Синтезовано нові похідні 1,4-нафтохінону з азотовмісними замісниками у бензольному фрагменті.

Синтезовано нові ацилізотіоціанати та тіосечовини на основі амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону. Проведено попередній біологічний скринінг за допомогою програми PASS, одержані результати вказують на доцільність подальших досліджень.

Запропоновано метод ідентифікації деяких N-ацильованих етилтіосульфанілатів і наведено їх спектральні характеристики (ІЧ та УФ спектри), потенціо-, хроматограми, що можна використовувати під час аналітичного визначення та дослідження цих сполук на антимікробну активність.

  Скачати повний текст

Синтезовано тіосечовини та гетероциклічні структури на основі ацилізотіоціанатів амінокислотних похідних 1,4-нафтохінону. Визначено оптимальні шляхи й умови синтезу ацилізотіоціанатів. За допомогою фізико-хімічних методів здійснено аналіз одержаних сполук. Одержані результати вказують на доцільність подальших перетворень і досліджень.

Узагальнено і систематизовано матеріал щодо обладнання вітчизняного та закордонного виробництва, яке застосовується на фармацевтичних та біотехнологічних підприємствах. Подано детальну інформацію про матеріал для виготовлення апаратів, технологічні особливості та конструктивні елементи апаратури, гідродинамічні процеси, процеси подрібнення, просіювання, переміщення, змішування, дозування, таблетування ін'єкційних лікарских засобів, а також сорбції, екстракції, перегонки, кристалізації тощо. Подано характеристику новітніх автоматизованих та напівавтоматизованих систем фармацевтичних і біотехнологічних процесів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.551.2 + Е60*333-642

Рубрики:

Нафтохінони

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж25067 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено нуклеофільність аміногрупи у 2-положенні 1,4-нафтохіноїдного фрагменту у порівнянні з нуклеофільними властивостями аміногруп у 6- і 7-положенні в реакціях алкілювання, ацилювання, а також за взаємодії з сульфінілхлоридами та сульфоніл-хлоридами. Встановлено, що за наявності аміногрупи у молекулі заміщеного 1,4-нафтохінону відбувається зсув електронної густини в сторону нафтохіноїдного циклу з відповідною зміною заряду на атомах вуглецю у певному положенні. Таким чином реакційна здатність аміногрупи в реакції алкілювання є найвищою у 7-му атомі вуглецю, дещо нижчою активність аміногрупи у 6-му положені та найнижчою у 2-положенні 1,4-нафтохінону.

Вміщено термінологічну інформацію із сфери професійної діяльності біотехнолога, представлено більше 700 біотехнологічних термінів та визначень. Структуровано за алфавітним принципом. Системність і структурованість термінології дозволяє оптимізувати процес роботи з термінологічним матеріалом, сприяє швидкому пошуку та засвоєнню інформації. Створено як додаткове інформаційне забезпечення термінологічною базою даних в сфері теоретичної та експериментальної біотехнології, яку сукупно не висвітлено у спеціальній літературі. Призначено для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю "Біотехнології та біоінженерія". Зазначено, що сучасна біотехнологія охоплює уявлення про основні промислові штами мікроорганізмів, які використовуються в біотехнології та методи їх селекції, а також знайомить з особливостями зберігання та підготовки мікроорганізмів до виробничого процесу. Зауважено, що основні методи виробничого культивування промислових мікроорганізмів зумовлено санітарними та екологічними вимогами до біотехнологічних виробництв, методами забезпечення та контролю асептики в біотехнологічній промисловості, типами кінцевих продуктів та специфікою їх отримання. Поняття біотехнології дає можливість обґрунтувати особливості промислового культивування та застосування культур ізольованих клітин і тканин в сучасних біотехнологіях, основні напрямки генної інженерії рослин і тварин та загальне уявлення про використання мікроорганізмів на основних біотехнологічних виробництвах фармацевтичного, харчового, сільськогосподарського, екологічного спрямування. Визнано основні напрямки селекції промислових штамів та загальну характеристику основних біотехнологічних етапів отримання первинних та вторинних метаболітів, екзо- і ендометаболітів, клітин та біопродуктів харчових біотехнологій.