Висвітлено результати комплексного експедиційного дослідження природних умов, біорізноманітності та палінофлори заказника "Любче", розташованого в Ковельському районі на Волині, до складу якого входять озерно-болотні, болотні та болотно-лучні природні комплекси, сформовані внаслідок заростання невеликого карстового озера Охотин. Наведено відомості про геологічні та геоморфологічні особливості заказника. Запропоновано лімнологічну характеристику озера, проаналізовано його флору, мікрофлору та фауну. Описано рідкісні види рослин, грибів і тварин, зокрема, нові для України, якими багаті природні комплекси заказника. Значну увагу приділено рослинності та результатам спорово-пилкового аналізу проб, отриманих з глибини до 310 см. Відображено деякі екологічні проблеми, що виникли в заказнику внаслідок меліоративних робіт, проведених задовго до його заснування. Зроблено прогноз щодо подальших антропогенно зумовлених перетворень природних комплексів. Розглянуто сучасний режим охорони заказника та попередній план управління його територією. Вміщено докладні анотовані списки живих організмів, зареєстрованих на території заказника, а також видів викопної палінофлори.

Ключ. слова: Chenopodiaceae, пилок, палеопалінологія, палеоботаніка, біогеографія
Індекс рубрикатора НБУВ: Е159.292.4

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что филогеография является популярным современным направлением исследований, объединяющим методы и подходы молекулярной филогенетики, популяционной экологии, палеобиологии, систематики, биогеографии и других биологических и геолого-географических наук. Представлен обзор литературы, рассмотрены проблемы и перспективы использования филогеографических методов и данных для палеоботанических и палеогеографических реконструкций квартера Европы. Филогеографический подход в сочетании с традиционными палеоботаническими и экологическими методами является надежной основой для реконструкции истории формирования современной биоты Европы.

Ключ. слова: Chenopodiaceae, паліноморфологічне вивчення, електронна мікроскопія, пилок, спорово-пилковий аналіз, таксонон, плейстоцен, голоцен
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.924.1Che*696.215.3

Шифр НБУВ: Ж69184/Біол.н. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е152"072.3" + Т4(237УКР)24

Рубрики:

Викопні флори. Стратиграфічна палеоботаніка

Археологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.17 Pla*696.215.3

Рубрики:

Scrophulariales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: палеопалінологія, плейстоцен, пилок, Chenopodiaceae, Україна
Індекс рубрикатора НБУВ: Е159.292.41Che"072.1"

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлен обзор литературы по филогеографии сосудистых растений Европы, рассмотрена роль филогеографических исследований для палеоботанических и палеогеографических концепций, прежде всего с точки зрения проблемы ледниковых реликтов и плейстоценовых рефугиумов в Европе. В отечественной исторической фитогеографии эта проблема часто искажалась под влиянием ранее популярных антигляциалистских концепций. Филогеографический подход оказался мощным и надежным инструментом для реконструкции позднечетвертичной истории европейской биоты, в особенности в комбинации с традиционными палеоботаническими (палеопалинологическими) и экологическими исследованиями. Для преодоления существующего отставания в области филогеографии целесообразно инициировать совместные филогеографические исследования избранных групп сосудистых растений флоры Украины.

Філогеографія - популярний сучасний напрям досліджень, який поєднує методи та підходи молекулярної філогенетики, популяційної екології, палеобіології, систематики та інших біологічних та геолого-географічних наук. Проаналізовано та узагальнено матеріали з філогеографії деяких, переважно деревних, судинних рослин Європи. Розглянуто проблеми та перспективи використання сучасних даних філогеографії для палеоботанічних та палеогеографічних реконструкцій квартеру. Висвітлено роль філогеографії у процесі вирішення актуальних питань історичної філогеографії, зокрема проблеми реліктів та рефугіумів. Різноманітна флора судинних рослин України має у своєму складі численні реліктові, ендемічні та інші важливі таксони (сконцентровані переважно у Карпатах, Криму, на Волино-Поділлі та інших територіях), які є перспективними для застосування методів філогеографії. Філогеографічний підхід створює надійну основу для реконструкції історії формування європейської біоти в комплексі з традиційними палеоботанічними та екологічними дослідженнями.

