Проведено порівняльний макроскопічний аналіз частоти, характеру та динаміки дистанціювання обідка хлоридів у координатних зонах довкола плям крові на поверхні предметів-носіїв залежно від давності виникнення. Визначено кількісний вміст хлоридів крові та закономірності їх дифузії в координатних зонах предметів-носіїв залежно від давності виникнення плям крові. Досліджено вплив зовнішніх факторів на темп дифузії та дистанціювання нагромадженого максимуму (обідка) хлоридів на поверхні предметів-носіїв з різними структурно-механічними та фізико-хімічними властивостями. Розроблено алгоритм визначення давності виникнення плям крові за вмістом хлоридів для удосконалення техніки, методики та тактики судово-медичної експертизи речових доказів.

Досліджено плями крові живої людини та трупа з метою встановлення ступеня виходу хлоридів з плям. Встановлено, що динаміка зміни ширини облямівки хлоридів навколо плям, сформованих кров'ю як живої людини, так і трупа в однакові періоди часу, суттєво не різниться і може бути використана для визначення давності їх утворення. Відзначено, що на газетному папері ширина облямівки хлоридів була більшою, ніж на текстильних тканинах. Це може свідчити про деякий вплив структури предмета-носія на динаміку формування облямівки хлоридів.

Исследованы пятна крови живого человека и трупа с целью установления степени выхода хлорида из пятен. Установлено, что динамика изменения ширины каймы хлоридов вокруг пятен, образованных кровью живого человека и кровью трупа в одинаковые периоды времени, существенно не различается и может быть использована для определения давности их образования. Отмечено, что на газетной бумаге ширина каймы хлоридов была больше, чем на текстильных тканях. Это может свидетельствовать о некотором влиянии структуры предмета-носителя на динамику формирования каймы хлоридов.

Показано, що мозолисте тіло складається з тяжистих формувань, що візуалізуються на макроскопічному рівні, які запропоновано називати комісуральними канатиками мозолистого тіла або його фунікулярними складовими. Вони можуть розглядатися як субкальозні одиниці першого порядку. Попередні дані вказують, що на цьому рівні організації мозолисте тіло людини має морфологічні ознаки статевого диморфізму.

Показано, що мозолисте тіло складається з тяжистих формувань, що візуалізуються на макроскопічному рівні, які запропоновано називати комісуральними канатиками мозолистого тіла або його фунікулярними складовими. Вони можуть розглядатися як субкальозні одиниці першого порядку. Попередні дані вказують, що на цьому рівні організації мозолисте тіло людини має морфологічні ознаки статевого диморфізму.

Запропоновано більш глибоке розуміння закономірностей морфологічної організації мозолистого тіла, доповнено та розширено уявлення про його анатомічну форму та зовнішню будову. З'ясовано широту індивідуального різноманіття статевого диморфізму мозолистого тіла у віковому аспекті. Встановлено принцип багаторівневої системної організації в ньому основних тканинних елементів - упорядкованих у тривимірному просторі мієлінізованих нервових волокон, гліальних клітин та кровоносних мікросудин. Вивчені особливості кровопостачання мозолистого тіла та конструкцію його кровоносного мікроциркуляторного русла, а також розглянуто питання про організацію шляхів позасудинної циркуляції рідини серед мієлінізованих нервових волокон. Встановлено морфологічний зв'язок мозолистого тіла з супроводжуючими його структурами: поздовжніми смугами, мозковим склепінням та прозорою перегородкою.