Наведено всебічну характеристику кору й епідпаротиту за умов багаторічної вакцинопрофілактики та краснухи в довакцинальний період в урбанізованому регіоні України. Визначено особливості сучасного епідемічного процесу інфекцій. Обгрунтовано необхідність подальшого удосконалення календаря профілактичних щеплень. Вперше в Україні доведено низьку реактогенність, високу імунологічну й епідеміологічну ефективність комбінованої вакцини проти кору, епідпаротиту та краснухи "Тримовакс" (Франція). Випадків серозного менінгіту серед щеплених не виявлено. Досліджено високий рівень сероконверсії у серонегативних до імунізації дітей. Через півроку після щеплення антитіла до кору серед них мали 90 %, краснухи - 91,9 %, епідпапориту - 95,7 % дітей. Індекс і коефіцієнт ефективності краснушного компонента 97,6 %, паротитного - 93,8 %. Хворих на кір серед щеплених не виявлено. Відзначено позитивний вплив планової вакцинації тривакциною на епідпроцес інфекцій. Надано рекомендації щодо застосування вакцини "Тримовакс" для планової вакцинації та ревакцинації у країні.

Розкрито теоретичні основи вакцинопрофілактики, наведено класифікацію та визначено склад вакцин, шляхи їх введення та методи вакцинації, протипоказання до вакцинації, реактогенність і побічну дію вакцин. Увагу приділено вакцинації проти вірусу папіломи, питанням лікування та профілактики ускладнень вакцинації. Проаналізовано особливості сучасної вакцинопрофілактики, імунізації за віком та станом здоров'я, а також імунізації дітей з різною патологією. Висвітлено індивідуальну тактику проведення імунізації.

Наведено деякі підсумки епідеміологічних спостережень щодо грипу в Донецькій області. Показано шляхи проведення протиепідемічних заходів під час пандемічного підйому захворюваності на грип в області.

Проведено комплексне вивчення клініко-імунологічних та епідеміологічних особливостей дифтерії за умови планової вакцинопрофілактики. Встановлено, що вакцинація проти дифтерії не є гарантією від захворювання. Подальше зниження захворюваності неможливе без удосконалення діагностики серед вакцинованих з атиповим перебігом недуги і забезпечення реалізації діючого календаря щеплень у повному обсязі. Доцільним є повернення до бактеріологічного обстеження на дифтерію щеплених дітей і дорослих, хворих на ангіну та інші гострі хвороби ЛОР-органів, навіть у разі катарального запалення.

Проведено комплексное изучение клинико-иммунологических и эпидемиологических особенностей дифтерии в условиях плановой вакцинопрофилактики. Установлено, что вакцинация при дифтерии не является гарантией от заболевания. Дальнейшее снижение заболеваемости невозможно без улучшения диагностики среди вакцинированных с атипичным течением болезни и обеспечения реализации действующего календаря прививок в полном объеме. Целесообразным является возвращение к бактериологическому обследованию на дифтерию привитых детей и взрослых, болеющих ангиной и другими острыми болезнями ЛОР-органов, даже при катаральном воспалении.

За період 1994 - 2004 рр. проаналізовано результати досліджень 543-х сироваток крові в РПГА з коровим діагностикумом, 409-ти сироваток методом ІФА на виявлення IgM до кору та краснухи. Серологічне підтвердження кору методом РПГА становило 22,5 %, методом ІФА - 4,5 %. Серологічне виявлення кору серед краснухи методом РПГА становило 21,7 %, методом ІФА - 3,3 %. Понад 59 % хворих, сироватки яких досліджені на кір і краснуху методами РПГА та ІФА, не мали підтвердження жодної з цих інфекцій. Мали місце інші екзантеми невизначеної етіології. Обстеження методом ІФА тільки хворих з діагнозом "кір" призведе до штучного заниження захворюваності на кір.

