Изложена технология восстановления трубопроводов обделкой из монолитно-прессованного бетона. Получены зависимости для определения допускаемой величины давления прессования при восстановлении труб с помощью подвижной опалубки с учетом величины коррозии старых труб.

Проаналізовано стан ефективності використання енергетичних ресурсів у нашій країні на сучасному етапі її розвитку, висвітлено взаємозалежність енергоефективності міст і цілеспрямованої містобудівної діяльності, виділено коло першочергових проблем реалізації енергозберігальних містобудівних заходів, окреслено подальші перспективи вирішення містобудівних проблем енергозбереження у великих містах.

Проанализировано состояние эффективности использования энергетических ресурсов в нашей стране на современном этапе её развития, освещена взаимозависимость энергоэффективности городов и целенаправленной градостроительной деятельности, выделен круг первоочерёдных проблем реализации энергосберегающих градостроительных мер, очерчены дальнейшие перспективы решения градостроительных проблем энергосбережения в больших городах.

Висвітлено новий містобудівельно-планувальний підхід до підвищення ефективності використання теплоенергоресурсів на мезорівні планувальної структури міських територій, який сприятиме активізації енергоощадження. Обгрунтовано доцільність появи в межах планувальної структури міста нових територіальних утворень, які зумовлять виникнення збалансованості в енергетичному районуванні міст.

Освещен новый градостроительно-планировочный подход к повышению эффективности использования теплоэнергоресурсов на мезоуровне планировочной структуры городских территорий, способствующий активизации энергосбережения. Обоснована целесообразность появления в рамках планировочной структуры территорий города новых территориальных образований, которые обусловят возникновение сбалансированности в энергетическом районировании городов.

Проаналізовано стан ефективності використання енергетичних ресурсів в Україні на сучасному етапі її розвитку. Розглянуто взаємозалежність енергоефективності міст і цілеспрямованої містобудівної діяльності, проблеми реалізації енергозберігальних містобудівних заходів. Висвітлено подальші перспективи вирішення містобудівних проблем енергоощадження у великих містах.

Проанализировано состояние эффективности использования энергетических ресурсов в Украине на современном этапе ее развития. Рассмотрены взаимозависимость энергоэффективности городов и целенаправленной градостроительной деятельности, проблемы реализации энергосберегающих градостроительных мероприятий. Освещены дальнейшие перспективы решения градостроительных проблем энергосбережения в больших городах.

Висвітлено питання реалізації теплоенергозабезпечення двома принципово відмінними системами. Проаналізовано існуючий стан теплоенергопостачання та виявлено загальні тенденції сьогодення, пов'язані з явищем децентралізації у сфері продукування енергії. Розглянуто проблеми, зумовлені прийняттям нераціональних рішень у разі встановлення теплопостачальних систем за різних містобудівних умов і недостатнього вивчення даних питань на загальнодержавному рівні.

Освещены вопросы реализации теплоенергообеспечения двумя принципиально отличительными системами. Проанализировано существующее положение теплоэнергоснабжения и выявлены общие тенденции настоящего времени, связанные с явлением децентрализации в сфере продуцирования энергии. Рассмотрены проблемы, обусловленные принятием нерациональных решений при установке теплоснабжающих систем в разных градостроительных условиях и недостаточной изученностью данных вопросов на общегосударственном уровне.

З'ясовано жанрові особливості трагедії в українській драматургії початку XX ст. На підставі аналізу творів В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, Мирослава Ірчана, Л.Первомайського, М.Грушевського, І.Кочерги, С.Черкасенка визначено ідейно-естетичну парадигму жанру трагедії, виділено специфічні жанрові ознаки (у порівняні з іншими періодами розвитку жанру), зумовлені формуванням нового типу трагедійного героя, який виявляє себе як активна особистість у збуреному історичними процесами суспільстві та як особистість, схильна до рефлексії. Досліджено риси поетики жанру за допомогою аналізу образу трагедійного героя, змісту трагедійного конфлікту, перебігу драматичної дії. Здійснено аналіз функціонування жанру трагедії в її жанрових модифікаціях (політичної, історичної, соціально-побутової трагедії). Проведено зіставлення категорії трагедійного та трагікомічного. З'ясовано особливості їх взаємозв'язку.

