікування лактаційних абсцесів під ехографічним контролем є малотравматичною й ефективною процедурою, яка дає змогу отримати у 98,1 % випадків добрі й задовільні результати. Запобігти естетичним порушенням можна шляхом використання нових технологій - ультразвукового дослідження і малоінвазивних пункційно-дренажних утручань, що показані у випадках солітарних і деяких мультицентричних абсцесів, коли їх порожнини чітко візуалізуються.

Шляхом комплексної клініко-ехографічно-морфометричної діагностики вивчено частоту та структуру патології молочних залоз (МЗ) у вагітних. За результатами статистичної обробки та шляхом математичного моделювання вивчено преморбідний фон і особливості вагітності, пологів і післяпологового періоду, що передують післяпологовому маститу (ПМ). Виявлено найбільш значуші фактори ризику виникнення цього захворювання. Уперше в експерименті на клінічному рівні розкрито морфофункціональну суть лактостазу (ЛС). Доведено, що саме ЛС зумовлює патогенез ПМ. Виявлено явища та розкрито механізми сенсибілізації власним молоком, які відіграють важливу роль у виникненні та подальшому розвитку запальної реакції. Запропоновано гіпотезу про імунну природу деяких форм ПМ. Уперше шляхом довгострокових бактеріологічних спостережень і завдяки формуванню комп'ютерного банку даних доведено, що пологові будинки є стабільними мікробіоптатами, де постійно та переважно циркулюють епідеміологічно важливі штами патогенних стафілококів, а тривалий мікробіологічний моніторинг у цих медичних закладах є необхідним інструментом удосконалення емпіричної антибактеріальної терапії (АБТ). На підставі результатів порівняльного лабораторного вивчення окремих вугільних сорбентів виявлено можливість ефективного зниження рівня мікробної контамінації материнського молока без суттєвої деформації його імунно-харчових властивостей. Доведено можливість продовження грудного вигодовування після ліквідації бактеріолактії.

Обстежено 567 жінок, у яких виявлено запальні зміни грудей (ЗЗГ), не пов'язані з дітонародженням. Встановлено, що інслактаційний мастит має різну структуру: кіста - у 36,5 % спостережень, перипротоковий мастит - у 32,1 %, абсцес - в 11,3 %, гнійний галактофорит - у 12,9 %, маститоподібний рак грудей - у 7,2 %. У діагностиці ЗЗГ пріоритетним є ультразвукове дослідження, яке дозволяє визначити захворювання, вивчити топографію гнійників, контролювати мініінвазивні діагностично-лікувальні втручання, зокрема, з приводу абсцесу та кісти. Гнійно-запальні процеси в грудях поза періоду лактації потребують індивідуального диференційованого лікувально-діагностичного підходу з огляду на ультразвукову (ехографічну) семіотику патологічного процесу.

Розкрито історичні, культурологічні аспекти становлення та розвитку українських народних музичних інструментів, які виникли в результаті історичних міграційних процесів. Висвітлено діяльність видатних музикантів у галузі конструювання та функціонування народного інструментарію. Проаналізовано шлях розвитку українських народних музичних інструментів з часів Київської Русі до наших днів. З’ясовано, що народні умільці виготовляли музичні інструменти, створювали ансамблі та оркестри, що відповідали ладогармонійним та художнім смакам українського народу. Стверджено, що увага до історичних, культурологічних аспектів становлення та розвитку народного музичного інструментарію є актуальною і важливою складовою відродження української музичної культури.

Раскрыты исторические, культурологические аспекты становления и развития украинских народных музыкальных инструментов, которые возникли в результате исторических миграционных процессов. Отражена деятельность выдающихся музыкантов в области конструирования и функционирования народного инструментария. Проанализирован путь развития украинских народных музыкальных инструментов со времен Киевской Руси до наших дней. Выяснено, что народные умельцы изготавливали музыкальные инструменты, создавали ансамбли и оркестры, которые отвечали ладогармоническим и художественным вкусам украинского народа. Утверждено, что внимание к историческим, культурологическим аспектам становления и развития народного музыкального инструментария является актуальной и важной составляющей возрождения украинской музыкальной культуры.

Historical and culturological aspects of establishment and development of Ukrainian folk musical instruments arising out of historical migration processes are revealed. Work of prominent musicians in the field of constructing and functioning of folk musical instruments is dwelled upon. Development of Ukrainian musical instruments since Kievan Rus till present day is analyzed. It is revealed that the folk craftsmen made musical instruments, created ensembles and orchestras according to the harmonic and artistic tastes of Ukrainian people. It is stated, that attention for historical and culturological aspects of establishment and development of folk musical instruments is a topical and important part of Ukrainian musical revival.

Мета дослідження - аналіз власних наукових даних і розроблення оптимального діагностично-лікувального алгоритму у випадку патологічних виділень із соска (ПВС). У 202 пацієнток із ПВС після клінічних, цитологічних, променевих та ендоскопічних досліджень виконано 196 традиційних дуктектомій і 12 втручань після маркування внутрішньопротокових новоутворень (ВПНУ) за власним способом (6 жінок оперовані з двох сторін). Після гістологічної верифікації розраховано чутливість, специфічність і точність проведених діагностичних тестів. Діагностична специфічність рентгенівської галактодуктографії та ендоскопічної мамодуктоскопії (ЕМДС) складає 22,6 і 47,4 % відповідно. Основна причина хибнопозитивних результатів ЕМДС полягає у периферійному розташуванні ВПНУ - з 24 ВПНУ, розташованих не ближче 3,0 см від соска, тільки 17 (70,8 %) одержали гістологічне підтвердження. За подвійного передопераційного маркування ВПНУ за власним способом хибних результатів ЕМДС не одержано. Запропоновано оптимальну послідовність діагностичних заходів для забезпечення диференційованого вибору хірургічної тактики у жінок у репродуктивний або менопаузальний періоди. Зроблено висновки, що покращання діагностичної ефективності ЕМДС як сучасної високотехнологічної методики за ПВС можливе шляхом подвійного синхронного передопераційного маркування периферійно розташованих ВПНУ. Послідовне використання відомих і запропонованих методик за опрацьованим алгоритмом забезпечує диференційований вибір індивідуальної хірургічної тактики залежно від репродуктивного стану та віку пацієнток з ПВС.

Проаналізовано останні досягнення в галузі ендоскопічної мамодуктоскопії, вказано на переваги та недоліки цієї методики. Наведено власні спостереження у 137 пацієнток. Показано, що використання ендоскопічної мамодуктоскопії у комплексі з традиційними методами (цитологічним, рентгенологічним, ультразвуковим) підвищує ефективність діагностики внутрішньопротокових новоутворень грудної залози з 55,2 до 75,9 %. Відображено можливі причини хибнопозитивних результатів ендоскопічної мамодуктоскопії, окреслено перспективні напрями подальшого удосконалення зазначеної методики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.363.1

Рубрики:

Хірургічна патологія молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.363.1-5 + Р569.133.1 + Р457.343.1

Рубрики:

Хірургічна патологія молочних (грудних) залоз

Пухлини молочних (грудних) залоз

Операції на молочних (грудних) залозах

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