Наведено біографічні дані таких українських дисидентів, як Отченашенко П.І., Підгорецький В.В., Приходько Г.А., Світлична Л.П., Слободян М.В., Чорновіл В.М., Чорномаз Б.Д., Шумук Д.Л., Юрчик М.С. Подано відомості стосовно видавництв "Смолоскип", "Вісник репресій в Україні", Дніпропетровської спецпсихлікарні, Київського демократичного клубу, Меморіального музею історії політичних репресій і тоталітаризму в СРСР, Робочої комісії з розслідування використання психіатрії в політичних цілях, Української Ініціативної групи за звільнення в'язнів сумління.

Приведены биографические данные таких украинских диссидентов, как Отченашенко П.И., Подгорецкий В.В., Приходько Г.А., Светличная Л.П., Слободян М.В., Черновол В.М., Черномаз Б.Д., Шумук Д.Л., Юрчик М.С. Изложены данные, касающиеся издательства "Смолоскип", "Вестника репрессий в Украине", Днепропетровской спецпсихбольницы, Киевского демократического клуба, Мемориального музея истории политических репрессий и тоталитаризма в СССР, Рабочей комиссии по расследованию использования психиатрии в политических целях, Украинской Инициативной группы за освобождение узников совести.

Визначено сутність боротьби політв'язнів проти радянського тоталітаризму, з'ясовано соціально-економічні та політичні причини її виникнення. Розкрито основні етапи та характерні особливості українського руху опору в радянських концтаборах у 1940-х - першій половині 1950-х рр. Проаналізовано роль українців у проявах непокори політичних в'язнів сталінського періоду, а також під час найбільших повстань ГУЛАГу в Норильську, Воркуті та Кенгірі у 1953 - 1954 рр. Доведено, що основною рушійною силою у проведенні повстань стали українські політичні в'язні, більшість з яких було засуджено за діяльність в ОУН і УПА. Акцентовано увагу на співпраці політв'язнів різних національностей у проведенні бунтів і повстань.

Розглянуто розвиток та процес формування методології міфокритичного аналізу художнього твору на основі світових та національних систем. Проаналізовано структурні компоненти та способи відтворення міфопоетичних елементів у їх проекції на перекладознавчі прийоми. Проблему відтворення авторської міфологічної картини світу розглянуто на прикладі роману Marcel Proust "Noms de pays: le nom" та його перекладів.

Висвітлено роботу семінару учителів польської мови «Інноваційні підходи до навчання польської мови у загальноосвітніх навчальних закладах області», що відбувся в м. Луцьк 11 – 12 жовтня 2012 р. У рамках проведеного семінару представлено розробку уроку польської мови «Хто ти? Звідки походиш?» у X класі Луцької гімназії № 21 з використанням інтерактивних методів навчання, проектних технологій та ІКТ. Викладено шляхи практичного оволодіння польською мовою, спосіб і формування навичок використання мовних та мовленнєвих засобів для розв'язання комунікативних завдань. Особливу увагу на уроці приділено розвитку культури мовлення та вихованню національної свідомості.

Освещена работа семинара учителей польского языка «Инновационные подходы к обучению польского языка в общеобразовательных учебных заведениях области», который состоялся в г. Луцк 11 – 12 октября 2012 г. В рамках проведенного семинара представлена разработка урока польского языка «Кто ты? Откуда походишь?» в X классе Луцкой гимназии № 21 с использованием интерактивных методов обучения, проектных технологий и ИКТ. Изложены пути практического овладения польским языком, способ и формирование навыков использования языковых и речевых средств для решения коммуникативных задач. Особое внимание на уроке уделено развитию культуры речи и воспитанию национального сознания.

Notes of a Polish lesson in the 10th class is offered using interactive teaching methods, project technologies and ICT. The ways of practical mastering the Polish language, methods of formation of language and speech skills for the solution of communicative tasks are shown. Special attention is paid to the development of language culture and national consciousness.

