Розглянуто проблему розподілу колективом автономних мобільних агентів деякої території з невідомою наперед площею. Метою розподілу є формування однакових для всіх агентів індивідуальних зон відповідальності у межах цієї території. Запропоновано два методи для розв'язання цієї проблеми, які грунтуються на ідеях математичної проблеми вкриття або заповнення деякої обмеженої площини однаковими геометричними фігурами. Наведено якісне порівняння запропонованих методів.

Розглянуто основні проблеми організації функціонування однорангових комп'ютерних мереж (ОКМ). Обгрунтовано доцільність використання технології багатоагентних систем для вирішення цих проблем і запропоновано низку відповідних підходів на інфраструктурному та прикладному рівнях організації функціонування ОКМ.

Розглянуто підходи до побудови автономної адаптивної системи виявлення та відстеження порушників на базі технології багатоагентних систем. Запропоновано реалізувати систему у вигляді колективу інтелектуальних вартових агентів, здатних самостійно розв'язувати різні за змістом оптимізаційні задачі, що виникають під час роботи системи, за умов відсутності центрального управління та локальної обмеженої інформаційної взаємодії агентів.

Проаналізовано різні способи організації переміщення мобільних вимірювальних агентів розподіленої системи автономних досліджень. Запропоновано концепцію використання для переміщення вимірювальних агентів уже наявних мобільних об'єктів-носіїв.

Розглянуто підходи до розроблення алгоритмічного забезпечення колективної поведінки автономних мобільних агентів у задачах просторової самоорганізації на підставі аналізу особливостей цих задач і різних варіантів комплектації робототехнічної платформи агента.

Розглянуто різні аспекти проблеми організації переміщення мобільного вимірювального агента у складі розподіленої системи автономних досліджень. Запропоновано класифікацію способів організації переміщення мобільних вимірювальних агентів.

Індекс рубрикатора НБУВ: З965.94

Рубрики:

Роботи. Маніпулятори

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему організації спільних узгоджених дій колективу автономних мобільних підводних апаратів. Запропоновано узагальнений підхід до вирішення цієї проблеми та способи перевірки і тестування відповідних алгоритмів колективної поведінки автономних підводних апаратів.

Розглянуто проблему самоорганізації автономних розподілених систем (СОАРС) у задачах прийняття рішень за умов невизначеності. Запропоновано узагальнений підхід до вирішення цієї проблеми та способи опису і моделювання відповідних алгоритмів СОАРС.

Розглянуто проблему побудови концептуальних моделей, за допомогою яких можна одержувати універсальні з погляду специфіки способу організації переміщення вимірювального агента розв'язання важливих задач автономних досліджень.

Розглянуто проблему структурної адаптації (СА) автономних розподілених вимірювально-обчислювальних систем. Запропоновано узагальнений опис задачі автономних розподілених досліджень і розроблено відповідний метод СА.

Запропоновано нові шляхи покращання медіанного алгоритму рівномірного оточення зони збурень у межах концепції параметричної самоорганізації колективу автономних мобільних агентів. Наведено результати моделювання модифікованого медіанного алгоритму.

Розглянуто проблему організації адаптивних вимірювально-обчислювальних процесів (АВОП) у автономних розподілених системах. Запропоновано відповідну модель, механізм координації та алгоритм управління АВОП.

Розглянуто проблеми побудови та напрями вдосконалення автономних розподілених систем з елементами самоорганізації відповідно до сучасних концепцій розвитку інформаційних технологій та обчислювальної техніки.

Розглянуто метод координації адаптивних вимірювально-обчислювальних процесів на базі відкладеної у часі інформаційної взаємодії. Запропоновано концепцію багатоагентної обумовленої взаємодії, згідно з якою вимірювально-обчислювальні процеси координуються за допомогою координаційного простору та відповідних правил поведінки в ньому.

Розглянуто проблему використання інтелектуальних технологій збору даних у автономних кіберфізичних системах. Запропоновано класифікацію наукових і науково-технічних завдань дослідження та розроблення нових інтелектуальних технологій збору даних.

Розглянуто підходи до побудови концептуальних моделей кіберфізичних систем (КФС). Запропоновано узагальнену схему взаємодії КФС із оточенням і визначено набір основних компонент КФС. Розглянуто організацію функціонування компонент КФС і запропоновано відповідну концептуальну модель. Визначено поняття контуру взаємодії КФС із фізичними процесами та запропоновано концептуальну модель контурів взаємодії. Розглянуто проблему узгодження взаємодії КФС із фізичними процесами. Запропоновано концептуальну модель інтегрування компонент КФС.

Розглянуто проблему розроблення бездротової мережі сенсорних та виконавчих вузлів у складі кіберфізичної системи. Проаналізовано способи реалізації схеми бездротового зв'язку. Запропоновано структуру та алгоритми роботи мережі. Наведено результати реалізації сенсорних і виконавчих вузлів мережі.

Розглянуто наукову спадщину видатного американського вченого, засновника кібернетики Н. Вінера. Наведено його основні етапи життєвого шляху. У 2019 р. виповнюється 125 років від дня його народження і 55 років від дня його смерті. Все своє життя Н. Вінер присвятив науковій роботі в таких видатних наукових центрах, як Гарвардський університет, Корнельський університет, Колумбійський університет, Массачусетський технологічний інститут та ін. Наведено особливості наукового стилю Н. Вінера та його ставлення до організації наукового пошуку. Проаналізовано внесок Н. Вінера у зародження обчислювальної техніки. Наведено сформульовані Н. Вінером вимоги до обчислювальної машини, яких дотримувалися творці перших електронних обчислювальних машин. Розглянуто основні досягнення Н. Вінера, який плідно займався науковою роботою в багатьох галузях (математика, теоретична кібернетика, теорія управління, обчислювальна техніка та ін.). Одним із найбільших його досягнень є концепція та основні положення кібернетики, на якій основані майже всі сучасні галузі обчислювальної техніки та інформаційних технологій. Розглянуто наукові ідеї та гіпотези Н. Вінера в галузі кібернетики та перспективи розвитку цих ідей у новій науково-технічній галузі - кіберфізичних систем.

Розроблено метод структурної адаптації (МСА) процесів збирання даних на основі навчання з підкріпленням блоку прийняття рішень щодо вибору дій на структурному та підпорядкованому йому функціональному рівні, який забезпечує ефективніший розподіл вимірювальних та обчислювальних ресурсів, вищу надійність і живучість підсистем збирання інформації автономної розподіленої системи у порівнянні з методами параметричної адаптації (МПА). Зокрема за результатами експериментальних досліджень середня кількість зібраної інформації за один крок із використанням МСА на 23,2 % є більшою, ніж у випадку використання МПА. Разом із тим, кількість обчислювальних витрат на роботу МСА в середньому є більшою на 42,3 %, ніж на роботу МПА. Досліджено надійність роботи МСА за допомогою коефіцієнта збереження ефективності для різних значень інтенсивності потоку відмов процесів збирання даних. За допомогою коефіцієнта швидкості відновлення для різних значень відносних одночасних раптових відмов досліджено живучість множини процесів збирання даних, організованих за МСА. За надійністю роботи МСА переважає МПА в середньому на 21,1 %. Усереднений показник живучості для МСА більший ніж для СПА на 18,4 %.