Розкрито зміст і сутність світового та вітчизняного історико-філософського процесу. Висвітлено історичні типи філософування. Досліджено сучасну світову філософію, зокрема філософію прагматизму, тоталітаризму, ірраціоналізму, екзистенційну філософію та філософський постмодернізм. Охарактеризовано українську філософію докласичної доби, класичної доби, українську філософію другої половини ХІХ ст., а також новітню українську філософію.

Висвітлено досягнення соціальної філософії, наведено філософські визначення соціальних термінів.

Освещены достижения социальной философии, приведены философские определения социальных терминов.

Розглянуто еліністичні впливи православної церкви на українську культуру, зокрема, грецького духовенства та грецької громади. У контексті багатовікових українсько-грецьких зв'язків і процесу формування в Україні християнського світогляду висвітлено історію окремих феноменів вітчизняної культури. Розглянуто боротьбу за грецьку віру Львівського Ставропігійного братства та Константинопольського Патріархату у Львові у XVI ст., грецької та релігійної громади міста Бердянська Таврійської губернії кінця ХІХ - початку ХХ ст.

Проаналізовано світоглядну природу філософського знання, його відмінність від наукового, релігійного та художнього. Запропоновано софійний та епістемний способи філософування, які розкриваються у постійному творчому діалозі. Наведено джерела діахронічного та синхронічного розмаїття філософських позицій. Розкрито єдність онтологічного й антропологічно-персоналістського змісту філософського знання. Розглянуто питання розмаїття образів буття в історії культури (зокрема, української), а також колізії людського самоствердження у світі. На підставі узагальнення матеріалів пізнавального процесу осмислення діяльнісно-творчої природи висвітлено феномен духовності. Вперше у вітчизняній навчальній літературі (загальнофілософському лекційному курсі) на підставі філософського осмислення історії здійснено спробу систематичного викладу проблем соціальної філософії.

Розглянуто основні проблеми історії філософії стародавнього світу, середньовіччя, доби Відродження, Нового часу XVI - XVIII ст., світової філософії ХІХ ст., а також процес становлення та розвитку її різноманітних напрямків, течій, шкіл. Проаналізовано особливості розвитку сучасної світової філософії. Визначено парадигмальний характер історико-філософського знання, що поєднує в собі загальність та цілісність конкретно-історичного уявлення про реальність. Висвітлено особливості до- та класичного розвитку російської філософії, а також української філософії.

Рассмотрены основные проблемы истории философии древнего мира, средневековья, эпохи Возрождения, Нового времени XVI - XVIII ст., мировой философии ХІХ ст., а также процесс становления и развития ее разнообразных школ, направлений и течений. Проанализированы особенности развития современной мировой философии. Определен парадигмальный характер историко-философского знания, объединяющего всеобщность и целостность конкретно-исторического представления о реальности. Освещены особенности до- и классического развития русской философии, и также развития украинской философии.

Розглянуто філософію як спосіб духовного самовизначення людини в світі. Висвітлено проблеми буття, істини та духу. Визначено досвідно-практичні джерела пізнання, а також логіко-дискусійний та інтуїтивний рівні пізнавального процесу. Охарактеризовано основні напрями розвитку філософії історії та некласичної філософії. Переосмислено традиційний монологічний, моністичний підхід до програми викладання філософії у вищій школі, запропоновано новий діалогічний, плюралістичний підхід та сучасне гуманістичне розуміння філософського знання з елементами творчого діалогу щодо відмінних позицій.

Рассмотрена философия как способ духовного сомоопределения человека в мире. Освещены проблемы бытия, истины и духа. Определены опытно-практические источники познания, а также логико-дискуссионные и интуитивные уровни познавательного процесса. Охарактеризованы основные направления развития философии истории и неклассической философии. Переосмыслен традиционный монологический, монистический подход к программе преподавания философии в высшей школе, предложен новый диалогический, плюралистический подход и современное гуманистическое понимание философского знания с элементами творческого диалога по отличающимся позициям.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3в017

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто світову історико-філософську спадщину як складний і багатовимірний процес еволюції філософської рефлексії людства, становлення та розвиток різноманітних напрямів, течій, шкіл від стародавнього світу до сучасності. Історію філософії викладено відповідно до принципів парадигмального підходу, що поєднує в собі загальність та цілісність конкретно-історичного уявлення про реальність. Встановлено співвідношення філософії та історії філософії.

