Проаналізовано генезис культури, закономірності та тенденції її розвитку в контексті філософських, соціологічних та історичних аспектів. Висвітлено аполлонійську та діонісійську засади європейської культури, співвідношення культури і цивілізації. Вивчено світоглядні та художньо-естетичні особливості культури Месопотамії та Єгипту, традиції культури Стародавнього Риму, духовно-культурну спадщину Візантійської імперії, світоглядні засади культури Ренесансу, бароко та Просвітництва, головні напрями розвитку європейської культури ХІХ ст. Розкрито роль інтелігенції в національно-культурному відродженні України першої половини ХІХ ст. Розглянуто питання національного культуротворення від періоду подолання тоталітаризму до незалежності.

Проанализирован генезис культуры, а также закономерности и тенденции её развития в контексте философских, социологических и исторических аспектов. Освещены аполлонийская и диониссийская основы европейской культуры, соотношения культуры и цивилизации. Изучены мировоззренческие и художественно-эстетические особенности культуры Мессопотамии и Египта, традиции культуры Древнего Рима, духовно-культурное наследие Византийской империи, мировоззренческие основы культуры Ренессанса, барокко и Просветительства, главные направления развития европейской культуры ХІХ ст. Раскрыта роль интеллигенции в национально-культурном возрождении Украины первой половины ХІХ ст. Рассмотрены вопросы национального культурообразования от периода преодоления тоталитаризма до независимости.

Висвітлено генезис культури, закономірності та тенденції її розвитку в контексті філософських, соціологічних та історичних аспектів. Розкрито сутність культури, її структуру та функції, сучасні концепції, засади європейської та української культури. Визначено співвідношення культури та цивілізації, роль культури у розвитку суспільства. Увагу приділено прадавній, античній, середньовічній культурі, епохи Ренесансу, доби бароко та Просвітництва, а також культурі ХІХ - ХХ ст.

Освещены генезис культуры, закономерности и тенденции её развития в контексте философских, социологических и исторических аспектов. Раскрыты сущность культуры, её структура и функции, современные концепции, основы европейской и украинской культуры. Определены соотношения культуры и цивилизации, роль культуры в развитии общества. Внимание уделено древнейшей, античной, средневековой культуре, эпохи Ренессанса, барокко и Просветительства, а также культуре ХІХ - ХХ ст.

В исследованиях на модели водно-иммобилизационного стресса было выявлено повышение уровня протеина Egr-1 в слизистой оболочке желудка крыс на ранних этапах развития стресса (20 мин, 1 ч). Этот эффект ассоциировался с активацией Erk1/2 МАР-киназных сигнальных путей и отсутствием изменений в активности p38. Впервые доказано, что чувствительный к гипоксии транскрипционный фактор Egr-1 принимает участие в процессах развития поражений желудка, вызванных стрессом, возможно, через Erk1/2-зависимый механизм.

Розширено сучасні уявлення щодо біохімічних механізмів патогенезу виразкової хвороби шлунка та доповнено їх новою концепцією залучення редокс-чутливого транскрипційного фактора до запуску гастропротективних механізмів. Встановлено ключову роль редокс-чутливого транскрипційного фактора Egr-1 у патогенезі стрес- та НПЗП-індукованих уражень шлунка. Показано, що редокс-чутливий транскрипційний фактор Еgr-1 не бере участі в патогенезі етанол-викликаних уражень шлунка щурів. Згідно запропонованої концепції Еgr-1 активується гіпоксією та підвищенням рівня гормонів стресу, зокрема кортизолу, що запускають Еrk1/2-МАР-кіназний шлях. Блокада Еrk1/2- МАР-кіназного шляху пригнічує експресію Еgr-1 і, таким чином, попереджає запуск Egr-1-залежних гастропротекторних механізмів.

Представлено програму та матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Новітні технології, обладнання, безпека та якість харчових продуктів: сьогодення та перспективи". Розглянуто проблеми удосконалення існуючих та створення нових енерго- та ресурсоощадних технологій для виробництва харчових продуктів на основі сучасних фізико-хімічних методів, використання нетрадиційної сировини, новітнього технологічного та енергозберігаючого обладнання, підвищення ефективності діяльності підприємств. Рекомендовано для науковців і дослідників, які займаються зазначеними проблемами у харчовій промисловості.