Представлено огляд літератури, присвячений порушенням шкіри. Надано класифікацію дисхромій. Проаналізовано клінічні вияви окремих гіпермеланозів і гіпомеланозів, що бувають у косметологічній практиці. Звернено увагу на можливість виникнення ятрогенних гіпермеланозів внаслідок косметичних процедур. Розглянуто основні етапи відбілювання шкіри та можливості сучасних депігментуючих препаратів. Описано методи та засоби косметичної корекції гіпомеланозів, зокрема вітиліго. Обгрунтовано потреби індивідуалізованого підходу до лікування порушень пігментації.

Продемонстровано клiнiчну ефективнiсть та безпеку застосування мометазону фуроату ("Елоком") у дерматологiчнiй практицi, його переваги щодо фторованих кортикостероїдiв.

Наведено порівняльні клінічні результати лікування 30-ти хворих на розацеа та періоральний дерматит препаратом Мератин (орнідазол) і 20-ти - Трихополом (метронідазол). Показано, що 10-денна терапія Мератином у добовій дозі 1,0 г за терапевтичною ефективністю перевищує лікування з застосуванням метронідазолу.

При лікуванні "Ламіконом" (тербінафіном) 35 дітей, хворих на мікроспорію, досягнуто клінічне й етіологічне одужання в усіх пацієнтів. Відзначено добру переносність препарату без змін загальних і біохімічних аналізів крові та сечі.

Вивчено терапевтичну ефективність "Елокому-С" (мазь) і "Елокому" (крем, мазь) у 35 пацієнтів із хронічним дерматозом. Безпечність і висока ефективність мометазону фуроату 0,1 % та його комбінації із саліциловою кислотою (5 %) дають підставу рекомендувати препарати для широкого впровадження в практику.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.3-5

Рубрики:

Нейро-алергічні дерматози

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про три покоління антигістамінних препаратів з описом їхніх властивостей, переваг і побічних ефектів. Проаналізовано фармакологічні особливості й ефективність використання для лікування хворих на дерматози алергійного генезу левоцетиризину (препарат "Алерон").

Изложены современные представления о патогенезе простого герпеса, основные клинические проявления заболевания, принципы терапии. Показано значительное клиническое улучшение (быстрое исчезновение субъективных ощущений, регресс высыпаний и увеличение безрецидивного периода) у 90 % больных с хронической рецидивирующей инфекцией, обусловленной ВПГ-1 и/или ВПГ-2, под влиянием терапии Валавиром в течение 6 мес. Стойкая клиническая ремиссия через год после супрессивной терапии отмечена у 73,3 % пациентов.

Представлено стислі короткі дані про етіологію, патогенез дерматомікозів, обгрунтовано вибір тербінафіну в зовнішньому лікуванні, проаналізовано позитивний досвід місцевого застосування крему і спрею "Ламікон" у хворих на різні форми мікозу ступень і пахову епідермофітію.

Обгрунтовано застосування комбінованих засобів, які містять глюкокортикостероїди, антибактеріальні та/або протигрибкові речовини, у місцевому лікуванні ускладнених дерматозів (атопічний дерматит, себорейний дерматит), а також мікозів шкіри і поверхневої піодермії з вираженим запальним компонентом. Визначено принципи і засоби топічної терапії дерматозів, ускладнених вторинною інфекцією. Продемонстровано переваги крему "Імакорт" для стартового лікування ускладнених дерматозів, що дають змогу швидко елімінувати патогенні мікроорганізми, зменшити чи ліквідувати гостре і підгостре запалення з мінімальним ризиком розвитку побічних ефектів стероїдної терапії.

Наведено дані про поширеність і деякі особливості клінічних виявів дерматофітій, а також причини цих захворювань. Головну увагу приділено оцінці клініко-етіологічної ефективності різних форм "Ламікону" у разі грибкових уражень шкіри.

Наведено результати застосування нового дерматокосметичного засобу "Дермалекс/Dermalex Atopic Eczema крем", що виявляє первинну біофізичну дію на шкіру у разі екземи. Показано високу ефективність та добру переносимість крему в комплексному лікуванні хворих на хронічну екзему легкого і середнього ступеня тяжкості.

