Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж69231 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены методология, возможные пути совершенствования технологии лекарств, существующие проблемы фармацевтической терминологии и ее практической значимости. Освещены этические, правовые и организационные вопросы создания, доклинического изучения и клинических испытаний лекарств, их производства, контроля качества и реализации, а также вопросы государственной политики лицензирования этих видов фармацевтической деятельности. Проанализированы медико-биологические аспекты лекарств и правильного их применения как фактора, обеспечивающего эффективность лекарственных препаратов. Показаны недостатки традиционных лекарств, обоснованы необходимость и пути их совершенствования, в частности, использование новых технологий, применение в медицинской практике терапевтических систем с заданными фармакокинетическими свойствами и направленной доставки лекарственных средств к органам и тканям организма. Рассмотрена проблема создания возрастных лекарств, а также использования вспомогательных веществ в фармации, описаны условия хранения и сроки годности лекарств с учетом их физико-химических и фармакотерапевтических свойств. Ряд вопросов посвящен теоретическим и практическим вопросам производства различных лекарственных систем в промышленных условиях или условиях аптеки, например, лекарств с жидкой дисперсионной средой, требующих асептических условий приготовления, с пластично-упруго-вязкой средой - гелей, кремов, мазей, суппозиториев, косметических препаратов и других систем. Производственные вопросы рассматриваются с биологических позиций как имеющие определенное влияние на терапевтическую эффективность. Особое внимание уделено выбору оптимальных

носителей в производстве различных лекарств, способам стабилизации, консервирования, вопросам зависимости эффективности лекарств от их оптимальных составов и технологий.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты производства лекарств с жидкой дисперсионной средой (растворов, суспензий, эмульсий, экстракционных лекарств из растительного сырья), в т.ч. инъекционных и офтальмологических; лекарств с пластично-упруго-вязкой средой (мазей, суппозиториев) и с твердой дисперсной фазой (таблеток, драже, гранул), а также различных косметических и гомеопатических средств. Материал изложен с учетом требований региональных и международных стандартов к качеству производства фармацевтической продукции, сохранению эффективности лекарств на всех этапах их продвижения от производства к больному. Особое внимание уделено биологическим аспектам лекарств и возможным путям совершенствования производства их различных форм.

Розроблено методологію та структурно концептуальну модель, технології застосування опрацьованих алгоритмів прогнозування хронічної серцевої недостатності (ХСН) у хворих на ішемічну хворобу серця. Методологія індивідуального прогнозування базується на принципах послідовної процедури розпізнавання з використанням прогностичних алгоритмів. Основними групами індикаторів, які визначають тяжкість перебігу ХСН, є клініко-функціональні, гемодинамічні та гомеостатичні показники прогнозу перебігу ХСН. Запровадження алгоритмів прогнозування перебігу ХСН до системи надання медичної допомоги дозволить формувати контингенти ризику несприятливого перебігу хвороби.

Разработана методология и структурно концептуальная модель, технологии применения отработанных алгоритмов прогнозирования хронической сердечной недостаточности (ХСН) у больных с ишемической болезнью сердца. В основе методологии индивидуального прогнозирования - принципы последовательной процедуры распознания с использованием прогностических алгоритмов. Основными группами индикаторов, которые определяют тяжесть течения ХСН, являются клинико-функциональные, гемодинамические и гомеостатические показатели прогноза течения ХСН. Внедрение алгоритмов прогнозирования течения ХСН в систему предоставления медицинской помощи позволит формировать контингенты риска неблагоприятного течения болезни.

Наведено результати оцінки стану периферичного кровообігу та ендотеліальної дисфункції у 62-х хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з супутньою гіпертонічною хворобою в динаміці лікування антагоністом кальцію - амлодипіном. Встановлено, що у хворих, які одержували амлодипін в дозі 5 - 10 мг на добу, мало місце достовірне збільшення дилатації плечової артерії у відповідь на реактивну гіперемію. Зниження рівня ендотеліального вазоконстрикторного ендотеліну-1 в динаміці лікування амлодипіном спостережено як у хворих з більш легким функціональним класом стенокардії, так і з стенокардією напруги III - IV ФК.

Приведены результаты оценки состояния периферического кровотока и эндотелиальной дисфункции у 62-х больных ишемической болезнью сердца (ИБС) с сопутствующей гипертонической болезнью в динамике лечения антагонистом кальция - амлодипином. Установлено, что у больных, получавших амлодипин в дозе 5 - 10 мг в сутки, имело место достоверное увеличение дилатации плечевой артерии в ответ на реактивную гиперемию. Снижение уровня эндотелиального вазоконстрикторного эндотелина-1 в динамике лечения амлодипином наблюдалось как у больных с более легким функциональным классом стенокардии, так и с стенокардией напряжения III - IVФК.

Виявлено особливості метаболічних і кардіогемодинамічних ефектів раміприлу у хворих з метаболічним синдромом і порушеннями серцевого ритму. Показано, що лікування препаратом супроводжується зниженням активності системи ренін-ангіотензин-альдостерон, симпато-адреналової системи, позитивним впливом на показники кардіогемодинаміки, зниженням плазмового рівня ендотеліну-1, збільшенням цГМФ. Препарат сприяв зниженню частоти суправентрикулярних і шлуночкових аритмій, не викликав негативних змін показників вуглеводного та ліпідного обміну.

Изучены особенности метаболических и кардиогемодинамических эффектов рамиприла у больных с метаболическим синдромом и нарушениями ритма сердца. Показано, что лечение препаратом сопровождается снижением активности системы ренин-ангиотензин-альдостерон, симпатоадреналовой системы, положительным влиянием на показатели кардиогемодинамики, снижением плазменного уровня эндотелина-1 и увеличением цГМФ. Препарат способствовал снижению как суправентрикулярных, так и желудочковых аритмий. Препарат не оказывал отрицательного влияния на показатели углеводного и липидного обменов.

