Обобщены результаты научных исследований в области эпидемиологии и профилактики медицинских последствий Чернобыльской катастрофы. Описаны радиационно-экологические последствия аварии, приведены данные по дозам облучения различных контингентов пострадавших и рискам возможных радиационно-индуцированных стохастических эффектов. Изложены результаты эпидемиологических, медико-демографических и социально-психологических исследований последствий аварии на ЧАЭС. Проанализированы вопросы организации медицинской помощи в условиях коммунальной ядерной аварии, диспансеризации различных контингентов пострадавших, ведения и функционирования Государственного регистра Украины, гигиенические основы питания в условиях проживания на радиационно загрязненных территориях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р126г(4Укр)2 + Р36г(4Укр)2

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

По данным Государственного регистра Украины лиц, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, исследованы возрастные особенности развития неопухолевой заболеваемости в когорте взрослого (старше 15 лет) эвакуированного населения (45,5 тыс. чел.). У данного контингента на протяжении 1988 - 2002 гг. установлено возрастание количества неопухолевых болезней с превышением с 1991 - 1992 гг. популяционного уровня. Рост заболеваемости в каждом возрастном периоде обусловливается неоднозначными классами и нозологическими формами. У лиц 17 - 39 лет доминируют болезни органов пищеварения, дыхания, нервной системы и органов чувств. С 30 - 39 лет значительно повышается уровень патологии сердечно-сосудистой системы, органов дыхания, пищеварения, мочеполовой и костно-мышечной систем. У эвакуированных 18 лет и старше увеличивается частота развития болезней щитовидной железы, преимущественно вследствие приобретенного гипотиреоза и тиреоидита. Во все возрастные периоды жизни уровень неопухолевой заболеваемости эвакуированных, живущих на радиоактивно загрязненных территориях, был выше по сравнению с аналогичным контингентом, проживающим в условно чистых регионах. Установлены возрастные особенности такого превышения. С учетом нетипичных изменений отдельных неопухолевых заболеваний предположено возможное влияние на их формирование факторов Чернобыльской аварии, в том числе малых доз ионизирующего излучения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р36 + Р126

Рубрики:

Медична радіологія і рентгенологія

Радіаційна гігієна

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-3 + Р410.030-3

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.241.0

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За даними Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в когорті евакуйованого населення по періодах спостереження (1988 - 1992 рр.; 1993 - 1997 рр.; 1998 - 2002 рр.; 2003 - 2009 рр.) досліджено динаміку і структуру серцево-судинної захворюваності (ССЗ) з урахуванням статі і віку на момент аварії (15 - 39 років, 40 років і старше). Встановлено у осіб, включених в дослідження, в динаміці наростання ССЗ з максимальними величинами у 1998 - 2002 рр. Рівень окремих форм патології найвищий на етапі 2003 - 2009 рр. (кардіоміопатія, інфаркт мозку, хвороби вен, лімфатичних судин, лімфатичних вузлів, ускладнені флебітом і тромбофлебітом, варикозним розширенням вен нижніх кінцівок). У структурі ССЗ евакуйованих домінують гіпертонічна хвороба, в перщу чергу з переважним ураженням серця, ішемічна хвороба серця (ІХС), цереброваскулярна патологія. У структурі значний внесок мають ускладнення гіпертонічної хвороби, цереброваскулярної патології, хвороб артерій і вен. Встановлено залежність розвитку серцево-судинної патології від статі і віку. У чоловіків у порівнянні з особами жіночої статі відмічено наростання рівня кардіопатії, хвороб артерій, артеріол і капілярів, вен, лімфатичних судин, лімфатичних вузлів та їх ускладнень. Максимальний рівень ССЗ зареєстровано у осіб, віком старше 40 років. У порівнянні з евакуйованими молодше 40 років у цьому віковому періоді життя спостережено багаторазове перевищення рівня ІХС, цереброваскулярних хвороб, захворювань артерій, артеріол і капілярів та їх ускладнень - інфаркту міокарду, інсульту, інфаркту мозку, атеросклерозу, емболії, тромбозу артерій. Частота захворювань вен, лімфатичних судин, лімфатичних вузлів, ускладнених флебітом, тромбофлебітом, варикозним розширенням вен нижніх кінцівок, однаково висока в обох досліджуваних вікових групах.

Моделювання ризику захворюваності вегетосудинною дистонією (ВДС) проведено з використанням даних спостережень ліквідаторів з відомими дозами зовнішнього опромінення (1 946 чоловік). Розподіл обстежених осіб за дозовими групами був пуасонівським. Одержано логістичні моделі відносно ризику. Використовувались пакети програм SYSTAT, EPICURE і EGRET. Адекватна модель захворюваності на ВСД - порогова і включає такі фактори, як поглинальна доза, період тривалості перебування під ризиком і вік.

