Розглянуто проблему духовності як одну з центральних у сучасному українському людинознавстві. Духовна сторона людської сутності - це специфічне ставлення людини до буття як цілого та до власного місця в цьому бутті, до буття матеріального та ідеального. Духовність, що розгортається в своїй основі як ставлення, має форми існування, розвитку та прояву, тобто певну структуру. Зазначено, що системоутворювальною ознакою духовності є функція тієї частини людської психіки, котра гармонізує взаємодію людини з буттям. З цих позицій досліджено ряд феноменів, що виконують названу функцію: віру, надію, любов, релігійність, мораль. Проаналізовано мистецтво як форму виразу духовності за нових умов соціального прогресу.

Розкрито філософсько-методологічні та історико-культурні аспекти духовності українства. Розглянуто питання про вплив сучасних інформаційних процесів на розвиток української духовності. Висвітлено прояви духовності у мовному та літературному процесах. Проаналізовано роль української літератури у формуванні гуманістичних цінностей людської особистості, поетичні основи духовного світу, досвід формування окремих рис духовності у школярів та студентів, формування духовності в українських навчальних закладах кінця ХІХ - початку ХХ ст. Розкрито християнські засади освіти та виховання у школах німецьких колоністів на Волині другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Раскрыты философско-методологические и историко-культурные аспекты духовности украинства. Рассмотрены вопросы о влиянии современных информационных процессов на развитие украинской духовности. Освещены проявления духовности в языковом и литературном процессах. Проанализированы роль украинской литературы в формировании гуманистических ценностей человеческой личности, поэтические основы духовного мира, опыт формирования отдельных качеств духовности у школьников и студентов, формирование духовности в украинских учебных заведениях конца ХІХ - начала ХХ ст. Раскрыты христианские основы образования и воспитания в школах немецких коллонистов на Волыни второй половины ХІХ - начала ХХ ст.

Розглянуто духовність як складову ідеального світу, в контексті основної філософської проблематики. Описано специфіку методів дослідження духовності, структурної організації людини як системи, наведено сучасні уявлення про людську сутність. Розкрито духовні витоки людської активності. Проаналізовано взаємодію світогляду та духовності в ідеальному. Висвітлено історію виникнення, розвитку та трансформацій духовності, особливості логічного моделювання процесу її формування, взаємодію основних складових психіки в історії розвитку духовного світу людини, свідомості та релігійної віри у духовному прогресі людства, витоки та характерні риси української духовності, її структуру.

Рассмотрена духовность как составляющая идеального мира, в контексте основной философской проблематики. Описаны специфика методов исследования духовности, структурной организации человека как системы, приведены современные представления о человеческой сущности. Раскрыты духовные истоки человеческой активности. Проанализировано взаимодействие мировоззрения и духовности в идеальном. Освещены история возникновения, развития и трансформаций духовности, особенности логического моделирования процесса ее формирования, взаимодействие основных составляющих психики в истории развития духовного мира человека, сознания и религиозной веры в духовном прогрессе человечества, истоки и характерные черты украинской духовности, ее структура.

Висвітлено місце філософії в духовній культурі людства, розкрито суть понять буття, руху та його форм, суспільної свідомості, моралі як сутнісної основи духовності, цінності як філософської проблеми, суспільства, релігії та релігійності. Розглянуто питання виникнення та розвитку філософії стародавнього світу, середньовіччя та доби Відродження, Нового часу (XVII - XVIII ст.), німецької класичної філософії (XVIII - XIX ст.), української філософської думки ХІХ - ХХ ст., сучасної зарубіжної філософії. Викладено проблеми надприродного та Бога у контексті наукового та релігіозного світогляду.

Освещено место философии в духовной культуре человечества, раскрыта сущность понятий бытия, движения и его форм, общественного сознания, морали как сущностной основы духовности, ценности как философской проблемы, общества, религии и религиозности. Рассмотрены вопросы возникновения и развития философии древнего мира, средневековья и эпохи Возрождения, Нового времени (XVII - XVIII ст.), немецкой классической философии (XVIII - XIX ст.), украинской философской мысли (ХІХ - ХХ ст.), современной зарубежной философии. Изложены проблемы сверхприродного и Бога в контексте научного и религиозного мировоззрения.

Зазначено, що у боротьбі з тероризмом, поряд із застосуванням сили, необхідно змінити свідомість суспільства. Без таких змін ефективне подолання тероризму неможливе.

Указано, что в борьбе с терроризмом, наряду с применением силы, необходимо изменить общественное сознание. Без таких изменений эффективное преодоление терроризма невозможно.

The article deals with the problem of public consciousness changes necessary in struggle against terrorism including the force applying. The antiterrorist struggle is impossible without these chonges.

Досліджено проблему предмета філософії. Зазначено, що в сучасній українській філософській літературі намітилось кілька підходів до визначення предмета і сутності філософії. Поряд з продуктивними підходами в окремих публікаціях запропоновано ідеї, що уневиразнюють саму суть філософії. Наведено розуміння цієї проблеми автором.

Рассмотрена проблема предмета философии. В современной украинской философской литературе наметилось несколько подходов к определению предмета философии, её сущности. Наряду с продуктивными подходами в отдельных публикациях предложены идеи, которые поверхностно определяют суть философии. Приведено понятие предмета философии автором.

The articleconsiders the problem of the subject of philosophy. Some approaches appeared to the definition of the subject of philosophy and its essence in the modern Ukrainian philosophic literature. Alingside with efficient approaches some publications suggest the ideas which give vague understanding of the essence of philosophy. The author suggests her understanding and concept of the subject of philosophy.