  Скачати повний текст

Розглянуто жанрові особливості трагедії в українській драматургії початку XX ст. На основі аналізу творів таких авторів, як М. Куліш, І. Дніпровський, Л. Первомайський, М. Грушевський, І. Кочерга, С. Черкасенко визначено ідейно-естетичну парадигму жанру трагедії, виділено специфічні жанрові ознаки (у порівнянні з іншими періодами розвитку жанру), зумовлені формуванням нового типу трагедійного героя, який виявляє себе як активна особистість у збуреному історичними процесами суспільстві та як особистість, схильна до рефлексії. Вивчено риси поетики жанру за допомогою аналізу образу трагедійного конфлікту та перебігу драматичної дії. Розглянуто особливості функціонування жанру трагедії в таких жанрових модифікаціях, як політична, історична, соціально-побутова трагедія. Проведено зіставлення категорії трагедійного та трагікомічного, з'ясовано особливості їх взаємозв'язку.

Обговорено актуальні теоретичні проблеми судової експертизи, застосування спеціальних знань у протидії злочинності, участь спеціалістів під час проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, призначення та проведення досліджень і судових експертиз. Розкрито правові та організаційно-тактичні особливості використання спеціальних знань у розслідуванні кримінальних справ, порушених за ст. 172 КК України (грубе порушення законодавства про працю). Проаналізовано законодавство дального зарубіжжя про відповідальність за незаконне відтворення та розповсюдження комп'ютерних програм і баз даних. Розглянуто питання застосування невербальних комунікацій у тактиці допиту. Викладено особливості застосування моделі спеціальних знань в розслідуванні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Увагу приділено використанню спеціальних знань під час розслідування злочинів проти довкілля.

Висвітлено еволюцію й ідейно-естетичні особливості жанру трагедії. Увагу приділено теоретичному осмисленню даного жанру в українському літературознавстві. Досліджено способи репрезентації категорії трагічного у творах В. Винниченка, М. Куліша, І. Дніпровського, М. Ірчана, І. Кочерги, С. Черкасенка, в яких спостерігається поєднання кращих традицій вітчизняної драматургії з новаторськими художніми пошуками. У цьому контексті аргументованим є твердження про трагічне світовідчуття у мистецтві XX ст.

Висвітлено історичні періоди формування термінологічного апарату криміналістичних експертиз. Визначено напрями розвитку сучасної системи експертно-криміналістичної термінології. Надано класифікацію експертно-криміналістичних термінів, розроблено окремі методичні рекомендації з їх кодифікації. Впроваджено методичні рекомендації з удосконалення практики використання експертно-криміналістичної термінології у діяльності правоохоронних органів. Удосконалено функціональні ознаки термінологічної системи криміналістичних експертиз, структуру термінологічного апарату експертно-криміналістичних досліджень, вимоги щодо використання експертно-криміналістичної термінології на стадії досудового слідства, вимоги щодо введення нових термінологічних одиниць у систему криміналістичних експертиз. Дістали подальшого розвитку історичні особливості формування термінології судової експертизи в мові науки криміналістики, основи функціонування юридичної й експертно-криміналістичної термінології, ознаки семантико-значеннєвих зв'язків термінологічної системи криміналістичних експертиз.

Проаналізовано теоретичні положення, представлені роботами українських і російських літературознавців, які стосуються проблем жанру трагедії. Визначено естетичні характеристики, особливості конфлікту, роль категорії трагедійного, головні риси трагедійних героїв.

Проанализированы теоретические положения, представленные работами украинских и русских литературоведов, касающимися проблем жанра трагедии. Определены эстетические характеристики, особенности конфликта, роль категории трагедийного, главные черты трагедийных героев.