За период 1994 - 2004 гг. проанализированы результаты исследований 543-х сывороток крови в РПГА с коревым диагностикумом, 409-ти сывороток методом ИФА на выявление IgM к кори и краснухе. Серологическое подтверждение кори методом РПГА составило 22,5 %, методом ИФА - 4,5 %. Серологическое выявление кори среди краснухи методом РПГА составило 21,7 %, методом ИФА - 3,3 %. Свыше 59 % больных, сыворотки которых исследовали на корь и краснуху методами РПГА и ИФА, не имели подтверждений ни одной из этих инфекций. Имели место другие экзантемы неопределенной этиологии. Обследование методом ИФА только больных с диагнозом "корь" приведет к искусственному занижению заболеваемости корью.

Проаналізовано 40 випадків правця у Донецькому регіоні за останнє десятиріччя. Летальність від правця була 57,2 %. Виявлено невідповідність даних про щеплення і фактичних рівнів специфічного антиправцевого імунітету у хворих: 64 % хворих мали відомості про щеплення, в той же час 76,4 % осіб не мали захисних рівнів антитоксичних антитіл. Тільки 35 % хворих одержали екстренну імунізацію після травми за допомогою АП-анатоксину, але фактично всі вони потребували активно-пасивної імунізації за допомогою протиправцевої сироватки. Аналіз показав необхідність реорганізації системи профілактичних щеплень серед осіб похилого віку, системи екстренної імунопрофілактики правця за рахунок повного охоплення серологічними дослідженнями протиправцевого імунітету у травмованих.

Проанализированы 40 случаев столбняка в Донецком регионе за последнее десятилетие. Летальность от столбняка была 57,2 %. Выявлено несоответствие данных о прививках и фактического уровня специфического противостолбнячного иммунитета у больных: 65 % больных имели сведения о прививках, в то же время 76,4 % лиц не имели защитного уровня антитоксических антител. Только 35 % больных получили экстренную иммунизацию после травмы АС-анатоксином, а фактически все они нуждались в активно-пассивной иммунизации с помощью противостолбнячной сыворотки. Анализ показал необходимость реорганизации системы профилактических прививок среди лиц пожилого возраста, системы экстренной иммунопрофилактии столбняка за счет полного охвата серологическими исследованиями противостолбнячного иммунитета у травмированных.

Проведено комплексне вивчення клініко-імунологічних та епідеміологічних особливостей дифтерії за умов планової вакцинопрофілактики. Встановлено, що вакцинація у разі дифтерії не є гарантією від захворювання. Подальше зниження захворюваності від дифтерії неможливе без поліпшення її діагностики серед вакцинованих з атиповим перебігом хвороби та забезпечення реалізації діючого календаря щеплень у повному обсязі. Доцільним є повернення до бактеріологічного обстежєння щодо виявлення дифтерії у вакцинованих дітей і дорослих, хворих на ангіни та інші гострі хвороби ЛОР-органів, навіть за катарального характеру запалення.

Проведено комплексное изучение клинико-иммунологических и эпидемиологических особенностей дифтерии в условиях плановой вакцинопрофилактики. Установлено, что вакцинация при дифтерии не является гарантией от заболевания. Дальнейшее снижение заболеваемости от дифтерии невозможно без улучшения ее диагностики среди вакцинированных с атипичным течением заболевания и обеспечением реализации действующего календаря прививок в полном объеме. Целесообразным является возвращение к бактериологическому обследованию на дифтерию привитых детей и взрослых, больных ангинами и другими острыми заболеваниями ЛОР-органов, даже при катаральном характере заболевания.

У Донецькій області відзначено несприятливу епідеміологічну ситуацію щодо парентеральних вірусних гепатитів. Проведено епідеміологічний аналіз захворюваності на парентеральну вірусну інфекцію в регіоні в 2013 р. Показники захворюваності на гострі та хронічні парентеральні гепатити в Донецькій області становили відповідно 10,2 та 17,3 на 100 тис. населення. Визначено несприятливий прогноз та шляхи підвищення ефективності протиепідемічних заходів щодо вірусних гепатитів В і С.