Виконано комплексне дослідження процесів карбування монет і виготовлення їх підробок у Центральній і Східній Європі в період з XIV до XVII ст. Проведено історіографічний аналіз вивчення процесів карбування монет за допомогою різних технологій. Описано повний виробничий ланцюг процесів виготовлення монет та інструментарій, що використовувався. Продемонстровано перехід від ручного карбування монет до початку використання машин. Розкрито основні причини появи виробничих дефектів. Вивчено та класифіковано основні типи фальшивих монет досліджуваного періоду. Запропоновано нову аргументовану класифікацію фальшивих монет. Удосконалено метод визначення типу покриття на фальшивих монетах минулого. Комплексно вивчені процеси підробки золотих і срібних монет, проведено їх порівняльний аналіз.

Розглянуто українські дореволюційні газетні видання як джерело вивчення історії музейної справи в Україні в період Російської імперії. Подано класифікацію інформації з газетної періодики щодо музеєзнавства. Наведено найцікавіші приклади газетних заміток, що відображають найрізноманітніші аспекти у розвитку музейної галузі в Україні в дореволюційний період, а саме про: заснування нових музеїв, будівництво музейних споруд, нові виставки та колекції, що тимчасово експонуються в музеї, графік роботи й екскурсійне обслуговування, статистичні дані щодо кількості відвідувачів, щодо переданих громадянами предметів старовини до фондів музеїв, наукову та суспільну діяльність, відомих музейних працівників та керівників музейних установ тощо. Зроблено висновки щодо стану розвитку музеїв у досліджуваний період та окреслено перспективи вивчення архівних джерел для переосмислення стратегії розвитку музейної справи сьогодення та майбутнього. Наведено пропозиції щодо використання в музейній сфері газет як інформаційного ресурсу за умов сьогодення.

Розглянуто проблеми нумізматики й історії грошового обігу. Подано інформацію про срібну драхму Ольвії із надкарбуваннями та штемпель для карбування фальшивих боспорських статерів III ст. н. е. із Західної України. Досліджено роль срібляників та арабських дирхемів у грошовому обігу Київської Русі. Увагу приділено рідкісному західноєвропейському денарію XIII ст., знайденому в Україні. Наведено нові дані про знахідки османських монет у Буджаку. Розкрито особливості побутування монетно-лічильних найменувань у Гетьманщині XVIII ст. (за матеріалами Національного музею історії України). Розглянуто паралельний обіг грошей як суперечливе явище фінансової системи за часів Є. Ф. Канкріна. Подано інформацію про видання з нумізматики у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. Висвітлено питання мистецтвознавчої експертизи предметів нумізматики як складової фіксування права власності на предмет.

Мета роботи - введення до наукового обігу інформації про раніше невідомих емітентів приватних грошових сурогатів та встановлення повного ланцюжка їх використання, а також аналіз практики органів влади асоціювати подібні випуски з фальшивомонетництвом. Методологію визначено загальнонауковими методами і принципами історизму, системності, об'єктивності, розвитку та багатогранності. Оригінальність дослідження. Уперше у вітчизняній історіографії встановлено й описано повний алгоритм і механізм застосування купецтвом власних грошових замінників. Практичне значення досягнутих результатів полягає в можливості застосування їх у наукових студіях із нумізматики, історії економічної думки, грошового обігу, науки й техніки, криміналістики, а також при підготовці навчально-методичних матеріалів. Основні результати. У 1860-х рр. в окремих місцевостях Російської імперії, господарствах та на виробничих підприємствах з'явилися приватні грошові замінники (бони, жетони, марки, талони), поява яких була викликана нестачею розмінної монети. Уряд заборонив випуск локальних грошових сурогатів у вигляді марок, квитанцій, ярликів та інших знаків чи зобов'язань, що містили у собі необхідність виплати певної суми товарами або послугами. Відтворено повний ланцюжок використання приватних бонів.

