На основании собственных макроскопических и микроскопических исследований операционного материала, взятого у 81 больного раком легкого и анализа литературы (экспериментальных, гистологических, патологоанатомических, иммунологических и клинико-рентгенологических данных) предлагается обоснование концепции развития рака легкого из альвеолярного эпителия.

Из 981 больного с патологией средостения в 604 (61,6 %) исследованиях диагностированы злокачественные новообразования, в 233 (23,8 %) - различные доброкачественные процессы; неопределенные цитологические заключения описательного характера выданы 78 (7,9 %) пациентам, неинформативный для морфологического исследования материал получен в 66 (6,7 %) наблюдениях. Истинноположительные цитологические заключения получены по цитологическим сопоставлениям у 171 (92 %) больного, ложноположительные - у 15 (8 %). Высокий процент цитологических совпадений в определении характера процесса медиастинальных новообразований отразил оптимальные диагностические возможности цитологического метода исследования.

Вперше на великому матеріалі 55 хворих, прооперованих на рак легенів, вивчено ядерцеві організатори в клітинах різних гістологічних типів і ступенів диференціювання рака легенів. Встановлено, що найбільш активні морфофункціональні типи ядерець - нуклеолонемні і компактні - характерні для основних форм рака легенів. Із зниженням ступеня диференціювання пухлини кількість ядерець і ядерцевих організаторів збільшується, що на цитогенетичному рівні відображає ступінь напруги нуклеопротеїдного обміну.

Освещены вопросы цитологического исследования трансторакальных пункционных биоптатов новообразований средостения. Изложены цитологические признаки различных гистологических подтипов тимом, тератоидных опухолей, кист и нейрогенных опухолей средостения. Изучены окрашенные различными методами цитологические препараты, приготовленные из материала трансторакальных пунктатов, соскобов из разрезов удаленных во время операций опухолей. Представлено описание методов фазовоконтрастной, люминесцентной и суправитальной микроскопии. Приведены описания цитограмм, а также особенностей проведения дифференциальной цитологической диагностики новообразований средостения.

Висвітлено проблеми цитологічної діагностики біологічної природи патологічних процесів лімфоїдної тканини. Запропоновано додаткові цитогенетичні та морфометричні методи дослідження морфофункціонального стану лімфоїдних клітин, які сприяють виявленню диференційно-діагностичних цитологічних ознак злоякісної трансформації проліферуючих лімфоїдних елементів. Вперше в Україні запропоновано цитогенетичний і цитометричний способи диференційної діагностики доброякісних і злоякісних лімфопроліферативних процесів.

Освещены проблемы цитологической диагностики биологической природы патологических процессов лимфоидной ткани. Предложены дополнительные цитогенетические и морфометрические методы исследования морфофункционального состояния лимфоидных клеток, которые способствуют выявлению дифферинциально-диагностических цитологических признаков злокачественной трансформации пролиферирующих лимфоидных элементов. Впервые в Украине предложены цитогенный и цитометрический способы дифференциальной диагностики доброкачественных и злокачественных лимфопролиферативных процессов.

Розглянуто проблеми встановлення точного морфологічного діагнозу з визначенням характеру біологічного процесу, гістологічного типу та ступеня диференціювання новоутворення молочної залози (МЗ). Запропоновано додатковий метод дослідження морфофункціонального стану епітеліальних клітин (ЕК) МЗ, який сприяє виявленню диференційно-діагностичних цитологічних ознак злоякісної трансформації поліферуючих ЕК. Вперше в Україні запропоновано цитогенетичний спосіб диференційної діагностики доброякісних та злоякісних процесів молочної залози.

Рассмотрены проблемы постановки точного морфологического диагноза с определением характера биологического процесса, гистологического типа и степени дифференцирования новообразований молочной железы (МЖ). Предложен дополнительный метод исследования морфофункционального состояния эпителиальных клеток (ЭК) МЖ, который способствует выявлению дифференциально-диагностических признаков злокачественной трансформации полиферирующих ЭК. Впервые в Украине предложен цитогенетический способ дифференциальной диагностики доброкачественных и злокачественных процессов молочной железы.

Зіставлено експресію основних морфофункціональних типів ядерець бластних клітин у разі лімфом і доброякісних гіперплазій для виявлення допоміжних диференційних цитологічних ознак злоякісної трансформації лімфоїдних клітин на цитологічному матеріалі 38-ми хворих. Встановлено цитогенетичні критерії злоякісної трансформації бластної популяції лімфоїдних клітин.

Приведено казуистическое наблюдение хорионэпителиомы грудной полости у мальчика 14-ти лет, отличающееся сложностью клинико-рентгенологической и морфологической интерпретации на всех этапах диагностики.

Рассмотрено значение показателей экспрессии ядрышек пролимфоцитов при пролимфоцитарных лимфомах и доброкачественных гиперплазиях, которые могут быть применены в качестве вспомогательных цитогенетических критериев, расширяющих возможности дифференциальной цитологической диагностики на уровне световой микроскопии.

Изучены цитологические и морфометрические особенности лимфоидных клеток вилочковой железы в норме у 6-ти новорожденных и у 7-ми больных лимфоидной тимомой. Установлено преобладание незрелых лимфоидных клеток с признаками полиморфизма при лимфоидной тимоме. Приведены кариометрические показатели опухолевых клеток лимфоидной тимомы и незрелых лимфоидных клеток вилочковой железы в норме.

