Розглянуто методологічні і практичні проблеми економічного механізму підприємства в ринковій економіці. Визначено і проаналізовано вплив мікро- і макроекономічних факторів економічного механізму підприємства в перехідній економіці. Розроблено пропозиції з його удосконалення в частині відносин власності, реструктуризації виробництва, планування на основі маркетингових досліджень, цінової політики підприємства, поєднання економічних, організаційних і фінансових методів, мотивації росту ефективності праці, зовнішньоекономічної діяльності.

Визначено концепцію промислової політики на п'ятирічний період - перший етап довгострокової державної стратегії оновлення і розвитку промислового комплексу України. Висвітлено стан промислового потенціалу, визначено мету та завдання, подальші напрямки реформації промисловості, подолання негативних наслідків розвитку виробництва. Розглянуто організаційні перетворення в промисловості, шляхи активізації зовнішньоекономічної діяльності. Розкрито організаційно-економічний механізм реалізації концепції промислової політики. Проаналізовано економічні та соціальні напрямки комплексної реструктуризації промисловості України.

Изложена концепция промышленной политики на пятилетний период - первый этап долгострочной государственной стратегии обновления и развития промышленного комплекса Украины. Освещено состояние промышленного потенциала, определены цели и задачи, дальнейшие направления реформации промышленности, преодоления негативных последствий развития производства. Рассмотрены организационные преобразования в промышленности, пути активизации внешнеэкономической деятельности. Раскрыт организационно-экономический механизм реализации концепции промышленной политики. Проанализированы экономические и социальные направления комплексной реструктуризации промышленности Украины.

Розглянуто суть фінансів підприємств, а також організацію грошових розрахунків і грошових надходжень. Висвітлено поняття щодо формування та розподілу прибутку. Досліджено питання стосовно фінансового забезпечення відтворення фінансових засобів, фінансування й організації обігових коштів підприємств, фінансового планування. Проаналізовано положення щодо оподаткування та кредитування підприємств, оцінювання їх фінансового стану, фінансової санації та банкрутства.

Рассмотрена суть финансов предприятий, а также организацию осуществляемых денежных расчетов и денежных поступлений. Освещены понятия, касающиеся формирования и распределения прибыли. Изучен вопрос финансового обеспечения возобновления финансовых средств, финансирования и организации средств кругооборота предприятий, финансового планирования. Проанализированы положения о налогообложении и обеспечении кредитами предприятий, оценивания их финансового состояния, финансовой санации и банкротства.

Висвітлено основні положення фінансової науки. Розкрито сутність фінансів, їх функції та роль. Увагу приділено фінансовій системі, політиці та механізму, фінансам підприємницьких структур, державним, місцевим і міжнародним фінансам, бюджету та бюджетній системі, доходам і видаткам державного бюджету, податкам і податковій системі, державному кредиту та боргу, страхуванню та страховому ринку, а також фінансовому ринку.

Освещены основные положения финансовой науки. Раскрыты сущность финансов, их функции и роль. Внимание уделено финансовым системе, политике и механизму, финансам предпринимательских структур, государственным, местным и международным финансам, бюджету и бюджетной системе, доходам и расходам государственного бюджета, налогам и налоговой системе, государственному кредиту и долгу, страхованию и страховому рынку, а также финансовому рынку.

Досліджено методологічні та практичні проблеми формування та дії економічного механізму основної мікроекономічної структури - підприємства. Визначено та проаналізовано вплив внутрішніх і зовнішніх факторів (мікро- та макроекономічних) на ефективність виробництва. Досліджено теоретичні основи оцінки ефективності функціонування підприємства за кризових умов. Розроблено класифікацію підприємств за розміром, формами власності залежно від значимості для держави, регіону. Запропоновано концепцію містоутворювальних підприємств для конкретної категорії населених пунктів. Надано пропозиції щодо забезпечення ефективного функціонування підприємств за рахунок поєднання економічних, організаційних, фінансових і соціальних методів управління, зокрема, відносин власності. Наведено шляхи удосконалення механізму стягнення податків і платежів підприємства, управління та планування на основі маркетингових досліджень, реструктуризації виробництва.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано моніторинг інвестиційної привабливості економічно й екологічно депресивних регіонів. Визначено вплив фінансових посередників на забезпечення капіталізації підприємств України на макрорівні. Розкрито поняття людського капіталу як фактору соціальної орієнтації економіки регіону. Висвітлено проблеми регулювання страхового ринку України у сфері підтримки інвестиційних процесів підприємства. Обгрунтовано перспективи капіталізації ринків і відновлення вартості активів у посткризовий період. Розглянуто систему соціального партнерства в контексті розвитку інвестицій у людський капітал підприємства. Проведено аналіз інструментів стимулювання розвитку людського капіталу на промисловому підприємстві.

