Наведено результати економічного аналізу взаємодії внутрішніх та зовнішніх факторів економічного розвитку та досвіду трансформаційних перетворень в Україні за період 1991 - 2002 рр. Визначено напрямок розгортання економічної політики на початку ХХІ ст. - стратегію розвитку економіки країни на довгострокову перспективу. Висвітлено цільові орієнтири стабільного економічного зростання, підвищення якості життя, інституційних перетворень, інноваційно-інвестиційної модернізації, структурно-технологічного оновлення, антикризового регулювання, інтеграції у світову економіку на конкурентних засадах. Описано складові змісту та механізмів забезпечення стабільного розвитку, пошуку ефективних рішень на державному рівні, визначено шляхи та механізми реалізації інноваційної моделі розвитку економіки України.

Приведены результаты экономического анализа взаимодействия внутренних и внешних факторов экономического развития и опыта трансформационных преобразований в Украине за период 1991 - 2002 гг. Определено направление развертывания экономической политики в начале ХХІ ст. - стратегия развития экономики страны на долгосрочную перспективу. Освещены целевые ориентиры стабильного экономического роста, повышения качества жизни, институционных преобразований, инновационно-инвестиционной модернизации, структурно-технологического обновления, антикризисного регулирования, интеграции в мировую экономику на конкурентных основах. Описаны составные содержания и механизмов обеспечения стабильного развития, поиска эффективных решений на государственном уровне, определены пути и механизмы реализации инновационной модели развития экономики Украины.

Досліджено феномен модифікації закону вартості за умов ринку недосконалої конкуренції. Розглянуто еволюцію ринкових механізмів ціноутворення від системи рівноважних цін до інституту маркетингу, зважаючи на комплексну методологію на базі просторово-часового підходу щодо визначення поняття економічної цінності.

Розглянуто проблему формування методології сучасної економічної теорії в контексті просторово-часового підходу. Простежено витоки відносин економічної цінності, що криються в глибинах господарської організації первісного суспільства.

Розглянуто підходи до дослідження Інституту міри економічної цінності. Зроблено спробу висвітлити сутність грошей і виконуваних ними функцій крізь призму поняття "благо" з позицій класичної ціннісної методології.

Досліджено логіко-історичний процес формоутворення вартості та ціни як суть відповідного поняття та становлення відносин економічної цінності. Економічну цінність визначено як економічне благо (умову та результат людської господарської діяльності), що має певну корисну форму та відіграє важливу роль у процесі суспільного обміну в троякій визначеності вартості, межової корисності та ціни. Послідовно розвиваючи наукову гіпотезу про взаємозв'язок відносин вартості та буття економічного простору-часу, виявлено передумови формування методології релятивістської економічної науки. З'ясовано методологічні аспекти концепцій ціни виробництва Д.Рікардо, перетворених економічних форм К.Маркса, стандартного товару П.Сраффи у контексті їх внеску до обгрунтування інституційних передумов загальної економічної рівноваги та сталого розвитку господарської системи, зокрема за умов ринкової трансформації інверсійного типу. З'ясовано суть інституціоналізму у взаємозв'язку з теорією трудової вартості та маржиналізмом як класичного русла течії економічної думки у дусі логіки Серединного шляху.

Проаналізовано структурні зміни (СЗ) в економіці України за період розбудови її державності та формування сучасної економічної моделі. Розкрито глобальні чинники розвитку і формування сучасної структури економіки. Увагу приділено масштабним структурним проблемам і структурним обмеженням розвитку у провідних галузях і сегментах національної економіки. Описано процеси відтворення реального сектора у системі національних рахунків, структурні процеси в АПК. Висвітлено СЗ у світовій промисловості та їх особливості у промисловому комплексі України, динаміку СЗ за умов економічного зростання, тенденції та структуру капітальних вкладень в період фінансово-економічної кризи. Розглянуто питання прогнозування та програмування СЗ в економіках регіонів України. Визначено структурно-функціональні проблеми банківської системи України, концептуальні пріоритети та механізми реалізації модернізації грошово-кредитної політики Національного банку України.

Актуалізовано проблеми інституційної пастки як реальної загрози на шляхах модернізації національної економіки. Запропоновано враховувати попередній досвід потрапляння до інституційних пасток та визволення з них на постсоціалістичному просторі задля пом'якшення існуючих загроз та скорочення можливих соціальних і трансакційних витрат і втрат в Україні.

З позицій ціннісної методології простежено витоки глобальної фінансово-економічної кризи. Подолання системної соціально-економічної дестабілізації господарської життєдіяльності кінця XX і початку XXI століть пов'язано з необхідністю формування логіки Серединного шляху, що спирається на нову модель загальної економічної рівноваги господарської системи.

Викладено методологічні засади дослідження інституту довіри в координатах економічного простору-часу. Розкрито проблеми довіри та ціннісні засади сучасної системи господарювання. Висвітлено особливості формування й емпіричні індикатори довіри в грошово-кредитній сфері України. Розглянуто українське суспільство й економіку в емпіричних оцінках рівня довіри (внутрішні виміри та міжкраїнні порівняння).

Розкрито зміст фундаментального наукового знання як носія моральних орієнтирів глобальних соціально-економічних трансформацій. Осмислено внесок ноосферної концепції і спадщини класичної німецької філософії в обгрунтування світоглядних принципів вільного наукового пошуку. Висвітлено творчу місію економічної теорії як ціннісного оплоту модернізації господарського буття у напрямі становлення суспільства, прийнятного для життя, і гармонійної інституційної архітектоніки.

