Розрахунок балансу гумусу, проведений на підставі п'ятирічних (1994-1998 рр.) результатів стаціонарного досліду, показав, що у варіанті без добрив та з внесенням лише мінеральних, дефіцит складав відповідно 0,46 та 0,36 т/га. У разі застосування для удобрення побічної продукції культур сівозміни гуміфікація перевищувала процес мінералізації на 0,7 т/га.

Викладено історію вивчення питання грунтозахисного безплужного обробітку грунту на Полтавщині, деякі результати наукових досліджень і апробацію їх у виробництві. На підставі багаторічних досліджень зроблено висновок, що безплужний обробіток грунту сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур й зменшенню витрат матеріально-енергетичних і трудових ресурсов.

Під час досліджень установлено, що на чорноземах типових південно-східної частини лівобережного Лісостепу України, на землях першої еколого-технологічної групи можна насичувати короткоротаційні сівозміни цукровими буряками до 33 % без загрози негативного впливу на врожайність та якість коренеплодів.

Узагальнено багаторічні результати стаціонарного досліду про вплив набору та чергування культур на забур'яненість посівів та орного шару грунту в сівозмінах з короткою ротацією.

Наведено результати тривалих досліджень Полтавського інституту агропромислового виробництва ім. М. І. Вавілова з вивчення насичення польових сівозмін соняшником. Установлено, що за умов високої культури землеробства, чіткого дотримання вимог технології вирощування на типових чорноземах лівобережного Лісоспепу України частка соняшнику в сівозміні може становити близько 20 відсотків.

Аналіз сорокадворічних результатів вирощування озимої пшениці (ОП) засвідчує, що екологічний ефект ЧВВВ зумовлюється не висотою сонця на небосхилі, а температурними умовами під впливом переміщення теплих чи холодних атмосферних мас. Кінцева продуктивність ОП формується не стартовими умовами на початку вегетації (характер і якість сонячної радіації), а тривалістю вегетації від її відновлення до колосіння. Чим довший цей стан, тим повніше використовується ОП елементи кореневого та атмосферного живлення.

Польовими дослідженнями протягом 1965 - 2008 рр. встановлено, що беззмінне вирощування пшениці озимої призводить до значного погіршення росту й розвитку рослин, високої забур'яненості посівів, зниження на 7,8 і 13,3 ц/га врожайності зерна, у порівнянні з розміщенням у сівозміні після гороху на зерно. Тому вирощування пшениці озимої у беззмінних посівах недоцільне за виробничих умов.

Дослідженнями встановлено, що на типовому малогумусному важкосуглинковому чорноземі східного Лісостепу можливо поглибити концентрацію посівів провідних польових культур регіону в сівозмінах з короткою ротацією для максимального виробництва товарної продукції: корeнеплодів цукрових буряків, зерна озимої пшениці, кукурудзи, ячменю, бобів сої, насіння соняшнику.