Проаналізовано причини виникнення та можливості попередження порушень поведінки сільськогосподарської птиці, які завдають птахівництву у всьому світі значних економічних збитків, а також обгрунтовано доцільність використання схильності птиці до роздзьобування оперення як індикатор стану навколишнього середовища.

Обгрунтовано можливість прогнозування у ранньому онтогенезі кормової поведінки м'ясних курей та витрат корму на приріст. Виявлено, що характер поведінки особин під час поїдання корму суттєво впливає на ефективність його використання. Виведено рівняння прямолінійної регресії щодо розрахування конверсії корму на основі аналогічного показника, визначеного в ембріогенезі.

У водозаборі "Відсічне" р. Тетерів протягом 2006 - 2008 рр. виявлено основних збудників "цвітіння" води серед представників угруповань планктонних водоростей і визначено найбільш небезпечні періоди забруднення водного середовища їх метаболітами. За матеріалами досліджень побудовано математичні моделі, які описують динаміку розвитку фітопланктону, та розраховано коефіцієнти множинної кореляції, що вказують на адекватність цих моделей.

Розглянуто проблему визначення токсичності питної води у системі водопостачання м. Житомир. Доцільно для виявлення токсичної дії компонентів води застосовувати так звані набори тест-організмів, у яких обов'язковими складовими мають стати представники рослинних і тваринних форм. Обгрунтовано, що результати такого біотестування надають змогу всебічно оцінити вплив забруднювальних речовин на живі істоти. Запропоновано під час тестування якості питної води використовувати Daphnia magna Straus та Tradescantia fluminensis Vellozo. На основі реакцій тест-об'єктів розраховано індекс токсичності питної води. Відзначено шкідливу дію вторинного забруднення води (індекс токсичності 50 %, група Д1) на живі організми. Виявлено специфічність чутливості T. fluminensis (на 8-му добу) і D. magna (на 15-ту) до хронічного ефекту компонентів питної води.

Види ряски (Lemna minor L., L. gibba L., L. trisulca L., Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimmer, Spirodela polyrrhjza (L.) Schleid) є однодольними водними рослинами, здатними до швидкого вегетативного розмноження, які можуть у стислі терміни формувати генетично однорідні клони. У проведеному аналізі літературних джерел щодо особливостей рослин роду Lemna доведено їх здатність зменшувати вміст хімічних сполук та інгредієнтів у водних розчинах з метою інтенсифікації процесів очистки побутових стоків. Відповідно, ряски можуть використовуватися як експериментальні системи для дослідження забруднювачів води та як альтернатива для виявлення деяких токсичних хімічних сполук у забруднених водах. Обгрунтовано необхідність проведення досліджень з біомоніторингу та фіторемедіації вод поверхневих джерел водопостачання з використанням рослин ряски.

Обгрунтовано доцільність удосконалення системи екологічного моніторингу вод (гідроекомоніторингу). На основі порівняльного аналізу "управлінської" концепції Р. Е. Манна, розвинутої у працях І. П. Герасимова, та "прогностичної" концепції Ю. А. Ізраеля визначено оптимальну формулу моніторингу довкілля "спостереження - контроль - управління". Продемонстровано переваги вказаної формули за проведення моніторингових досліджень вод, що підтверджується багатьма науковими працями, розробками та положеннями, у т.ч. Водною стратегією України на період до 2025 р. Обгрунтовано концептуальний підхід до системи гідроекологічного моніторингу поверхневих джерел водопостачання, суть якого полягає у швидкому та надійному виявленні нагальних проблем кожної водойми, аналізі їх причин і наслідків та впровадженні заходів з поліпшення якості вод. Запропоновано шляхи удосконалення системи екологічного моніторингу вод поверхневих джерел водопостачання завдяки підвищенню чутливості методів біомоніторингу та використання автоматизованих засобів досліджень.

Проаналізовано проблему оцінки токсичності питної води у системі водопостачання м. Житомир. Обгрунтовано доцільність проведення біомоніторингових досліджень якості води. Доведено, що для виявлення токсичної дії компонентів води слід застосовувати набори тест-об'єктів, що складаються з представників різних рівнів біологічної організації, зокрема рослинних і тваринних форм. Обгрунтовано переваги такого біотестування у порівнянні з поодинокими біотестами. Запропоновано для проведення тестування якості питної води використовувати Ceriodaphnia affinis Lilljeborg та Allium сера L. На основі реакцій кожного з тест-організмів розраховано індекси токсичності питної води. Відзначено шкідливий вплив вторинного забруднення води на живі організми. Виявлено специфічність чутливості цибулі та церіодафній до хронічного ефекту компонентів питної води.

Індекс рубрикатора НБУВ: П127.32 + Н761.101.06-1с

Рубрики:

Водний режим культурних рослин

Властивості та якості води

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