Розкрито зміст фундаментального наукового знання як носія моральних орієнтирів глобальних соціально-економічних трансформацій. Осмислено внесок ноосферної концепції та спадщини класичної німецької філософії в обгрунтування світоглядних принципів вільного наукового пошуку. Висвітлено творчу місію економічної теорії як ціннісного оплоту модернізації господарського буття в напрямі становлення суспільства, прийнятного для життя, і гармонійної інституційної архітектоніки.

Індекс рубрикатора НБУВ: У010.295.70

Рубрики:

Гроші та кредит

Шифр НБУВ: Ж24156 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито зміст фундаментального наукового знання як джерела світоглядних засад вільного наукового пошуку в епоху глобальних соціально-економічних трансформацій. Висвітлено творчу місію економічної теорії як ціннісного оплоту суспільства, прийнятного для життя, - гармонічної інституційної архітектоніки.

Розкрито засади становлення інституту оцінки ефективності державного управління як складової моделі ефективної держави. Висвітлено роль кількісних показників оцінювання управлінської діяльності, проектів електронної демократії та електронного урядування для успішного запровадження програм соціально-економічної модернізації суспільства.

Проблеми модернізації національної економіки і підвищення добробуту населення через чверть століття ринкового реформування зберігають свою актуальність; успішне вирішення цих проблем вимагає осмислення світового досвіду трансформування загальної моделі ринкового господарювання на рубежі XX - XXI ст. Прояснено зміст і закономірності глобальної трансформації державного сектора як концептуальна платформа виходу України на траєкторію сталого соціально-економічного розвитку.

Інверсійний характер суспільного відтворення виявився в ході ринкової трансформації постсоціалістичних країн. Сьогодні інверсійний тип ринкових трансформацій притаманний світовій економіці в цілому. Прискорення темпів і невизначеність перспектив суспільних перетворень активізують нерівноважні процеси в економіці. Економічна теорія завдяки поняттю економічної цінності здатна пізнати інверсію як економічне благо і відновити спадкоємність інституційних засад загальної рівноваги та сталого розвитку господарської системи.

Досліджено методологічні та прикладні аспекти розвитку світового господарства як складної за структурою, органічно цілісної економічної системи, що функціонує і розвивається згідно з притаманними їй законами. Окреслено нову роль міжнародних економічних відносин у глобальному середовищі. Розглянуто зовнішньоекономічні зв'язки країни у процесі включення її в світове господарство. Основну увагу надано процесам інтеграції, транснаціоналізації, глобалізації та регіоналізації, еволюції основних форм міжнародних економічних відносин. Проаналізовано актуальні проблеми поглиблення зовнішньоекономічних зв’язків України.

Уточнено питання про первинну рівноправність державного і приватного партнерів в угодах про державно-приватне партнерство. Досліджено державно-приватне партнерство як самостійне специфічне явище. Розглянуто основні моделі та форми державно-приватного партнерства. Виділено риси державно-приватного партнерства, що відокремлюють його від інших форм відносин держави і приватного бізнесу. Запропоновано два граничних підходи до розуміння державно-приватного партнерства. Проаналізовано розподіл правових повноважень між державним і приватним секторами економіки в межах державно-приватного партнерства.

Розкрито, що європейська культура історично звернена до людства. Результати високих філософських досліджень, піонерні досягнення науки, шедеври мистецтва і літератури, технологічні новації європейського класу незмінно ставали надбанням усього людства. Для країн і народів пострадянського простору європейські культурні цінності мають особливе значення. Але в епоху глобальних ринкових трансформацій традиційні концепти європейської культурної спадщини потребують переосмислення. Показано, що в загальному цивілізаційному багажі непересічну цінність має накопичене соціумом наукове знання. Важливість фундаментального наукового знання як суспільного блага була усвідомлена в античності. Феномен історичного діалогу між представниками кращих умів античності і середньовіччя заклав передумови для становлення класичної європейської філософії і науки нового часу. З дорогоцінного інтелектуального сплаву "християнського аристотелізму" були викувані також і ті інститути громадянського суспільства, які донині становлять предмет гордості європейських народів і взірці bдля наслідування в усьому світі. При цьому, однак, в основу нового розуміння закономірностей і облаштування суспільного життя були закладені історично сформовані суперечності і парадокси фундаментального наукового знання. Виявлено, що пострадянські країни освоювали плоди європейської цивілізаційної спадщини спільно і поступово. В умовах ринкової трансформації економіки проблема формування ефективних інститутів розвитку виявляється критично важливою для нормальної адаптації цих країн до глобальних викликів. Втім запозичення цивілізаційного досвіду має бути розумно мудрим. Воно повинно спиратися на адекватні методологічні основи, враховувати інверсійний характер розвитку інтелектуальної сфери та господарської життєдіяльності загалом.

Прояснено ціннісні підгрунтя глобальних ринкових трансформацій, розкрито традиційні уявлення про цінності суспільного життя. Актуалізовано евристичний потенціал концепту європейських цінностей як стрижня цивілізаційних взаємодій для обгрунтування програм модернізації соціально-економічних відносин і зниження невизначеності господарських перспектив.