Розкрито типологічні аспекти зіставно-типологічного вивчення утворення дієслів з рефлексивним комплексом (ДРК) в індоєвропейських мовах. Визначено структурні типи ДРК та їх словотвірні засоби. Охарактеризовано принципи класифікації та опису відприкметникових, відсубстантивних і віддієслівних ДРК. Висвітлено проблему тотожності слова.

Раскрыты типологические аспекты сравнительно-типологического изучения образования глаголов с рефлексивным комплексом (ГРК) в индоевропейских языках. Определены структурные типы ГРК и их словообразующие средства. Охарактеризованы принципы классификации и описания отглагольных, отсубстантивных и отприлагательных ГРК. Освещена проблема равенства слова.

Вперше здійснено міжмовні узагальнення в сфері творення дієслів з рефлексивним комплексом (ДРК) в індоєвропейських мовах і виявлено зв'язок організації системи ДРК з генетичними, типологічними й ареальними чинниками. Наведено типологічний опис ДРК в індоєвропейських мовах, що враховує формальний та семантичний аспекти деривації цих одиниць. Вперше обчислено теоретично можливі структурні типи утворення ДРК та виявлено, які з них реалізуються у кожній з досліджуваних індоєвропейських мов. Розроблено семантичну класифікацію ДРК на базі мотиваційних відношень похідних з твірними основами, встановлено семанитчні типи та групи ДРК, визначено типологічну продуктивність структурних і семантичних типів даних одиниць. Виявлено лексико-семантичні групи твірних основ ДРК, здійснено інвентаризацію афіксів, які беруть участь у деривації ДРК у кожній з досліджуваних мов. До наукового обігу залучено значну кількість мовного матеріалу, здійснено статистичне опрацювання одержаних результатів, на базі якого з достатнім рівнем імовірності зроблено висновки про місце досліджуваного явища у системі деяких індоєвропейських мов.

Вміщено творчий доробок дослідників у межах проекту "Когнітивні, лінгвокультурологічні та гендерні аспекти дослідження мовних категорій у різних типах дискурсу". Здійснене в рамках зіставного та типологічного напряму мовознавства, дослідження є інтегрованим до когнітивно-дискурсивної та лінгвокультурологічної проблематики, що концентрується навколо тріади: мова - мовна особистість - культура. Розглянуто ієрархію цінностей та її відображення в англомовній картині світу. Увагу приділено концептуалізації та репрезентації позитивних емоцій в англійській, українській і новогрецькій мовах, акцентовано на фразеологічній репрезентації негативних емоцій в англійській та українській національних картинах світу. Розкрито особливості фразеологічної вербалізації ціннісних концептів в англійській та українській мовах. Проаналізовано концептуальний простір дискурсу антиутопії та його об'єктивацію в англійській, російській та українській мовах.

Висвітлено термінологічне визначення та зміст понять "частина", "меронім", "партонім". Розглянуто меронімію як логіко-класифікаційний засіб організації лексичної системи мови. Проаналізовано концептуалізацію відношень між частиною та цілим носіями німецької та англійської мов. Викладено теоретичні та методологічні засади системного дослідження меронімів у німецькій та англійській мовах. Подано структурно-семантичні характеристики меронімів на позначення частин конкретного цілого у німецькій та англійській мовах. Увагу приділено структурі та семантиці квантитативних меронімів. Охарактеризовано закономірності семантичного розвитку меронімічної лексики.

Розглянуто пошук метафоричних моделей у сфері дієслів розуміння чотирьох індоєвропейських мов - двох германських (англійської, німецької) і двох слов'янських (української, російської). Виявлено п'ять типів метафори, які пов'язані з рухом, набуттям істини, світлом, зором та ударом.

Вивчено теоретичні засади зіставно-типологічного дослідження словотвору дієслів із рефлексивним комплексом (ДРК) у різноструктурних мовах. Охарактеризовано структурні типи ДРК та їх словотвірні засоби. Проаналізовано типологію значень віддієслівних, відіменникових і віприкметникових ДРК. Приділено увагу індоєвропейським рефлексивним дієсловам і ДРК та їх відповідникам в неіндоєвропейських мовах. З'ясовано, що неіндоєвропейські мови у цілому виявляють більшу різноманітність щодо використання мовних засобів у ролі рефлексивного показника порівняно з індоєвропейськими мовами.

На матеріалі германських, романських і слов'янських мов досліджено структуру та семантику найменування квітів (флоронімів). Визначено номінативно-мотиваційні ознаки флоронімів. Встановлено подібності та відмінності у структурній та семантичній організаціях цих одиниць у зазначених мовах та сформульовано міжмовні узагальнення.