Розглянуто питання використання неконтактних методів, інтегрованих у геоінформаційних схемах, для картографування грунтового покриву. Запропоновано використовувати матеріали дистанційного зондування за матеріалами космічної зйомки для одержання континуальної інформації про стан грунтової поверхні та цифрової фотокамери для визначення вмісту гумусу в грунті та картографування територій, вкритих на момент зйомки рослинністю. За результатами геоінформаційного картографування створено грунтову картограму для території дослідного полігону та виконано її порівняльне вивчення з архівною грунтовою картою. Проведено розрахунок економічної ефективності використання цифрової фотокамери для визначення вмісту гумусу в грунті. Наведено пропозиції щодо удосконалення алгоритму геоінформаційного картографування грунтів з використанням неконтактних методів.

Представлено можливості використання неконтактних методів для дослідження оптичних властивостей грунтів. Запропоновано використання цифрової фотокамери для картографування територій, на яких неможливо провести спектральний аналіз за матеріалами космічної зйомки. Наведено створену з використанням геоінформаційних технологій грунтову карту і порівняно її з архівною на цю саму територію. Показано, що поєднання використання матеріалів космічної і наземної фотозйомки підвищить точність і прискорить процес грунтового картографування.

Наведено методику для експрес-аналізу грунту стосовно вмісту гумусу, що базується на порівнянні кольору грунтів та еталонних зразків за допомогою цифрової фотокамери та комп'ютерної програми Land damage expert. Розглянуто методику калібрувальних досліджень.

Наголошено на необхідності проведення грунтово-картографічних робіт на базі новітніх технологій (ГІС, GPS, ДЗЗ, сучасних аналітичних систем, цифрових моделей рельєфу, сучасного технічного оснащення). Висвітлено питання забезпечення об'єктивності грунтових досліджень на базі кількісної діагностики грунтів, поєднання контактних і неконтактних методів. Доведено, що наявність землевпорядної інформації, відповідно до потреб різних користувачів, є можливою на базі створення якісно нової, потужної бази даних земельних ремсурсів у вигляді електронних карт, картограм, таблиць та інших вихідних матеріалів. Базуючись на системі глобального позиціювання, науково обгрунтовано вибір точок закладання місць відбору грунтових зразків завдяки використанню матеріалів ДЗЗ, цифрової моделі рельєфу та попередніх картографічних матералів та їх точного визначення на місцевості.

Наведено результати дослідження можливостей використання безпілотних літальних апаратів для потреб інвентаризації та таксації лісових насаджень. Розглянуто сучасний стан інвентаризації лісових насаджень з використанням дистанційних методів. Висвітлено досвід проведення їх моніторингу, новітні тенденції отримання інформації про стан лісонасаджень. Проаналізовано теоретичні і практичні можливості використання безпілотних літальних апаратів для вирішення завдань з інвентаризації лісів.

Досліджено теоретичні та прикладні аспекти впорядкування зелених насаджень у населених пунктах України з використанням сучасних методів. В ролі методологічної основи дослідження обрано можливість застосування системного підходу до процесу впорядкування урболандшафтів. Удосконалено технологію проведення інвентаризації зелених насаджень використанням методів дистанційного зондування Землі, пристроїв для глобального позиціювання та інших передових технічних рішень з інтерпретацією одержаних польових матеріалів за допомогою геоінформаційних систем і сучасних комп'ютерних програм. За результатами проведеного дослідження запропоновано формування національної системи впорядкування зелених насаджень на основі комплексного поєднання їх інвентаризації, обліку та моніторингу з використанням сучасних підходів для прийняття обґрунтованих рішень щодо подальшої охорони, підвищення стійкості, декоративності та функціональності урболандшафтів. У контексті цифрової трансформації цього процесу обґрунтовано необхідність створення електронної системи впорядкування зелених насаджень.