Висвітлено правила експлуатації холодильних і теплонасосних установок. Розкрито питання монтажу основного та допоміжного обладнання, зокрема, компресора, електродвигуна, теплообмінних і охолоджувальних пристроїв, теплової ізоляції. Визначено основні напрями організації монтажних робіт з використанням проектно-технічної документації. Розкрито особливості монтажу й експлуатації теплонасосних установок блочно-контейнерного типу. Увагу приділено пусконалагоджувальним роботам, проблемам експлуатації, обслуговування та ремонту холодильних і теплонасосних установок, а також питання техніки безпеки й охорони праці.

Висвітлено питання енергоефективності утилізації вторинних енергоресурсів (ВЕР). Розкрито оцінні методи порівняльного аналізу теплонасосних і традиційних систем теплопостачання. Розглянуто можливості та економічну доцільність застосування теплонасосоної підвищувальної термотрансформації для різних систем комунального і промислового теплопостачання, наведено термоекономічну модель порівняльних розрахунків для вибору устаткування систем теплопостачання. Увагу приділено використанню в теплонасосних установках вторинних техногенних і поновлених природних джерел низькопотенціальної теплоти. Надано практичні рекомендації з розрахунку показників енергоефективності та економії енергоресурсів.

Розглянуто основні сфери застосування холоду в різних галузях промисловості: технології машинобудування, хімічній технології, медицині, будівництві, гірничодобувній і харчовій промисловості. Подано основні терміни та визначення, часто застосовувані під час опису фізичних, біологічних і фізико-біологічних процесів, що можуть спостерігатися під час холодильної обробки. Особливу увагу приділено холодильній технології харчових продуктів як галузі, де холодильні технології є найпоширенішими як для одержання нових похідних продуктів під час застосування кріоконцентрування, сублімаційного сушіння, фризерування тощо, так і для забезпечення збереження поживних і корисних речовин продуктів харчування.

Розглянуто існуючі підходи до моделювання робочого процесу рідинно-кільцевої компресорної машини. Обгрунтовано доцільність застосування нового термомеханічного підходу до кільцевої компресорної машини, що базується на врахуванні основних положень технічної термодинаміки, тепломасообміну та інших галузей фізики під час моделювання та розрахунку витратних і енергетичних параметрів РКМ. Подано методику інженерного розрахунку зазначених параметрів та їх складових, що може застосовуватися як для вакуумних насосів, так і для компресорів.

Розглянуто питання підвищення енергоефективності існуючих вакуумних установок шляхом застосування у них рідинно-парового ежектора, який працює за принципом струминної термокомпресії. Ефективність створення вакууму у такій установці оцінено на прикладі технологічного процесу згущення молока за допомогою методу випарювання до регламентного вмісту сухої речовини.

Аналіз численних інформаційних джерел по когенерації газотурбінних двигунів та мaлооборотних дизелів показує пріоритет використання пароежекторних холодильних машин в силу ряду переваг, але не стосуються їх енергоефективності. Підвищення енергоефективності даного типу холодильних машин можливо при застосуванні струминної термокомпресії, що дозволяє реалізувати знижувальну термотрансформацію утилізованих теплових потоків як в режимі вироблення механічної роботи, так і генерації холоду.

Узагальнено поширені відомості, авторські та методичні розробки для сучасної підготовки студентів-магістрантів у сфері холодильних і компресорних машин, енергоменеджменту та професійній і практичній підготовці фахівців для промислової теплоенергетики. Використано сучасні принципи для оцінювання ефективності на базі ексергетичного аналізу.