Висвітлено теоретико-методологічні аспекти соціального захисту (СЗ), його моделі, структуру та функції. Визначено місце і роль СЗ у соціальному розвитку сучасного суспільства, інституційні чинники та правові основи формування системи СЗ в Україні, ефективність її функціонування та індикативні детермінанти політики СЗ.

Розглянуто проблеми визначення індивідуально-психологічних якостей педагога і їх вплив на успішність його професійної діяльності.

Розглянуто проблеми формування професійних якостей педагога та їх вплив на успішність його професійної діяльності.

Розглянуто проблему виховання художнього інтересу у студентів аграрного університету на заняттях з іноземної мови та у позааудиторній роботі. Описано теоретичні та практичні аспекти вирішення цієї проблеми.

Визначено сутність та складові індивідуально-психологічних якостей викладача вищої школи на сучасному етапі розвитку освітньої системи України та їх вплив на професійну діяльність викладача.

Проведено перше комплексне загальнотеоретичне дослідження проблем застосування методологічних правил у порівняльно-правових дослідженнях. Удосконалено структуру методології порівняльного правознавства шляхом надання нової інтерпретації окремим її елементам. Визначено, що вона є багаторівневою, а методологічні правила порівняльно- правових досліджень є одним із її важливих елементів. Виявлено співвідношення методологічних правил порівняльно-правових досліджень із такими суміжними категоріями, як "методологічні принципи", "метод", "методика", "методологічні вимоги", "рекомендації", "засоби пізнання", "установки", "концепції", "аксіоми", "канони", "алгоритми" тощо, і на цій основі надано авторську дефініцію методологічних правил. Визначено характерні особливості методологічних правил. Здійснено класифікацію методологічних правил порівняльно-правових досліджень на основі різних критеріїв залежно від етапів досліджень - методологічні правила підготовчого етапу, етапів збору інформації, її попередньої обробки, аналізу й оцінки; рівня цих досліджень - методологічні правила емпіричного та теоретичного рівнів; видів порівняння - методологічні правила функціонального, діахронного, субстанціонального порівняння та порівняння на макро- та мікрорівнях. Розкрито зміст методологічних правил порівняльно-правових досліджень за етапами, рівнями наукового пізнання та видами порівняння.

Зазначено, що проблема здатності до ритмовідчуття та його ролі у пізнанні світу і творчості розглядалася у перших філософських вченнях. Наголошено, що аналіз уявлень про ритм у танці від ранніх цивілізацій дає можливість прослідкувати еволюцію хореографічної культури від синкретичних форм до все більшої самостійності, індивідуалізації танцю. Виявлено, що танець досягає свого завершеного пластичного, космологічного типу в грецькій культурі. Звернення до творів Лукіана, Платона, Аристотеля дає підстави стверджувати, що "мусичне мистецтво" є завершеним симбіозом музики, танцю і поезії.

Визначено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування у майбутніх вчителів іноземних мов готовності до науково-дослідної роботи (удосконалення змісту фахової підготовки майбутніх учителів іноземних мов; організація навчання через дослідження; включення майбутніх учителів іноземних мов в професію через набуття досвіду науково-дослідної роботи у позааудиторній роботі та під час навчально-виробничої практики; застосування хмарних технологій у процесі фахової підготовки майбутніх учителів іноземних мов). Розроблено модель формування у майбутніх учителів іноземних мов готовності до науково-дослідної роботи, яка включає теоретичний, процесуальний та результативний блоки; наукові підходи (діяльнісний, компетентнісний, системний, особистісно зорієнтований, культурологічний, синергетичний, суб'єктний, акмеологічний) та принципи підготовки; взаємопов'язані етапи (діагностико-мотиваційний, процесуально-діяльнісний, рефлексивно-корекційний), технології (особистісно зорієнтована інтерактивна, проблемно-пошукова, інноваційна), змістове наповнення (технічне середовище, програмне середовище, предметне середовище, методичне середовище, методи, форми, засоби, критерії (мотиваційний, когнітивно-дослідницький, креативно-діяльнісний), показники та рівні (репродуктивний (низький), конструктивний (середній), рефлексивно-творчий (високий)) формування у майбутніх учителів іноземних мов готовності до науково-дослідної роботи. Уточнено сутність ключових дефініцій дослідження, а саме: зміст понять "формування у майбутніх учителів іноземних мов готовності до науково-дослідної роботи" та "готовність майбутніх учителів іноземних мов до науково-дослідної роботи".