Визначено сучасний стан і шляхи подальшого розвитку вітчизняної вугільної промисловості. Розглянуто реструктуризацію як інструмент підвищення конкурентоспроможності підприємства. Охарактеризовано інноваційну активність промислових підприємств за нестабільних умов розвитку. Висвітлено тенденції іноземного інвестування в Україну. Обгрунтовано сучасні проблеми капіталізації українських підприємств у контексті розвитку людського капіталу. Наведено оцінку економічного збитку життю та здоров'ю населення Донеччини, завданого забрудненням атмосферного повітря. Приділено увагу фінансовому забезпеченню процесу формування конкурентних переваг промисловим підприємством за умов кризи. Викладено основи побудови комунікаційної системи руху та регламентації потоку інформації промислового підприємства. Проведено системний аналіз процесів функціонування й управління туризмом.

Досліджено сучасні підходи щодо визначення вартості залучення власного та позикового капіталу. Обгрунтовано необхідність врахування трансакційних витрат під час визначення ціни залучення капіталу підприємств. Запропоновано методичний підхід до таких трансакційних витрат підприємств у разі залучення власного та позикового капіталу.

Розглянуто управління освітніми процесами в контексті компетентнісного підходу. Розкрито основні тенденції розвитку освіти. Увагу приділено проблемам соціалізації молоді в Україні. Висвітлено регіональну доктрину з реалізації державної молодіжної політики як основу соціально-педагогічного менеджменту. Показано шляхи вдосконалення економічної й юридичної освіти, проаналізовано актуальні питання, що стосуються професійно-педагогічної діяльності викладачів вищої школи. Розкрито особистісно-орієнтовані технології навчання та виховання, досліджено особливості мотиваційної сфери студентів. Визначено шляхи формування у студентів культури здоров'я, грунтуючись на ідеї інтеграції змісту знань з філософії, педагогіки, психології, медицини, біології, фізичної культури, які орієнтують студентів на саморозвиток і самооздоровлення на базі глибокого самопізнання та адекватної самооцінки стану власного здоров'я.

Проаналізовано фактори впливу на інвестиційну привабливість публічного акціонерного товариства, які за класифікацією відносяться до факторів за сферою виникнення. Визначено ступінь та напрямок впливу факторів за сферою виникнення на інвестиційну привабливість публічного акціонерного товариства; розподілено фактори на такі дві групи, що можуть регулюватися безпосередньо товариством та, які не можуть регулюватися. Обгрунтовано необхідність моделювання інвестиційної привабливості публічного акціонерного товариства під впливом факторів з метою прийняття управлінських рішень двох груп стейкхолдерів: власників і менеджерів, акціонерів та інвесторів. Проведено моделювання інвестиційної привабливості публічного акціонерного товариства з використанням методу "дерева" рішень. Розроблено матрицю рішень, відповідно до якої власники, менеджери, акціонери й інвестори можуть приймати рішення відносно напрямків збільшення інвестиційної привабливості публічного акціонерного товариства та доцільності першого чи подальшого інвестування у розвиток товариства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г261.31 + Р281.82

Рубрики:

Пірол, його гомологи та похідні

Засоби, які застосовують для лікування новоутворень. Протипухлинні засоби

Шифр НБУВ: Ж25067 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано причини системної соціально-економічної кризи в Україні, яка в 2014 - 2015 рр. переросла у форму збройного протистояння центральної влади та окремих міст і районів Донецької та Луганської областей. Збройний конфлікт набув форми громадянської війни. У його основі - конфлікт окремих олігархічних груп, а також насильницьке нав'язування населенню Південного Сходу України неприйнятної для нього ідеології радикальних сил і відвертого націоналізму. Показано втрати і руйнування, які отримали регіони Південного Сходу України і економіка в цілому. Обгрунтовано шляхи виходу з кризи і збройного конфлікту України та її окремих регіонів.