Охарактеризовано особистість Б. Шульца та його творчу діяльність. Проаналізовано згадки про особу художника та подано оцінку його стилю творчості. Визначено місце творчості Б. Шульца у формуванні нової гуманітарної стратегії. Виявлено паралелі у тематиці творчості художника та ідеї міфологізму ХХ ст., що походить із творчості Ф. Ніцше та Р. Вагнера. Висвітлено заходи, присвячені святкуванню 120-річчя з дня народження польського художника Б. Шульца. Наведено сценарій літературної вітальні, присвяченої святкуванню 120-річчя з дня народження художника.

Охарактеризованы личность Б. Шульца и его творческая деятельность. Проанализированы упоминания о личности художника и дана оценка его стилю творчества. Определено место творчества Б. Шульца в формировании новой гуманитарной стратегии. Выявлены параллели в тематике творчества художника и идее мифологизма ХХ в., которая происходит из творчества Ф. Ницше и Р. Вагнера. Освещены мероприятия, посвященные празднованию 120-летия со дня рождения польского художника Б. Шульца. Приведен сценарий литературной гостиной, посвященной празднованию 120-летия со дня рождения художника.

Characterized is the personality of Bruno Schulz and his creativity. Analyzed is the mentioning the identity of the artist and assessed his style works. Identified is the place of work of Schultz in the formation of a new humanitarian strategy. Found are the parallels in themes and ideas of the artist mifologism twentieth century, originating with the work of Friedrich Nietzsche and Richard Wagner. Elucidated are the events dedicated to 120th anniversary of Polish artist Bruno Schulz. Shown is the script Literary dedicated to the celebration of the 120th anniversary of the artist.

Подано методологію дослідження символістського тексту з використанням символогічного, міфокритичного, архетипного та наративного методів. Проаналізовано прозу М. Пруста та драматичний твір М. Метерлінка, які порівнюються з перекладами українською та російською мовами. Символ досліджено як універсальний засіб моделювання індивідуально-авторської та національної картин світу. Показано, що на рівні моделювання картин світу західноєвропейська модель світу за основними вимірами збігається зі слов'янською. Відмінності існують на номінативних і мовно-структурних рівнях. Українській і російській картині світу притаманне більш позитивне, оптимістичніше сприйняття, що засвідчує використання лексичних декорів, таких, як уживання архаїчної лексики, національних ідіом і зворотів, прийоми адаптації, зміни стилів, зміни тропів, контекстуальний переклад.

Розглянуто два варіанти типових навчальних планів, одним із яких передбачено вивчення польської мови як предмета в інваріантній складовій з I до XI класу; другим – за рахунок варіативної складової з I або V класів. Проаналізовано змістове наповнення програм для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою за умови вивчення польської мови за рахунок варіативної частини – Програми за ред. С. О. Зінчук, коли вона вивчається як курс за вибором, як факультатив – за програмою під ред. Л. М. Щерби, М. З. Зелінської. Викладено вимоги стосовно оцінювання для таких мовних курсів: I – для ЗНЗ із навчанням мовою національних меншин; II-A – для ЗНЗ із навчанням українською мовою; II-Б – для ЗНЗ із навчанням українською мовою (початок вивчення – з V класу), які вміщено в методичних рекомендаціях.

Рассмотрены два варианта типовых учебных планов, одним из которых предусмотрено изучение польского языка как предмета как инвариантной составляющей с I по XI класс; вторым - за счет вариативной составляющей с I или V классов. Проанализировано содержательное наполнение программ для общеобразовательных учебных заведений с обучением на украинском языке при условии изучения польского языка за счет вариативной части - Программы под ред. C. А. Зинчук, которая изучается как курс по выбору; как факультатив - по программе под ред. Л. М. Щербы, М. С. Зелинской. Изложены требования относительно оценивания для таких языковых курсов: I - для учебных заведений с обучением на языках национальных меньшинств; II-A – для учебных заведений с обучением на украинском языке; II-Б – для учебных заведений с обучением на украинском языке (начало изучения – с V класса).

