Наведено дані про розвиток палеопалінологічного напряму палеоботанічних досліджень в Україні у ХХ ст. Розглянуто питання висвітлення проблеми реконструкції основних змін у складі рослинного покриву України протягом плейстоцену в працях О. Т. Артюшенко.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е152"072.3" + Т4(237УКР)24

Рубрики:

Викопні флори. Стратиграфічна палеоботаніка

Археологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.17 Pla*696.215.3

Рубрики:

Scrophulariales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Підвищено рівень інтерпретації палеопалінологічних реконструкцій плейстоцену та голоцену. Вперше на прикладі лісового заказника "Рацинська дача" методичні питання розглянуто як для встановлення закономірностей відображення у субфосильних спорово-пилкових спектрах складу сучасного рослинного покриву, так і для можливостей спорово-пилкового аналізу у процесі визначення характеру та ступеня антропогенного впливу на природну степову рослинність.

На базі результатів палінологічного вивчення вмісту викопних нір ховрахів і відкладів верхнього плейстоцену пониззя Колими вперше реконструйовано картину рослинного покриву для вузького часового інтервалу. Зроблено висновок, що протягом одного з періодів грунтоутворення, яке мало місце в другій половині каргінського термохрону, на території пониззя Колими панували суворі кліматичні умови. Вони спричинили поширення безлісного типу рослинності, що мав мозаїчний характер. Тундрові ценози чергувалися зі степовими рослинними угрупованнями. Помітну роль у складі рослинного покриву досліджуваного регіону в той час відігравали рослинні угруповання порушених грунтів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.924.1 Che*696.215.3

Рубрики:

Cariophyllales

Шифр НБУВ: Ж69184/Біол.н. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше узагальнено відомості про участь пилку дуба у складі палінологічних характеристик відкладів пізнього плейстоцену рівнинної частини України. Аналіз вмісту пилку дуба проведено як на рівні флористичних графіків (20 розрізів), так і спорово-пилкових діаграм (30 розрізів). Одержані дані вказують на відсутність пилку дуба у складі спорово-пилкових спектрів із відкладів максимуму останнього зледеніння (18 - 20 тис р. тому). Зроблено висновок про те, що дуб, очевидно, не брав у той період участі в формуванні рослинного покриву рівнинної частини України.

Представлены новые результаты количественной оценки климатических показателей (средние температуры января, июля, года и среднегодовое количество осадков) для аллереда и позднего дриаса равнинной части Украины. Палеоклиматические реконструкции проведены на основе детальных палинологических характеристик отложений аллереда (AL-1, AL-2, AL-3) и позднего дриаса (DR-3) разрезов Иква-1, Дорошев, Романьково и Клопотовское с использованием информационно-статистического метода В. А. Климанова. Новые данные и материалы предыдущих исследований свидетельствуют о том, что все климатические показатели для аллереда и позднего дриаса равнинной части Украины были ниже современных. Впервые внутренние колебания палеотемператур и палеоосадков в аллереде (AL-1, AL-2, AL-3) лесной и лесостепной зон Украины оценены количественно. Также установлено, что во второй половине позднего дриаса наблюдается тенденция к более заметному снижению палеоклиматических показателей по сравнению с первой половиной. Новое обобщение палеоклиматических реконструкций количественного уровня для аллереда и позднего дриаса перспективно использовать при решении таких проблем, как реликты, рефугиумы (первичные, вторичные) и постгляциальные миграции на территории Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.91*69 + Е50*696.215.3

Рубрики:

Liliopsida Ліліопсиди

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж69184/Біол.н. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено результати палінологічних досліджень відкладів верхнього плейстоцену-голоцену та реконструйовано цілісну картину змін рослинного покриву та клімату рівнинної частини України. Одержані дані розглянуто в контексті розробки проблеми реліктів, їх можливих рефугіумів та ролі постгляціальних міграцій у формуванні сучасної флори та рослинності України. Вперше на прикладі модельних територій (Волино-Поділля та Пониззя річок степової зони) наведено детальне палеоботанічне обгрунтування неможливості існування на території рівнинної України первинних рефугіумів тепло- та вологолюбної деревної флори впродовж максимуму останного (валдайського, вюрмського) зледеніння ( LGM - Last Glacial Maximum). Зазначено, що нові палінологічні дані, разом з результатами критичного аналізу матеріалів попередніх досліджень, підтверджують та значно уточнюють класичні гляціалістичні концепції розвитку флори рівнинної частини України у пізньому плейстоценіголоцені, добре узгоджуються з сучасними молекулярно-філогенетичними даними і не суперечать науково обгрунтованим палеогеографічним, палеокліматичним і палеоекологічним сценаріям.

