Охарактеризовано технологію вирощування, умови зберігання та раціонального використання малопоширених культур у годівлі тварин. Наведено стислий опис кожної рослини з відповідними фотографіями. Акцентовано увагу на якості зеленої маси, приготуванні різних видів кормів, підготовці їх до згодовування. Проаналізовано досвід вирощування деяких рослин у господарствах інших країн.

Охарактеризована технология выращивания, условия хранения и рационального использования малораспространенных культур в питании животных. Приведено краткое описание каждого растения с соответствующими фотографиями. Акцентировано внимание на качестве зеленой массы, заготовке разных видов кормов, подготовке их ко скармливанию. Проанализирован опыт выращивания некоторых растений в хозяйствах других стран.

Висвітлено проблеми сучасної філософії освіти, зокрема, профільного навчання, ідеології освіти, управління в системі освіти. Розглянуто питання правової регламентації діяльності загальноосвітнього навчального закладу.

Освещены проблемы современной философии образования, в частности, профильного обучения, идеологии образования, управления в системе образования. Рассмотрены вопросы правовой регламентации деятельности общеобразовательного учебного заведения.

Розглянуто актуальність дослідження проблеми педагогічної самоорганізації та її теоретичне обгрунтування різними вченими. Модель педагогічної самоорганізації за умов діяльності Інституту післядипломної педагогічної освіти (ПДПО) являє собою підвищення ефективності організаційного впливу на чотири блоки (змістовний, аксіологічний, технологічний, методологічний) формування педагогічної компетентності сучасного вчителя. Звернено увагу на рівні професійної самоорганізації педагогів і питання переорієнтації західної ПДПО на самоорганізацію слухачів за умови гуманізації навчально-виховного процесу.

Обгрунтовано педагогічні засади удосконалення професійної самоорганізації слухачів у системі післядипломної педагогічної освіти. Досліджено вітчизняний і зарубіжний досвід становлення теорії педагогічної самоорганізації, уточнено термінологічний апарат. Визначено роль педагогічної синергетики як теоретичної основи дослідження проблем самоорганізації у системі післядипломної педагогічної освіти. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено модель удосконалення педагогічної самоорганізації учителів на курсах підвищення кваліфікації в системі післядипломної педагогічної освіти. Модель розроблено на базі підвищення ефективності організаційного впливу на чотири блоки (змістовий, аксіологічний, технологічний, методологічний) формування педагогічної компетентності сучасного вчителя. На підставі аналізу кількісних та якісних результатів експериментальної роботи показано ефективність запропонованих методів самоорганізації слухачів системи післядипломної педагогічної освіти. Результати наукового дослідження впроваджено в систему роботи обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти різних регіонів України.

Проаналізовано історичні та природні умови розвитку Житомирщини, її науково-освітній та культурний потенціал, педагогічні здобутки. Розкрито специфіку підготовки педагогічних кадрів у Житомирському державному університеті імені І.Франка, коледжах та ліцеях Житомирської області. Висвітлено особливості Болонських інновацій в педагогічній освіті (ПО) Житомирщини, описано систему післядипломної ПО.

Проанализированы исторические и природные условия развития Житомирской области, её научно-образовательный и культурный потенциал, педагогические достижения. Раскрыта специфика подготовки педагогических кадров в Житомирском государственном университете имени И.Франко, колледжах и лицеях Житомирской области. Освещены особенности Болонских инноваций в педагогическом образовании (ПО) Житомирской области, описана система последипломного ПО.

Висвітлено тенденції розвитку загальної середньої освіти (ЗСО) в сільській місцевості (СМ). Визначено соціально-економічні, історично-обумовлені та регіональні чинники впливу на стан функціонування сільських шкіл. Розглянуто питання реформування та розвитку ЗСО у закордонній практиці. Викладено концептуальні основи модернізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів (ЗОНЗ) у СМ. Розкрито особливості нормативно-правового забезпечення процесу модернізації мережі закладів ЗСО, основні завдання реалізації проекту "Рівний доступ до якісної освіти в Україні". Увагу приділено питанням розвитку варіативних моделей ЗОНЗ за умов модернізації шкільної мережі.

Розкрито поняття державної соціальної політики та охарактеризовано нормативний інструментарій для її реалізації. Висвітлено основні аспекти відповідального батьківства. Обгрунтовано співвідношеня понять "дитина" та "суспільство". Розглянуто соціально-правовий захист дітей, які опинилися в несприятливих умовах та екстремальних ситуаціях. Охарактеризовано систему інтернатних закладів в Україні. Приділено увагу нормативному забезпеченню охорони здоров'я дітей. Визначено систему державних органів у сфері соціально-правового захисту дитинства.