Two variants of standard curricula, one of which provides Polish language as a subject in invariant component from 1st to 11th grade; second - due to the variable component of 1 or 5 classes.

Розглянуто екзистенційні символи часу та простору, які відображають авторське бачення моделі світу. Основну увагу приділено дослідженню авторської просторової перспективи та її основних характеристик, оскільки перший роман "Комбре" загальновідомої епопеї "У пошуках утраченого часу" Марселя Пруста присвячений даній проблемі.

Рассмотрены экзистенциальные символы времени и пространства, которые отображают авторское видение модели мира. Внимание уделено исследованию авторской пространственной перспективы и ее характеристик, так как первый роман "Комбре" всемирноизвестной эпопеи "В поисках утраченного времени" Марселя Пруста посвящен данной проблеме.

This article considers the existential time and space character that reflect the author's vision of the world's model. The attention is drawn to the research of the author's space perspective and its characteristics, as the first novel "Combray" of the world's known epic "In Search of the Lost Time" by Marcel Proust is dedicated to this issue.

Досліджено структуротвірну роль та особливості функціонування символу як універсального засобу літературної полісистеми на всіх текстових рівнях символістського наративу. На матеріалі творчості М. Пруста та М. Метерлінка показано, яким чином символ як домінантний образ в ієрархії засобів творить однойменний стиль, впливає на всю образну систему твору. Вперше показано роль символу як структуризатора символістського наративу, що простежується від мікро- до макрорівня тексту та формує цілісність твору. Поєднано міфокритичний, архетипний, структуралістський, психоаналітичний методи під час вивчення ролі символу у структурі наративу. Показано доцільність символогічного аналізу великих прозових і драматургічних творів. Запропоновано концепцію символу як домінантного елемента символічного мовлення, котрий виявляє себе на поетичному, лінгвостилістичному, міфологічному й архетипному рівнях. Символ досліджено на метакритичному рівні як сегмент літературної полісистеми. Продемонстровано взаємозв'язок символічного мовлення з моделюванням мономіфу. Запропоновано авторську дефініцію символістського наративу: це розповідь про життя героя як шляху до істини між профанним і сакральним світами (мономіф), подана символічною мовою, коли майже всі деталі реального часу та простору вказують на існування ідеального часу і простору. Запропоновано дефініцію символістського наративу у драмі: це показ найбільш драматичного фрагменту історії героя чи героїв, зіткнення профанного та сакрального світів у межовій екзистенційній ситуації, коли сценічні деталі мовою символів творять містичну атмосферу шляху до істини. Вперше творчість М. Пруста та М. Метерлінка розглянуто крізь концепт символу. Окреслено й охарактеризовано структуру "символістський роман", доведено доцільність такої ідентифікації щодо епопеї М. Пруста "У пошуках утраченого часу". В основі драматичного твору М. Метерлінка виявлено символістський наратив, структурований як мономіф. Запропоновано авторську інтерпретацію творів класиків французького символізму, ґрунтовану на детальному аналізі мікро- та макрорівнів тексту.

Представлено методологію дослідження символістського тексту та використано символогічний, міфокритичний, архетипний і наративний методи. Вивчено символізм як концептуальний напрям модернізму та як абстрактну модель, аргументація якої потребує конкретизації фактичним матеріалом. Розкрито символ як категорію художньої комунікації, позаяк багатозначність символу потребує сприйняття художнього твору із врахуванням культурного середовища та історичної епохи для того, щоб уникнути труднощів рецепції, неадекватного прочитання. Розглянуто прозу Марселя Пруста та драматургію Моріса Метерлінка як джерела аналізу різноформатних творів. Символ розкрито як універсальний засіб моделювання індивідуально-авторської й національної картин світу.