Проаналізовано та узагальнено матеріали палінологічних досліджень відкладів верхнього плейстоцену Подільської височини. Одержані результати розглянуто в контексті їх застосування для цілей паліностратиграфії, палеоботанічних, палеокліматичних, палеоекологічних і фітогеографічних реконструкцій пізнього плейстоцену як дослідженої території, так і регіону Волино-Поділля. Палінологічні характеристики для відкладів максимуму валдайського зледеніння (Last Glacial Maximum) свідчать про неможливість існування в той час на території Подільської височини рефугіумів тепло- та вологолюбної деревної флори.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е15*85(45УКР) + Е159*696.215.3

Рубрики:

Палеоботаніка

Спеціальна палеоботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обобщены результаты палеопалинологических и палеоэтноботанических исследований культурных слоев 7-ми раннесредневековых поселений Словечанско-Овручского кряжа (XIII ст. н.э.). Установлен видовой состав культурных и сорных растений (58 таксонов). Составлен список модельных таксонов синантропной флоры, перспективных для проведения палеохорологических исследований. Для представителей культурной флоры приведено первые результаты этих исследований, выполненные с использованием программы DIVA-GIS (http://www.diva-gis.org/). Впервые на примере Словечанско-Овручского кряжа по результатам палеопалинологических и палеоэтноботанических исследований разработаны карты распространения модельных видов культурной флоры как в пространстве, так и во времени (XIII ст. н.э.).

На примере модельной территории - Словечанско-Овручского кряжа и временного среза XIII ст. н.э. рассмотрен палеохорологический аспект использования споровой составляющей палинологических характеристик раннесредневековых отложений. Установлено участие в составе растительности 10-ти видов высших споровых растений. Для 5-ти из них (Diphasiastrum complanatum, Lycopodium annotinum, Lycopodiella inundata, Huperzia selago, Botrychium lunaria), представленных в третьем издании "Червоної книги України" (2009), разработаны первые карты-схемы их распространения на Словечанско-Овручском кряже в XIII ст. н.э. Результаты палеохорологических исследований позволяют сделать вывод о том, что, по сравнению с XIII ст. н.э., в настоящее время сокращение ареалов Diphasiastrum complanatum и Huperzia selago происходит под воздействием антропогенных факторов. Можно предположить, что исчезновение Botrychium lunaria из состава растительного покрова региона исследований произошло в позднем голоцене (SA - 3) также вследствие хозяйственной деятельности человека.

Наведено дані про наявність у спорово-пилкових спектрах відкладів пізнього дріасу рівнинної частини України пилкових зерен Betula nana, Alnus fruticosa та спор Botrychium cf. boreale. Нині ці види не беруть участі у формуванні рослинного покриву України. Встановлено, що у пізньому дріасі (стадіальне похолодання останнього кліматичного ритму пізньольодовиків'я) Betula nana, Alnus fruticosa та Botrychium cf. boreale входили до складу перигляціальних угруповань лісової та лісостепової зон України. Одержані палеопалінологічні матеріали спонукають до висновку, що Betula nana та Botrychium cf. boreale були поширені як на Правобережжі, так і на Лівобережжі цих зон. Розповсюдження Alnus fruticosa обмежувалося лісовою зоною та лівобережною частиною лісостепової зони. Сьогодні ареал цього виду не виходить за межі багаторічної мерзлоти. Розроблено перші карти-схеми поширення Betula nana, Alnus fruticosa та Botrychium cf. boreale на території рівнинної України. Під впливом потепління клімату міжльодовикового рангу на межі пізньольодовиків'я (пізній дріас) та голоцену (пребореальний час) почався швидкий процес розпаду перигляціальних угруповань, який супроводжувався зникненням зі складу флори України Betula nana, Alnus fruticosa та Botrychium cf. boreale.