Наведено результати аналізу рандомізованих клінічних випробувань та оригінальних статей з оцінювання ефективності і безпеки застосування топічного інгібітору кальциневрину такролімусу у хворих на атопічний дерматит та інші хронічні запальні дерматози.

Розглянуто сучасні аспекти етіопатогенезу та клінічних виявів оніхомікозу, наведено результати лікування оніхомікозу "Ітраконом". Показано значну ефективність і добру переносимість препарату.

Сухість шкіри має поліетіологічну природу і є поширеним явищем, особливо у людей старшого віку та із захворюваннями шкіри. Лікувально-косметичні засоби лінії "Дермацевтика Атопра" призначені для щоденного догляду за сухою та дуже сухою чутливою шкірою, зокрема у разі ксерозу, атопічного дерматиту, іхтіозу, псоріазу. Вони мають зволожувальний і пом'якшувальний, а також протизапальний та заспокійливий вплив.

Досліджено клінічну ефективність топічної терапії мікозів ступень і кистей, великих складок і гладенької шкіри антимікотичним препаратом "Ламікон" (тербінафін). Продемонстровано високу ефективність терапії кремом і спреєм "Ламікон", що виявлялося скороченням термінів клінічного та етіологічного вилікування без побічних ефектів. Вивчено склад бактеріальної та грибкової мікрофлори осередків ураження до і після лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р601.3

Рубрики:

Нейро-алергічні дерматози

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены данные о важности применения топических глюкокортикостероидов для наружной терапии псориаза, механизм их действия, акцентировано внимание на правильности выбора топического препарата. Показана клиническая эффективность использования мометазона фуроата и его комбинации с салициловой кислотой в лечении обычного псориаза.

Проаналізовано частоту, причини виникнення алергічних та токсико-алергічних ускладнень, зумовлених застосуванням косметичних засобів, описано механізм розвитку алергічного контактного дерматиту. Наведено відомості про алергенні властивості основних компонентів косметичних засобів (біологічно активні речовини, консерванти, і т. п.), клінічні прояви алергічного дерматиту та токсикодермії. Показано діагностичну цінність аплікаційних тестів та сучасні методи зовнішнього лікування алергічних ускладнень.

Проанализированы частота, причины возникновения аллергических и токсико-аллергических осложнений, обусловленных применением косметических средств; представлен механизм развития аллергического контактного дерматита. Приведены данные об аллергенных свойствах основных компонентов косметических средств (биологически активные вещества, консерванты, отдушки и т. д.), клинических проявлениях аллергического дерматита и токсикодермии. Показаны диагностическая ценность аппликационных тестов и современные методы наружного лечения аллергических осложнений.

Наведено клініко-лабораторні результати лікування хворих на хронічний червоний вовчак гіполіпідемічним препаратом. Проведені у 28-ми пацієнтів дослідження до лікування визначили порушення ліпідно-білкового спектра крові, який характеризується збільшенням вмісту загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької щільності, тригліцеридів, аполіпопротеїну В та дисфункцією судинного ендотелію за посилення плазмової активності чинника фон Віллебранда. Застосування ловастатину в комплексному лікуванні дерматозу дозволило досягти стабілізації та регресу клінічних проявів, нормалізації лабораторних показників. Одержані результати свідчать про патогенетичну обгрунтованість і перспективність використання статинів у лікуванні хронічного червоного вовчака.

Представлены клинико-лабораторные результаты лечения больных хронической красной волчанкой гиполипидемическим препаратом. Проведенные у 28-ми пациентов исследования до лечения выявили нарушения липидно-белкового спектра крови, характеризующиеся увеличением содержания общего холестерина, холестерина липопротеидов низкой плотности, триглицеридов, аполипопротеина В, и дисфункцию сосудистого эндотелия по усилению плазменной активности фактора фон Виллебранда. Применение ловастатина в комплексном лечении дерматоза позволило достичь стабилизации и регресса клинических проявлений, нормализации лабораторных показателей. Полученные результаты свидетельствуют о патогенетической обоснованности и перспективности применения статинов в лечении хронической красной волчанки.