Висвітлено проблеми розвитку економічної теорії як науки. Наголошено на необхідності зміни наукової парадигми в економіці для осмислення господарських явищ сьогодення, посилення зв'язку економічної теорії та практичного її втілення.

Освещена проблема развития экономической теории как науки. Указано на необходимость изменения научной парадигмы в экономике для осмысления хозяйственных явлений настоящего времени, усиленния связи экономической теории и практического ее внедрения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.4(7США=Ук)72

Рубрики:

Організація преси

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі української періодики 1917 - 1920 рр., архівних матеріалів, а також спогадів державних діячів, учасників визвольних змагань проаналізовано інформаційно-пресову діяльність Центральної Ради та українських урядів 1917 - 1920 рр., розкрито сутність їх політики у даній сфері державного будівництва. Висвітлено місце інформаційно-пресової діяльності у розбудові української державності.

На основе украинской периодики 1917 - 1920 гг., архивных материалов, а также воспоминаний государственных деятелей, участников освободительной борьбы проанализирована информационно-прессовая деятельность Центрального Совета и украинских правительств 1917 - 1920 гг., раскрыта сущность их политики в сфере государственного строительства. Освещено место информационно-прессовой деятельности в строительстве украинской государственности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)61-8

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.3(4/8=411.4)

Рубрики:

Історія преси

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі дослідження джерельного газетно-журнального матеріалу комплексно проаналізовано особливості становлення та функціонування преси української міжвоєнної еміграції в Європі 1919 - 1939 рр., а також розвиток політичної полеміки та дискусії як форм публіцистики. Охарактеризовано публіцистику М.Грушевського, В.Винниченка, В.Липинського, Є.Чикаленка. Розкрито тенденції та специфіку державотворчих концепцій різних політичних груп, основні суперечності між ними, а також їх вплив на еміграційне суспільство.

На основе исследования первоисточников, газет и журналов, комплексно проанализированы особенности становления и функционирования прессы украинской межвоенной эмиграции в Европе 1919 - 1939 гг., а также развитие политической полемики и дискуссии как форм публицистики. Охарактеризована публицистика М.Грушевского, В.Винниченко, В.Липинского, Е.Чикаленко. Раскрыты тенденции и специфика концепций построения государства разных политических групп, основные противоречия между ними, а также их влияние на эмиграционное общество.

Досліджено перехідну економіку та суперечності, що визначають тенденції її розвитку. Розкрито суть, природу, стартові умови, основні напрямки та можливі кінцеві результати постсоціалістичної трансформації. Проаналізовано суперечності перехідної економіки, показано її структуру й особливості. Установлено залежність динаміки переходу від вирішення головних суперечностей етапів перетворень і адекватності вибору форм їх розв'язку. Вивчено механізм розв'язку суперечностей дослідженої економіки, який враховує вихідні умови, містить теоретичні та практичні методи впливу на розв'язання, засоби, форми вирішення. Здійснено аналіз основних заходів реформ у контексті подолання суперечностей постсоціалістичних країн. Досліджено перспективи переходу постсоціалістичних країн, проведено порівняння результатів трансформації за допомогою кластерного аналізу.

На основі комплексного аналізу зроблено спробу висвітлити публіцистичні тексти національно-патріотичної дискусії у пресі української еміграції в Європі між двома світовими війнами 1919 - 1939 рр. як феномен національно-визвольної боротьби. Здійснено залучення до наукового обігу маловивчених публіцистичних матеріалів, що дозволяє розкрити певні важливі аспекти діяльності преси української еміграції, простежити еволюцію політичних дискусій на її сторінках та визначити її внесок у формування загальної концепції звільнення України. Досліджено періодичну пресу української політичної еміграції між двома світовими війнами у нових місцях розселення в країнах Європи, яка була зумовлена несприятливими для української державності внутрішніми та зовнішніми політичними, військовими й економічними факторами, а також історичними обставинами. Розглянуто національно-патріотичну дискусію про шляхи та методи звільнення та подальшого державного облаштування Української держави. Виявлено й узагальнено напрямки та тенденції національно-патріотичної дискусії у пресі української еміграції 1919 - 1939 рр.