Розкриття теми вивчення процесів фальшування монет в Україні в імперську добу можливе шляхом дослідження низки речових, зображальних, поведінкових та писемних джерел. Основним речовим джерелом у вивченні обраної теми є збережені до нашого часу тогочасні підробки монет та банкнот. У свою чергу ці артефакти зберігаються в музейній та приватних зібраннях, інколи в якості речових доказів містяться вшитими як окремі аркуші в кримінальних справах, збережених в архівах. Високу цінність та вагомий потенціал у вивченні теми фальшування грошей мають державні архіви, сторінки справ яких розкривають найрізноманітніші аспекти досліджуваного виду злочину у вказаний період. Хоча газетній періодиці і притаманні деякі недоліки, повідомлення на шпальтах імперської преси розширюють уявлення про процеси підробки грошей. Опубліковані праці попередніх дослідників зберігаються у фондах бібліотек, а також у приватних книгозбірнях, завантажені в інтернет-бази та ресурси, особисті сторінки соціальних мереж науковців, також стають у нагоді при вивченні теми. Продані фальшиві монети на нумізматичних аукціонах зафіксовані в відповідних каталогах продажів. Додаткові дані надають дослідникам фото та відео-матеріали, збережені в дежавних історичних архівах.

Проблема виготовлення фальшивих грошей протягом всієї історії була гострою для будь-якої світової держави. Окрім власне грошей, зловмисників приваблювали і інші матеріальні активи - цінні папери, різного роду документи, що давали можливість незаконно скористатись матеріальними благами, майном чи отримати послуги без грошових затрат. Підробці підлягали найрізноманітніші документи та цінні папери, що могли полегшити життя чи надати прибуток окремим особам. В карних справах державних історичних архівів збережено свідчення про фальсифікацію векселів, облігацій державної позики, акцій та купонів облігацій, а також поштових марок, незаконне виготовлення яких прирівнювалось до фальшивомонетництва. На території України були зафіксовані випадки фальсифікації: виграшних білетів 1-ого внутрішньої державної позики, купонів облігацій "Позика Свободи", фальшивих акцій "Товариства Путилівських заводів", купонів Московського кредитного товариства, Київського земельного банку. У 1912 році на шпальтах газет по всій Російській імперії повідомлялось про гучну справу фальсифікації купонів 4 1/2 % закладних листів Харківського земельного банку. Підробка цінних паперів була не менш популярною, аніж виготовлення фальшивих грошей. Технологічно ступінь складності було навіть дещо меншою, а потенційні суми, які можна було отримати по підробленим векселям інколи досягали вражаючих розмірів, що задокументовано в джерелах.

Проведено аналіз публікацій зі сторінок дорадянської періодичної преси різних міст України з метою встановлення цінності газетних заміток як джерела та визначення ефективності їх використання у дослідженнях історії грошового обігу та фінансової політики російського царату в Україні з другої пол. ХIХ ст. до часу розвалу Російської імперії. У часи свого побутування газети були фактично єдиним ефективним та поширеним джерелом отримання актуальної інформації, слугували комунікативним інструментом між владою та населенням, надавали важливу інформацію з найрізноманітніших аспектів. Проаналізовано та наведено найцікавіші приклади із публікацій газет, що стосуються різних аспектів грошового обігу. Дослідивши повідомлення із газет, що видавались на постійній регулярній основі в українських містах в другій пол. ХIХ - пер. чв. ХХ ст., ми змогла встановити такі основні типи повідомлень на шпальтах газетної преси: публікації про введення нових грошових знаків; повідомлення про курси обміну російських монет на іноземні; особливості обігу та ситуації на грошовому ринку; ціни на товари на ринках; повідомлення про підробки грошей; заходи влади щодо подолання фінансових складнощів: "монетного голоду", спекуляцій з грошима, тощо; про скупку старовинних монет, а також колекціонування та обман колекціонерів із старовинними монетами; професійні наукові нумізматичні дослідження та формування музейних нумізматичних зібрань; порядок обміну неплатіжних банкнот та ознаки їх придатності; інші свідчення, створені для впливу на різноманітні емоції читача. Всі введені в науковий обіг газетні замітки суттєво розширюють наше уявлення про стан та особливості розвитку грошового обігу в Україні в імперську добу. Широка різноманітність свідчень, що стосуються грошового обігу, поміщеної в газетних повідомленнях, дає підстави визначити високу ефективність використання інформації газетної періодики у вивченні обраної теми, визначаючи газети як ефективне та інформативне джерело.