Рассмотрены мировое историко-философское наследие как сложный и многомерный процесс эволюции философской рефлексии человечества, становление и развитие разнообразных направлений, течений, школ от древнего мира до современности. История философии изложена соответственно принципам парадигмального подхода, соединяющего в себе общность и целостность конкретно-исторического представления о реальности. Установлено соотношение философии и истории философии.

Проаналізовано світову історико-філософську спадщину як складний і багатовимірний процес еволюції філософської рефлексії людства. Висвітлено становлення та розвиток різноманітних напрямів, течій і шкіл від стародавнього періоду до сучасності на основі парадигмального підходу. Визначено співвідношення філософії та історії філософії. Розкрито релігійно-міфологічні витоки філософії в Індії та Китаї. Увагу приділено елінській, еліністично-римській, середньовічній філософії та філософії доби Відродження, філософії Нового часу XVI - XVIII ст., новій філософії ХІХ ст., сучасній світовій філософії, а також українській та російській філософії.

Розкрито концептуально-парадигмальний характер історико-філософського процесу. Висвітлено природу історико-філософського знання в різні історичні епохи. Розглянуто всі основні напрями, школи, системи, ключові терміни та персоналії світової філософської думки. Увагу приділено питанням Нової філософії XIX ст., сучасної світової, а також української та російської філософії. Наведено інформацію про позитивізм Г. Спенсера, емпіріокритицизм Р. Авенаріуса, філософії А. Шопенгауера, Ф. Ніцше, В. Дільтея, прагматизм, неопозитивізм, релігійну філософію XX ст.

Раскрыт концептуально-парадигмальный характер историко-философского процесса. Освещена природа историко-философского знания в разные исторические эпохи. Рассмотрены все основные направления, школы, системы, ключевые термины и персоналии мировой философской мысли. Уделено внимание вопросам Новой философии XIX в., современной мировой, а также украинской и русской философии. Дана информация о позитивизме Г. Спенсера, эмпириокритицизме Р. Авенариуса, философии А. Шопенгауэра, Ф. Ницше, В. Дильтея, прагматизме, неопозитивизме, религиозной философии XX вв.

Розглянуто основні етапи історико-філософського розвитку від стародавніх Індії та Китаю до сьогодення, процес становлення різноманітних напрямків, течій і шкіл. Важливе місце приділено парадигмальному характеру історико-філософського знання. Вміщено близько 1 000 статей, які присвячені основним персоналіям, працям, напрямкам, що характеризують окремі історико-філософські періоди, а також базовим поняттям, необхідним для розуміння тих чи інших філософських систем, концепцій, теорій.

Розкрито розвиток філософської думки у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. Наведено архівні документи та матеріали, що висвітлюють 175-літню історію філософського факультету. Розглянуто питання формування філософського факультету у 1834 - 1919 рр, ускладнення під час його становлення та зміцнення в новоутвореному Київському університеті. Висвітлено процес становлення професійної філософської освіти в університеті, формування різних філософських шкіл у контексті духовної культури того часу. Проаналізовано події в університеті, що розгортались на фоні національно-демократичної української революції та в перші роки радянської влади. Досліджено зміни у філософії, пов'язані зі структурними трансформаціями університету в 1920 - 1933 рр. Акцентовано на питаннях відновлення Київського університету в 1933 р. та відродження філософського факультету в 1944 р. Увагу приділено філософському факультету в 1950 - 1960-х рр. у контексті утворення та заснування сучасної Київської філософської школи. Описано філософські дослідження в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка у 1970 - 1980 рр. Висвітлено сучасний стан наукових досліджень філософського факультету, його кафедр і перспективи розвитку у демократичній Україні.

