Определены условия оптимизации процесса получения железосодержащего металлического сплава и титанового шлака. Проведен термодинамический анализ многофункциональной системы карботермического восстановления титаномагнетитового концентрата из апатит-ильменит-титаномагнетитовых руд Крапивенского месторождения. Уточнены существующие представления о возможности переработки титаномагнетитовых концентратов. Проведен минераграфический анализ и изучен механизм фазово-химических преобразований структуры титаномагнетите в процессе высокотемпературного карботермического восстановления. Полученные результаты могут быть использованы для разработки новой технологии переработки комплексных титаномагнетитовых руд.

Індекс рубрикатора НБУВ: К345.16

Рубрики:

Металургія титану

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: И411

Рубрики:

Дроблення, подрібнення і грохочення корисних копалин

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К323.91 + И41,3

Рубрики:

Виробництво легованого чавуну

Збагачення корисних копалин

Шифр НБУВ: Ж72501 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: И41,365.1

Рубрики:

Збагачення корисних копалин

Шифр НБУВ: РА438473 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К663.6-1

Рубрики:

Інші види покриттів металів

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - аналіз досвіду сучасних технологій позадоменної десульфурації чавуну та на їх основі аналітично-розрахункова обробка відомих експериментальних та розрахункових даних показників десульфурації чавуну. Поставлена мета в роботі вирішується наступними завданнями: визначити найбільш техніко-економічно ефективні реагент-десульфуратори для позадоменної десульфурації чавуну; проаналізувати сучасні методи позадоменної десульфурації чавуну; на основі відомих експериментальних та розрахункових даних запропонувати аналітично-розрахункову обробку показників десульфурації чавуну. При узагальненні та аналізі науково-технічної літератури з напрямку сучасного огляду українського та закордонного досвіду позадоменної десульфурації чавуну використовувався комплексний підхід. Аналітично-розрахункова обробка відомих експериментальних та розрахункових даних залежності ступеня використання магнію на десульфурацію чавуну від концентрації сірки в металі при застосуванні в якості реагент-десульфуратору гранульованого магнію марки МГП-99 (згідно з ТУ 1714-004-43055164-2004) та суміші гранульованого магнію й флюїдизованого вапна (згідно з ТУ У 26.5-00193714-042-2001) проводилася кореляційно-регресійним методом в програмі Excel (з оцінкою коефіцієнту детермінації). Показано залежність ступеня використання магнію на десульфурацію чавуну (на прикладі природно-легованого та переробного чавунів) від концентрації сірки в металі при застосуванні в якості реагент-десульфуратора гранульованого магнію та суміші гранульованого магнію й флюїдизованого вапна. Здобула подальший розвиток аналітично-розрахункова обробка відомих експериментальних та розрахункових даних з оцінкою коефіцієнту детермінації, що показує на можливості збільшення ступеня використання магнію на десульфурацію чавуну до 90 %. Результати теоретичного аналізу ефективності сучасних технологій позадоменної десульфурації чавуну можуть бути використані при викладанні спеціальних дисциплін для здобувачів першого (бакала врського) рівня вищої освіти за спеціальністю 136 "Металургія". Показано можливості українських та закордонних металургійних підприємствах при використанні різних реагент-десульфураторів для позадоменної десульфурації чавуну досягти ступеня десульфурації чавуну в межах 50 - 99 % та вмісту сірки після десульфурації до 0,005 %.