Досліджено процес становлення, розбудови та функціонування урядової пропагандистсько-інформаційно-пресової служби доби української революції та визвольних змагань 1917 - 1920 рр. Проведено комплексний аналіз урядової інформаційно-видавничої діяльності даного періоду. З'ясовано, що урядові чиновники надавали важливого значення проблемі пропаганди української ідеї та інформаційної роботи в масах, про що свідчать законодавчі акти та створення відповідних урядових структур та інфраструктури інформаційної діяльності, однак внаслідок дії об'єктивних і суб'єктивних чинників створити систему урядового інформування не вдалося, що і було однією з причин поразки визвольних змагань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.3(4=УКР)61

Рубрики:

Історія преси

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано інформаційні та пропагандистські діяльності української еміграції між двома світовими війнами до країн Європи після поразки визвольних змагань 1917 - 1920 рр. Зупиняючись на стані наукової розробки проблеми, констатується той факт, що великий масив матеріалів іще не опрацьований і чекає на всебічне дослідження. Це в першу чергу стосується критичного аналізу як політичного процесу в середовищі української еміграції, політичних програм, з якими ці групи зверталися до своїх прихильників чи опонентів, так і методів донесення і поширення цієї інформації.

Порушено питання критики консервативної ідеології з боку політичних опонентів з оточення української еміграції в Європі. Відзначено головні відмінності в ідеологічних платформах цього часу, які й призводили до такої критики, а також вказано причини невдачі української монархістської концепції.

Розглянуто деякі аспекти дискусії в еміграційній націоналістичній пресі, присвяченій вирішенню єврейського питання у відродженій українській державі. Акцентовано увагу на тому, що переважна більшість матеріалів не передбачала негайного й радикального вирішення цієї проблеми, що підтверджує відмінність від нацистських методів, і так само підтверджує тезу про відмінність українського націоналізму від німецького нацизму.

Проаналізовано політичну полеміку, що відбувалася в політичному середовищі "лівих" політичних течій. Це надає змогу простежити не тільки еволюцію політичного мислення, а й шляхи пошуку цивілізованого політичного діалогу на сторінках преси, що є надзвичайно актуальним для сучасної України.

З'ясовано основні причини скликання Першого з'їзду українських журналістів Північної Америки та визначено його наслідки й значення для подальшої професійної діяльності українського журналістського середовища в еміграції на основі прийнятих регуляторних рішень.

Досліджено передумови й основні моменти проведення Другого з'їзду українських журналістів США і Канади 5 - 6 жовтня 1966 р. Найбільш значущим досягненням цього з'їзду стало прийняття Кодексу етики українського журналіста, що став на довгі десятиліття єдиним у світі документом, який регламентував роботу українських журналістів, і певною основою етичних кодексів у сучасній незалежній Україні. У результаті нарад з'їздом було також прийнято Статут Федерації Союзу українських журналістів США і Канади та "Ставлення до преси і журналістів в УРСР". В ухвалених резолюціях учасники з'їзду висловили свою позицію щодо терору в Україні й актуального для того часу явища так званих "культурних контактів", які почали масово перетворюватися на зустрічі з офіційними представниками російсько-комуністичного окупаційного режиму. На з'їзді неодноразово підкреслювали, що обов$язки української преси у вільному світі полягають не тільки в тому, щоб викривати й протистояти всім формам і методам російського колоніалізму в Україні, а й мобілізувати українське суспільство в еміграції до єдності та солідарності з народом на батьківщині, допомагати йому у визвольній боротьбі.

