Індекс рубрикатора НБУВ: Ш1в3

Шифр НБУВ: Ж16332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто полілінгвокультурну ситуацію як багатовимірний і багатокодовий феномен з набором ознакових характеристик соціолінгвістичних, психолінгвістичних, етнолінгвістичних властивостей, які визначають функціонально-комунікативний статус російської мови. Описано полілінгвокультурну ситуацію в комплексі ознакових характеристик, що мають різну природу, але збігаються у мовній і концептуальній картинах світу. Мовну особливість показано у парадигмах реального спілкування через одиниці мови, семантика і функції яких розкривають змістовні властивості полілінгвокультурного феномена. Завдяки впровадженню понять "полілінгвокультурний феномен" і "полілінгвокультурна ситуація" диференційовано та інтегровано теорію та факти, структури свідомості та мовленнєвої структури, системні виявлення мови та реальну мовленнєву практику. На підставі фактичного матеріалу, зібраного шляхом опитування, показано залежність сприйняття одиниць мови та їх оцінювання від віку, статі, освіти, національності, а також зроблено висновок стосовно їх закономірностей когнітивного характеру, що особистісне сприйняття та оцінки не можуть не впливати на міжособистісне спілкування та міжкультурну комунікацію.

Освещены жизненный путь и творческое наследие профессора О. М. Соколова, разработавшего учение о фазовости как лексико-грамматической категории глагола и его связи с грамматической категорией вида славянского глагола, универсальную схему систематизации типов оппозиции языковых единиц, связанных по форме и содержанию (матрицу О. М. Соколова), теорию имплицитной морфологии, семной комбинаторики и др. Приведены воспоминания об ученом его коллег и учеников, а также результаты исследований, посвященных проблемам славянской аспектологии, лексикографии, лингвокультурологического анализа художественного текста, литературоведения, методики преподавания языков в средней и высшей школе. Раскрыты вопросы пропозиционально-фреймового моделирования лексики русских донских говоров (на материале фрейма "цветовая гамма"). Освещены принципы и практика лексикографического описания аббревиатур иноязычного происхождения. Проанализирована эволюция образа россиян в польских учебниках русского языка последних десятилетий. Проведен лингвокультурологический анализ фразеологизмов с семантикой "Физическое воздействие на предмет". Охарактеризована концепция жизни и смерти И. А. Бунина (на материале его ранних произведений). Уделено внимание фреймовой структуре украинского глагола и ее отображению средствами других языков.

Приведены результаты исследований, посвященных вопросам деривации, лексикографии и семантики языковых единиц в функциональном и коммуникативно-прагматическом аспектах. Рассмотрен текст как ментально-когнитивный конструкт. Раскрыта интерпретирующая роль мифа в языке. Охарактеризована пресуппозиционная структура значения онима в рекламном тексте. Проанализирована стилистическая дифференциация суффиксальных универбов. Рассмотрена экспликация маскулинных гендерных маркеров во фразеологических единицах французского языка с ономастическим компонентом. Изучены сложные новообразования в русскоязычных масс-медийных текстах. Раскрыта специфика словообразования сложных наименований лиц по роду деятельности (на материале терминолексики экономико-правовой сферы). Уделено внимание динамике единиц языка разных уровней.

Рассмотрены проблемы методики преподавания иностранных языков в высшей школе, в том числе украинского и русского как иностранных языков. Рассмотрены теоретические аспекты лингвистического изучения и описания языков разного типа, вопросы лингвокультурологии и межкультурной коммуникации, перевода, проблемы организации довузовской подготовки иностранных учащихся в ВУЗ Украины.

Подано понад 900 найуживаніших термінів теорії та практики міжкультурної комунікації як важливої галузі сучасної лінгвістики українською та російською мовами. Наведено визначення термінів у контексті системних взаємозв'язків між термінологічними поняттями різних напрямів сучасного гуманітарного знання (комунікативної лінгвістики, етно-, соціолінгвістики, лінгвокультурології, лінгвокраїнознавства та міжкультурної комунікації).

Розглянуто проблему міжособистісної недовіри як соціально-психологічний феномен, який виступає умовою погіршання взаємодії людини з суспільством. Недовіру до інших розглянуто в межах диспозиційної концепції регуляції соціальної поведінки особистості, визначено механізм виникнення недовіри як актуальної диспозиції особистості.

Представлены русско-украинско-крымскотатарские соотвествия этикетных формул. На трех языках приведены фразы, позволяющие знакомиться, здороваться, прощаться, извиняться, благодарить, говорить комплименты, а также для многих других типичных ситуаций общения. Изложены правила поведения, свойственные этим культурам, сведения о традициях и праздниках.

Розглянуто проблему міжособистісної недовіри як чинника, який перешкоджає процесу оптимальної соціально-психологічної адаптації особистості в соціальній сфері. Емпірично встановлено взаємозв'язок між рівнем міжособистісної недовіри та соціально-психологічною дезадаптацією особистості.