Вивчено особливості порушення систолічної та діастолічної функцій лівого шлуночка (ЛШ) й оцінено їх прогностичне значення у хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ), ускладнений гострою серцевою недостатністю (СН). Обстежено 86 хворих з ГІМ. Показано, що в даних хворих визначаються різні типи дисфункції ЛШ: систолічна - у 26,8 %, діастолічна (рестриктивний тип) - у 12,5 % і змішана - у 32,1 %. У 28,6 % хворих не виявлено порушень систолічної та діастолічної функції ЛШ. Рестриктивний тип діастолічної дисфункції несприятливо впливає на прогноз і процеси післяінфарктного ремоделювання ЛШ. Встановлено, що параметри діастолічної функції (пік А, час уповільнення кровообігу раннього діастолічного наповнення і час ізоволюмічного розслаблення ЛШ), визначені в першу добу інфаркту міокарда, є прогностично значимими у розвитку хронічної СН у віддалений термін захворювання і летальності хворих.

В исследовании проведено изучение особенностей нарушения систолической и диастолической функций левого желудочка (ЛЖ) и оценено их прогностическое значение у больных острым инфарктом миокарда (ОИМ), осложненным острой сердечной недостаточностью (СН). Обследовано 86 больных ОИМ. Показано, что у больных ОИМ, осложненным острой СН, определяются различные типы дисфункции ЛЖ: систолическая - у 26,8 %, диастолическая (рестриктивный тип) - у 12,5 % и смешанная - у 32,1 %. При этом у 28,6 % больных не выявлено нарушений систолической и диастолической функции ЛЖ. Выявление рестриктивного типа диастолической дисфункции неблагоприятно влияет на прогноз и процессы постинфарктного ремоделирования ЛЖ. Установлено, что параметры диастолической функции (пик А, время замедления кровотока раннего диастолического наполнения и время изоволюмического расслабления ЛЖ), определенные в первые сутки инфаркта миокарда, являются прогностически значимыми в отношении развития хронической СН в отдаленные сроки заболевания и летальности больных.

За результатами проспективного спостереження за 366-ма хворими на артеріальну гіпертензію (АГ), яке тривало 5 років, встановлено, що регулярне й ефективне лікування значно зменшує кількість випадків ускладнень. Включення інгібіторів АПФ або блокаторів АТ1-рецепторів до складу терапії хворих на АГ визначає додатковий клінічний ефект комбінації з запобігання виникненню інфаркту міокарда й мозкового інсульту, прогресування хронічної серцевої недостатності, зокрема фатальних ускладнень.

В результате проспективного наблюдения за 366 больными артериальной гипертензией (АГ), которое длилось 5 лет, установлено, что регулярное и эффективное лечение значительно уменьшает число осложнений. Включение ингибиторов АПФ или блокаторов АТ1- рецепторов в состав терапии больных АГ определяет дополнительный клинический эффект комбинации по предупреждению возникновения инфаркта миокарда и мозгового инсульта, прогрессирования хронической сердечной недостаточности, в частности фатальных осложнений.

Вивчено показники 124-х хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) І - ІV функціонального класу. Методом регресійного аналізу з покроковим залученням змінних показників обрано оптимальний перелік параметрів морфофункціонального стану серця, імунозапалення та апоптоз-опосередкованих факторів, сукупність яких дозволить визначати прогноз ХСН.

Изучены показатели 124-х больных хронической сердечной недостаточностью (ХСН) І - ІV функционального класса. Методом регрессионного анализа с пошаговым включением переменных показателей выбран оптимальный набор параметров морфофункционального состояния сердца, иммуновоспаления и апоптоз-опосредованных факторов, совокупность которых позволит определять прогноз ХСН.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-52 + Р410.11-52

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализирована роль оксидативного стресса в формировании и развитии атеросклероза, артериальной гипертензии и хронической сердечной недостаточности. Освещены современные представления о механизмах свободно-радикального окисления (СРО) биологических мембран и его участие в поддержании гомеостаза, взаимосвязь сдвигов нейрогуморального и иммунного статуса организма с накоплением продуктов СРО клеточных структур. Исследовано участие свободных радикалов в атерогенезе, формировании эндотелиальной дисфункции, апоптозе кардиомиоцитов, ремоделировании сердца и сосудов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.45-52

Рубрики:

Інфаркт міокарда

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-52

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.410.030-5

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба у вагітних

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.210.41-1 + Р415.2-1

Рубрики:

Атеросклероз. Артеріосклероз

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-52

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено взаємозв'язок псоріазу та метаболічного синдрому. Виконано пошук та аналіз публікацій, в яких досліджено маркери метаболічного синдрому у випадку псоріазу. Закцентовано увагу на популяційних, клінічних, вікових та гендерних особливостях коморбідності цих патологічних станів.

Представлено результати визначення функціонального стану ендотелію у хворих на псоріаз і супутню артеріальну гіпертензію на підставі активності NO-синтаз (NOS) і метаболітів азоту оксиду. Встановлено зміну активності окиснювального метаболізму L-аргініну, що супроводжується зменшенням вмісту нітриту і активності ендотеліальної NOS, незначним підвищенням рівня нітратів, активності індуцибельної NOS та нітрозотіолу, особливо в разі поєднання псоріазу з артеріальною гіпертензією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-5

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження ендотоксикозу у хворих на поширений псоріаз і корекції виявлених порушень із застосуванням мембранного плазмаферезу і поліоксидонію.