Підвищено рівень інтерпретації палеопалінологічних реконструкцій плейстоцену та голоцену. Вперше на прикладі лісового заказника "Рацинська дача" методичні питання розглянуто як для встановлення закономірностей відображення у субфосильних спорово-пилкових спектрах складу сучасного рослинного покриву, так і для можливостей спорово-пилкового аналізу у процесі визначення характеру та ступеня антропогенного впливу на природну степову рослинність.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.924.1 Che*696.215.3

Рубрики:

Cariophyllales

Шифр НБУВ: Ж69184/Біол.н. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.17 Scr*696.215.32 в733.7

Рубрики:

Scrophulariales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше узагальнено відомості про участь пилку дуба у складі палінологічних характеристик відкладів пізнього плейстоцену рівнинної частини України. Аналіз вмісту пилку дуба проведено як на рівні флористичних графіків (20 розрізів), так і спорово-пилкових діаграм (30 розрізів). Одержані дані вказують на відсутність пилку дуба у складі спорово-пилкових спектрів із відкладів максимуму останнього зледеніння (18 - 20 тис р. тому). Зроблено висновок про те, що дуб, очевидно, не брав у той період участі в формуванні рослинного покриву рівнинної частини України.

Представлены новые результаты количественной оценки климатических показателей (средние температуры января, июля, года и среднегодовое количество осадков) для аллереда и позднего дриаса равнинной части Украины. Палеоклиматические реконструкции проведены на основе детальных палинологических характеристик отложений аллереда (AL-1, AL-2, AL-3) и позднего дриаса (DR-3) разрезов Иква-1, Дорошев, Романьково и Клопотовское с использованием информационно-статистического метода В. А. Климанова. Новые данные и материалы предыдущих исследований свидетельствуют о том, что все климатические показатели для аллереда и позднего дриаса равнинной части Украины были ниже современных. Впервые внутренние колебания палеотемператур и палеоосадков в аллереде (AL-1, AL-2, AL-3) лесной и лесостепной зон Украины оценены количественно. Также установлено, что во второй половине позднего дриаса наблюдается тенденция к более заметному снижению палеоклиматических показателей по сравнению с первой половиной. Новое обобщение палеоклиматических реконструкций количественного уровня для аллереда и позднего дриаса перспективно использовать при решении таких проблем, как реликты, рефугиумы (первичные, вторичные) и постгляциальные миграции на территории Украины.

Наведено перші результати палінологічних та радіовуглецевих досліджень відкладів пізнього голоцену сфагнового болота Мішок, розташованого на території Регіонального ландшафтного парку "Надсянський". Встановлено склад колективної викопної палінофлори, яка налічує 109 таксонів різного рівня (3 порядки, 45 родин, 21 рід та 43 види). Вперше реконструйовано детальну картину природних та антропогенних змін рослинного покриву на дослідженій території за останні 500 років.

Узагальнено результати палінологічних досліджень відкладів верхнього плейстоцену-голоцену та реконструйовано цілісну картину змін рослинного покриву та клімату рівнинної частини України. Одержані дані розглянуто в контексті розробки проблеми реліктів, їх можливих рефугіумів та ролі постгляціальних міграцій у формуванні сучасної флори та рослинності України. Вперше на прикладі модельних територій (Волино-Поділля та Пониззя річок степової зони) наведено детальне палеоботанічне обгрунтування неможливості існування на території рівнинної України первинних рефугіумів тепло- та вологолюбної деревної флори впродовж максимуму останного (валдайського, вюрмського) зледеніння ( LGM - Last Glacial Maximum). Зазначено, що нові палінологічні дані, разом з результатами критичного аналізу матеріалів попередніх досліджень, підтверджують та значно уточнюють класичні гляціалістичні концепції розвитку флори рівнинної частини України у пізньому плейстоценіголоцені, добре узгоджуються з сучасними молекулярно-філогенетичними даними і не суперечать науково обгрунтованим палеогеографічним, палеокліматичним і палеоекологічним сценаріям.

Проаналізовано та узагальнено матеріали палінологічних досліджень відкладів верхнього плейстоцену Подільської височини. Одержані результати розглянуто в контексті їх застосування для цілей паліностратиграфії, палеоботанічних, палеокліматичних, палеоекологічних і фітогеографічних реконструкцій пізнього плейстоцену як дослідженої території, так і регіону Волино-Поділля. Палінологічні характеристики для відкладів максимуму валдайського зледеніння (Last Glacial Maximum) свідчать про неможливість існування в той час на території Подільської височини рефугіумів тепло- та вологолюбної деревної флори.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е15*85(45УКР) + Е159*696.215.3

Рубрики:

Палеоботаніка

Спеціальна палеоботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е159*696.215.3

Рубрики:

Спеціальна палеоботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е152"072.3"(45УКР3) + Е159*696.215.3

Рубрики:

Викопні флори. Стратиграфічна палеоботаніка

Спеціальна палеоботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