Висвітлено проблему викладання філософії у вищій школі України в контексті звільнення від догм радянського "марксизму". Зазначено, що критичне ставлення до радянського марксизму-ленінізму не означає його механічного заперечення. Проаналізовано найбільш принципові положення філософського курсу, що потребують певного переосмислення. Доведено необхідність створення загальнообов'язкових програм з філософії.

Освещена проблема преподавания философии в высшей школе Украины в контексте устранения догм советского "марксизма". Подчеркнуто, что критическое отношение к советскому марксизму-ленинизму не означает его полного отрицания. Проанализированы наиболее принципиальные положения философского курса, которые требуют определенной корректировки. Доказана необходимость создания общеобязательных программ по философии.

The article deals with the problem of teaching of philosophy in the higher school of Ukraine in a context of elimination of dogmas of Soviet "marxism". It is underlined, that the critical attitude to the Soviet marxism - leninism does not mean its full denying. The most basic moments of a philosophical rate which demand the certain updating are analysed. Necessity of creation of obligatory programs on philosophy is proved.

Розглянуто світову історико-філософську спадщину як складний і багатовимірний процес еволюції філософської рефлексії людства. Простежено становлення та розвиток різноманітних напрямів, течій і шкіл від стародавнього світу до сучасності. Історію філософії викладено відповідно до принципів парадигмального підходу, що поєднує в собі загальність і цілісність конкретно-історичного уявлення про реальність. Оригінально осмислено співвідношення філософії та її історії. Зазначено, що ідея прямолінійного прогресу не працює в історії людської думки взагалі, а в історії філософії тим більше. Філософія як думка про вічне має таку міру незалежності від часу, що здатна дійсно бути вічною. У модальності історії думки неминуче збереження лінії часу, до якої прив'язуються люди і системи, тому це необхідний атрибут підручника, за яким викладення знання не має втрачати історичний зміст філософії. У цьому її парадокс: Платон або Кант можуть виявитися в чомусь більш сучасними, ніж люди сьогодення. Відзначено світоглядне та загальнокультурне значення історії філософії.

Вперше одержано серію нанокомпозитних каталізаторів з нанесеними на вуглецеві нанотрубки (ВНТ) залізовмісними наночастинками контрольованого розміру. На прикладі кінетичних досліджень реакцій гідрування етилену та кротонового альдегіду на каталізаторах Fe/BHT експериментально показано, що у процесах гідрування суттєву роль відіграє процес спіловеру атомарного водню з поверхні наночастинок заліза на поверхню ВНТ. Вперше продемонстровано суттєву відмінність у каталітичній активності макрокристалічного заліза та каталізаторів Fe/BHT у процесі гідрування кротонового альдегіду. Показано, що нанесення наночастинок Fe на ВНТ суттєво впливає на селективність каталізаторів у процесах гідрування ненасичених альдегідів, що є наслідком взаємодії метал-носій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г128.23-18 + Г544.322

Рубрики:

Паладій

Приготування каталізаторів

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г124.1-1

Рубрики:

Вуглець

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г544.323

Рубрики:

Активність каталізаторів

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено найвагоміші результати наукових досліджень, проведених інститутами Національної академії наук України в рамках цільової програми наукових досліджень НАН України "Нові функціональні речовини і матеріали хімічного виробництва" в 2017-2021 рр. У результаті виконання проектів Програми створено низку принципово нових органічних, неорганічних, полімерних речовин і матеріалів та композитів на їх основі різного функціонального призначення, розроблено нові енерго- і ресурсоощадні, екологічно прийнятні способи одержання малотоннажних речовин та матеріалів хімічного виробництва. Досліджено нові функціональні органічні речовини і матеріали та композити на їх основі для техніки нового покоління. Використання отриманих матеріалів та розроблених способів одержання хімічних речовин у різних галузях вітчизняної промисловості підвищить конкурентоспроможність вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, сприятиме суттєвому зменшенню залежності країни від імпорту наукомісткої хімічної продукції, дасть змогу налагодити в Україні виробництво широкої гами хімічних продуктів, реактивів, препаратів.