Розкрито теоретичні та методичні основи дослідження інвестиційної привабливості публічних акціонерних товариств. Проаналізовано системний підхід до аналізу діяльності та інвестиційної привабливості таких товариств. Обгрунтовано підходи до оцінювання інвестиційної привабливості публічного акціонерного товариства.

Дослідженнями встановлено недосконалість методів розрахунку ВВП, ВНД, пов'язані із включенням до них хрематистичних товарів та послуг, використанням оцінок за обмінним курсом валют і за ПКС, відсутністю об'єктивних методів оцінювання послуг. У результаті підгрунтя розрахунків ВВП та інвестицій достатньо умовне. Запропоновано наводити окремо показники реального сектору економіки, СГД, сфери послуг у незмінних цінах національних грошових одиницях та у натуральних показниках, а порівняння - у ВКВ за ПКС. Розглянуто моделі забезпечення ефективності інвестицій СГД на різних стадіях розвитку суспільства. Обгрунтовано наявність падаючих ринків в Україні, доведено доцільність використання проектного методу інвестування, використання поряд з виробничо-грошовою кредитно-емісійною моделі фінансування інвестиційних проектів підприємств реального сектору економіки.

Мета роботи - обгрунтування моделі управління фінансовим потенціалом підприємства за функціональним підходом, напрямів та механізмів її реалізації з урахуванням особливостей діяльності вітчизняних підприємств реального сектора економіки. Обгрунтовано актуальність модифікації моделі управління фінансовим потенціалом підприємства для забезпечення розвитку та відновлення виробничого потенціалу. Встановлено характер і напрямки взаємозв'язків між складовими економічного потенціалу підприємства згідно з функціональним підходом до його структуризації: фінансовим, виробничим, маркетинговим та операційним. Для забезпечення можливості урахування наявних і перспективних можливостей фінансування операційної та інвестиційної діяльності доведено доцільність визначення фінансового потенціалу підприємства як здатності фінансової служби підприємства створювати достатній обсяг ресурсів для забезпечення своєї операційної та інвестиційної діяльності за принципом їх збалансованості, ефективного використання. Визначено протиріччя у використанні поширеного методу інтегральних коефіцієнтів для оцінювання фінансового потенціалу підприємства, пов'язані із: неузгодженістю цілей зовнішніх і внутрішніх суб'єктів аналізу; відсутністю деталізації взаємозв'язків між активними та пасивними статтями звітності про фінансовий стан підприємств; складністю обгрунтування нормативних показників; недосконалістю та роз'єднаністю економічного та бухгалтерського підходів до управління фінансовими потенціалом і ресурсами підприємства. Обгрунтовано теоретичну модель управління фінансовим потенціалом підприємства, яка передбачає врахування факторів формування та використання потенціалу підприємства, а також структури потенціалу; визначає індикатори його використання та включає ієрархічні та мережеві моделі управління, методи управління й оцінювання потенціалу. Використання моделі сприятиме активізації всіх функціонально взаємопов'язаних складових економічного потенціалу підприємства.

Інтелектуалізація у загальному розумінні - це процес посилення ролі інтелекту та привнесення інтелектуального початку, що спрямований на людський потенціал, який призводить до підвищення рівня інтелекту в протіканні соціально-економічних процесів. Підвищення рівня інтелекту відбувається шляхом збільшення частки творчої розумової праці в суспільстві, економіці, на підприємстві, виробництві та за рахунок збільшення частки штучного інтелекту в соціально-економічних процесах. Інтелектуалізацію розглянуто як процес зростання ролі інтелекту, інтелектуальної праці, що підвищує частку сфер нематеріального виробництва та зміну продукту (від матеріального до інтелектуального) праці. Це процес підвищення ролі, застосування та використання знань, інформації інноваційного характеру у суспільному житті. На основі узагальнення підходів щодо поняття "інтелектуалізація", її сутності та структури, визначено спільні та відмінні риси, що об'єднують та розрізняють поняття інтелектуалізації у загальному розумінні, інтелектуалізації економіки, праці, персоналу, підприємства, виробництва, управління тощо. Встановлено, що інтелектуалізацію об'єднує дві загальні властивості: перше - це об'єкт інтелектуаліза ції (інтелектуальний потенціал), друге - це предмет або результат інтелектуалізації (поліпшення інноваційного продукту). Відмінність підходів щодо інтелектуалізації полягає в рівнях, формах, сферах і зрізах та визначають різноманітність підходів до її класифікації. Обгрунтовано структуру інтелектуалізації підприємства реального сектору економіки залежно від видів його діяльності - операційної, фінансової, інвестиційної. Визначено невирішену частину проблеми щодо дослідження категорії "інтелектуалізація підприємств", зокрема, виявлення особливостей інтелектуалізації фінансової сфери підприємств - протікання процесів інтелектуалізації фінансових угод та операцій на підприємствах реального сектору економіки, передачі інвестиційних ресурсів від фінансового сектору реальному сектору. Додаткового аналізу потребують процеси трансформації інструментів фінансування технологічного розвитку, у тому числі "фінтех" як інструмент фінансового забезпечення та стимулювання інтелектуалізації підприємств реального сектору економіки.

