Розглянуто педагогічну діяльність видатного українського кінорежисера та письменника О.П.Довженка у контексті становлення мистецької кіноосвіти в Україні. Визначено фактори, що вплинули на формування його педагогічних поглядів. Охарактеризовано структуру й особливості функціонування вітчизняних мистецьких кінозакладів, в яких він викладав. Акцентовано увагу на розробці та впровадженні у життя новаторських педагогічних експериментів О.П.Довженка, показано спадковість всіх етапів його педагогічної діяльності. Розкрито значення спадщини майстра для сучасного виховання молодих режисерів, сценаристів, акторів.

Рассмотрена педагогическая деятельность выдающегося украинского кинорежиссера и писателя А.П.Довженко в контексте становления художественного кинообразования в Украине. Определены факторы, повлиявшие на формирование его педагогических взглядов. Охарактеризована структура и особенности функционирования отечественных художественных кинозаведений, в которых он преподавал. Акцентировано внимание на разработке и внедрении в жизнь новаторских педагогических экспериментов А.П.Довженко, показана приемственность всех этапов его педагогической деятельности. Раскрыто значение наследия мастера для современного воспитания молодых режиссеров, сценаристов, актеров.

Висвітлено творчу діяльність видатного українського кінорежисера О.П. Довженка на основі аналізу розсекречених архівних документів періоду громадянської війни, репресій 1930-х рр., Голодомору та Другої світової війни.

Освещена творческая деятельность выдающегося украинского кинорежиссера А.П. Довженко на основе анализа рассекреченных архивных документов периода гражданской войны, репрессий 1930-х гг., Голодомора и Второй мировой войны.

Викладено можливість визначення типу гемодинаміки для уточненої діагностики стану організму з урахуванням реальних електричних і гідродинамічних параметрів крові згідно з кількістю еритроцитів з використанням абстрактної інформаційної моделі в автоматизованих обчислюваннях. Запропоноване моделювання дозволяє суттєво зменшити рутинну розрахункову роботу лікаря та встановити тип гемодинаміки за даними аналізу крові. Крім того, метод дає можливість визначення нових, раніше невідомих властивостей, умов експериментальної перевірки та кількісної оцінки гемодинаміки.

Досліджено педагогічну діяльність видатного українського кінорежисера та письменника О.П.Довженка (1894 - 1956 рр.) у контексті становлення мистецької кіноосвіти на Україні. До наукового обігу залучено раніше невідомі архівні матеріали. На підставі аналізу широкої джерельної бази висвітлено процес становлення О.П.Довженка як педагога та митця. Визначено фактори, що вплинули на формування його педагогічних поглядів, а також структуру й особливості функціонування мистецьких кінозакладів України, в яких він викладав. Значну увагу приділено розробці та впровадженню в життя новаторських педагогічних експериментів О.П.Довженка. Висвітлено його діяльність у вищих навчальних закладах (Київському державному інституті кінематографії, Всесоюзному державному інституті кінематографії, Київському театральному інституті) та внесок митця до становлення та розвитку кіноосвіти в Україні, а після її знищення - як реорганізацію художнього факультету КДІКу намагання відродити національну систему освіти кінематографічних кадрів.

Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність відомого кінорежисера, кінооператора, сценариста, актора, продюсера, кінопедагога, народного артиста України, професора кафедри кінорежисури та кінодраматургії КНУТКТ, академіка Національної академії мистецтв України, лауреата державної премії імені Шевченка, почесного доктора Міжнародної кадрової академії Ю. Г. Іллєнка. Наведено недрукований раніше сценарій митця та сценарії його учнів.

Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність кінорежисера, громадського діяча та кінопедагога Т. В. Левчука. Наведено недрукований раніше архівний варіант його літературного сценарію (кіноповісті), присвячений життю та творчій діяльності О. П. Довженка. Запропоновано бібліографію його публікацій і список літературних джерел про нього.

Висвітлено характерні особливості педагогічної методики провідних кінорежисерів, зайнятих на ниві кіноосвіти: І. П. Кавалерідзе, О. П. Довженка, В. Т. Денисенка.

Освещены характерные особенности педагогической методики ведущих кинорежиссеров, занятых на ниве кинообразования: И. П. Кавалеридзе, А. П. Довженко, В. Т. Денисенко.

Висвітлено особливості педагогічної методики провідних кінорежисерів - Л.В. Кулешова та І.А. Савченка, їх творчу та педагогічну спадщину (ПС), значний внесок у кінознавство в контексті розвитку кіноосвіти в Україні. Проаналізовано роль ПС митців для розвитку національної кіноосвіти.

Освещены особенности педагогической методики ведущих кинорежиссеров - Л.В. Кулешева и И.А. Савченко, их творческое и педагогическое наследие (ПН), значительный вклад в киноведение в контексте развития кинообразования в Украине. Проанализирована роль ПН кинодеятелей для развития национального кинообразования.

Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність відомих українських кінорежисерів-педагогів - В.С. Довбищенка та В. Г. Горпенка. Розкрито особливості їх педагогічної методики викладання в ВНЗ України, зокрема, Київському національному університеті телебачення, кіно і театру ім. І. К. Карпенка-Карого, Інституті підвищення кваліфікації працівників преси, телебачення та радіомовлення України, Інституті журналістики і кінотелемистецтва Київського міжнародного університету.

Висвітлено ідеї руйнації соціальної комунікації (СК) у телевізійному просторі, медійності блогів та соціально-комунікаційних проектів у галузі кіноосвіти, СК системи особистісної безпеки. Наведено результати вивчення мови друкованих ЗМІ й описано демократизаційні процеси в українському суспільстві. Увагу приділено військовій пресі Української Галицької армії та соціальним процесам суспільства. Подано ритуально-міфологічну модель комунікації в архаїчному суспільстві. Визначено мовний код як детермінант аксіологічної комунікації.