The subject of the article is the analysis of theoretical principles represented by works of Ukrainian and Russian literary scholars which concern the genre of tragedy. Aesthetical characteristics, peculiarities of conflicts, the roles of category of the tragical and the main features of tragic heroes are defined in the article.

Розглянуто особливості ідейно-художнього змісту п'єси Б. Брехта "Життя Галілея", проаналізовано характерні риси образу головного героя. Особливу увагу приділено тлумаченню неоднозначності в образі вченого у контексті його боротьби між матеріальним і духовним.

Рассмотрены особенности идейно-художественного содержания пьесы Б. Брехта "Жизнь Галилея", проанализированы характерные черты образа главного героя. Особое внимание уделено осмыслению противоречий в образе ученого в контексте его борьбы между материальным и духовным.

Peculiarities of notional and aesthetic contents of Brecht's Play "Life of Galilei" are analyzed in the article, characteristic traits of image of a main character are considered, special attention is paid to interpretation of contradictions in the image of scientist in the context of his struggle between material and mental spheres.

Висвітлено основні пріоритети та орієнтири якісного навчання майбутніх філологів. Проаналізовано культуру естетичного виховання молоді мистецтвом художнього слова в педагогічній спадщині Н. Й. Волошиної. Обгрунтовано можливості змістового матеріалу творів В. О. Сухомлинського у формуванні моральних цінностей молодших школярів. Розглянуто музичне мислення як компонент інтелектуальної сфери майбутнього вчителя музичного мистецтва. Приділено увагу дидактичній грі як засобу розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі вивчення частин мови. Досліджено застосування інформаційних технологій в логістичних системах. Охарактеризовано технології увиразнення мовлення молодших школярів засобами синонімів. Вивчено рецепцію преси в публіцистиці І. Багряного.

Розкрито структурний зміст і форми самостійної роботи учнів у навчальному закладі інтернатного типу. З'ясовано напрямки корекційно- спрямовуючої роботи вихователя під час самопідготовки учнів. Наголошено, що у вихованні учнів багато залежить від тісної взаємодії вчителя та вихователя. Акцентовано увагу на тому, що під час підведення підсумків самопідготовки зверається особлива увага на якість виконання завдань кожним учнем.

Раскрыто структурное содержание и формы самостоятельной работы учеников учебного заведения интернатного типа. Выяснено направления коррекционно-направляющей работы воспитателя во время самоподготовки учеников. Подчеркнуто, что в воспитании учеников многое зависит от тесного взаимодействия учителя и воспитателя. Акцентировано внимание на то, что при подведении итогов самоподготовки обращается особое внимание на качество исполнения заданий каждым учеником.

The article is devoted to forms of organization of pupils, work without assistance in educational institution of boardingtupe.

Розкрито художню концепцію Івана Огієнка, втілену у містерії "До Щастя!". Проаналізовано особливості ідейно-художнього змісту твору Івана Огієнка, визначено своєрідність художньої репрезентації через увиразнення філософського та релігійного аспектів. Визначено основний конфлікт у містерії, який базується на протиборстві земного та духовного. Досліджено форми художньої умовності, використані драматургом для розкриття особистісних суперечностей, які визначають характер конфлікту у творі. Простежено способи художнього втілення категорії духовності у містерії. Досліджено способи художнього відображення особистості головного героя твору Василя. Простежується, як драматург розкриває за допомогою художніх засобів, зокрема, використовуючи форми художньої умовності, процеси, які відбуваються у підсвідомості героя.

