Досліджено максимальний річний стік річок басейнів Прут та Сірет та його просторово-часову мінливість. Відповідно до орографічних умов, досліджувана територія належить до гірського та передгірного регіону, тому сформовано банк вихідних даних максимальних середньодобових значень (за рік) і відповідних їм максимальних строкових витрат води для всіх річок досліджуваного басейну з початку спостережень до 2016 р. включно (12 вимірювальних станцій). Встановлено взаємозв'язки між строковими та середньодобовими максимумами та здійснено їх просторове узагальнення. Виявлено, що найвищі співвідношення між максимальною строковою та максимальною середньодобовою витратою води спостерігається на річках у гірських водозборах із середньою висотою 1000 - 1200 м абс. - в середньому в 1,7 - 1,9 разу строкові максимуми перевищують добові. Для водозборів із середньою висотою 400 м абс. такі співвідношення знижуються до 1,4 - 1,6. Оцінено однорідність часових послідовностей і обчислено статистичні параметри розподілу. Результати оцінки однорідності за критеріями Стьюдента, Фішера та Вілкоксона показали, що ряди максимальних витрат води є однорідними як за нормами, так і за дисперсіями. Коефіцієнти варіації у переважній більшості змінюються в межах 0,8 - 1,0, коефіцієнти асиметрії мають позитивні значення і, зазвичай, знаходяться в межах 1,8 - 2,5. Проведено аналіз часової мінливості максимального стоку річок басейнів Прут і Сірет за допомогою сумарних та різницевих інтегральних кривих, за ковзним осередненням. Не вдалося ідентифікувати довгі цикли. У послідовностях максимального стоку води простежуються цикли лише тривалістю 5 - 7 років.

Визначено річний водний баланс басейну р. Велика Вись за період 1961 - 2014 рр. та багаторічні зміни його складових (кількості атмосферних опадів, температури та абсолютної вологості повітря, водного стоку та сумарного випаровування). Для оцінки змін у структурі водного балансу проведено порівняння його складових за два періоди - кліматичної норми 1961 - 1990 рр. та сучасного періоду 1991 - 2014 рр.

Досліджено максимальний річний стік річок басейнів Прут та Сірет та його просторово-часову мінливість. Відповідно до орографічних умов, досліджувана територія належить до гірського та передгірного регіону, тому сформовано банк вихідних даних максимальних середньодобових значень (за рік) і відповідних їм максимальних строкових витрат води для всіх річок досліджуваного басейну з початку спостережень до 2016 р. включно (12 вимірювальних станцій). Встановлено взаємозв'язки між строковими та середньодобовими максимумами та здійснено їх просторове узагальнення. Виявлено, що найвищі співвідношення між максимальною строковою та максимальною середньодобовою витратою води спостерігається на річках у гірських водозборах із середньою висотою 1000 - 1200 м абс. - в середньому в 1,7 - 1,9 разу строкові максимуми перевищують добові. Для водозборів із середньою висотою 400 м абс. такі співвідношення знижуються до 1,4 - 1,6. Оцінено однорідність часових послідовностей і обчислено статистичні параметри розподілу. Результати оцінки однорідності за критеріями Стьюдента, Фішера та Вілкоксона показали, що ряди максимальних витрат води є однорідними як за нормами, так і за дисперсіями. Коефіцієнти варіації у переважній більшості змінюються в межах 0,8 - 1,0, коефіцієнти асиметрії мають позитивні значення і, зазвичай, знаходяться в межах 1,8 - 2,5. Проведено аналіз часової мінливості максимального стоку річок басейнів Прут і Сірет за допомогою сумарних та різницевих інтегральних кривих, за ковзним осередненням. Не вдалося ідентифікувати довгі цикли. У послідовностях максимального стоку води простежуються цикли лише тривалістю 5 - 7 років.