Розглянуто технології вирощування, умови зберігання та раціонального використання малопоширених культур у годівлі тварин і птиці. Акцентовано увагу на кормовій цінності зеленої маси, технології приготування різних видів кормів і методах їх згодовування в раціонах тварин, птиці. Узагальнено результати наукових досліджень і передовий досвід кращих господарств у вирощуванні та використанні для організації повноцінної годівлі тварин таких культур, як кропива двудомна, топінамбур, маралів корінь, козлятник східний та ін.

Обговорено актуальні теоретичні проблеми судової експертизи, застосування спеціальних знань у протидії злочинності, участь спеціалістів під час проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, призначення та проведення досліджень і судових експертиз. Розкрито правові та організаційно-тактичні особливості використання спеціальних знань у розслідуванні кримінальних справ, порушених за ст. 172 КК України (грубе порушення законодавства про працю). Проаналізовано законодавство дального зарубіжжя про відповідальність за незаконне відтворення та розповсюдження комп'ютерних програм і баз даних. Розглянуто питання застосування невербальних комунікацій у тактиці допиту. Викладено особливості застосування моделі спеціальних знань в розслідуванні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Увагу приділено використанню спеціальних знань під час розслідування злочинів проти довкілля.

Наведено зразки оформлення результатів судово-балістичних експертиз, викладено теоретичні основи методики проведення ідентифікаційних і неідентифікаційних судово-балістичних експертиз. Викладено структуру висновку судово-балістичної експертизи. Висвітлено особливості проведення ідентифікаційних судово-балістичних експертиз. Подано визначення виду, системи, моделі, калібру вогнепальної зброї за слідами на компонентах боєприпасів, що застосовувались. Проведено дослідження матеріальної частини та бойових якостей вогнепальної зброї. Встановлено типові помилки та недоліки під час проведення судово-балістичних експертиз і досліджень. Надано експертизу нарізної вогнепальної зброї заводського виготовлення.

Акцентовано увагу на тому, що професійна компетентність є сутнісною складовою педагогічної самореалізації, тому посилення компетентності спричинить позитивні зміни у самоорганізаційних процесах. Визначено шість зовнішніх показників, які можливо "виміряти" під час навчання у Обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (ОІППО) та блоки ( змістовий, методологічний, аксіологічний, технологічний), в межах яких можливе посилення педагогічної компетентності під час навчання в ОІППО. Проаналізовано експеримент впровадження елементів створеної моделі навчання на базі Житомирського ОІППО.

Здійснено аналіз понять "самоорганізація" та "педагогічна самоорганізація" в контексті організації сучасної післядипломної педагогічної освіти. Виявлено можливість наукового використання поняття "самоорганізація" в психолого-педагогічній сфері у двох смислових значеннях: особистість самоорганізації; професійна (педагогічна) самоорганізація. Зазначено, що відмінність у змістовому наповненні вказаних дефініцій грунтується на розмежуванні особистісно-життєвих і професійних компетентностей особи. Обгрунтовано потребу впровадження у процес навчання в ОІППО елементів педагогічної синергетики як розділу філософії освіти. Наведено визначення поняття "педагогічна самоорганізація".

Розглянуто коло проблемних питань, пов'язаних із впровадженням у процес навчання педагогів андрагогічних засад: недостатнє науково-теоретичне обгрунтування і науково-методичне забезпечення навчання дорослих; практично повна відсутність кадрів, спеціально підготовлених для навчання дорослих. Висвітлено шляхи професійного зростання викладачів-андрагогів у системі післядипломної педагогічної освіти. Окресленно основні параметри моделі компетентності викладачів.

Розглянуто розвиток методологічних основ ідентифікації нарізної та гладкоствольної вогнепальної зброї. Розкрито сутність ідентифікаційних досліджень у судовій балістиці, а також форми, у яких вони можуть проводитись, та їх різновиди, проаналізовано завдання, що вирішуються за допомогою таких досліджень, а також розкрито їх можливості. Проаналізовано наукові основи ідентифікації гладкоствольної вогнепальної зброї, запропоновано класифікацію такої зброї й елементів набоїв до неї. Розкрито механізм слідоутворення на різних об'єктах та умови, що впливають на нього, досліджено конкретні методи, які застосовуються у ході досліджень. Вивчено стадії дослідження із ототожнення гладкоствольної вогнепальної зброї, викладено типову методику ідентифікації такої зброї за слідами на стріляних снарядах і гільзах, обгрунтовано можливість лазерного маркування деталей гладкоствольної зброї, досліджено особливості інформаційного забезпечення ідентифікації такої зброї.