Окреслено структуру драматичної тетралогії Г. Хоткевича "Богдан Хмельницький"; визначено жанрові ознаки твору; простежено взаємозумовленість змістових та формотворчих складників; аналізовано історіософські концепції, втілені у драмі, та їх художнє вираження; досліджено ідеї, які структурують зміст і форму твору Г. Хоткевича. Увагу приділено визначенню принципів побудови художньо-естетичної системи у складових частинах тетралогії. Розглянуто основні смислові компоненти, які формують художню цілісність: взаємозв'язок особистісного і суспільного та їх розходження, що зумовлює розвиток конфлікту; роль і значення неординарної особистості у державотворчих процесах; внутрішні суперечності та їх зовнішні проекції; відображення складного й неоднозначного процесу розрізнення істинного й уявного. Досліджено художнє трактування масштабних видозмінна рівні особистості та глобальних зрушень на рівні держави, визначено особливості відображення їх взаємоперетинів та взаємозумовленості. Розглядає способи репрезентації феномену художньої багатозначності, втіленої в образі, дії, конфлікті драми. Проаналізовано форми співвіднесення когнітивного (спрямованого на оперування фактами, що мають історичну вагу) та емоційного (зосередженого на відображенні внутрішніх реакцій) сприйняття у творі. Окреслено різні способи викладу, використані у тетралогії Г. Хоткевича: надмірна деталізація значної кількості дрібних фактів поєднується із художнім відображенням, що набуває глибоко символічного значення.

Окреслено поняття особистісної трансформації та досліджено особливості його художнього втілення у драматичних творах Ю. Липи; визначено жанрові ознаки творів; простежено взаємозумовленість змістових і формотворчих складників; проаналізовано форми художньої умовності, використані автором. Увагу приділено визначенню онтологічних складників художньо-естетичних конструкцій у творах "Поєдинок", "Бенкет". Досліджено форми художньої репрезентації поняття внутрішніх перетворень, обумовлених сутнісними змінами; визначено ідеї, які структурують зміст і форму творів Ю. Липи. Окреслено ключові поняття, які формують художню цілісність: поняття світоглядних зрушень в усвідомленні важливих аспектів буття ("Поєдинок"), поняття ілюзорності ("Бенкет").

Досліджено особливості художньої реалізації проблеми зрушень у свідомості героїв п'єси "Маклена Граса" під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів. Простежено своєрідність осмислення проблеми фанатизму, моральних та психологічних деформацій, які репрезентовані в абсурдистському дискурсі. Проаналізовано жанрову специфіку твору Миколи Куліша в контексті репрезентації ідейно-художніх особливостей п'єси. Досліджено конфлікт твору як рушійний чинник розвитку дії, вивчено систему образів у трагікомедії.

Уперше запропоновано нову концепцію системного осягнення теоретичних і практичних аспектів вивчення фікційної свідомості персонажа у вимірах драмознавства. У результаті аналізу наукових праць з української драматургії 20-50-х років XX ст. з'ясовано вихідні позиції для дослідження фікційної свідомості персонажа. Простежено динаміку використання та сутність поняття свідомості у наукових розвідках. Систематизовано наукові спостереження драмознавців над художніми феноменами умовності, підтекстовості, багатозначності, абстрактності, імітаційності, віртуальності, гіпертекстовості, симуляційноеті, які співвідносяться із окремими планами репрезентації свідомості. На цій основі, а також з урахуванням здобутків філософії свідомості та когнітивного літературознавства, вперше здійснено окреслення понять, необхідних для моделювання фікційної свідомості персонажа у драматургії: фікційна свідомість персонажа, внутрішня реальність героя, ментальна (внутрішня) проекція, ментальний образ, ментальна конструкція (модель), ментальний (внутрішній) простір. Базове поняття фікційної свідомості персонажа у драматургії окреслено як змодельовану автором художнього твору здатність героя до осягнення у різноманітних виявах. Обгрунтовано принципи моделювання фікційної свідомості персонажа на основі теоретичних положень: свідомість персонажа моделюється у відповідності до модифікованих до умов художньої реальності принципів репрезентації свідомості; фікційна свідомість персонажа розгортається у кордонах художніх конфігурацій, спроектованих автором; фікційна свідомість персонажа характеризується різними рівнями художньої віртуалізації в умовах реальності, породженої свідомістю автора.