Приведена информация о богатой природе, истории Запорожского края и его архитектуре. Изложена история развития области с древнейших времен до настоящего времени. Рассмотрены вопросы географии, территории, границ, рельефа, ландшафтов, климата, грунтов, водных ресурсов, полезных ископаемых, растительного и животного мира, а также архитектуры и градостроительства региона. Описаны заповедные территории, особенности формирования городов и архитектуры административных зданий, медицинских учреждений, транспортных сооружений.

Рассмотрены вопросы культуры и экономики Запорожской области. Проанализирована деятельность библиотек, архивов, музеев, театров, спортивных заведений, а также национального технического университета, национального университета, государственной инженерной академии, юридического института, государственного медицинского университета, института им. гетьмана П.Сагайдачного, Межрегиональной академии управления персоналом в Запорожье. Охарактеризованы предприятия различных отраслей народного хозяйства региона.

Розглянуто проблему екологічного впливу туристичних комплексів на водні об'єкти, зміни їх якісних і кількісних показників. Детальний аналіз проведено на прикладі р. Прутець, водоспоживачем якої є готельно-туристичний комплекс "Буковель". Окреслено певні природоохоронні заходи, що дозволять підвищити ступінь екологічної безпеки водного середовища Карпатського регіону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.344.5-99

Рубрики:

Операції на зобній залозі

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано модель якісної складової гідроекологічного потенціалу з метою комплексної оцінки якості водного середовища в межах впливу нафтогазових родовищ, обгрунтовано її параметри відповідно до вимог екологічної безпеки та європейських стандартів. Результати досліджень представлено з позицій пріоритету екологічних чинників та заходів мінімізації впливу спорудження нафтогазових свердловин на водне середовище.

Запропоновано методику оцінки якісної складової гідроекологічного потенціалу басейну р. Свіча, заснованої на математичній обробці масиву статистичних даних за результатами гідрохімічного аналізу поверхневих вод по Дністровському БУВР за 1999 - 2007 рр. Проведено просторово-часовий аналіз розрахованого індексу гідроекологічного потенціалу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.344.5-99 + Е60*336.9*69

Рубрики:

Операції на зобній залозі

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено поняття інтерпретації як спеціальних зусиль (процедур), викликаних порушенням звичного сприйняття чи комунікації та спрямованих на відновлення смислотворення, яке супроводжує розуміння. Обгрунтовано модель інтерпретації, згідно з якою вона виступає певним мета-текстом у відношенні до вихідного тексту повідомлення (появою Іншого) та до активної смислотвірної свідомості інтерпретатора, та є способом утримування паузи перед створенням смислу. Доведено, що інтерпретація пов'язана зі здатністю людської свідомості створювати й використовувати знаки, тобто здійснювати семіотичну активність. Показано, що інтепретація є необхідною навичкою для здійснення існування людини в культурі, оскільки є такі культурні практики, які існують лише як інтерпретація, їх стає все більше за умов видозміненого життєвого світу людини доби Постмодерну. Розроблено спеціальні герменевтичні процедури, придатні для дослідження інтерпретації як предмета міждисциплінарного аналізу, утримування мета-позиції через "наївний" опис і виявлення наскрізних тем у їх варіаціях та словникового запасу сучасних інтелектуальних практик.

Обгрунтовано наукові основи природно-техногенної безпеки гідроекосистем, розглянуто фундаментальні властивості гідроекологічного середовища, досліджено просторово-часові закономірності змін кількісної та якісної складової гідроекологічного потенціалу рік Карпатського регіону. Запропоновано результати картографічного та математичного моделювання. Викладені в роботі результати досліджень містять нові теоретичні дані щодо екологічної оцінки техногенних впливів на гідроекосистеми, зокрема Битківського нафтопромислу, туристичного комплексу "Чорногори". Розглянуто концептуальні та методичні засади безпеки гідроекосистем на прикладах реалізації та практичного впровадження для різних інвестиційних проектів господарської діяльності промислових об'єктів.

Результатом опрацювання фондових матеріалів та проведених гідроекологічних досліджень Битківського нафтового промислу стала комплексна екологічна оцінка стану гідроекосистем поверхневих і грунтових вод. Визначено гідроекологічний потенціал, обгрунтовано гідроекологічні ризики, запропоновано заходи щодо підтримки стабільності гідроекосистем.

Розглянуто особливості впровадження міжнародних екологічних стандартів серії ISO 14000 щодо створення системи керування довкіллям в національній акціонерній компанії "Нафтогаз України". Запропоновано систему оцінки екологічних аспектів, оцінку значущості їх впливів, бальну оцінку екологічних критеріїв. Результати досліджень представлено з позицій пріоритету екологічних чинників та заходів щодо мінімізації впливу об'єктів нафтогазового комплексу на навколишнє середовище.