Підробки грошей, виготовлені злочинцями з метою отримання незаконного прибутку та обману населення, виникли з часів появи найпершої монети в історії людства. З тих під фальшування грошей відбувається паралельно із розвитком грошової справи. Фальшування власне українських грошей розпочалось ще з часів появи найперших кредитових білетів, друкованих 1917 року в Києві. У сучасній науковій історіографії питанню фальшування грошей в незалежній Україні приділено увагу досить спорадично. Основні тенденції та особливості фальшування грошей в наш час у цій роботі досліджено шляхом аналізу повідомлень про виявлення підроблених грошей чи їх виробників за даними сайтів новин в мережі Інтернет. Найбільшої популярності набувають повідомлення про особливо поширені прототипи підробок, а також статистичні дані, пов'язані із кількістю виявлених в країні фальсифікатів. Інформаційні агенства найчастіше спираються на офіційні повідомлення Національного Банку України або заяви речника Національної поліції України. Найбільша концентрація виявлення фальшивих грошей була зафіксована у Західних регіонах України та в Одеській області. У процесі державної протидії фальшивомонетництву відзначено нестандартні випадки: спроби підтвердити ігровими грошима свою платоспроможніть під час перетину кордону, оформлення грошових переказів через сервіси логістичної компанії. Незахищеними від отримання фальшивих грошей стали користувачі платіжних терміналів та банкоматів. Технологічно більшість підробок виготовлена за допомогою струменевих принтерів, найбільш популярними прототипами для фальшивомонетників є банкноти номіналом 500 гривень та 100 доларів США, причому євро та російські рублі встрачають свою привабливість. Поширеними в Україні є спроби розрахунку сувенірними грошима. Показово, що в опрацьованих інформаційних джерелах не зафіксовано випадків виявлення фальшивих монет.

Вперше комплексно розглянуто проблему фальшування грошей в Україні в період перебування території під владою Російської, Австрійської, Австро-Угорської та Османської імперій у 1795-1917 роки. Як передумову виникнення підробок грошей подано характеристику грошовому господарству, доповнену маловідомими історичними фактами. Проведено комплексне дослідження всіх складових процесу фальшування грошей: окреслено фінансові диверсії іноземних емітентів, визначено особливості фальшивомонетництва у Царстві Польському, виявлено підробки іноземних грошових знаків. Розглянуто соціальний аспект фальшивомонетництва, описано технологічні процеси виготовлення підробок та надано оцінку процесу державної протидії підробці грошей. Представлено соціальний портрет фальшивомонетників, визначено регіональні особливості цієї проблеми. Визначено, що це перше спеціальне дослідження історії фальшивомонетництва в Україні, обґрунтовано на аналізі широкого ряду різнопланових джерел: матеріалів архівів, періодичної преси, музейних та приватних зібрань, більшість яких вводиться до наукового обігу вперше. Окреслено фальшивомонетництво в пенітенціарних установах Російської імперії в Україні (XIX - початок XX ст.).

Платинові монети XIX ст. мають цікаву історію створення, хоча фактично вони не відіграли помітної ролі у світовому грошовому обігу. Побутування платинових обігових монет оцінюється як унікальне явище, аналогічних якому ні до, ні після започаткування платинових монет у Російській імперії не було. Викладено повну історію підготовки та реалізації проекту карбування монет зі знайденої на Уралі платини, доповнюючи її раніше неопублікованими свідченнями із фондів історичних архівів, що дозволило розглянути також антропологічний аспект. Особливу увагу приділено особливостям побутування платинових монет в Україні, що набуло своїх унікальних відмінностей від інших регіонів колишньої імперії. Особливу увагу приділено особливостям побутування платинових монет в Україні, що набуло своїх унікальних відмінностей від інших регіонів колишньої імперії. Введено в науковий обіг платинові монети з фондів державних музеїв України, Білорусі, Латвії та Литви, надано рекомендації щодо експертизи платинових монет.