Висвітлено проблеми та тенденції розвитку ЗМІ за умов формування інформаційного суспільства. Розглянуто етапи становлення та розвитку друкованих ЗМІ у Західній Україні. Описано глобалізаційні світові процеси у контексті нової теорії зародження глобалізації як суспільного явища наприкінці ХХ ст., методи проведення складних аналітичних досліджень у моделюванні гуманітарних сфер суспільної діяльності людини, процеси маніпуляції суспільства: мутація й інмутація як концепції соціально-комунікаційних технологій, критерії їх розгалуження. Проаналізовано медіаосвіту як новий перспективний напрям освіти, її основні завдання та методи, особливості кіноосвіти. Наведено теоретичні підходи до вивчення рекламної комунікації, концепцію комунікативної ефективності.

Освещены проблемы и тенденции развития СМИ в условиях формирования информационного общества. Рассмотрены этапы становления и развития печатных СМИ в Западной Украине. Описаны глобализационные мировые процессы в контексте новой теории зарождения глобализации как общественного явления конца ХХ ст., методы проведения сложных аналитических исследований в моделировании гуманитарных сфер общественной деятельности человека, процессы манипуляции общества: мутация и инмутация как концепции социально-коммуникационных технологий, критерии их разветвления. Проанализированы медиаобразование как новое перспективное направление образования, его основные задачи и методы, особенности кинообразования. Изложены теоретические подходы к изучению рекламной коммуникации, концепция коммуникативной эффективности.

Висвітлено особливості педагогічної методики провідних українських кінорежисерів у кіноосвіті, зокрема, О. Й. Гайворонського, О. П. Довженка та В. І. Івченка. Увагу приділено питанням кінотелемистецтва і педагогіки екранних мистецтв.

Розглянуто педагогічну діяльність видатного українського кінорежисера та письменника О. П. Довженка (1894 - 1956 рр.) у контексті становлення мистецької кіноосвіти в Україні. На основі всебічного аналізу широкої джерельної бази та залученню до наукового обігу раніше невідомих архівних джерел реконструйовано процес становлення О. П. Довженка як педагога та митця, визначено чинники, що вплинули на формування його педагогічних поглядів, а також структуру й особливості функціонування мистецьких кінозакладів України, у яких він викладав. Акцентовано увагу на розробці та впровадженні в житті новаторських для свого часу педагогічних експериментів О. П. Довженка. Висвітлено його діяльність у ВНЗ (МДІК, РА ВДІК, ВДІК, КДТІ) та кінонавчальних закладах при Київській кіностудії (РЛККФ, ШКККС). Виявлено внесок митця у становлення і розвиток кіноосвіти в Україні, а після її знищення під маркою реорганізації художнього факультету КДіКу - намагання відродити національну систему освіти кінематографічних кадрів. Реконструйовано післявоєнний етап "індивідуального" навчання молодих українських митців. Показано спадковість усіх етапів педагогічної діяльності О. П. Довженка - від засад навчання та виховання кінорежисерів, розроблених ним в Україні з методом і принципами викладання в майстерні кінорежисерів у ВДіКу (останні роки життя). Визначено значення спадщини майстра для сучасного виховання молодих режисерів, сценаристів, акторів.

Висвітлено характерні особливості педагогічної методики найкращого кінорежисера "усіх часів і народів", одного з перших теоретиків кінематографа, кінопедагога, заслуженого діяча мистецтв, професора, доктора мистецтвознавства, лауреата двох Державних премій - С. М. Ейзенштейна.

Розглянуто сучасні концепції та перспективи управління економічним та трудовим потенціалом підприємств, інноваційні засади управління потенціалом підприємств. Розкрито перспективи розвитку інформаційних систем та технологій в управлінні підприємствами. Висвітлено синергетичний підхід щодо оцінювання економічного потенціалу промислового підприємства за умов циклічних коливань та запропоновано напрями підвищення економічної ефективності управління витратами.

Розглянуто специфіку діяльності видатного кінорежисера світового масштабу, одного з перших теоретиків кінематографа, кінопедагога С. М. Ейзенштейна.

Висвітлено кінопедагогічний і творчий шлях видатного сценариста, актора, режисера, теоретика кіно Л. В. Кулєшова, кінорежисера, сценариста, театрального діяча і письменника І. П. Кавалерідзе, режисера театру і кіно, сценариста, актора, педагога Ф. Л. Лопатинського, а також режисера театру і кіно, педагога О. Й. Гавронського.

Висвітлено аспекти діяльності митця і педагога Г. Д. Затворницького, російського актора, режисера театру і кіно, педагога Б. М. Дмоховського, а також театрального і кінорежисера, педагога В. С. Довбищенка.

Висвітлено кінопедагогічний і творчий шлях І. А. Савченка, сценариста, режисера театру й кіно, кінопедагога В. І. Івченка, кінорежисера, громадського діяча і кінопедагога Т. В. Левчука, а також видатного режисера документального кіно, кінопедагога В. П. Небера.

Висвітлено специфіку кінопедагогічної та творчої діяльності режисера Г. Т. Крикуна, кінорежисера, сценариста, актора, педагога В. Т. Денисенка, кінорежисера, сценариста, педагога А. Й. Войтецького, режисера кіно і телебачення, актора, педагога екранних мистецтв В. Г. Горпенка, театрального і телевізійного режисера, кінопедагога В. Б. Кісіна, режисера Р. Р. Єфименка, а також кінорежисера-педагога, кінознавця В. Л. Чубасова.