Ідея використання відстані від еталонного об'єкта як міри природно-техногенної небезпеки об'єктів реалізується в явному вигляді в моделі відстані. Як комплексний критерій екологічної небезпеки природно-технічних систем запропоновано використовувати відстань між еталонним і порівнюваним варіантом в багатовимірному просторі їх часткових показників природно-техногенної небезпеки. Найбільш стійку оцінку, яка дозволяє порівнювати не лише різні варіанти, але й оптимізувати параметри, одержуємо, якщо як еталонну модель використовувати теоретично граничну (ідеальну) модель, що має одночасно всі найкращі показники. Специфіка нормування часткових показників, використана в даній роботі, полягає в забезпеченні умови повного зрівнювання абсолютних приростів комплексного критерію за рівних відносних змінах. Запропоновано варіанти визначення вагових коефіцієнтів часткових показників природно-техногенної небезпеки.

Розглянуто своєрідну "ре-дескрипцію" філософської герменевтики як альтернативну пізнавальну практику - "повчальну філософію надії", здійснену Р. Рорті, що розглядається в контексті проблеми рецепції та поширення філософських концепцій в XX ст.

Показана суть задачи измерения биений вращающихся валов машин. Предложены варианты структурных схем электронных преобразователей биения при использовании в качестве чувствительного элемента емкостного датчика с переменным зазором.

Дослідження якісної складової природно-техногенної безпеки гідроекосистем базувалось на обробці даних 15-річних спостережень державної системи моніторингу шляхом визначення запропонованого комплексного індексу потенціалу якості. Встановлено функціональні закономірності просторового розподілу параметрів якісної складової природно-техногенної безпеки з можливістю визначення їх норми за значенням висоти місцевості в будь-якому створі гідроекосистеми Тиси в межах Карпатського регіону. Проведена комплексна оцінка параметрів якісної складової природно-техногенної безпеки гідроекосистем для всіх пунктів спостережень державної системи моніторингу гідроекосистеми Тиси з розробленням картографічної моделі у геоінформаційному середовищі просторового розподілу комплексного індексу потенціалу якості. Це дозволяє нормувати ресурсоспоживання на основі встановлення фонового нормативного стану гідроекосистем.

Наведено картографічні моделі закономірностей просторового розподілу комплексного індексу потенціалу якості як показника якісної складової природно-техногенної безпеки гідроекосистем. Моделі одержані окремо для Тисянської, Дністровської та Прут-Сіретської гідроекосистем. Для створів багаторічних спостережень одержаний показник швидкості самовідновлення якісної складової екологічної безпеки гідроекосистем північно-східного схилу Карпатського регіону. Картографічні моделі побудовані за допомогою програмного забезпечення MapInfo, CorelDRAW X3.

Виявлено функціональні закономірності просторового розподілу комплексного індексу потенціалу якості та середньобагаторічного модуля річкового стоку залежно від висоти місцевості гідроекосистеми р. Дністер у межах Карпатського регіону. Одержані двох-, тривимірні моделі та рівняння регресії для визначення середньобагаторічних норм досліджуваних кількісно-якісних показників гідроекосистеми в будь-якому її створі лише за значенням висоти місцевості.

Проведено аналіз динаміки водокористування, водоспоживання, екологічного стану водних ресурсів Івано-Франківської області. Обгрунтовано основні загрози щодо природно-техногенної безпеки гідросистем. Визначено основні пріоритети охорони та раціонального використання водних ресурсів області на перспективу.

Досліджено теоретичні основи збалансованого ресурсокористування й екологічної безпеки геосистем. Подано класифікацію природних ресурсів. Наведено методи геоекологічного картування територій для збалансованого ресурсокористування. Оцінено природно-ресурсний потенціал Українських Карпат. Розглянуто екомережу як фактор екологічної безпеки. З'ясовано екологічний стан та стійкість природних, антропо- і техногенних геосистем. Приділено увагу управлінню природно-техногенною безпекою і ризиками. Розроблено моделі екологічної безпеки гідроекосистем у басейнах основних рік зазначеного регіону. Здійснено оцінювання сучасної екологічної ситуації стану екосистем та безпеки життєдіяльності населення. Запропоновано моделі геоекологічного районування території Карпатського регіону та Західного Поділля для екологічно безпечного збалансованого ресурсокористування та сталого розвитку регіону.

Вирішено актуальну науково-прикладну проблему підвищення рівня екологічної безпеки поверхневих природно-техногенних гідроекосистем Карпатського регіону. Розроблено наукові методи оцінювання якісної і кількісної складових природно-техногенної безпеки гідроекосистем, зокрема, потенціалу якості, збалансованості водокористування, природно-техногенного ризику водокористування і на їх основі оцінювання рівня природно-техногенної безпеки гідроекосистем. Встановлено функціональні закономірності просторового розподілу параметрів якісної та кількісної складових природно-техногенної безпеки з можливістю визначення їх норми за значенням висоти місцевості в будь-якому створі основних гідроекосистем Карпатського регіону: Дністра, Прута, Сірету та Тиси. Встановлено багато- та внутрішньорічні тенденції та закономірності часового розподілу якісної та кількісної складових природно-техногенної безпеки гідроекосистем Карпатського регіону. Доведено, що з точки зору стану гідроекосистем та категорії їх природно-техногенної безпеки, привабливість для реалізації технічних рішень зменшується в напрямі гідроекосистем рік Тиса - Прут - Сірет - Дністер. Обгрунтовано стратегічні напрями та технічні рішення підвищення природно-техногенної безпеки гідроекосистем Карпатського регіону.