Надано комплексний підхід до оцінки активності зон ядерцевих організаторів на матеріалі лімфатичних вузлів 87-ми людей в нормі. На підставі дослідження особливостей розподілу та розміру аргентофільних гранул в 7 387-ми ядрах пролімфоцитів продемонстровано можливість візуалізації на рівні світлової мікроскопії основних морфофункціональних типів ядерець, а також різних підтипів ядерець нуклеолонемного типу. Надано характеристику розподілу аргентофільних гранул позаядерцевої локалізації. Запропонований комплекс параметрів ядерцевого апарату лімфоїдних клітин можна використовувати як контроль під час дослідження різноманітних лімфопроліферативних процесів.

На основі дослідження цитограм лімфатичних вузлів 87-ми людей в нормі з використанням методу імпрегнації препаратів азотнокислим сріблом показана залежність активності ядерцевого апарату лімфоїдних клітин від віку. Встановлено стабільний протягом всього життя вміст ядерець нуклеолонемного та кільцевидного типів, а також вікові коливання кількості мікроядерець, що характеризуються закономірним збільшенням від періоду новонародженості до I періоду зрілості з наступним поступовим зменшенням, починаючи з II періоду зрілості і до старечого віку. Продемонстрована можливість взаємопереходу між різними формами ядерець нуклеолонемного типу, що забезпечує специфічний для кожного вікового періоду рівень функціональної активності лімфоїдних клітин.

На основании анализа научно-методической литературы и собственного опыта определены показатели и мероприятия, необходимые для обеспечения качества на различных этапах цитологического исследования. Критерии позволят формализовать процесс диагностики и формулирования вывода, обеспечат объективность сравнения результатов деятельности некоторых специалистов и лабораторий. Определены направления дальнейшего развития и повышения качества цитологической диагностики. По результатам опроса руководителей управлений здравоохранения регионов и на основе данных о нагрузке обоснована целесообразность введения новой врачебной специальности "цито(пато)логия" и рассчитана потребность во врачах-специалистах.

На Ag-положительном пункционном материале 50-ти больных с диагнозом железистого рака молочной железы проведено качественное дифференцированное исследование и подсчет 44 404 основных морфофункциональных типов ядрышек. Показано соответствие различных по степени активности морфофункциональных типов ядрышек и внеядрышковых аргентофильных гранул степени пролиферативной активности, злокачественной трансформации и дистрофических изменений опухолевых клеток.

Цитологічно, цитогенетично та молекулярно-біологічно досліджено клітини раку молочної залози до та після впливу різних видів неоад'ювантної терапії. Встановлено, що рівень девіталізувальних змін клітин раку молочної залози є найбільш високим у разі внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії та комбінованого і внутрішньовенного (опромінювання, хіміотерапія) лікування, дещо нижчим - у разі впливу внутрішньовенної поліхіміотерапії та незначним - після використання променевої терапії.

Показано значение цитологического метода в клинической практике, с помощью которого возможна прижизненная морфологическая диагностика различных патологических процессов. Метод эффективен при использовании на всех этапах медицинского обследования больного - в поликлинике, стационаре и операционной. Однако на государственном уровне клинический цитолог не имеет статуса врачебной специальности и не проводится базовая подготовка специалистов, что необходимо для своевременной морфологической диагностики заболеваний, имеющих в основе морфологический субстрат.

Проанализированы возможности цитологической диагностики на основе результатов исследования пункционных материалов доброкачественных и злокачественных опухолей различных локализаций у 1 075 детей. Установлено, что наиболее часто (суммарно в 83 % наблюдений) выявляли опухоли костей, заболевания лимфатических узлов, мягких тканей, средостения, забрюшинного пространства, почек и печени. Цитологический метод наиболее эффективен при диагностировании опухоли почек (до 88 % наблюдений), забрюшинных опухолей, органов малого таза, лимфатических узлов (в 80 %) и средостения (в 75 % наблюдений). В 464 наблюдениях проведены гистоцитологические сопоставления, при этом в 1,1 % наблюдений выявлены ошибки относительно характера патологического процесса и в 7,8 % - расхождения по гистологическому типу.

Установлены пять морфологических степеней зрелости дендритных клеток (ДК), индуцированных из моноцитов периферической крови у онкологических больных, по оригинально приготовленным и окрашенным цитологическим препаратам. Цитологическое исследование ДК может служить методом их идентификации при получении дендритноклеточных противоопухолевых вакцин.

Показаны возможности применения диагностического алгоритма цитологических исследований для проведения дифференциальной диагностики злокачественных и доброкачественных опухолей молочной железы на основе качественного титрования и количественного определения основных морфофункциональных типов ядрышек, особенностей распределения аргентофильных гранул.

Результаты цитоморфологического, цитогенетического и электронно-микроскопического исследований демонстрируют наличие опухолевых элементов среди альвеолярного эпителия с высокой пролиферативной активностью в различных визуально неизмененных участках легкого при железистом раке. В клетках альвеолярного эпителия с признаками выраженной пролиферации и некоторой атипии, взятых с перитуморальной зоны, установлена активация ядрышкообразующих регионов хромосом, проявляющаяся в увеличении общего количества ядрышек и числа наиболее морфофункционально активных компактных их форм при сравнении с пролиферирующим альвеолярным эпителием, что подтверждает возможность его малигнизации при железистом раке легкого.