Комплексно вивчено характер локального коагуляційного гемостазу, зміни тромбоцитарно-судинних механізмів зсідання крові та фібринолітичної активності плазми крові у хворих на ускладнені форми синдрому діабетичної стопи за умов локального застосування впливу електричного поля постійного струму та внутрішньотканинного електрофорезу берлітіону в поєднанні з загальноприйнятим лікуванням. Встановлено, що застосування електричного поля постійного струму в комплексному лікуванні у ранньому післяопераційному періоді хворих на ускладнені форми синдрому діабетичної стопи ефективно коригує порушення внутрішнього механізму гемокоагуляції, але не впливає на зовнішній шлях згортання крові та функціональну активність тромбоцитів. Виявлено, що фібринолітична система реагує підвищенням інтенсивності ферментативного лізису фібрину на збільшення потенційної активності плазміногену та нормалізації Хагеман-залежного фібринолізу. Встановлено, що внутрішньотканинний електрофорез берлітіону в поєднанні з традиційним лікуванням сприяє зниженню загального потенціалу гемокоагуляції за суттєвого підвищення протизгортальних властивостей крові, швидко підвищує фібринолітичний потенціал плазми крові та відновлює резерви плазмового фібринолізу, суттєво зменшує інтенсивність інтраваскулярного фібриногенезу та значно знижує протеолітичну деструкцію високомолекулярних білків за нормалізації лізису низькомолекулярних протеїнів і колагену. Доведено високу клінічну ефективність запропонованого лікування, що підтверджено більш швидким темпом регенерації ран, достовірним зменшенням

Досліджено вплив внутрішньотканинного електрофорезу з берлітіоном на загальний потенціал гемокоагуляції у хворих на цукровий діабет з гнійно-некротичними ураженнями нижніх кінцівок. Показано, що в разі синдрому діабетичної стопи застосування електричного поля постійного струму та берлітіону ефективно коригує порушення гемостазу у венах нижніх кінцівок: усуваються явища гіперкоагуляції, зменшується функціональна активність тромбоцитів і збільшується протизгортальний потенціал крові.

Досліджено стан фібринолітичної системи крові у хворих на ускладнені форми діабетичних ангіопатій нижніх кінцівок. Виявлено депресію плазмового фібринолізу. Проведено порівняльну оцінку ефективності традиційного лікування, електричного поля постійного струму (гальванізації) та внутрішньотканинного електрофорезу берлітіону на зміни фібринолітичної системи крові щодо ускладнених форм діабетичних ангіопатій нижніх кінцівок. Доведено, що внутрішньотканинний електрофорез берлітіону сприяє ефективному відновленню інтенсивності та резерву локального ферментативного фібринолізу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-3 + Р457.862

Рубрики:

Цукровий діабет

Хірургічна патологія судин кінцівок

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено обстеження та лікування 113-ти хворих на синдром діабетичної стопи. Перша група хворих одержувала традиційне лікування, 2-й групі пацієнтів комплекс лікувальних заходів у ранньому післяопераційному періоді доповнювали гальванізацією ураженої нижньої кінцівки; та хворим 3-ї групи в ранньому післяопераційному періоді приєднували локально внутрішньотканинний електрофорез берлітіону. Контроль за динамікою ранового процесу здійснено за допомогою оцінки мазків-відбитків з ран. Порівняння темпу переходу цитологічної картини мазка-відбитка від запального до запально-регенераторного, регенераторно-запального та, нарешті, регенераторного типу продемонструвало, що ці процеси у хворих, які одержували традиційне лікування відбувались у середньому протягом 20-ти днів, у групі, де виконувалася гальванізація нижніх кінцівок - протягом 16-ти днів і в групі, де пацієнти одержували внутрішньотканинний електрофорез берлітіону - протягом 14-ти днів.

Обстежено 113 хворих на синдром діабетичної стопи. Одній групі хворих проведено загальноприйняте лікування, другій групі - традиційне лікування доповнювали гальванізацією нижніх кінцівок, у третій - лікування поєднували з внутрішньотканинним електрофорезом берлітіону на нижні кінцівки. Клінічна оцінка ефективності лікування трьох груп хворих показала прискорення утворення грануляцій, зменшення площі рани, ознак запалення, кількості післяопераційних ускладнень, повторних операцій і тривалості стаціонарного лікування в другій і третій групах хворих. Найбільш сприятливий перебіг та ефективність лікування відзначено у третій групі хворих.

Наведено сучасні уявлення про патогенез діабетичних ангіопатій, знання та узагальнення якого є необхідною складовою для лікування патології.

Обстежено 63 хворих на синдром стопи діабетика. Контрольна група складала 26, основна - 37 пацієнтів. Поруч із традиційним лікуванням хворим основної групи застосовували вплив електричного поля постійного струму на уражену нижню кінцівку. Завдяки властивостям гальванізації (покращання крово- і лімфообігу, посилення метаболічних і репаративних процесів, зменшення ознак набряку та запалення, збільшення інтенсивності обмінно-трофічних та транспортних процесів), вдалось скоротити тривалість стаціонарного лікування на 7,3 доби. Кількість повторних оперативних втручань зменшилась на 16,73 %, інвалідизуючих операцій - на 9,68 %.

Розкрито сутність педагогіки життєтворчості, визначено особливості системи управління загальноосвітнім навчальним закладом на засадах педагогіки життєтворчості та показано роль стилю управління керівника у впровадженні педагогіки життєтворчості в роботу навчального закладу.