Розглянуто теоретичні, методологічні та практичні аспекти розвитку людського капіталу підприємств. Обгрунтовано напрями розвитку, виявлено інституціональні фактори, удосконалено науково-методичний підхід до визначення розвитку людського капіталу підприємств. Розроблено підхід до формування інституціонального механізму управління розвитком людського капіталу підприємств, який полягає у створенні інституціонального середовища для розвитку людського капіталу на підприємстві та управління ним на основі інституціоналізації спільної діяльності співробітників, що сприятиме їх зацікавленості в підвищенні капіталізації підприємства.

Інтелектуалізація у загальному розумінні - це процес посилення ролі інтелекту та привнесення інтелектуального початку, що спрямований на людський потенціал, який призводить до підвищення рівня інтелекту в протіканні соціально-економічних процесів. Підвищення рівня інтелекту відбувається шляхом збільшення частки творчої розумової праці в суспільстві, економіці, на підприємстві, виробництві та за рахунок збільшення частки штучного інтелекту в соціально-економічних процесах. Інтелектуалізацію розглянуто як процес зростання ролі інтелекту, інтелектуальної праці, що підвищує частку сфер нематеріального виробництва та зміну продукту (від матеріального до інтелектуального) праці. Це процес підвищення ролі, застосування та використання знань, інформації інноваційного характеру у суспільному житті. На основі узагальнення підходів щодо поняття "інтелектуалізація", її сутності та структури, визначено спільні та відмінні риси, що об'єднують та розрізняють поняття інтелектуалізації у загальному розумінні, інтелектуалізації економіки, праці, персоналу, підприємства, виробництва, управління тощо. Встановлено, що інтелектуалізацію об'єднує дві загальні властивості: перше - це об'єкт інтелектуаліза ції (інтелектуальний потенціал), друге - це предмет або результат інтелектуалізації (поліпшення інноваційного продукту). Відмінність підходів щодо інтелектуалізації полягає в рівнях, формах, сферах і зрізах та визначають різноманітність підходів до її класифікації. Обгрунтовано структуру інтелектуалізації підприємства реального сектору економіки залежно від видів його діяльності - операційної, фінансової, інвестиційної. Визначено невирішену частину проблеми щодо дослідження категорії "інтелектуалізація підприємств", зокрема, виявлення особливостей інтелектуалізації фінансової сфери підприємств - протікання процесів інтелектуалізації фінансових угод та операцій на підприємствах реального сектору економіки, передачі інвестиційних ресурсів від фінансового сектору реальному сектору. Додаткового аналізу потребують процеси трансформації інструментів фінансування технологічного розвитку, у тому числі "фінтех" як інструмент фінансового забезпечення та стимулювання інтелектуалізації підприємств реального сектору економіки.

Доведено доцільність відмови від виробничо-товарної та переходу до кредитно-емісійної моделі інвестування підприємств. Обгрунтовано парадигму інвестиційної активності підприємств в умовах звуження внутрішнього ринку, дефіциту матеріальних і фінансових ресурсів, недостатньої конкурентоспроможності промислових підприємств. Удосконалено механізми активізації інвестиційної діяльності підприємств, зокрема на основі проектного фінансування, формування довгих технологічних ланцюгів вертикально та горизонтально інтегрованих структур, включення до глобальних ланцюгів створення вартості. Запропоновано напрями економічної політики, які мають на меті вкладення інвестицій у відродження промисловості України.