Моделирование риска заболеваемости вегето-сосудистой дистонией (ВСД) было произведено с использованием данных наблюдения ликвидаторов с известными дозами внешнего облучения (1 946 человек). Распределение обследованных лиц по дозовым группам было пуассоновским. Получены логистические модели относительного риска. Использовались пакеты программ SYSTAT, EPICURE и EGRET. Адекватная модель заболеваемости ВСД - пороговая и включает такие факторы, как поглощенная доза, период нахождения под риском и возраст.

У доповіді генерального директора ННЦРМ Базики Д. А. на засіданні Наукової ради НАМН 26 березня 2013 р. підведено підсумки роботи установи за 2012 р. у сфері наукових досліджень, впровадження їх у практику охорони здоров'я, надання медичної допомоги постраждалим та міжнародного співробітництва.

Мета дослідження - забезпечення ефективного радіаційно-гігієнічного контролю та захисту населення від іонізуючого опромінення на пізньому етапі аварії на Чорнобильській АЕС за умов здійсненого реформування галузі. На території України радіаційно-гігієнічний моніторинг (РГМ) здійснюється в межах державного санітарно-епідеміологічного нагляду силами 158-ми радіологічних підрозділів СЕС. Структуру цих підрозділів організовано з урахуванням територіального поділу, наявності об'єктів радіологічного контролю та наслідків аварії на ЧАЕС. Сьогодні вона складається з підрозділів районного, міського, обласного рівнів, Центральних СЕС АР Крим та на транспорті. У 2012 - 2013 рр. проведено реорганізацію та реформування Держсанепідслужби України, що не завжди позитивно відбилося на здійсненні РГМ. Проведений аналіз організації радіаційно-гігієнічного нагляду та захисту населення радіоактивно забруднених територій, ефективності його функціонування надав змогу визначити та запропонувати шляхи удосконалення діючої системи РГМ на радіоактивно забруднених територіях України внаслідок аварії на ЧАЕС. Для покращання та оптимізації проведення РГМ на радіоактивно забруднених територіях життєво необхідне відновлення діяльності радіологічних підрозділів (відділів, відділень, груп або лабораторій) у структурі Держсанепідслужби, створення, належним чином узгоджених та затверджених, методичних рекомендацій по здійсненню РГМ на цих територіях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)023.8

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - определение рисков развития цереброваскулярной патологии (ЦВП) среди участников ликвидации аварии на ЧАЭС (УЛПА) с учетом дозы внешнего облучения всего тела, а также нерадиационных факторов (биологических, социально-гигиенических, поведенческих). По данным клинико-эпидемиологического регистра ННЦРМ проведен риск-анализ на когорте УЛПА 1986 - 1987 гг. мужского пола (8625 человек, в т.ч. 3623 человек с дозами внешнего облучения всего тела). Период наблюдения - 1992 - 2010 гг. Использовалась внутренняя контрольная группа с дозами меньше 0,05 Гр или 0,1 Гр. Установлены статистически достоверные радиационные риски развития хронических форм ЦВП при дозах от 0,5 Гр, для отдельных форм ЦВП в некоторых дозо-возрастных стратах - от 0,25 Гр. Зафиксированы статистически достоверные нерадиационные риски развития цереброваскулярных болезней с учетом возраста, психоэмоционального перенапряжения, злоупотребления алкоголем, нарушений в питании, курения, неблагоприятных условий труда и др. При оценке радиационных рисков проанализирована роль возраста как фактора смешивания; с использованием метода Мантел - Ханзела внесены определенные уточнения в оценки радиационных эффектов.

Здійснено теоретичне узагальнення та наведено нове вирішення актуальної наукової проблеми щодо оцінки психічних і поведінкових розладів, пов'язаних із вживанням алкоголю в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській АЕС. Воно полягає у визначенні клініко-епідеміологічних закономірностей виникнення та розвитку синдрому залежності від алкоголю (СЗА) внаслідок Чорнобильської катастрофи. Визначено вторинність виникнення зловживання алкоголем і СЗА в УЛНА механізмом "замкненого психосоматичного кола"?. На підставі когортного епідеміологічного дослідження виявлено, що СЗА страждають 26,8 % пацієнтів, з них 12,2 % перебували у стані ремісії, а у 14,6 % діагностовано активну симптоматику СЗА. Визначено групу ризику щодо розвитку СЗА, до якої включено 17,2 % УЛНА. Тобто проблеми з алкоголем виявлено у 44 % УЛНА.

Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни й епідеміології, співпраці з ВО ОЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2013 р. Основні результати досліджень включали дослідження поліморфізму генів XRCC1 та XPD у хворих на рак щитоподібної залози, генотипу GG гена CD38 як фактору ризику розвитку хронічної лімфоцитарної лейкемії; частоти мутацій 185delAG та 5382insC у гені BRCA1 у жінок з раком грудної залози, когнітивної функції та експресії генів TERF1, TERF2, TERT, та довжини теломер при опроміненні людини в інтервалі малих доз. Розроблено моделі системи "джерело - розсіюючі/екрануючі структури - людина" для розрахунку парціальних значень доз на кришталик ока, адаптовано та розроблено нові методи оцінювання радіаційних ризиків. В когорті учасників ЛНА опубліковано радіаційні ризики лейкемії, в тому числі хронічної лімфоцитарної за даними досліджень "випадок - контроль" за 20 років спостереження. У ліквідаторів встановлено зростання упродовж 1988 - 2011 рр. непухлинної захворюваності з максимальними рівнями через 12 - 21 років після опромінення. Захворюваність евакуйованого населення має 2 хвилі підйому - у перші роки після аварії та через 12 років. Експериментальні дослідження стосувалися впливу радіомодифікаторів на клітинні системи, у населення вивчено стан репродуктивної функції, особливості дитячого харчування на радіоактивно забруднених територіях. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 03.03.2014 р.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)023.8

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначення ризиків розвитку ішемічної хвороби серця серед учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС з урахуванням дози зовнішнього опромінення всього тіла, а також нерадіаційних факторів (біологічних, соціально-гігієнічних, поведінкових). За даними клініко-епідеміологічного реєстру ННЦРМ проведено ризик-аналіз на когорті УЛНА 1986 - 1987 р. чоловічої статі (8625 осіб, у т.ч. 3623 осіб з дозами зовнішнього опромінення всього тіла). Період моніторингу 1992 - 2013 рр. Використовувалася внутрішня контрольна група з дозами менше 0,05 Гр. В УЛНА, опромінених у віці до 40 років, встановлено статистично достовірні радіаційні ризики розвитку ішемічної хвороби серця за доз 0,15 - 0,249; 0,25 - 0,99; 1 Гр і більше (в дозовій групі 0,15 - 0,249 Гр RRY = 1,9 (1,2; 3,1), ERR = 4,6 (1,5; 14,9) Гр-1, EAR = 64,2 випадків на 1000 людино-років, Гр); у опромінених у віці 40 років і старше - за доз 0,5 - 0,99 Гр (RRY = 1,4 (1,05; 1,81), ERR = 0,5 (0,03; 1,1) Гр-1, EAR = 30,5 випадків на 1000 людино-років, Гр). Визначено також статистично достовірні ризики розвитку досліджуваної патології з урахуванням нерадіаційних факторів - паління, нераціональних фізичних навантажень, несприятливих умов праці, наявних хвороб і ін., причому найбільш впливовими є вік і психоемоційна перенапруга. Ризик розвитку ішемічної хвороби серця визначальною мірою зумовлений нерадіаційними факторами. Тому для оцінки впливу саме радіаційного фактора потрібен контроль потенційних факторів змішування як на етапі формування груп порівняння, так і на етапі аналізу з використанням, наприклад, методу Мантел - Ханзела.

Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2014 р. Епідеміологічними когортними дослідженнями встановлено зростання захворюваності (1990 - 2012 рр.) на рак щитоподібної залози (РЩЗ) у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (УЛНА - у 4,6 разу, евакуйованих - у 4,0 рази, мешканців забруднених територій - у 1,3 разів) та зростання частоти раку молочної залози у жінок-УЛНА 1986 - 1987 рр. (у 1994 - 2012 рр. SIR = 160,0 %, 95 % ДІ: 142,4 - 177,6). Спільно з Національним Інститутом раку США продовжено ретроспективне дослідження РЩЗ "випадок - контроль" в когорті 152 тис. ліквідаторів. Встановлено радіаційні ризики мієломної хвороби та хронічної лімфоцитарної лейкемії. Молекулярні ефекти віддаленого періоду після опромінення включали зміни експресії генів TERF1, TERF2, CCND1, довжини теломер, експресії білка cyclin D1, гістону гамма-H2AX. Визначено асоціацію молекулярних змін з когнітивним дефіцитом. Вивчено генетичні поліморфізми rs2981582 гена FGFR2, rs12443621 гена TNRC9, rs3817198 гена LSP1, rs3803662 гена TNRC9 і rs889312 гена MAP3K1 та їх асоціацію з раком молочної залози; експресію клітинами пухлини рецепторів естрогену та прогестерону, антигенів c-kit, цитокератину 5/6, TP53 та ki67, ампліфікаційний статус гена Her2/neu, мутаційний статус генів BRCA1 (мутації 185delAG та 5382insC) і BRCA2 (мутація 6174delT). Доведено можливість персистенції радіаційно-модифікованої прихованої хромосомної нестабільності у послідовних генераціях соматичних клітин людини. У населення вивчено стан репродуктивної функції, особливості дитячого харчування на радіоактивно забруднених територіях. В межах виконання Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. вперше в Україні розроблено й успішно виконано інтеркалібрування для 18 лабораторій індивідуального дозиметричного контролю. Розпочато дослідження ефектів медичного опромінення у інтервенційних кардіологів. Експериментальні дослідження стосувалися впливу радіомодифікаторів на клітинні системи. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 17.03.2015 р.

Мета роботи - визначити післяаварійні зміни стану здоров'я учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС 1986 - 1987 рр., особливості розвитку непухлинної захворюваності. Проведено довгострокове когортне епідеміологічне дослідження (період спостереження 1988 - 2012 рр.) за даними Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Когорта дослідження - 196 423 осіб чоловічої статі, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 - 1987 рр. Для дослідження було застосовано епідеміологічні та математико-статистичні методи. Встановлено значне погіршення стану здоров'я учасників УЛНА на ЧАЕС (УЛНА), що зумовлено ростом широкого спектру непухлинних захворювань, насамперед хвороб системи кровообігу, органів травлення, дихання, нервової, ендокринної, сечостатевої систем. У післяаварійному періоді суттєво збільшились рівні інвалідності та смертності внаслідок непухлинних хвороб. Основна частка у структурі причин інвалідності і смерті належить хворобам системи кровообігу. Під час дослідження динаміки непухлинної захворюваності встановлено, що на етапі 1988 - 1992 рр. спостерігається найвищий за весь післяаварійний період рівень психічних розладів і розладів поведінки, хвороб нервової системи, в основному за рахунок збільшення розладів вегетативної нервової системи. Починаючи з етапу 1993 - 1997 рр., рівень зазначеної патології суттєво знижується і залишається стабільним у наступні роки спостереження. Таким чином, можна припустити, що у ранньому післяаварійному періоді найбільший вплив на стан здоров'я УЛНА чинив фактор стресу в комплексі з радіаційним чинником. Результатом комплексної дії цих факторів можна вважати маніфестацію інших непухлинних хвороб у віддаленому післяаварійному періоді. Висновки: за результатами дослідження встановлено певне зростання рівня непухлинної захворюваності, інвалідності, смертності внаслідок непухлинної патології в УЛНА 1986 - 1987 рр.; максимальний рівень непухлинної захворюваності виявлено через 12 - 21 рік після аварії на ЧАЕС.

Мета роботи - визначити й оцінити особливості захворюваності статевої системи у жінок-учасниць ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 - 1987 рр. залежно від репродуктивного віку на момент опромінення та часу після опромінення. Наведено дані Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Проведено аналіз рівня і структури захворюваності статевої системи у 17 237 жінок-учасниць ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 - 1987 рр. залежно від часу перебування під ризиком після опромінення і репродуктивного віку в момент опромінення. Період моніторингу 1988 - 2012 рр. Для визначення рівня захворюваності, довірчих інтервалів і вірогідності різниці використано пробну версію програми ОpenEpiversion 2.3.1., вірогідність різниці визначалась з використанням критеріїв zscore і t. Результати когортного епідеміологічного дослідження виявили особливості розвитку хвороб жіночої статевої системи залежно від репродуктивного віку на момент опромінення та часу перебування під ризиком після опромінення. Проведено порівняльний статистичний аналіз рівня і структури захворюваності статевої системи за різний період часу спостереження. Висновок: фактором ризику збільшення захворюваності на лейоміоми матки, доброякісні дисплазії молочної залози, сальпінгоофорити може бути опромінення у репродуктивному віці (18 - 45 р.). Можна припустити, що тканини матки та молочної залози у жінок, опромінених у репродуктивному віці, більш чутливі на вплив радіаційного опромінення, ніж у жінок, які були опроміненні у пременопаузі та менопаузі.