Досліджено основні напрями трансформації конкурентних відносин в умовах глобалізації. Проаналізовано теоретичний внесок у формування й розвиток теорії конкуренції та конкурентних переваг представників поведінського, інституціонального, неоінституціонального та неокласичного напрямів економічної теорії. Зроблено висновок, що під впливом глобалізації набувають поширення такі типи партнерських відносин, як кооперація, коеволюція, консолідація. Визначено передумови переходу від стратегії суперництва до партнерських відносин. Охарактеризовано конкурентні переваги, які отримують суб'єкти підприємництва внаслідок розвитку партнерських відносин. Наведено приклади світових компаній, що переорієнтували свою конкурентну стратегію на кооперентну взаємодію; розглянуто приклади стратегічних союзів, що укладаються глобальними конкурентами внаслідок такої взаємодії. Запропоновано концептуальну модель забезпечення конкурентоспроможності національної економіки на засадах трансформації конкурентних відносин від суперництва до співробітництва; визначено основні конкурентні переваги, пов'язані зі встановленням довгострокових партнерських відносин.

Досліджено економічні суперечності глобалізації. Визначено поняття глобалізації. Розглянуті основні напрями, періоди та етапи дослідження економічних суперечностей в історії економічної думки. Виділено 5 головних етапів вивчення економічних суперечностей: початковий період (2 тис. до н. е. - 15 ст. н. е.), класичний період (15 ст. н. е. - друга половина 19 ст. н. е.), критичний період (друга половина 19 ст. н. е. - 20-і рр. 20 ст.), системний період (20-і рр. 20 ст. - 90-і рр. 20 ст.) та сучасний період і новий синтезуючий (90-і рр. 20 ст. - сучасність). Саме в сучасному періоді активізується вплив і, відповідно, наукове вивчення суперечностей глобалізації. Показано наслідки впливу глобалізаційних процесів на економіки країн, економічні процеси та явища. Проаналізовано індекси глобалізації (The Globalisation Index за версією KOF) та глобальної конкурентоспроможності економіки (The Global Competitiveness Index) України. Визначено основні економічні суперечності глобалізації: суперечності більш широкого та раціонального використання виробничих ресурсів між найбіднішими та найбагатшими країнами; зростання конкуренції на світовому ринку як між окремими фірмами, так і між різними країнами; зростання міжнародного поділу праці є позитивним для розвинених країн і негативним для слаборозвинених країн; наслідком глобалізації є створення міжнародних монополій та інтенсифікація конкурентної боротьби між ними; загострюються суперечності між інтересами транснаціональних корпорацій та інтересами національних держав, на території яких працюють транснаціональні корпорації. Результати аналізу періодів та етапів економічних суперечностей будуть корисними під час дослідження економічних інтересів у сучасних процесах глобалізації та інтеграції, регіоналізації, розв'язанні глобальних проблем людства. Теоретичною і методичною основою дослідження є система загальнонаукових і спеціальних методів. Зокрема, метод аналізу, узагальнення та наукової абстракції застосовано для визначення історичних періодів та етапів економічних суперечностей і дослідження економічних суперечностей глобалізації.

Висвітлено перебіг Третього з'їзду українських журналістів США і Канади (23 - 24 вересня 1972 р.) як недосліджену історичну подію в українському еміграційному журналістському середовищі. Розкрито як перебіг самого з'їзду, так і коло питань, порушених на цьому заході як на рівні виступів і дискусій під час нього, так і пізніше - у публікаціях української преси.

Розкрито інформаційну культуру особистості в соціально-комунікаційному вимірі. Досліджено сучасні соціально-комунікаційні технології формування культури спілкування читачів книг і їх авторів. Увагу приділено соціально-комунікаційним технологіям формування інтересу до книги за допомогою засобів кіномистецтва. Описано досвід Класичного приватного університету з виховання інформаційної та медіакультури. Розглянуто модерністські та постмодерністські стратегії текстотворення в паблік рилейшнз. Висвітлено питання книжкової комунікації в інформаційно-комунікаційній діяльності (на прикладі української еміграції в Канаді у повоєнний період). Порушено актуальні проблеми культури дитячого видання та самоосвітніх видань як засобу формування культури особистості.