Проаналізовано стан та тенденції у розвитку змісту вітчизняної шкільної суспільствознавчої освіти з 1900 до 2000 pp., запропоновано періодизацію розвитку її змісту як історико-методичного процесу. Охарактеризовано зміст кожного періоду в розвитку шкільної суспільствознавчої освіти на основі комплексного врахування наукових, соціально-економічних, політичних, культурних чинників. Виявлено основні закономірності, тенденції у формуванні та розвиткові змісту такої освіти в XX ст. Узагальнено досвід реалізації змісту суспільствознавчої освіти в педагогічній практиці зазначеної доби з метою використання прогресивних методичних ідей у процесі вдосконалення змісту цієї освіти.

Проаналізовано процеси трансформації змісту шкільної суспільствознавчої освіти в Україні в 1920 – 1921 рр. Розглянуто перехід на комплексну систему навчання та формування інтегрованого курсу шкільного суспільствознавства. Зроблено висновки щодо уроків з реформування суспільствознавчої освіти 1920-х рр. для сьогодення.

Висвітлено процес розвитку теоретичних основ змісту середньої освіти у вітчизняній педагогіці першого двадцятиріччя ХХ ст. Проаналізовано матеріальну та формальну теорії формування змісту освіти. Зазначено, що на початку ХХ ст. у розвитку вітчизняної педагогічної думки, як і в світовому педагогічному процесі в цілому відбувся значний прогрес, пов’язаний із формуванням нового змісту загальної середньої освіти.

Освещен процесс развития теоретических основ содержания среднего образования в отечественной педагогике первого двадцатилетия XX в. Проанализированы материальная и формальная теории формирования содержания образования. Отмечено, что в начале ХХ в. в развитии отечественной педагогической мысли, как и в мировом педагогическом процессе в целом произошел значительный прогресс, связанный с формированием нового содержания общего среднего образования.

Lit the development of theoretical bases of the content of secondary education in Russian pedagogy first twenty years of the XX century. Analyzed the material and the formal theory of the formation of educational content. Noted that in the early twentieth century. in the development of national educational thought, as in the global pedagogical process as a whole saw significant progress associated with the formation of the new content of general secondary education.

Висвітлено дискусії початку XX ст. навколо проблем змісту шкільної філософської пропедевтики й законознавства. Аналіз літератури свідчить, що початок XX ст. став часом пошуку педагогічною й науковою громадськістю оптимального змісту суспільствознавчої освіти в середніх навчальних закладах. Вивчення змісту навчальних предметів "Логіка" і "Психологія" надає підстави для висновку про формування поряд з традиційним знаннєвим підходом до змісту шкільної освіти початку XX ст. елементів діяльнісного підходу, що спрямовував учнів до осмислення необхідності застосування набутих знань у практичній діяльності (науковій, буденній, професійній). Відновлення на початку XX ст. викладання навчального предмета "Законознавство", який повинен був формувати правову свідомість учнівської молоді, спричинило дискусії щодо "правознавчої" чи "законознавчої" спрямованості курсу. Проаналізовано дискусії з приводу змісту курсу законознавства, що відбувалися серед педагогів і юристів на початку XX ст. і відображені в педагогічній періодиці того часу. Акцентовано увагу на позиціях провідних учених початку XX ст., які вважали, що правосвідомість учнів має формуватися на грунті визнання відомих юридичних понять, принципів, ідей або інститутів правильними, справедливими. Звідси випливало, що основу предмета мав становити матеріал про історичний розвиток і сучасний стан і позитивного права Європи, і юридичних учень про правильне, справедливе, необхідне для суспільства право. Зроблено висновок, що на початку XX ст. у науково-педагогічних дискусіях відбувався розвиток змісту шкільної суспільствознавчої освіти від знаннєвої парадигми до діяльнісної. Крім знань, вивчаючи філософську пропедевтику й законодавство гімназисти мали оволодіти ще й уміннями та навичками як необхідним інструментом для подальшої соціалізації в суспільстві.

Акцентовано увагу на необхідності впровадження громадянської освіти в допрофільну підготовку учнів загальноосвітніх шкіл. Розглянуто громадянську освіту як адекватну відповідь суспільства та держави на виклики постсучасності.

Акцентировано внимание необходимости внедрения гражданского образования в допрофильное обучение учащихся общеобразовательных школ. Рассмотрено гражданское образование как адекватный ответ общества и государства на вызовы постсовременности.

The problem of the necessity of a civic education inculcation to the before-in-depth study of subjects in the schools is considered in the article. The civic education as an adequate response of the society and government to the post-modern demands isconsidered by the author.

Розглянуто проблеми філософського, юридичного та педагогічного забезпечення процесу післядипломної освіти вчителів.

Рассмотрены проблемы философского, юридического и педагогического обеспечения последипломного образования учителей.

The problem of the necessity philosophical, pedagogical and low maintenance of lifelong education of teachers is considered by the author.